«Відновлення IT-галузі можемо побачити 2024 року». Керівник ЕРАМ Україна Степан Мітіш — про сервісне IT, задоволеність порядком бронювання та неповернення в офіси

Степан Мітіш — керівник українського офісу EPAM, найбільшої сервісної IT-компанії в країні за кількістю фахівців. У свіжому YouTube-інтерв’ю для DOU він розповів про прогнози на найближче майбутнє для галузі, прокоментував вихід компанії з рф; запевнив, що EPAM не повертатиме айтівців у офіси, а також похвалив чинний порядок бронювання від мобілізації.

Ми публікуємо скорочену та відредаговану текстову версію розмови.

Як почувається IT і що буде далі

Якщо говорити про перспективу кількох років, то IT має всі шанси на експоненційне зростання. Тому що нині уявити життя без IT неможливо. Майже все, до чого ми торкаємося, має стосунок до інформаційних технологій, і цей тренд тільки набиратиме обертів.

Звісно, повномасштабне вторгнення росії в Україну змінило світовий ринок, до того ж американський центробанк почав суттєво підвищувати облікову ставку, відповідно гроші стали набагато дорожчими. У липні 2023 року в США вчергове підвищили ставку, і нині вона становить 5,25–5,5%, це найвищий показник за останні 22 роки. Це вплинуло на багато бізнесів, які ще кілька років тому сподівались безконтрольно вкладати кошти у «цифровізацію заради цифровізації», а тепер перейшли до оптимізації витрат.

Про нинішню економічну поведінку ІТ-гравців можу навести таку метафору: якщо раніше компанії звикли пити дорогий односолодовий скотч, то зараз вони переходять на бюджетніший бленд — не такий дорогий, не такий смачний, іноді навіть похмілля буває.

Але ми в EPAM вважаємо, що відновлення галузі точно буде, — вірогідно, з 2024 року. Чому так думаємо? Наш бізнес фокусується на розробці цифрових продуктів, так званому build-сегменті, і якщо потенційні компанії-замовники послуг перестануть вкладати в розробку нових продуктів, то вони опиняться за бортом, не витримають конкуренції. Тож для нас відновлення — це питання часу.

Але ситуація залишається непростою. На жаль, війна триває, і апетит до роботи в Україні у багатьох клієнтів знизився. Подальший розвиток ситуації визначатиме, як ми пройдемо виклики цієї осені та зими, можливі обстріли критичної інфраструктури окупантами.

По-друге, дається взнаки макроекономічне уповільнення. Деякі великі компанії-замовники тільки зараз інерційно приходять до скорочення бюджетів. Як ми знаємо, що більший корабель, то повільніше він змінює курс.

Скажу і про бенч: сьогодні він дещо більший, ніж зазвичай. Щоб не скорочувати людей у резерві, ми вдалися до не дуже популярного, але абсолютно правильного підходу: тих фахівців, які перебували на бенчі тривалий час і для яких ми не могли знайти проєкт, проте з якими не хотіли прощатися, ми переводили на пів ставки. Фактично вони проводили з компанією не вісім годин на день, а чотири, відповідно отримували менше грошей. Це допомогло компанії зберегти більшу кількість людей. Багатьом з них ми вже знайшли роботу.

Як компанія виходила з росії

Коли відбулось повномасштабне вторгнення росії, у вищому керівництві компанії не було жодних сумнівів, на чиєму ми боці. Це був вибір між добром і злом, без жодних компромісів. На момент лютого 2022 року в нас було близько дев’яти тисяч спеціалістів у росії і величезна кількість клієнтів. Як відповідальна публічна компанія ми не могли за ніч зробити вихід, бо в нас багатомільйонні контракти з великими компаніями. Тож довелось думати, як це втілити в найвідповідальніший спосіб, а це займає час.

На початку березня 2022-го ми оголосили, що розриваємо відносини з усіма підсанкційними клієнтами, а на початку квітня — що виходимо з росії. На момент анонсу ми вже мали план, як це зробити: дещо залежало від нас як бізнесу, дещо залежало від державних інституцій країни-агресора. Свою частину зобов’язань як компанії ми виконали за 3–4 місяці. Решту часу затягнули державні інституції.

Але ще раз повторю: 24 лютого був повний консенсус щодо того, що все керівництво компанії на боці України і ми виходитимемо з росії.

Деякі наші російські співробітники залишили росію. Вони стояли перед вибором перейти на роботу до тамтешніх клієнтів або, якщо вони не хочуть жити за того режиму, релокуватись. Логіка проста: або ми вивозимо в інші країни ці таланти, які підтримують Україну і не хочуть жити в тому режимі, або вони залишаться і опосередковано працюватимуть на російський ВПК. Тобто ми це робили свідомо.

Але, безумовно, життя складне. І є частина українських співробітників, які не хочуть мати нічого спільного з росіянами на проєктах, і це абсолютно зрозуміло. Вони мають на це право. Тож ми застосовуємо різні практики. Деякі російські фахівці вчать українську і спілкуються нею в командах, на деяких проєктах комунікують англійською, а іноді ми даємо право українським співробітникам не йти на проєкт, де вони перетинатимуться з росіянами. Це непросте питання, але я вважаю, що нині воно розв’язане.

Чи повертатиме EPAM співробітників у офіси

Коротка відповідь на запитання про те, чи повертатиме EPAM фахівців у офіси, — ні. Але, звісно, ми як сервісна ІТ-компанія маємо орієнтуватися на клієнтів. І якщо у майбутньому деякі замовники проситимуть, щоб люди перебували в офісах на деяких проєктах, ми можемо порушити це питання в команді. Але чи є в нас бажання щось змінювати просто тому, що комусь так хочеться? Точно ні.

На моє переконання, світ уже ніколи не буде таким, яким він був до пандемії COVID-19. Ніколи. Чи відбудеться часткове повернення до офісів? Можливо, так, бо навіть зараз ми бачимо, що деяким людям комфортніше працювати з офісу. Але більшість, звісно, за віддалений формат.

Тож будь-яка компанія, яка бажає повернути співробітників у офіси, має створити там всі умови, те, що називається hotel experience: коли приїжджаєте у розкішний офіс, де є чудовий бариста з кавою, набагато кращою, ніж ви варите дома чи можете купити в кав’ярні поруч; дорогі крісла, величезні монітори, столи з регулюванням висоти тощо. А підхід «ми вам наказуємо бути в офісі 2–3 тижні» не працюватиме — світовий ІТ-ринок достатньо великий, щоб ті спеціалісти, для яких такий режим є некомфортним, пішли в інше місце, де їм запропонують гнучкіші умови роботи.

Про долю сервісних IT-бізнесів

Сервісні IT-компанії критикують давно. Деякі мої знайомі казали, що сервісна індустрія вмре у 2005 році, потім у 2010 році, що різниця між собівартістю послуг і прайсом, який виставляють клієнтам, постійно зменшуватиметься тощо. Але надворі 2023 рік, а сервісна IT-індустрія продовжує зростати. Про що це свідчить? Про те, що ця галузь різна і має різні ніші. Наприклад, якщо ви плануєте грати в недешевих локаціях в умовно нецікаві речі — наприклад, support і maintenance, — то безумовно, вам буде важко. Адже в цих напрямах купа фахівців в Індії чи В’єтнамі працюватимуть за набагато нижчу ціну, ніж ваші співробітники з України.

Саме тому ми як компанія працюємо в strategy consulting, business consulting, engineering, operate and optimize, тобто це весь замкнутий цикл. Стратегія EPAM — допомагати компаніям через strategy, business consulting, конкурувати з такими гравцями, як Deloitte, PwC, Accenture тощо, і вже потім втілювати величезні складні трансформаційні програми. Коли ви можете нести цінність для компанії від рівня стратегії до рівня впровадження IT-систем, то і ціна, яку виставлятимете за ці послуги, буде іншою.

Наведу приклад. Уявімо, що ви живете в приватному будинку і маєте проблему з намоканням стін. Але не розумієте, чому з’явилася волога. Є різні варіанти, як це вирішити. Можна покликати через сервіс «Кабанчик» когось з молотком і зубилом, потім сантехніка, тоді людину з датчиком вологості, і таким перебиранням спеціалістів шукати причину проблеми.

Або звернутися до сервіс-провайдера, який усуває протікання «під ключ». І заплатити нехай більше, але ви прийдете і скажете: «Ось проблема». — «Окей, ми розв’язували це тисячу разів». І, можливо, вийде так, що немаленька ціна за їхні послуги врешті буде меншою, ніж мільйон спроб зібрати спеціалістів, які не розуміються на комплексній проблемі.

Наше життя експоненційно стає складнішим. Якщо почитати футуристів початку ХХ століття, то вони казали, що вже 2005 року ми лежатимемо на пляжі Малібу, а роботи працюватимуть за нас. Ми будемо щасливими, нам не буде через що перейматись. Але що ми бачимо зараз! Ми стали щасливішими? Ні. У нас немає проблем? Є. Чи є роботи? Є. Чи вирішують вони всі людські проблеми? Ні. Чому? Тому що щороку життя стає експоненційно складнішим. І ті проблеми, які ми розв’язуємо в ІТ, так само ставатимуть експоненційно складнішими. Тож на моє переконання, доки ви нестимете цінність клієнтам, ваш сервісний IT-бізнес буде успішним.

Про бронювання та гіг-контракти

Тривалий час наша компанія казала про те, що бронювання і можливість тимчасового виїзду за кордон — це критично важливі речі для майбутнього IT-індустрії. І я дуже радий, що нас почули. Як ми знаємо, над цим працювали Міністерство цифрової трансформації, Міністерство економіки і Генштаб. Врешті змінили законодавчу базу, і новий порядок бронювання повільно, але запрацював і став прозорішим.

Щодо кількості заброньованих у всій галузі: абсолютно зрозуміло, чому, наприклад, енергетики отримали набагато більше бронювань, тому що це критична сфера з погляду існування країни.

При всій любові й повазі до айтівців, на жаль, від нас не залежала доля держави ні взимку, ні на початку повномасштабного вторгнення. Наша галузь важлива у довгостроковій перспективі.

Тож я ще раз висловлю подяку за те, що у нас з’явилася можливість бронювати спеціалістів, для нас вона запрацювала в червні 2023 року, перші люди за оновленою процедурою вже отримали бронь. Йдеться про фахівців, які співпрацюють з нами в межах режиму Дія City, членство там є одним з можливих критеріїв на шляху до визнання компанії критично важливою для економіки.

Також у нас є цілий відділ, який вивчає гіг-контракти. Насправді вони є класним міксом найкращих практик з ФОП-моделі і трудових договорів, за ними точно майбутнє. Але поки що EPAM аналізує цей вид договорів, досвід переходу на гіг-контракти конкурентів. І незабаром, можливо, навіть наприкінці 2023 року, дамо можливість обирати роботу за гіг-контрактом для наших спеціалістів. Поки що після приєднання до Дія City більшість колег обрала саме формат трудових відносин.

Все про українське ІТ в телеграмі — підписуйтеся на канал DOU

👍ПодобаєтьсяСподобалось4
До обраногоВ обраному0
LinkedIn



9 коментарів

Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів Коментарі можуть залишати тільки користувачі з підтвердженими акаунтами.
Як компанія виходила з росії

Але забула, що виходячи, головне на х*й собі не наступить.

P.S. з нетерпінням чекаю, коли ДОУ почне писати статті за результатом аналізу написів на парканах.

і куча рунсявих гребців які зараз на балканах
і ще куча білорусів

у нас є цілий відділ, який вивчає гіг-контракти

«Входять мокрі і брудні дослідники калу Саломон Самсонович і Африкан Свиридович, вдягнуті у все резинове. В руках у них прибори, якими міряють кал.»
©

> відновлення галузі точно буде, вірогідно, з 2024 року

так «точно буде» чи «вірогідно»?

точно буде. віргідно у 2024 але це не точно що саме тоді, але точно буде :)

Протиріччя тут немає. Степан впевнений у відновленні галузі, але точної дати назвати не може. Тому він припускає, що це може бути 2024 року.

На початку березня 2022-го ми оголосили, що розриваємо відносини з усіма підсанкційними клієнтами, а на початку квітня — що виходимо з росії.

На 9му році війни з рашкою.

Підписатись на коментарі