Про оподаткування ФОП, комунікацію ІТ з державою й обшуки в офісах. Розмова із CEO Diia.City United

Минулого літа резиденти правового та податкового простору Дія City заснували громадську спілку Diia.City United. Серед учасників — Ajax Systems, Genesis, MacPaw, monobank та інші компанії. Очолила спілку Наталія Микольська, CEO у Dattalion, торгова представниця — заступниця міністра економіки України (2014–2018).

Вона розповіла DOU, над чим зараз працює команда Diia.City United, які «баги» треба пофіксити, чому інтеграція жінок в ІТ — це надважливо для індустрії та як можна змінити систему, щоб в офіси компаній не приходили з неправомірними обшуками.

Хто і навіщо створив Diia.City United

Ідея обʼєднатися в спілку з’явилася в людей, які допомагали працювати над законом про Дія City (Закон України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» — ред.). Тоді представники бізнесу і технологічної спільноти вирішили створити ще й спеціальну саморегуляторну організацію, прописали це в проєкті закону. Якщо по іменах, то це Олег Гороховський з monobank, Олександр Косован з MacPaw, Олександр Конотопський з Ajax Systems, Володимир Многолєтній з Genesis, Ден Дмитренко з Roosh, згодом приєднався Артем Бородатюк з Netpeak Group.

Режим Дія City офіційно стартував 8 лютого 2022 року, за кілька тижнів до повномасштабного вторгнення. Звісно, пріоритети тоді швидко змінилися: замість створення спілки — допомога ЗСУ. Однак ініціативна група весь цей час спілкувалася між собою. Офіційно громадську спілку «Об’єднання резидентів Дія Cіті» зареєстрували 30 червня 2023 року, я долучилася до неї в грудні, а запустилися ми в лютому 2024-го. Згідно з нашим статутом, CEO обирають на два роки.

Серед пріоритетів зараз — збільшення кількості учасників. Хочемо залучити компанії, які мають визнання і є потужними гравцями на ринку, щоб вони були і в спілці, і в її стратегічній раді — для кількісної і якісної репрезентації. Що більше буде компаній, то гучніше ми зможемо говорити від імені індустрії та резидентів Дія City. Також це дасть вибірку і розуміння, що сьогодні найбільше турбує галузь.

Ще одне важливе завдання — вирішувати нагальні проблеми індустрії, назвемо це «фіксити баги». Правовий режим — новий, між першим і другим читанням проєкт закону про Дія City пройшов певну модифікацію, низка актів зазнала змін. Є нюанси й прогалини, які дають органам контролю можливість неоднозначно тлумачити норми закону. Від резидентів ми не чуємо: «Нас турбують податки. Треба їх знизити!», вони хочуть чіткого трактування норм закону — і ми допомагаємо їм з розʼясненнями.

Які компанії вже долучилися

Нині маємо орієнтовно 30 учасників, серед яких Ajax Systems, BDO BSSH, Computools, Genesis, GIGAGROUP, ITIP, LetyShops, MacPaw, Mate academy, monobank, Netpeak Group, NP Digital, QuartSoft, Reface, RIA, Roosh, SQUAD, Uklon, ВЧАСНО. Ще з 50 компаніями ведемо активні переговори на різних стадіях.

Кількість резидентів Дія City постійно зростає, тому ми теж прагнемо зростання. Водночас мета — не якомога більше компаній, а зібрати учасників, які бачать у нас цінність і можуть підсилити спілку.

Про нюанси законодавства, які впливають на ІТ

Технологічні компанії в Україні хочуть мати ясність і прогнозованість у своїй роботі. Але трапляються ситуації, що вони працюють, розраховують на одне тлумачення закону, ведуть податкову звітність, а потім у певний момент податкова їм нараховує санкції за якесь порушення з їхнього боку. До того ж податкові в різних регіонах можуть по-своєму тлумачити й видавати різні індивідуальні податкові роз’яснення.

У законодавстві є чимало нюансів і неточностей, які впливають на роботу компаній. Наприклад, оподаткування ФОП. Зараз стартапи не можуть користуватися податковими пільгами на виплати працівникам та гіг-фахівцям, якщо не відповідають вимогам щодо кількості спеціалістів і розміру їхньої середньомісячної винагороди. Це зводить нанівець стимул з більш вигідним оподаткуванням для стартапів. До Верховної Ради подали спеціальний законопроєкт № 9319, який має цю ситуацію змінити. Однак через певний час він став на паузу. Наше завдання — щоб цей законопроєкт почав рухатися далі.

Це був приклад того, що можна вирішити на рівні закону. Але є ще низка проблем, які можна владнати на рівні розʼяснень і без змін до законодавства. Таких кейсів понад 20. Ось кілька прикладів:

  • незрозуміло, на яку суму нараховувати ЄСВ сумісникам — на весь обсяг виплат чи на мінімальну заробітну плату;
  • більшість договорів медичного страхування не відповідає критеріям для звільнення від оподаткування;
  • ще одна проблема — після оплати страхування гіг-спеціалісту чи працівнику треба сплатити і ПнВК (податок на виведений капітал);
  • виплата за оплачувану перерву гіг-спеціалісту може оподатковуватися ПДФО за ставкою 18%, а не 5%;
  • податкова вимагає застосовувати пільгові умови не з дати набуття резидентства Дія City, а з настання звітного періоду. Тобто виникає певна прогалина, і не всі нові резиденти Дія City це розуміють.

Таких колізій чимало. Дріб’язкові на перший погляд, усі вони впливають на індустрію, спричиняють нерозуміння, як далі компаніям планувати свою роботу. Приєднуються нові компанії — зʼявляються нові проблеми, список доповнюється. Ми моніторимо, збираємо й аналізуємо такі запити. Міністерство цифрової трансформації збирає їх також, тож ми підсилюємо роботу одне одного, організовуємо спільні зустрічі, на яких обговорюємо способи зарадити ситуації.

Про постійний ризик обшуків і як це можна змінити

Ще один блок питань, який дуже цікавить компанії, — перевірки й обшуки. Ми допомагаємо компаніям зрозуміти, як пройти всі ці процеси з якнайменшою затратою часу й зусиль.

Вважаємо, що в наших учасників має бути додатковий захист від неправомірних обшуків. Для цього необхідні зміни в Кримінальному процесуальному кодексі. Їх не ухвалили пакетом разом із законом про Дія City, потім почалася війна, але варто знову порушувати це питання.

Технологічні компанії не мають працювати з постійним ризиком, що до їхніх офісів у будь-який момент можуть зайти правоохоронці в повній амуніції. Та ще й, наприклад, під час відеоконференції з клієнтом із Кремнієвої долини.

Резидентами Дія City є компанії, які вже пройшли відбір — після аудиту й перевірки на відповідність певним критеріям. Для резидентів має бути підвищений бар’єр до проведення слідчих дій. Ми не говоримо, що всі ІТ-компанії завжди законослухняні. Однак дії правоохоронців мають бути співмірними до порушень, які вони розслідують. Якщо мова про економічний злочин, то інформацію можна отримати й іншим чином, окрім як відправляти 30 чоловіків в амуніції, класти всіх на підлогу, забирати комп’ютери і сервери, а потім місяцями тримати це обладнання в себе на складі.

Працюємо над тим, щоб був відкритий реєстр усіх дій правоохоронців стосовно обшуків. Є низка законопроєктів, які мають обмежувати дискрецію (вирішення посадовою особою або державним органом будь-якого питання на власний розсуд — ред.) правоохоронних органів. Є тимчасова слідча комісія у Верховній Раді, яка розглядає справи, що вже сталися, і допомагає компаніям цю ситуацію врегулювати.

Про бронювання, відрядження і мобілізаційний закон

Для нас важливо, щоб питання бронювання і відряджень за кордон були вирішені якомога швидше. Це впливає на планування в короткостроковій і довгостроковій перспективі, на можливість експортувати або продавати свої послуги. Зараз в Україні жодна компанія поодинці не може вплинути на ситуацію, але, працюючи разом, обʼєднуючись, ми маємо шанс бути почутими й щось змінити.

Механізм бронювання має бути прозорим, передбачуваним, відповідати інтересам індустрії — і зараз ми над цим працюємо зі всіма стейкхолдерами. Говорити про деталі поки що зарано, але до процесу залучені й інші спілки, асоціації, міністерства, державні структури. Ми готові співпрацювати з усіма організаціями, які мають спільні з нашими інтереси.

Спілка порушує і питання бронювання гіг-контракторів. Багато компаній стали резидентами Дія City і через можливість укладати гіг-контракти (про переваги й нюанси гіг-контрактів ми розповідали в цьому матеріалі — ред.). Тож важливо, щоб компанії могли бронювати й таких спеціалістів.

Я не впевнена, що будь-яка з бізнес-асоціацій може суттєво впливати на рішення, які Верховна Рада ухвалить щодо мобілізаційного законопроєкту. Депутати голосуватимуть не в інтересах однієї індустрії, адже перед державою стоять набагато більші виклики. Наше завдання — допомогти законодавцям зрозуміти можливі наслідки тої чи тої моделі та їхній вплив на економіку.

Україна не перебуває у вакуумі. На нас впливає як війна, так і світова рецесія, є глобальна конкуренція за клієнтів, інвесторів, фінансові ресурси. Зараз у всіх технологічних компаніях розуміють складність ситуації. На глобальні тренди ми не маємо впливу, але внутрішні проблеми вирішити можемо. Якщо вдосконалимо податкове законодавство і роботу правоохоронних органів, то це покращить наш бізнес-клімат, дозволить залучати більше клієнтів.

Про команду й комунікацію з державою

На сьогодні у Diia.City United працює вісім людей. Додатково залучаємо партнерів з юридичних фірм, податкових консультантів й інших експертів. Маємо офіс у київському коворкінгу Creative States Arsenal. Заходи організовуємо як тут, так і в просторах компаній-учасниць. Зараз набираємо людей у команду. Наприклад, шукаємо Head of Communications та Event Manager.

Частина команди Diia.City United

Компанії, яка хоче увійти до спілки й мати право голосу, треба бути резидентом Дія City, пройти попередній відбір і аудит. Потім надіслати заявку через наш сайт, подати документи й пройти формальну процедуру вступу. Окрім того, є можливість мати лише статус асоційованого члена, без права голосу.

Нещодавно ми проводили серію глибинних інтервʼю з власниками і CEO компаній. Це було спільне дослідження Мінцифри та Diia.City United, проведене Advanter Group у січні 2024 року. За результатами опитування 171 чинного та 54 потенційних резидентів Дія City, 98% резидентів задоволені роботою Дія City, а решту 2% турбують невирішені питання бронювання (зокрема й гіг-контракторів), а також неоднозначне тлумачення норм Податкового кодексу.

На презентацію спілки ми запросили депутатів різних фракцій. Спілкувалися і пояснювали, як працює технологічний бізнес в Україні, що таке Дія City, для чого цей простір створили, що він дає резидентам й економіці. Зараз ми як бізнес-спільнота технологічних продуктових компаній маємо обґрунтовану позицію щодо багатьох питань. Ми вже на стадії, коли державні органи нас не лише слухають, а й чують. Ведемо діалог з міністерствами, різними профільними комітетами Верховної Ради, щоб ні в кого не було сумнівів, що простір Дія City має продовжувати працювати.

Про жінок у tech і адаптацію ветеранів

Ще один пріоритет спілки — впроваджувати принципи рівності та інклюзії, сприяти збільшенню жінок в ІТ-секторі.

У питаннях адаптації ветеранів ми працюємо з консультантами й кількома організаціями, розробляємо моделі, а наші компанії-учасники можуть проходити навчання, брати й запроваджувати в себе ці адаптаційні програми.

Залучення жінок у технологічну галузь — питання виживання індустрії. Мова не лише про збільшення кількості фахівчинь, а й про забезпечення їм необхідних умов для розвитку, просування вгору кар’єрними сходинками, створення успішних стартапів. Щоб побороти стереотип, ніби перейти в ІТ складно, що тут потрібні інженерні або математичні знання, що це відносно чоловіча індустрія.

Глобально є кілька гіпотез, чому в ІТ-галузі жінок менше, ніж чоловіків. По-перше, жінки частіше шукають роботу, яка матиме стабільний дохід, вони рідше створюють чи долучаються до стартапів. По-друге, декрет для жінки означає паузу в роботі: у цей час стартап, компанія розвиваються далі, а спеціалістка випадає, втрачає компетенції.

Водночас як у світі, так і в Україні з кожним роком збільшується кількість фахівчинь в ІТ, зокрема на рівні топменеджменту. Для мене взірцевою активісткою у сфері розширення можливостей для жінок є Віра Ткаченко, Chief Technology Officer у MacPaw. Хочу, щоб успішні в технологічному секторі спеціалістки голосно і багато говорили про себе.

Війна змінила структуру економіки України. Зараз є багато бізнесів та індустрій (наприклад, металургія), які вже не повернуться до свого попереднього стану, принаймні найближчими роками. Важливо працювати з жінками, котрі були залучені в цих секторах, мотивувати їх переходити в tech.

Все більше спеціалісток беруть участь у промоції ІТ-компаній за кордоном, їх відправляють у відрядження. З одного боку, це відбувається через воєнний стан, адже їм легше поїхати, аніж чоловікам. Але, на моє переконання, професійність не має гендеру і компанії не будуть наймати жінку лише тому, що вона може виїхати за кордон. Тож це позитивний сигнал для галузі, а для спеціалісток — можливість показати себе.

У Diia.City United ми плануємо серію заходів для жінок, де навчатимемо, як покращити свої навички самопрезентації. Залучатимемо експертів із Кремнієвої долини, Великої Британії і Європи. Наприклад, плануємо тренінг, як себе найкраще представити за десять секунд і за три хвилини. Такі зустрічі анонсуватимемо в наших соцмережах. Реєструватися на них зможуть не лише учасники спілки, але пріоритет, звісно, надаватимемо нашій спільноті.

Все про українське ІТ в телеграмі — підписуйтеся на канал DOU

👍ПодобаєтьсяСподобалось1
До обраногоВ обраному0
LinkedIn



27 коментарів

Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів Коментарі можуть залишати тільки користувачі з підтвердженими акаунтами.

Ці фото, просто крінж!

Дія? Скоріше проти-ДІЯ. (бадум-ссссс).

Ніколи не перестану дивуватись тому як уряд або регуляторні органи знаходять щось що і так добре працює і такі: ми вам покажемо як все має працювати незважаючи на те, що у вас все вже і так працює, а ми ніфіга не знаємо.

Прочитавши ще раз переконався, що ІТ в Україні точно загнеться з такими важливими регуляторами, як дія сіті. Єдиний варіант це виїжджати з прекрасної країни

We had 2 bags of grass, 75 pellets of mescaline, 5 sheets of high-powered blotter acid, a saltshaker half-full of cocaine, a whole galaxy of multi-colored uppers, downers, screamers, laughers... Also, a quart of tequila, a quart of rum, a case of beer, a pint of raw ether, and two dozen amyls.

Про оподаткування ФОП

В статье один раз упоминается.

У законодавстві є чимало нюансів і неточностей, які впливають на роботу компаній. Наприклад, оподаткування ФОП. Зараз стартапи не можуть користуватися податковими пільгами на виплати працівникам та гіг-фахівцям, якщо не відповідають вимогам щодо кількості спеціалістів і розміру їхньої середньомісячної винагороди. Це зводить нанівець стимул з більш вигідним оподаткуванням для стартапів.

Оно для кликбейта или для чего? Вообще не понял о чем тут?

Для нас важливо, щоб питання

бронювання і відряджень за кордон )))

були вирішені якомога швидше. Це впливає на планування в короткостроковій і довгостроковій перспективі, на можливість експортувати або продавати свої послуги. Зараз в Україні жодна компанія поодинці не може вплинути на ситуацію, але, працюючи разом, обʼєднуючись, ми маємо шанс бути почутими й щось змінити.

Знаючи нюанси оподаткування відрядження і невже це питання не виникало на етапі законопроекту.
Логіку непрофесіоналу інколи важко зрозуміти.

Є оптимізація оподаткування та витрат, а є сам себе «перехитрив» та зекономив.

Головне не витягнути коріння з дуба, який тебе годує, недооцінювати ринок країни.
Згадала басню. Хоча це можливо і є кінцева ціль. Не так страшна буря для дерева, як шкідники деревини, які некоректною оптимізацією витрат та оподаткування підточують і витягують корені з дерева, яке їх годує. Дуб, то сильне дерево, але шкідників є також багато і своїми добрими справами роблять діло. Мене здається підбір кадрів іде сами по таким критеріям, таких добрих людей, а найцікавіше, що бізнесу такі подаються професійні кадри.
Кадри вирішують багато. Фінанси це гроші.

Хоча IT це не про гроші, як говорив один CEO EdTech компанії. ))

Хоча зараз коучі вчать не цікавитися заробітними платами і навіть ігнорувати кандидатів, які цікавляться вилками по заробітній платі, то напевно, бізнесу також не дуже цікаві прибутки, якщо таку саме команду формують.

ІЛР, англ. Human Development Index, HDI.
Яке місце займає тут Україна?

Всім професійних кадрів.
У тому числі фінансистів та бухгалтерів) Завжди є вибір. Прибуток на виведений капітал або є також прибуток підприємств. Вибір є кожного дня. Від нашого вибору залежить наше майбутнє.

Про жінок є, про ризик обшуків також, а от хотілось би почитати про головне: навіщо існує Дія.Сіті і чим там так всі задоволені?

«Дія.Сіті» ефективна (приносить задоволення :) ), поки відповідні міністри (автори ідеї) у хороших стосунках з ОП. Тут в статті прямо згадується кілька законопроектів, які далі комітетів не рухаються. Економіка не на часі?

Вона розповіла DOU, над чим зараз працює команда Diia.City United, які «баги» треба пофіксити
За результатами опитування 171 чинного та 54 потенційних резидентів Дія City, 98% резидентів задоволені роботою Дія City

«Diia.City United» це ось ці 2%

Хто не задоволений може йти в Європу. Чемодан — вокзал — Європа.
Там вже черг немає.
Можна також в Канаду ..йти. Летіти не вийде. Там оподаткування немає і все безкоштовно. Задарма Pesel отримати є можливість.

«Diia.City United» має переміститись в Європу? Кому адресований ваш коментар?

Уважно ознайомтеся з оподаткуванням в Німеччині. Там є досі податки, які у нас ввfжають «безглуздими».

Цей коментар — є шутка) весело ж. Це тролі пишуть).
Є ось успішно ведуть сторінку. Проаналізують коментарі, лайки і собі таке ж напишуть.
Хіти ж не мої.
Це народні казки.

Хто не задоволений може йти в Європу. Чемодан — вокзал — Європа.

Я не задоволений! Я!
Під гарантію що випустять через 5 хвилин буду з чемоданом на вокзалі.

У мене є знайомий. Отримав громадянство. Зараз треба продати хату та квартиру батьків, а там 18 % податку, а йому клієнтів приводять, які хочуть по повній вартості оформлятися. Воно, то можно і в Європу. Головне, щоб громадянство було і податки ту платити. Дешевше ж і домовитися можна.
Недооцінена графа громадянство для оподаткування.

Ви що дійсно не розумієте яка зараз основна і для декого єдина перешкода?

треба продати хату та квартиру батьків, а там 18 % податку,

Нічого собі які страждання. Краще в закритій країні під ракетами і облавами ТЦК посидіти, звісно ж.

У вас, Ольга, погана звичка посилати скрізь людей, всі розуміють що ви «там» частіше ніж ми під сонцем. Будь ласка, не треба, коли можна буде — чемодан-вокзал, з задоволенням більшість залишить вас і цю прекрасну Богом обрану країну. А поки трошки — ну прикрутіть фітільок, посилаючи кудись не знайомих людей (це девіантна поведінка по суті), бо каптить аж, «фахівкиньо».

Це не мій хіт.
Це ж люди комментарі пишуть на іншому форумі, а інші підпримують. Лайкери.

Безкоштовні соціальні мережі і форуми, вони ж не «торгують» інформацією.

Я взагалі нікого не чіпаю, сиджу, нікого не трогаю, правки читаю. Роботу шукаю, там платежами та платіжними системами цікавлюсь.

Ви не знаєте, що з Monobank?

Який банк обираєте?

Там такі є гарні коти, вони на Кота Бегемота не схожі, але гарні. Кот древнее и неприкосновенное животное.

Схоже що акаунт пані зламали

Схоже, схоже, що якщо ти не платиш за продукт, то подумай, може ти є продукт.

Психологія провокатора, тролі, вурдулаки та інша нечесть.

Інформація це також гроші. «Хто володіє інформацією, той володіє світом» належить саме Натану Ротшильду.

Я за все безкоштовне )). Форуми, соціальні мережі. Ось такі теми цікаві.

Шановна, що це за набір незвязаних реплік?

Коли філософи розмовляють з кульбабами під вітром, метафізика стає відвідною крамницею гречаного супу. Самітність сутінь випливає з капелюшка невловимого часу. Черепаші танці відбуваються на вулиці космічних пружин. Віддаючи наші думки вітру, ми стаємо гірше волоссям. Апокаліпсис думок заплутаний у квітах забуття.

в мене чомусь асоціація з радіо, якщо від станції до станції швидко перемикатись — нічого не зрозуміло, але дуууже цікаво

Хто не задоволений може йти в Європу.

Вы договорились? На границе пропустят?

Хто не задоволений може йти в Європу. Чемодан — вокзал — Європа.

Яб з радістю, але.....

В стилі рашистських ватників «нє нравіцца расєя — валітє в СеШеА»

Підписатись на коментарі