Чому наймати на українському ринку не так уже й складно, а продаж компанії — не завжди позитивна історія. Розмова з Вадимом Нехаєм, віцепрезидентом Vista

Наприкінці жовтня 2021 року на українському ринку сталася гучна подія: компанії Depositphotos та Crello придбала американська VistaPrint. Ми поспілкувалися з Вадимом Нехаєм, віцепрезидентом Vista, який керує Depositphotos та VistaCreate (ex-Crello), про його нову роль, зміни, які чекають на українські компанії у майбутньому, і спитали, що треба зробити, аби таких угод було більше й вони приносили користь.

«Мій виклик на наступні 3–5 років — зробити VistaCreate єдинорогом у складі Vista». Про менеджерську роль і структуру компаній

— Чим ви займалися раніше на посаді СЕО Depositphotos? Що для вас зміниться, а можливо, вже змінилось?

Якщо порівняти мене на посаді СЕО групи Depositphotos і на посаді віцепрезидента компанії Vista, то з погляду цілей і задач змінилося мало. Моє завдання, як і раніше, — будувати круту команду, яка буде масштабувати продукт, бази користувачів і поліпшувати фінансові показники.

Раніше, коли я був СЕО, більшість рішень я міг ухвалювати самостійно. Я обіймав посаду гендиректора, наді мною був лише Діма (Дмитро Сергєєв, засновник Depositphotos та Crello — ред.) і рада директорів. На раді директорів ми формували стратегію, ставили цілі, і в межах цього я діяв та ухвалював рішення. Діма іноді міг коригувати їх. Не сильно відрізняється це й сьогодні. Зараз наді мною Vista executive team, і ми так само разом будуємо стратегію, вирішуємо, куди маємо йти. У мене так само високий ступінь самостійності, але з’являється більше peer-to-peer комунікацій. Якщо раніше функціональні лідери були моїми підлеглими, то нині у Vista ми є рівними.

— Після угоди в компаніях з’явилися функціональні лідери, раніше їх не було, так?

Раніше у нас так само був директор з маркетингу, СТО тощо, але був один продукт. Наприклад, у Depositphotos був маркетинг-директор, директори з продукту, розробки та продажів. У Crello були такі ж ролі. Але не було людей, з якими б директори функціональних напрямів узгоджували свої плани для руху до єдиної стратегічної мети. А в новій організації вони є на рівні Vista, тепер у нас матрична структура управління.

— У профілі в LinkedIn написано, що ви ведете компанії VistaCreate та Depositphotos до того, щоб вони стали провідними DIY дизайн-платформами. Як ви збираєтесь це робити сьогодні?

Ми будемо значно масштабувати продукт, додавати туди багато нових функцій і розв’язувати ще більше проблем користувачів. Ми й раніше не пасли задніх, але були лімітовані: у тому, скільки людей могли найняти, що робити і як визначати пріоритети. Сьогодні в нас немає фінансових обмежень, ми можемо найняти потрібну кількість фахівців. Є обмеження тільки в часі: як швидко вдасться знайти та інтегрувати нових людей. Це типові труднощі організації.

Сьогодні є більше можливостей показати наш продукт аудиторії, ніж раніше. По-перше, у нас є доступ до десятків мільйонів користувачів продуктів Vista, а по-друге, значно серйозніший бюджет на просування продуктів на ринках США та Європи, Австралії.

— Яким ви бачите свій подальший професійний розвиток, чим би ви хотіли займатися?

У мене наразі два нових виклики. Перший — вдало інтегруватися в глобальну команду. Другий — отримати всі можливі ресурси, щоб побудувати класний продукт і залучити багато нових користувачів. І це мій виклик на наступні 3–5 років — зробити VistaCreate єдинорогом у складі Vista.

«Кожну ідею ми стараємось протестувати та зробити MVP». Про Depositphotos

— Наразі Depositphotos серед п’яти найбільших фотобанків світу. Чим, на вашу думку, Depositphotos відрізняється від інших у цій п’ятірці? У чому ваша конкурентна перевага?

Якщо говорити про фотобанки, то сьогодні очевидної конкурентної переваги немає ні в кого. Сім років тому вона була: хтось відрізнявся пошуком, хтось — бібліотекою зображень, хтось ціновою політикою. Тепер ці межі стерті. База у всіх фотобанків майже однакова, функціонально всі просунулись. Тут радше питання користувацького досвіду: де людині подобається більше, де їй простіше задовольнити свою потребу.

Хоча, безумовно, ми завжди були трішки дешевшими, ніж інші. Те, що ми мали базу в Україні, а не в США, як у конкурентів, давало змогу тримати ціни трохи нижчими.

Ми дбаємо про користувацький досвід не лише з погляду продукту, а й з погляду взаємодії. Даємо кращий рівень підтримки, є більш гнучкими. У нас проста ecommerce-складова: людина прийшла, знайшла й купила. Ще й ціновий бар’єр невисокий.

Ми стали значно більшими, ніж були, але все одно ми менші, ніж інші. Завдяки цьому нам простіше адаптуватись. Сьогодні ми готові робити складні інтеграції, кастомізацію продукту під великих клієнтів.

— У Depositphotos є 24/7 підтримка 20 мовами. Яка у вас структура, якщо говорити про відділи чи команди? Чим займаються ці відділи?

У Depositphotos п’ять основних відділів. Є бек-офіс, який складається з фінансового, адміністративного та HR-відділів.

А ще відділи продуктової розробки, контенту. Останній забезпечує взаємодію нашого сервісу зі сторонніми постачальниками, які завантажують контент на нашу платформу. Тут ми перевіряємо контент за різними показниками (можливо, його потрібно прототипувати). Деякий автоматично, а деякий — вручну.

Є відділи Sales, де працюють переважно українці, i Support, який справді доступний багатьма мовами. Люди працюють у різні зміни, щоб надавати підтримку 24/7.

І, звісно, відділ маркетингу. Ми вважаємо, що в нас одна з найкращих маркетингових команд в Україні.

— Чим є Depositphotos як технічна платформа? У вакансіях на DOU я помітила, що у вас написано, що потрібно працювати з world class technical solutions. Що це?

Мені буде складно про це говорити, бо я не є технічною людиною. Ми намагаємося працювати з найсучаснішими технологіями.

Depositphotos складається з багатьох частин. Є вітрина, яку ви бачите, — наш сайт, це Vue.js (JavaScript-фреймворк з відкритим кодом для створення користувацьких інтерфейсів), ми якраз мігруємо з Backbone.js. Vue.js є одним з найбільш прогресивних фреймворків сьогодні.

Для платформи пошуку обрали Elasticsearch, щоб створити комплексне рішення пошукового механізму із застосуванням найскладніших формул.

Є багато бекенду, сервіси, які допомагають оптимізувати й нарізати зображення. А також ML-відділ, який займається як пошуком, так і написанням механізму розпізнавання зображень і автоматичного їх тегування. Наприклад, технології допомагають описувати не просто «це кіт, стіл, кімната», а «сірий кіт, що сидить на столі в кімнаті» тощо. Крім того, AI-відділ робить background removal та інші фічі.

Окрема команда працює над API.

Ми намагаємося не накопичувати технічний борг і робити так, щоб вчасно переходити на нову технологію, поки та, на якій ми зараз, не стала застарілою.

— Також читала, що «компанія працює в режимі стартапу». У чому проявлялась ця культура стартапу до угоди? Як ви плануєте її зберігати?

Процеси всередині компанії побудовані так, що не потрібно всім взаємодіяти з усіма — таким чином люди працюють у менших групах, швидко ухвалюють рішення та самі несуть відповідальність за результати. Ми допомагаємо одне одному, даємо поради, але у нас бан на мікроменеджмент. Ми наймаємо професіоналів, а професіоналам потрібно давати свободу творити. І таким чином спеціалісти не почуваються частиною корпоративної машини.

Також ми постійно намагаємось створювати щось нове. Якщо потрібна певна технологія для розвитку, наприклад background remover, ми можемо як Proof of Concept інтегрувати та ліцензувати сторонню технологію, але надалі все одно розробимо власну. Таких продуктів та інструментів у нас багато, можливо, вони колись стануть базою нового продукту. Результатом одного з таких проєктів став Crello.

У нас немає бюрократії та довгих процедур погодження. Кожну ідею ми стараємось протестувати і зробити MVP. І якщо це працює, то запустити в продакшн. Це допомагає постійно бути на хвилі стартапу.

— Хто приносить нові ідеї? Як це відбувається?

Чимало задумів з’являється у менеджменту, але якщо у звичайного розробника буде крута ідея, то чому б ні? Ми радіємо з цього, і коли люди приходять з пропозиціями, не відкидаємо їх. Немає традиції, що все має йти тільки від менеджменту.

Але придумати ідею легко, її важко «продати»: знайти аргументи, підкріплені даними чи інсайтами від користувачів та ринку, і зробити так, щоб в неї повірили на всіх рівнях.

— Підсумуємо про Depositphotos. Які, на вашу думку, зміни чекають на команду після угоди?

Для команди змін буде мінімум. Між відділами технологій і контенту будуть взаємодії, але Depositphotos залишається окремим продуктом. У нього окремі бізнес-показники, і команда, яка над ним працює, є набагато менше інтегрованою у групу компаній Vista. Тобто Depositphotos є частиною групи офіційно, водночас не є частиною основної пропозиції Vista, як VistaCreate.

Зате буде культурна зміна, бо ми будемо запозичувати та адаптувати процеси, які є в материнській компанії. Дечого ми й так дотримувалися, але це ніколи не було прописано.

— Які це процеси? Чи можете навести приклади?

Наприклад, з минулого року ми, як і всі, змушені були піти на ремоут. І це показало, що ми вміємо класно працювати в такому форматі й хочемо зберегти переваги ремоуту. Але це жодним чином не було формалізовано. Водночас у Vista є класний гайд про те, що значить «remote-first» і як поліпшити те, що маємо сьогодні. І все це будемо втілювати найближчим часом.

«Мобільний застосунок у VistaCreate є значно важливішою складовою, ніж у Depositphotos». Про VistaCreate

— Читала, що багато ресурсів буде спрямовано на VistaCreate, на рекламу та просування. Чому саме туди?

Мало створити класний продукт. Треба, щоб про нього всі знали. Ні для кого не секрет, що Canva — найбільший конкурент Crello. Вона вкладає великі гроші в рекламу, і якщо ми не будемо цього робити, то нас ніхто не бачитиме. Інформаційне поле буде заповнене іншими продуктами.

Користувачі Crello задоволені продуктом, він вирішує їхні задачі. І треба, щоб більше людей про нього дізнались. Тому так, ми будемо вкладати значні кошти в просування.

— Яка сьогодні структура у VistaCreate?

Все схоже з Depositphotos. Є продуктовий офіс, який складається з вебпродукту і мобільних застосунків. Мобільний застосунок у VistaCreate є значно важливішою складовою, ніж у Depositphotos. Якщо в Depositphotos це просто ще один елемент екосистеми, то у VistaCreate це самодостатній продукт з кількамільйонною базою завантажень та активними користувачами.

Нам багато чого потрібно зробити саме в мобільних застосунках, тож будемо розширювати команду. Активно шукаємо розробників на іОS та Android, продакт-менеджерів. Якщо говорити про веб, то у VistaCreate хочемо найняти удвічі більше фахівців, ніж є сьогодні.

— Кого саме шукаєте?

Ми запланували збільшити команду на 120 людей найближчим часом, 36 вакансій (на момент проведення інтерв’ю — ред.) вже в роботі. Ми точно наберемо десяток продакт-менеджерів, і під кожного будемо формувати повноцінні продуктові команди із 5–7 розробників, дизайнерів, аналітиків тощо.

Є потреба підсилити контент-відділ — це люди, які керують створенням шаблонів in-house або на стороні. Сьогодні у нас 50 000 шаблонів, хочемо, щоб їх було в 10 разів більше. І будемо працювати не лише над кількістю. Плануємо втілити багато продуктових змін. Наприклад, зробимо так, щоб контриб’ютори могли створювати шаблони для наших користувачів.

Крім того, звісно, є потреба в співробітниках відділів маркетингу і підтримки. Support-функція в Crello буде об’єднана із загальною Support-функцією Vista. У Crello не було можливості підтримувати всіх користувачів 24/7 і класно. Тепер буде краще.

— А головний офіс розробки — в Україні?

Так. Якщо говорити про Depositphotos, то вся розробка в Україні. Якщо про Crello, то основні люди в Україні, але є співробітники на Кіпрі, в Іспанії (Барселоні) та інших країнах. Коли ми перейшли на ремоут, стали готові наймати фахівців з будь-яких локацій.

— Чому саме на Кіпрі у вас є офіс розробки?

Кіпр входить до ЄС, тут гарна законодавча база, прості правила релокації. Тож вибір був логічний.

«Найм не є настільки складним завданням, як усі намагаються показати». Про кадри

— Чи можна сказати, що ви віддаєте перевагу українським розробникам? Якщо так, то в чому перевага українських спеціалістів, якщо порівнювати з іншими?

Якщо переглянете кількість українських розробників, які працюють в Європі, Америці чи деінде, то побачите, що їх дуже багато. Технічні навички у наших розробників дуже круті. Часом софт-скіли кульгають, але це те, що нам дісталося від системи освіти, де їм майже не приділяють увагу.

Ми дуже раді, що можемо будувати продукт саме в Україні. Йдеться ж не тільки про розробників. Якщо говорити про будь-яку продуктову компанію, то на одного розробника припадає 3–4 нетехнічних спеціалісти — маркетинг, HR, Sales. Коли ми розвиваємо ІТ в Україні, то створюємо тут купу робочих місць. І поліпшуємо рівень життя. Люди діляться досвідом, в них розширюється світогляд. Я вважаю, що попри те, що ІТ-індустрія в Україні на високому рівні, вона має й далі зростати. Що більше компаній, то краще.

— У вакансіях вказано, що рівень розробників, яких ви наймаєте, має бути Middle або Senior. А чи наймаєте джуніорів?

Джуніорів більше наймаємо у Depositphotos. Бо там більш сформоване середовище і трошки повільніший темп, є змога займатися новенькими. Якщо говорити про VistaCreate, то на етапі швидкого масштабування ми будемо набирати значно менше початківців. Але в міру того, як команда буде масштабуватись, за 6–9 місяців повернемося до найму джунів.

— Раніше ви наймали джуніорів?

Так, у нас багато людей, які зросли всередині команди.

— В одному з інтерв’ю ви сказали: «На рынок зашла новая, ранее не представленная в Украине публичная американская компания. Это и повышение инвестиционной привлекательности, и знак для других, что с Украиной можно и нужно сотрудничать. Но более важно создание рабочих мест уже сейчас». Зараз наймати ІТ-спеціалістів в Україні складно. Вакансій більше, ніж кандидатів. Компанії між собою борються за людей, рекрутери бідкаються і розводять руками. Чи є для вас найм складним питанням, якщо так, то як ви плануєте виходити з цієї ситуації?

Так, найм для нас, як і для інших, є непростою задачею. Але я не можу сказати, що це настільки складно, як всі намагаються показати. У компанії завжди була ринкова зарплата, ми постійно адаптуємось. Звісно, за 2000 доларів хорошого розробника не наймеш. Але за 2000 доларів ми хорошого розробника і не шукаємо.

У нас цікаві технології, задачі, виклики, класний колектив. Думаю, якщо це підкріпити ринковими компенсаціями, буде реально знайти спеціалістів. Значно гірше тим, хто не може адаптуватися до нових умов.

— Чи спрощували ви процес найму? Чи зменшуєте кількість співбесід, щоб швидше найняти кандидата?

Раніше ми були більш гнучкими в цьому питанні. Коли була потреба наймати багато і швидко, ми знижували бар’єр входу. Ми були готові до того, що в моменті знайдемо більше людей, але можемо й помилитися.

Наразі процес найму працівників буде ускладнюватись. Буде більше етапів, даватимемо тестові завдання. Вони допомагають проаналізувати навички кандидата. Але наскільки людина буде інтегрована в команду і добре виконуватиме продакшн-задачі, визначити тестовими неможливо, хоча хотілося б.

— Що ви робите для того, щоб працівникам було комфортно і вони не переходили на +500$ в іншу компанію?

Не можу сказати, що в нас суперсоцпакет, ми ще будемо сюди вносити зміни. У нас кілька разів на рік відбуваються перформанс-рев’ю. З наступного року переходимо на більш стандартизований процес: будемо вводити грейдинг, де перегляд компенсації стане прозорішим. Водночас людям стане зрозуміліше, що треба зробити для того, щоб перейти з одного рівня на інший. Наразі це більш суб’єктивний процес, але він стане об’єктивнішим як для керівників, так і для співробітників.

— Зараз у вас соцпакет стандартний? Відпустка, лікарняні?

Так. Але в нас відпустка 24 робочих дні, а це круто. У лікарняних не обмежуємо, але й люди адекватно до цього ставляться. Звісно, буває, що й ми когось у відпустку не пускаємо посеред проєкту. А іноді доводиться виганяти фахівців відпочити.

— Чи ви дотримуєтесь стратегії найму розробників з «продуктовим мисленням». Що для вас означає «продуктове мислення»?

Я дотримуюся такої стратегії. Про продуктове мислення можна говорити довго, але якщо коротко і простими словами, то людина з продуктовим мисленням не просто виконує задачу, а знає, яку проблему ця задача вирішує і для кого. Такий розробник в межах ТЗ зробить більш елегантне й корисне рішення, ніж той, хто все це не бере до уваги.

Тобто продуктове мислення — це коли люди відчувають, що вони є не лише інструментом, а й частиною процесу, і результат виходить кращий.

— Чи можна під час співбесіди визначити, людина має продуктове мислення чи ні?

Я давно не співбесідую технічних спеціалістів, тому мені важко судити. Якщо задатись такою метою, то можна отримати сигнали, які говоритимуть про те, є в людини «продуктове мислення» чи ні. Але наскільки воно буде підходити саме вашій компанії, не побачите, поки людина не почне працювати.

«Кожен екзит буде сприяти створенню нових продуктів, робочих місць, екосистем, обміну знаннями». Про ринок

— Чи стануть такі великі й гучні угоди, як-от з Depositphotos, звичною практикою на українському ІТ-ринку, якщо так, то за яких умов?

Дуже хотілося б. Ми ж не єдині такі в українському просторі. Є багато випадків, коли українські компанії виходили на інвестиції, їх хтось купував, а український офіс або перевозили, або закривали. До такого я ставлюся негативно.

У нас була крута компанія Magento в Києві під керівництвом eBay, а потім її купила Adobe, і вся українська компанія зникла, розробників перевезли. Україна на цьому втратила. Це не крута історія. І ми на таке точно не націлені. Ми відразу говорили про те, що хочемо зберегти офіси в Україні.

Думаю, що більше екзитів є на локальному ринку, то більше можливостей, що на цьому ринку щось з’явиться. Бо кожен exit буде сприяти створенню нових продуктів, робочих місць, екосистем, обміну знаннями.

Якщо говорити про нашу компанію, то нас не просто купила Vista, а акціонери отримали гроші. Команда тепер може працювати по-іншому. Який би наш ІТ-ринок не був класний, він все одно досить закритий, ми живемо в нашому культурному коді. А тепер у фахівців є змога прямо комунікувати з колегами в США, Німеччині, Іспанії. З тими, хто раніше працював у Nike, Google, Booking, Facebook... І це крутий обмін досвідом, якого в іншому випадку вони б не отримали. І це позначиться на процесах, технічній розробці, маркетингу. Ми стали значно сильнішими.

Все більше й більше компаній доходять до екзитів. Будемо сподіватись, що вони при цьому даватимуть змогу команді працювати там, де вона є.

— Чи можете ви дати власний прогноз, яким буде український ІТ-ринок за 5–10 років? Які будуть тренди?

Дуже хотілося б, щоб головним трендом була офіційна українська реєстрація компаній, як-от в Естонії. Щоб ми чекали екзитів не українських компаній з американською, естонською пропискою, а могли реєструвати свої компанії в Україні, щоб не боялися цього робити. Це було б круто, але для цього потрібно втілити багато змін.

— Які ще зміни потрібно зробити на українському ринку для того, щоб така історія відбулася?

Це насамперед законодавчі зміни та реформи судової, правоохоронної систем, щоб все працювало як годинник. Щоб бізнес міг спокійно розвиватися, а інвестори знали, що тут безпечне середовище. І хочеться, щоб війна на Сході України закінчилась, від цього залежить дуже багато.

Маєте важливу новину про українське ІТ? Розкажіть спільноті. Це анонімно.І підписуйтеся на Telegram-канал редакції DOU

👍ПодобаєтьсяСподобалось5
До обраногоВ обраному0
Підписатись на автора
LinkedIn



Немає коментарів

Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів Коментарі можуть залишати тільки користувачі з підтвердженими акаунтами.

Підписатись на коментарі