×Закрыть

«Мені цікаво не заробляти гроші, а робити щось значуще». Тестувальник, який заснував медіа-інституцію

Сергій Прокопенко — Senior QA, що перейшов до Product Management, випускник Львівської бізнес-школи, підприємець і засновник медіа-інституції Gwara Media в Харкові. Сергій випускав аудіогіди й книжки шрифтом Брайля, організував VR marathon, екохакатон, воркшопи з креативного підприємництва і не збирається на цьому зупинятися.

2016 року я викладав у Spalah та Oracle Academy три курси й одного разу запитав у студентів, що вони робитимуть після навчання. Відповідь мене дуже засмутила: «Ну от попрацюємо кілька років, а потім переїдемо до іншої країни». Я подумав: «Якого дідька я витрачаю на них час, якщо вони потім поїдуть працювати до іншої країни?»

Навчання

Я вчився в ХНУРЕ — нашому супертехнологічному виші з великою кількістю комп’ютерних напрямів. Це харківське ядро, де навчаються майбутні айтішники. Але я вчився на кафедрі метрології, яка майже не має стосунку до IT. Навчання базувалося на промисловому виробництві, яке було ще за часів Радянського Союзу.

Мене відрахували на першому курсі, тож я вирішив навчатися далі на контракті. На п’ятому курсі знову вступив на бюджет. Через те, що промисловість нині не дуже розвинена, робочих місць не так багато, я взагалі подумав, що це все не для мене. Концептуально метрологія схожа на те, що роблять тестувальники, — забезпечення якості. Тому я почав вивчати цю тему й ходити на курси. Але концептуальна схожість — це все, чим метрологія подібна до тестування, тому все почалося з нуля.

Першу роботу я знайшов у невеликій веб-агенції. Пропрацював рік і захотів щось змінити. Знайшов нову роботу в харківській компанії, яка була відгалуженням британської. Там оптимізували бізнес-процеси. Це була найжорсткіша робота, де я працював. За півтора року дуже виріс як тестувальник. Безпосередня комунікація з англійськими експертами, потужні й чіткі бізнес-процеси, уважне ставлення до кожної дрібниці. Це стало доброю школою для мене.

Переїзд до Львова

2013 року я захотів переїхати до Польщі, як порадила мені подруга. Кілька тижнів жив у Польщі, приглядаючись до IT-компаній і думаючи переїхати з весни. Але з активізацією революційних рухів у Харкові почав розуміти, що не хочу їхати з країни й що потрібно розвиватися тут. Перед Новим роком одержав офер від львівської компанії й вирішив переїхати туди.

Мені треба було перезапустити себе, а тоді здавалося, що у Львові вирує все найкраще, що тільки може бути. Зустрічав багато знайомих, і взагалі тоді з’їхалося дуже багато талановитих людей з різних куточків України. Я працював, волонтерив, знайомився з громадськими організаціями й бізнесменами та брав участь у хакатонах.

Зміни й перші стартапи

Мені не хотілося все життя бути тестувальником або розробником. Я поставив собі мету — за півтора року навчитися працювати в IT так, щоб це було якісно, але забирало не все моє життя, а лише якийсь його шматочок. Я захотів розвиватися ще й в іншому.

До речі, нещодавно бачив дослідження, у якому програмістів запитували, чи є в них хобі. Статистика показала, що у 80% айтишників є хобі, але у 56% цим хобі є додатковий IT-розвиток. Мене щиро дивують дані, адже навколо так багато цікавих речей, які можуть посилити експертні навички в додаткових напрямах: комунікації, нові тренди й процеси.

Я почав брати участь у воркшопах і хакатонах та налагоджувати зв’язки. Познайомився з учасниками різних ініціатив — Startup Depot, Betaplace (айтішний андеграундний рух) і Global Shapers. Профіт від тих контактів одержую й сьогодні: нещодавно львівські колеги написали мені та запропонували працювати разом над соціальним проектом «Дамо дітям рухатись», який має на меті зменшити захворюваність неінфекційними хворобами.

Я почав замислюватися над тим, хто я такий і над своєю самоактуалізацією: залишатися у Львові чи повертатися до Харкова. Переломною миттю стало знайомство з Українським католицьким університетом і Львівською бізнес-школою. Я дізнався, що багато цікавих людей у полі мого зору, які заснували інноваційні проекти, скажімо, Startup Depot або The Ukrainians, були випускниками бізнес-школи. І я подумав, що підприємництво й інновації — це те, що змінюватиме нашу країну найближчими роками.

Разом з однодумцями я почав стартапити. Першою такою ініціативою став Tesla Maidan — інформаційний проект про електроенергетику. Ми мали сайт на Wordpress, я перекладав цікаві статті з англійської мови, організовував зустрічі й розповідав усім про новітні джерела енергоощадження. Усе це без додаткових фінансів зі спробами залучення друзів, які працюють в IT.

Другий стартап, який ми вигадали з партнером Володимиром на одному з проектів, — церква енергоефективності. Ми хотіли створити 11 заповідей енергоефективності, узяти автобус і їздити містечками, поширюючи ці заповіді. Увесь цей час я працював фултайм-тестувальником, а проектами займався у вільний час.

В IT дуже багато талановитих людей, що критично й креативно мислять. Вони звикли самостійно досягати всього, чого захочуть. Це новаторський і пошуковий тип мислення. Але більшість це мислення ні до чого, крім роботи, не застосовує. Для себе я вирішив, що мені цікаво не так зробляти гроші, як робити щось своє та значуще. Час повертатися до Харкова.

Повернення й заснування Gwara Media

Перш ніж повернутися до Харкова, я вступив до Львівської бізнес-школи. Навчання було частково дистанційним: раз на місяць я приїздив на п’ять днів до Львова.

Ці п’ять днів завжди змінювали мене: у бізнес-школі дуже крута атмосфера, цікаві студенти, усі зі своїми ідеями й завзятістю в роботі над проектами. Ми мали закінчити школу з початим бізнес-проектом — власним стартапом. Тому у вільний час я шукав свою ідею.

Я дуже багато міркував, чого не вистачає Україні та як я можу посприяти її розвитку. Зіставляючи ці роздуми з тим, що відбувалося зі мною у Львові, дійшов висновку, що потрібно працювати над культурою й інноваціями. Думаю, що це дає людям відчуття прив’язаності до своєї країни. Люди їдуть туди, де сильніше та яскравіше. Так почала зароджуватися ідея проекту, який транслював би культурні цінності й інновації в Україні, і так з’явився інтерес до креативних індустрій.

Аудіокнижки

Почали ми з командою з ідеї стартапу, пов’язаного з аудіокнижками. Насправді в Україні не було такої інституції, яка б постійно видавала сучасні аудіокнижки українською. А це те, що диджиталізує й модернізує суспільство, а отже, є інноваційним. У Львівській бізнес-школі я захистив цей проект і почав працювати над утіленням.

Завдяки аудіокнижкам ти можеш бігати, працювати, їздити, дізнаватися нове й «читати». Існують такі поняття, як густий і рідкий час. Що більше дій за годину ти робиш, то густіший твій час, а ти продуктивніший.

Але звісно, аудіокнижки — це не така проста справа. Ми якось хотіли озвучити Орвелла «1984». Ліцензія від англійського видавництва коштує 1000 фунтів на три роки, і ми ще мали б віддавати 25% з кожної проданої копії. Крім того, потрібно купити українську ліцензію або перекласти оригінал самим. Плюс, звісно, гонорар акторові за озвучування. Але попри труднощі, нам удалося видати з десяток аудіокнижок українською. Нещодавно підписали договір з варшавськими стримерами аудіокнижок, які продаватимуть їх у Варшаві.

Пам’ятаю, як на одній конференції до мене підійшла знайома й сказала, що аудіокнижки — це справжня інновація, і вона б до такого не додумалася. Але, правду кажучи, яка це інновація? Це має бути нормою. Улітку 2018 року ми зробили аудіогід для Харківського художнього музею, і всі такі: «Вау, круто, оплески». Для європейської спільноти такі інклюзивні штуки — норма, а ми тільки доходимо до цього.

Стартап-культура

Я подумав, що займатися тільки аудіокнижками нудно й навколо ще багато інновацій, які потрібно втілювати. До нас на лекцію у Львівській бізнес-школі привезли викладача зі Стенфорда, який розповів, як у них розвивають інноваційні екосистеми. Я надихнувся його розповіддю й зафоловив у соцмережах.

Вони якраз тоді працювали з європейським урядом над розвитком стартап-культури через мережеві події Startup Europe Week. З друзями ми вирішили, що Україні це теж потрібно, і я написав їм, що ми готові влаштувати Startup Europe Week. Три роки поспіль разом з IT-спільнотами Харкова ми організовували цей проект.

Startup Europe Week — це глобальна ініціатива Європейської комісії з питань розвитку регіонів. Протягом тижня майже триста міст з усієї Європи зосереджують зусилля на розвитку підприємництва.

Кремнієва долина й Америка взагалі — це найпотужніше місце, де народжуються стартапи. У Європі й зокрема Україні цей напрям не розвивається так, як хотілося б. Саме тому ми загорілися тим, щоб привезти проект до України й Харкова. Нам хотілося продемонструвати найкращі ініціативи, які є в місті, щоб надихнути молодих підприємців і налагодити зв’язок між бізнесом, владою й експертами. Крім того, навчити учасників відкривати компанії й подавати заявки на грант, а також розповісти про нинішні механізми фінансування.

Найбільший виклик — це ситуація в місті та налаштованість самих підприємців і стейкхолдерів: Україна має одну з найкваліфікованіших робочих сил у Європі й величезний інтелектуальний потенціал, але чому в нас немає власних Facebook, Google або Apple? Чому так складно розробляти й розвивати продукти? Місцеві підприємці скаржаться, що влада й компанії не підтримують ініціативи, які могли б повести їх до нових висот. Ось чому місцеві ініціатори шукають інші краї із широким баченням, де хвилі можливостей виштовхують їх уперед, замість того, щоб змінювати ситуацію локально.

Протягом 2016 й 2017 років Gwara Media разом з іншими співорганізаторами реалізувала майже десять лекцій і воркшопів на теми соціального, технологічного та креативного підприємництва.

Працюємо зі складним і передовим

Я зрозумів, що нам з командою цікаво працювати з передовим, складним і тим, що притягує таланти. Ми вирішили, що рухатимемося в бік медіа-компанії й нагромаджуватимемо ресурси, щоб реалізувати свої бажання. Для цього нам потрібно розвиватися як медіа-інституція, яка містить соціальний компонент. Так ми сформулювали місію: модернізація соціальних і культурних проектів, з медіа-платформою як основною частиною. Ми займаємося купою різних проектів, і що вони відмінніші, то крутіше для нас.

Екохакатон

4th Block — це масштабний фестиваль, що відбувався протягом 26 років від аварії на ЧАЕС і порушував проблеми екологічного способу життя. Сотні художників і дизайнерів з 50 країн світу створювали плакати й експонували їх на Трієнале.

Екологія для нас — поняття досить глобальне. Воно охоплює культуру, етику, довіру й взаємодію між людьми. Ми, як апологети культурно-креативних індустрій, вирішили, що можемо посилити формат 4th Block, організувавши хакатон. Коли нас запросили організатори фестивалю, ми одразу погодилися. У Харкові немає інституційної організації, яка б стабільно працювала над проблемами екології через креативні індустрії та вдавалася б до інноваційності в роботі.

Мета хакатону — активізувати дизайнерів, програмістів і підприємців та завдяки синергії мислення напрацювати інновації в інфраструктурі міста, технології відповідального споживання й нові вирішення, спрямовані на захист довкілля. Трієнале екологічного постера могло лише окреслити проблеми, а хакатон допоміг знайти шляхи їхнього розв’язання.

Ми розробили правила гри, технічне завдання для хакатону й зібрали журі та менторів, компетентних у різних аспектах розробки екологічних і технологічних інновацій. Ми дуже хотіли одержати проривні проекти, що змінять Харків. Ми зібрали майже 70 екохакатонців — це художники, дизайнери, технологічні підприємці й маркетологи, які об’єдналися в 11 команд.

Серед переможців були проекти з доступності закладів: мапи об’єктів з текстами шрифтом Брайля й доступністю для осіб з особливими потребами; розроблення гейміфікованого конкурсу щодо зміни ситуації з примусовими відпрацюваннями в державних закладах освіти; прототип мережі розпізнавання транспорту на світлофорах за допомогою штучного інтелекту та machine learning.

Воркшопи з креативного підприємництва

Розвиваючи відносини з німецьким консульством, ми дізналися, що цього року вони шукають новий цікавий концепт для «Тижнів Німеччини». А ми у Gwara Media саме тоді розвивали креативну економіку й намагалися зібрати хаотичні ідеї в щось ціле.
Так і народилася велика ідея для «Тижнів Німеччини» — розвиток підприємництва в Харкові.

Наша команда зреалізувала такі проекти в межах «Тижнів Німеччини»:

  • Воркшопи з креативного підприємництва.
  • «Тижні в гаражах».
  • 3D-друкарство разом з «Гараж Габом».
  • Виставка «Відчуй культуру».
  • Проект, який допомагає ознайомити незрячих людей з культурою й архітектурними пам’ятками різних країн.

Випуск «Українських менестрелей» — книжки шрифтом Брайля

Один з векторів розвитку українського суспільства сьогодні — це доступність освіти й інклюзивність країни. Нашу команду зацікавило питання інклюзивних книжок в Україні, тобто книжок, надрукованих шрифтом Брайля.

Освіта — важливий засіб формування світогляду людини, крім того, вона допомагає реалізувати себе в соціумі. Коли на етапі формування особистості людина не здобуває освіти, це створює низку перешкод не лише для неї самої, а й для держави, яка одержує більше навантаження. Ми звикли дивитися на людей з інклюзивністю, як на бідолах, і жаліти їх. Але ми можемо дати їм більше, ніж жалість. Ми можемо дати їм освіту.

Один з інструментів освіти — це книжки. Як же ми були неприємно здивовані, коли дізналися, що шрифтом Брайля книжок в Україні майже немає, а ті, що є, — переважно релігійні книжки. Немає підручників з фізики, хімії й інших дисциплін. Під час роботи над проектом ми запитували людей з вадами зору, що їм хотілося б прочитати. Ми вкотре здивувалися, коли один з респондентів відповів, що хотів би прочитати Конституцію України. Адже її шрифтом Брайля не надрукували.

Ми вирішили, що не можемо із цим змиритися. Як виявилося, маленькі партії таких книжок дуже дорогі, бо це майже ручна робота, а виробництво великих партій вимагає більше ресурсів.

Прогресивні країни, як-от Швеція, Норвегія й Німеччина, досягли значних успіхів у соціалізації незрячих людей. Щороку видають майже 1500 книжок шрифтом Брайля й 6500 аудіокнижок. Завдяки інструментам інноваційної освіти всі діти навчаються разом, а підприємці Німеччини зобов’язані мати 4–5% людей з інклюзивністю або сплачувати внесок на розвиток країни. До того ж виборчі бюлетені враховують також інклюзивний електорат, даючи змогу голосувати всім.

Саме тому ми дуже зраділи, коли одержали запрошення приєднатися до проекту Чорнобильської історичної майстерні за підтримки МЗС Німеччини «Підвищення шансів на здобуття освіти для молоді з порушеннями зору». Тож разом із ГО «Право вибору» (реабілітаційним центром) ми стали до роботи.

Ми хотіли розповісти про щось, що містило б культурний код України і що було б цікаво читати як незрячим людям, так і всім навколо. Так народилася ідея видати книжку про кобзарство. В Україні кожному відгукнеться в серці ця тема, бо ж кобзарі відомі всім. Це те, що може пожвавити рух книжки, оскільки цей пласт автентичний і зрозумілий. Видання ми подарували німецькому консулові, ректору ХНУ імені В. Н. Каразіна й бібліотекам, а також віддали для реалізації людям, які цікавляться українською культурою, і на кобзарські фестивалі.

VR marathon

Цього року нашу увагу привернула тема віртуальної й доповненої реальності. Це справді сучасний драйвер диджиталізації. Адже це аудіокнижки майбутнього, еволюційний розвиток медіа.

Але цього ніде не навчають. Як наповнити соціум фахівцями? Ми вирішили зробити навчальний VR Marathon — шеститижневий вступний інтенсив для здобування практичних навичок, досвіду, кейсів і продуктового розуміння сучасних технологій VR/AR/360/WebVR.Ми були зорієнтовані на те, щоб за чотири тижні учасники мали розуміння, як утілити власний або запропонований нами проект. Нині учасники першого марафону працюють над ними, а один створив власний продакшн, поки 2D-медіа.

Що далі

Тепер наша мета — стати медіа-центром культурних і креативних індустрій, який об’єднуватиме технічну й культурну спільноти. Суспільство, технології й медіа змінюються, але немає точок, які тиснуть і прискорюють ці зміни.

Я добре ставлюся до постійної роботи в IT, адже там ти одержуєш експертні навички. Нині я працюю у сфері консалтингу в австралійському проекті, але Gwara Media — моя основна діяльність.

Працювати тільки в IT страшенно нудно. Це як скляна стеля, вище за яку ти ніколи не стрибнеш. Ти ніколи не одержиш більше, ніж міжнародний ринок, мінус маржа, яку на тебе заклали, мінус податки. Ти не можеш посеред дня піти з кимось зустрітися. Справді, є круті проекти, завдяки яким ти можеш долучитися до позитивних змін у суспільстві. Але таких проектів мало. У моєму випадку я обмежений конкуренцією тільки зі своєю уявою.

LinkedIn

12 комментариев

Подписаться на комментарииОтписаться от комментариев Комментарии могут оставлять только пользователи с подтвержденными аккаунтами.

Серега, ты крут и цели твои достойные. Всяческих тебе успехов!

Вы молодцы, было интересно так подробно узнать, о том, чем вы занимаетесь.

Існують такі поняття, як густий і рідкий час. Можно ссылку где про них почитать про эту теорию или концепцию?

Про цю концепцію цікаво пише Річард Флоріда в книзі про креативний клас, 7й розділ
bit.ly/2HYBxtf

Круто и все такое, но где брать деньги? Простите что о земном

продавати послуги
розвивати фандрейзинг
мати комерційні юніти які приносять прибуток і контентні, які їх палять :)

p.s. ще не можу сказати, що нам все вдалось

Узоры не интересуют? Креатив чистой воды.

в Харкові багато крутезних дизайнерів. Є навіть кафедра візуальних практик в ХДАДМ, я був місяць тому на їх презентації проектів по книзі суч.укр.літу «Месопотамія». Сергій Жадан теж там був і дуже їх вихваляв. Студентам подобається робити щось сучасне і актуальне.

Академія Дизайну дуже цікаві, проте всіх тримає економічна складова.
Графіки все ж таки не такі затребуваня як UX/UI дизайнери, та і конкурувати зарплатами важко.
Ми робили з ними пару проектів, деякі були комерційні, проте поки що в 0 — це успіх.

для українського ринку важко щось робити «не в 0» — замала купівельна здатність, може робити щось на Захід, щоб були гроші робити українські проекти.

Робимо лише перші кроки:
www.behance.net/gwaramedia

Думаємо вибудувати на експорт design unit, а на внутрінній communications unit. Розвиваємо медіа, а комунікації це про технології також.

Подписаться на комментарии