×Закрыть

Засновник ELEKS Олексій Скрипник — про підсумки 2-х років в політиці

Олексій Скрипник — засновник ІТ-компанії ELEKS, з 2014 року — народний депутат, член «Об’єднання» Самопоміч«. Два роки тому Олексій опублікував на DOU колонку «Чому я йду в політику», де розповів про свої очікування. У інтерв’ю ми поговорили про те, чого вдалося і не вдалося досягти за цей час і чому зміни приходять набагато повільніше, ніж хотілося.

— Олексію, 2 роки тому ви тільки починали кар’єру в політиці і розповіли DOU про свої очікування. Наскільки вони виправдалися, наскільки змінилися?

Не виправдалися. Зараз я усвідомлюю, якими наївними були мої очікування. Знаю багато хороших хлопців, які пішли в політику чи на державну службу, тому що почалася війна з Росією. Ми думали так: «Раз я не можу піти на фронт, то, мабуть, тут я буду більш ефективним». Ми ж були ефективними в тому, що робили до політики, то чому не повторити те саме, але в масштабах всієї країни?

З цими думками та почуттями пішов на вибори і я. Але якщо підсумувати результати за 2 роки, ключове відчуття, яке у мене виникає, — це розчарування від втрати ілюзії, що я зможу бути таким же ефективним в політиці, яким я був у бізнесі. Зараз моя ефективність — це приблизно 20% від того, що я міг би зробити в ELEKS. Я беру участь в багатьох політичних і законотворчих проектах, особливо у сфері військової політики. Але сказати, що я досягаю там чогось значного — було б неправдою. Тому тепер я задаю собі інакше питання — що було б корисніше для України в контексті повернення інвестицій: якби я далі розвивав ELEKS або якби продовжував працювати в політиці?

Якщо далі говорити про відчуття, то тут, на конференції (інтерв’ю записували на конференції Outsource People — прим. ред.), я відчуваю себе набагато комфортніше, спілкуючись з IT-шниками, ніж перебуваючи в залі Верховної Ради.

Чого я ще раніше не усвідомлював, так це наскільки депутатське життя буває перевантажене. У тебе 200 завдань, купа проблем, потрібно переглянути сотню законопроектів, винесених на голосування, потрібно зустрітися з виборцями, з’їздити у Вашингтон, поговорити про НАТО і про надання військової допомоги. Дуже багато метушні, але дуже низький ККД.

Все це сильно пригнічує, але я розумію, що буду працювати у ВР як мінімум до наступних виборів. І поки я ношу значок депутата, буду «лупати сю скалу» так, як можу.

До речі, найбільш точно ситуацію з приходом нових людей на державну службу описав Владислав Рашкован у своїй статті «Почему у нас не получилось».

— З якими перешкодами ви зіткнулися при реалізації поставлених цілей?

Одна з найстрашніших речей — це принцип «пробивання дна». Потрапивши в політику, починаєш отримувати інформацію, якої раніше не мав, і дуже часто ця інформація так лягає тобі на плечі, що «пробиває дно». Тобі хочеться відштовхнутися і спливти, але — бац! — пробивається чергове дно від нової порції подібної інформації, і відштовхуватися більше немає від чого.

Поясню на прикладі. Нещодавно у нас утворилося МФО «Український космос». Раніше я ніколи не замислювався про гроші, які Україна витрачає на космічну галузь. Але, як виявилося, ми на рівному місці втратили 1,2 мільярдів доларів! Ми вклали близько 500 мільйонів доларів в космодром в Бразилії, який бразильці відмовилися будувати, бо вважають, що це економічно невигідно. І наш уряд навіть не вимагає від них повернення грошей, не ініціює юридичні спори. Аналогічна ситуація із супутником за 200 мільйонів, який має таку точність, яка вже нікому не потрібна. В результаті, через катастрофу «навченої безпорадності» економіка України отримує колосальні збитки.

І кожен раз знаходиться щось таке, що в черговий раз пробиває дно, і ти вкотре намагаєшся зібрати себе докупи і сказати: «Окей, треба продовжувати жити, продовжувати щось робити, боротися». І збираєш, борешся, але розумієш, що питання особистої ефективності в таких умовах стає ще більш актуальним.

З іншого боку, на результативність дуже впливає середовище, в якому доводиться працювати. Для багатьох політиків турбота про країну — не мета. Їхня мета — створення видимості такої турботи для самопіару. В такій атмосфері надзвичайно важко працювати.

Скажімо, розглянемо ситуацію з НАЗК і системою електронного декларування, на якій піарилося дуже багато політиків. У будь-якій нормальній країні або корпорації, якби сталася така ситуація і люди зробили пост-мортем аналіз проекту, стало б зрозуміло, що основна причина невдачі — це повна плутанина і відсутність відповідальних людей які приймають рішення. Чому ж досі немає грамотної людини, яка могла б приймати такі рішення?

Фактично, вийшло так, що з самого початку проект робився без реального замовника — замовником «начебто» виступало Міністерство юстиції, а тільки потім з’явилося НАЗК. Але вибором розробника і створенням технічного завдання на проект займався ПРООН, який і виділяв гроші. Задані терміни для реалізації були дуже короткими, а сума виділених на розробку самої системи грошей — дуже маленька (близько 97 тис. доларів). Робота з вимогами проведена жахливо. Зокрема, вимоги щодо безпеки були описані лише загальними фразами. В результаті система вийшла складною, нестабільною і важкою — вона не відповідає багатьом вимогам сервісу, має «дірки». Звинуватили тих, хто не винуватий, а дописувати систему і займатися підтримкою змусили тих, хто її спочатку не писав. Залишилося тільки нагородити непричетних...

— Що треба зробити, аби запобігти таким випадкам?

Я стукаю у двері до уряду, пропоную ввести позицію CIO України. І що? «Добре» — і нічого не змінюється. Ось де катастрофа: ті речі, які будь-яка нормальна корпорація робить за тиждень, ми робимо десятки років. І з’являється відчуття перебування в якійсь в’язкій речовині, яка сковує рухи і позбавляє можливості щось змінити в найближчому майбутньому.

Ми подали законопроект про електронне голосування, щоб хоч частково прибрати корупцію на виборах. Як ви думаєте, де він знаходиться? Ніде — його ніхто і не думає виносити в зал. Тому що тим, кому належить влада, зниження корупції на виборах не цікаво. А ті 60-80 депутатів, які готові цей законопроект підтримати, розпорошені по різних фракціях. І виходить так, що ти розумієш, які рішення зараз необхідні країні, але не уявляєш як зробити так, щоб ці рішення приймалися.

— Якими проектами ви займалися за ці 2 роки? Чого вдалося досягнути?

З позитиву. Моя невелика заслуга є в тому, що парламенти країн Євросоюзу стали по-іншому сприймати війну в Україні. Якщо 2 роки тому сприйняття війни на Донбасі в Парламентській асамблеї НАТО було таким: «Це ваш внутрішній громадянський конфлікт», то після того, як ми звозили кількох депутатів до Маріуполя на лінію фронту, після того як Юрій Береза ​​відвіз їх до себе в батальйон і депутати парламентів країн НАТО побачили вирви від снарядів, побували в госпіталі, це сприйняття змінилося. Для тих, хто хоче зрозуміти, як реально Європа сприймає Україну, дуже рекомендую прочитати доповідь, яку прийняли на засіданні ПА НАТО в Стамбулі: Ukraine’s Two Wars: Protecting Independence and Implementing Real Reforms.

У непленарні тижні я 4 рази їздив у Вашингтон (за власні кошти). Це дуже схожа робота, як і в ПА НАТО, тільки з сенаторами і конгресменами США — в основному з тими, хто входить в групу дружби з Україною. Ми з іншими українськими депутатами пробували донести інформацію про реальну ситуацію на фронті і в Україні. Безумовно, сенатори і конгресмени можуть отримати цю інформацію і від Пентагону та ЦРУ, але ми самі хотіли показати конкретні цифри і факти присутності російських військ в Україні, пояснити істеблішменту, чому нам необхідно надати летальну зброю і яка допомога буде найбільш ефективною для української армії.

З радником уряду США з питань безпеки Майклом Пілсбурі під час робочого візиту у Вашингтон

Ще частина моєї діяльності — це участь в think tanks зі стратегічних реформ української армії. Сюди належить і підготовка законопроекту про військово-приватне партнерство, і робота над баченням стратегічних реформ ЗСУ, і реформа оборонної промисловості України. Мій реальний внесок в результат майже нульовий, але я дуже радий, що зрештою на Варшавському саміті НАТО Президент України представив українське бачення реформування армії. Дуже сподіваюся, що нам вистачить сміливості і сил провести ці реформи під час війни. Бо опір до змін всередині армії колосальний — на жаль, реформа відбувається під гаслом «бджоли проти меду».

Оскільки «great minds think alike», нам з Дмитром Дубілетом і Янікою Мерило практично одночасно прийшла в голову ідея об’єднати програмістів для безкоштовної розробки і впровадження ІТ-систем в органах державної влади України. Дмитро, як дуже системна людина, відповідає за всі організаційні питання, і саме з ним зараз асоціюється цей проект. ELEKS за мого сприяння взяв на себе тільки два великі проекти: військова медицина (впровадження «Доктор Елекс» у військових госпіталях української армії) і створення та впровадження реєстру військовозобов’язаних. Перший проект зараз завис в МОУ після звільнення Юрія Гусєва, який ним керував. По другому є невеликий зсув після того, як парламент прийняв законопроект про реєстр військовозобов’язаних в першому читанні.

The last but not the least, у минулому році ми з колегами зареєстрували альтернативний законопроект «Про наукову і науково-технічну діяльність» 2244а-2, який підготували реальні науковці, в тому числі молоді, які бачать своє майбутнє в Україні. Завдяки плідній роботі експертів і досягнутому в нашому Комітеті [з питань науки і освіти] консенсусу з низки питань, закон прийнятий і вже реалізується, хоча й не так швидко, як хотілося б. Закладені в нього новації — Національна рада з науки і технологій та Національний фонд досліджень — сподіваюся, дадуть можливість поступового руху в правильному напрямку. Але задекларована в цьому законі інтеграція в європейський і світовий дослідницький простір може системно реалізуватися тільки при наявності відповідної політичної волі (в першу чергу, в уряді) і зацікавленості в роботі над нею у стейкхолдерів цієї сфери.

Що стосується освіти — зараз в Комітеті триває підготовка до другого читання рамкового закону «Про освіту». З одного боку, це надзвичайно важливий документ, який може дати потужний імпульс до змін. З іншого боку, є настільки багато різних думок, інтересів і векторів руху, що досягти такого компромісу, який би не тільки всіх більш-менш влаштував, а й заклав реформу, буде дуже важко, якщо взагалі можливо.

Тепер про сумне. Коли я йшов на вибори, у мене було наївне уявлення, що спільно з колегами по парламенту вдасться домогтися якісних змін у всіх критичних для держави сферах. Я думав, що в парламенті нас чекає злагоджена командна робота над створенням того базового мінімуму, який вже давно є у всіх цивілізованих країнах: боєздатна армія, чесне суддівство, раціональне використання природних ресурсів, справедливе оподаткування, оптимізація роботи держапарату, ефективне надання публічних послуг. Здавалося, що під кожну сферу досить знайти правильних людей, дати їм свободу дій — і з нашою підтримкою результат з’явиться в найближчому майбутньому. Але в реальності все виявилося зовсім по-іншому — як з командною роботою, так і з людьми.

Мої обіцянки, які я написав в статті «Чому я йду в політику», можна підсумувати так:

ОчікуванняРеальність
Тарас Кицмей очолить створення e-government в УкраїніЗараз e-government, де-факто, очолює Дмитро Дубілет
Лічильники на газ будуть встановлені в кожному будинку в 2015 роціНовий Закон «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», який ми ухвалили в 2015 році, зобов’язує власників всіх будинків і квартир встановити лічильники до 1 грудня 2018 року
Кожен платить рівноважну ціну з врахуванням видобутку газу в УкраїніМи злізли з «голки дешевого газу». В цьому велика заслуга багатьох моїх колег депутатів (особливо хочу відзначити Вікторію Войціцьку) і НАК Нафтогазу України
Баланс газу без «чорних дір»Сподіваюся, це працює
Субсидії для малозабезпеченихВитрати на такі субсидії є занадто великими: замість однієї чорної діри ми зробили іншу — в Міністерстві соціальної політики
Україна має закінчений процес виробництва ядерного паливаПовний цикл нам не дозволять зробити, оскільки потенційно це може призвести до створення ядерної зброї. Тому зараз цю проблему просто «бояться зачіпати»
Електрика продається на ринку, і структури олігархів не доводять її до банкрутстваПроект Закону «Про ринок електричної енергії України» поки що прийнятий лише в першому читанні. Найбільший внесок у його розробку і супроводження зробив Лев Підлісецький із Самопомочі. На друге читання вже розглянули більше 1000 поправок
Державно-приватне партнерство у військовій сфері і спільне з ІТ-шниками виробництво зброїРазом з KPMG ми розробили проект Закону «Про державно-приватне партнерство у сфері національної безпеки та оборони України», але Міністерство оборони поки не готове до такої різкої зміни парадигми, тому уже більше року ми домовляємося з ними по ключовим позиціям
Борис Філатов стане міністром оборони, а Давід Браун — заступником міністра оборониБорис Філатов — мер Дніпра і, схоже, ефективний мер. Давід продовжує працювати як організатор волонтерів і веде кілька надзвичайно потрібних військово-технічних проектів. Скоріше за все, він надовго «наситився» державною службою
Гармонізувати податки за прикладом Словаччини: 12% і 18% (прибрати всі групи СПД)Робота над податковою реформою безперервно триває більше двох років. Я дуже радий, що цього року не чіпали платників єдиного податку — те, що рятує цілу ІТ-галузь. На жаль, це не означає, що проблема вирішена
Інвестиції на розвиток підприємництва не оподатковуються податком на прибуток підприємствЯк не дивно, прогресивний Міністр фінансів Олександр Данилюк — за. Дискусія розвивається в правильному напрямку
Звільнити всіх суддів і набрати нових під керівництвом Богдана ФутеяСудова реформа в Україні стартувала тільки з 1 жовтня цього року
Зменшити чисельність працівників прокуратуриРеформа прокуратури відбулася минулого року. Чисельність працівників значно зменшилася, але на результати роботи це, схоже, не вплинуло
Об’єднати СБУ і міліцію, скоротити їхню кількість, збільшити зарплату, оновити робочий складРеформа Національної поліції поки залишається однією з найбільш помітних за останні 2 роки, але навіть вона не передбачає фундаментальної зміни суті діяльності міліції, оскільки переатестація решти працівників повністю провалилася (співвідношення нових працівників і старих — 1:5). А реформування СБУ обмежилося зміною керівництва
Через кілька років у державних службовців має бути конкурентна заробітна платаДуже сумна ситуація, яка зараз, на жаль, не вирішується. Надзвичайно багато висококваліфікованих працівників з бізнесу не йдуть в публічний сектор саме через низьку заробітну плату
Баланс бюджету з дефіцитом 3%В бюджеті на 2015 рік був закладений дефіцит 4,1 % ВВП, на 2016 рік — 3,7 %. Бюджет на 2017 год ще доопрацьовується, але в його першій редакції Мінфін анонсував зниження дефіциту до 3% ВВП
Захист і підтримка власних та іноземних інвестиційПобачимо, що вдасться зробити Борису Ложкіну на посаді секретаря Національної інвестиційної ради. В Адміністрації Президента він був найбільш ефективним чиновником
Скорочення витрат на утримання державного апарату до 32%Міністерство фінансів намагається мінімізувати витрати на утримання державного апарату в цьому році
Заборонити Україні брати кредитиСхоже, нам просто перестануть їх давати, що для України є дуже добре

— Які у вас плани на майбутнє?

Буду далі працювати над розвитком України у сфері військової безпеки і оборони, яка досі лишається критичною для існування держави, у сфері ІТ, якою я займався 30 років, і в сфері науки та освіти, якою я займаюся за посадою в Комітеті.

Коли я тільки прийшов у політику, то мій ентузіазм значно перевищував мої знання, і з часом питань ставало тільки більше — я відчув ефект Даннінга-Крюгера на собі. Але я постійно розмірковую над тим, як я можу щось змінити в країні, як це можна зробити ефективніше. Чи міг би хтось інший на моєму місці зробити краще? Думаю — так. Але поки в мене є час, я намагатимуся використовувати будь-яку можливість, щоб принести якомога більше користі державі.

— Як ви думаєте, які зміни на краще відбулися в країні за останні кілька років?

Насправді хорошого відбувається дуже багато, просто воно відбувається дуже повільно через шалений опір старої системи, яка раніше заробляла мільярди. Навіть під час війни залишається купа «пацюків», які продовжують грабувати країну.

Тим не менше, крок за крок ми розкручуємо застарілу державну машину і потроху її оновлюємо. Наприклад, я вважаю, що ті ж зміни по е-декларуванню — це дуже важлива і позитивна новація. Завдяки повністю публічним деклараціям ми зрозуміли дуже багато про українських ТОП-чиновників: якщо судити за кількістю кешу, який політики тримають на руках, керівництво держави зовсім не довіряє банківській системі. (Відразу відповім на питання про свої заощадження в кеші — це для мене страховка, що я зможу вивезти сім’ю за кордон, якщо почнеться війна, оскільки банки в цьому випадку навряд чи продовжать працювати. Сам я їхати не збираюся).

Також в країні відсутня культура інвестування — немає надійних бірж і способів вкладати гроші. Розуміння цих проблем — це новий щабель у нашому розвитку, який дає нам усвідомлення, з чим нам треба мати справу у найближчому майбутньому, що було б неможливо, якби ми не запустили е-декларування.

З позитивного особистого: ми з колегами створили Інститут майбутнього. Ми хочемо перетворити його у хаб, де будуть обговорюватися як поточні проблеми, так і варіанти їх рішень. Наприклад, нещодавно Анатолій Амелін представив чудове дослідження про 25 років економіки України. Тепер ми готуємо кілька цікавих проектів, які розвинуть результати цього дослідження.

Ще один з позитивних прикладів останнього часу — прийняття Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо усунення адміністративних бар’єрів для експорту послуг)» № 4496 для IT-шників. Дрібниця, а приємно :) Хлопці, які підготували цей проект — молодці.

З синами

— Зараз популярні гасла про те, що ІТ може стати локомотивом української економіки. Що ви думаєте з цього приводу?

Є цифри, які показують, що сільське господарство дає близько 15 млрд доларів економіці України, ІТ — 2,5 млрд. Звичайно, ІТ сектор поступово зростає, але розвиток дуже залежить від багатьох факторів: починаючи від освіти фахівців і закінчуючи державною підтримкою, якої зараз практично немає.

Показовим є приклад проведення найбільшої української ІТ-конференції — Lviv IT Arena, яка проходила з 30 вересня по 2 жовтня. На жаль, замість того, щоб взяти в ній участь, прем’єр-міністр вирішив відвідати відкриття фабрики, де елементи автомобіля збирають вручну. І цей вибір прем’єр-міністра дуже яскраво характеризує нашу країну — перевага надається ручній праці замість мізків!

Я вважаю, що дуже важливо, щоб люди, які керують державою, розуміли, що майбутнє — не за ручним складанням деталей, а за технологіями і мізками. На жаль, такого розуміння поки немає. На рівні розмов всі з цим погоджуються, але, як кажуть: «не вірте словами, вірте діям».

У той же час, в тому, що ми розвиваємося самостійно, без жодної підтримки, є певний кайф. У нас немає хвороби «навченої безпорадності». Ми, IT-шники, круті :) І незалежні.

— Що ви можете порадити для IT-шників, які хочуть щось міняти в країні?

Розвивати бізнес, стартапи, робити проекти на мільярди доларів. Як волонтери можна вкладати свій час в такі проекти, як iGov, проекти для міністерств. Намагатися потроху змінювати країну і одночасно з цим заробляти гроші своєю працею. Робити проекти світового рівня і сподіватися на самих себе, а не на державу. Безпосередньо в ІТ, в hi-tech, зараз можна зробити набагато більше, ніж будучи чиновниками.

Я вірю, що в найближчі кілька років в Україні будуть створені проекти вартістю більше, ніж мільярд. Це прискорить розвиток країни, адже саме такі проекти можуть стати драйверами української економіки.

LinkedIn

Лучшие комментарии пропустить

...якщо судити за кількістю кешу, який політики тримають на руках, керівництво держави зовсім не довіряє банківській системі. (Відразу відповім на питання про свої заощадження в кеші — це для мене страховка, що я зможу вивезти сім’ю за кордон, якщо почнеться війна, оскільки банки в цьому випадку навряд чи продовжать працювати. Сам я їхати не збираюся).

Даже не знаю, как это прокомментировать. Святая простота. Вместо того, чтобы прямо и честно сказать: «да, я не доверяю нашим украинским банкам», пан депутат рассказывает нам про то, что это «страховка для семьи на случай войны». Для семьи. На случай войны. Гмм. Пан депутат, знайте же, вы тут не один боитесь войны и переживаете за своих родных.

Вообще удивительно, как можно быть представителем высшего органа законодательной ветви власти и в то же самое время кивать на абстрактное «руководство страны».

Також в країні відсутня культура інвестування — немає надійних бірж і способів вкладати гроші...

«Сперва научитесь плавать, а потом в бассейн воду нальём». Ваш укоризненный тон, пан депутат, совершенно неуместен. Надёжных бирж в мире много, просто они нам недоступны без индивидуальной лицензии НБУ (то есть просто недоступны).

Упомянутый вами Владислав Рашкован даже в переговорах с PayPal’ом ничего не достиг. (Мне показалось, что он даже не осознал сути проблемы). И это заместитель главы Национального Банка Украины!

Казалось бы, что сложного? Надо всего лишь перестать относиться к гражданам как к скотине неразумной и признать право каждого гражданина свободно распоряжаться своими честно заработанными деньгами: вкладывать в украинские и зарубежные банки, торговать акциями (в том числе акциями иностранных компаний на иностранных биржах), убрать идиотские ограничения на обмен валют и трансграничные переводы, etc etc. Но нееет, в направлении либерализации ни у кого во власти даже мысли не идёт. Вместо здравых рассуждений — только траурные завывания про «бегство капитала», про необходимость ещё что-то где-то запретить и про необходимость поддерживать дохлую «отечественную» банковскую систему (кавычки — это потому, что трудно Сбербанк России, Альфу или ВТБ воспринимать как отечественную; кстати, вот им-то почему-то НБУ никак не мешает). Как будто ограничение на обмен валюты в 3000 грн помогло остановить чёрный рынок (вообще-то оно его породило), или как будто запрет на переводы денег за границу мешал «кому надо» возить полные чемоданы баксов.

Печально это всё.

>> Ми вклали близько 500 млн доларів в космодром в Бразилії, який бразильці відмовилися будувати, тому що вважають, що це економічно невигідно. І наш уряд навіть не вимагає від них повернення грошей, не ініціює юридичні спори.

Он шутит, или всерьез? Схема вообще не «палится». По-моему эти деньги стоит искать рядом с собой, в домах чинух министерства, которое отвечало и получало из бюджета на эту «грандиозную» инвестицию.

s.dou.ua/...orage-files/skrypnyk2.jpg Пашинский уже не тот...

Відразу відповім на питання про свої заощадження в кеші — це для мене страховка, що я зможу вивезти сім’ю за кордон, якщо почнеться війна, оскільки банки в цьому випадку навряд чи продовжать працювати. Сам я їхати не збираюся
как то даже очень прямо, честно и открыто) Последний политик который говорил так прямо на моей памяти это Егор Лупан.

Спасибо, что зарегистрировались сегодня ради этого коммента. Также умиляет «лайк» Denys Skrypnyk своему папе.

127 комментариев

Подписаться на комментарииОтписаться от комментариев Комментарии могут оставлять только пользователи с подтвержденными аккаунтами.

Если система прогнила, то ей просто нужно не мешать умереть

Мова про наївність одночасно і розчулює, і декваліфікує.

Невже у свої комерційній діяльності Ви не мали справу з тими самими процесами поширення ідей, переконання клієнтів у боротьбі з конкурентами, об’єднання в асоціації і т.д. і т.п.?

Але Ви продовжуєте — вважаючи, що 4 поїздки у США та «екскурсія» декількох депутатів до зони АТО змінили бачення. І є суттєвим для окремої згадки(достатньо абзацу

Чого я ще раніше не усвідомлював
), а не просто повсякденна робота народного депутата.

Далі,

ELEKS за мого сприяння взяв
...
Це як розуміти? Були запрошені інші учасники(оголошення у сприянні), оголошений-проведений конкурс і т.д.?

Загалом, найповніше Вашу роботу показує статистика на сайті ВР та таблиця «Очікування» — «Реальність».

Та і там Дмитро Дубілет де-факто очолює лише сервіс iGov.org.ua, який підтримує переважно Дніпро та область.
А це зовсім не весь e-government в Україні.

Імхо, нема чим пишатися, якщо законопроект відкликано, а проблема не вирішується. Хоча, заради справедливості, доводилося чути багато позитивного про Олексія Скрипника і компанію Елекс в плані підтримки ІТ розробок для ЗСУ.

Проект Закону про державно-приватне партнерство у сфері національної безпеки та оборони України
17.07.2015
Проект відкликано
17.07.2015
Надано для ознайомлення
16.07.2015
Направлено на розгляд Комітету
15.07.2015
Передано на розгляд керівництву
15.07.2015
Одержано Верховною Радою

есть старый легаси проект. на нем работают некий костяк «стариков», которые вообще не мотивированы что-либо делать, сидят на очень высоком окладе. их квалификация очень сомнительна и маловероятна.
в коллективе приветствуются всевозможные неприятные виды отношения между коллегами (подсиживание и т.д.). На проекте большая текучка: за высокой зарплатой лезут многие, но остаться в таком коллективе может не каждый (как по своей, так и по чьей-то воле). при этом у этой группы может быть мотивация, но маловероятно, что есть квалификация.
очень высокий технический долг. огромное количество ошибок и некий SLA, который далеко не всегда выполняется.
фактически вся команда — «пожарная».
на проекте нет учета затраченных ресурсов. никто не знает, насколько эффективно они используются. компания не публичная. есть подозрения, что некий % ресурсов оседает где-то по карманам.

вопрос:
1. зачем идти в команду «пожарников» без поддержки «сверху», плана действий, компетенции, но под девизом «изменим мир»?
2. что делать?
3. какая судьба этого проекте?

дякую вам за проведену роботу і нових більших досягнень у наступному році. Побільше б таких людей в політиці, які самі себе створили, а не є золотими помідорами совкових чиновників.
але як людина успішна в бізнесі, дивно що ви так зфокусовано працюєте над військовою сферою. з нашою економікою, як мені здається, ніякі реформи армії (як і соц. сфері) не допоможуть і конфлікт («війною» це здається так і ніхто і не признав офіційно, навіть ми...) не вирішиться силовим шляхом.. (що вже доказано часом.)

Сергею Пашинскому ставлю лайк за фотку ;)
200 законопроектов в день??? Ох и когда уже закончится «законотворчість»?

А вообще эта статья немного потрясла меня.
Хоть и не спеша, но Украина движется в сторону демократии. Подобную статью в РБ я и представить не могу.
И я даже немного начинаю вам, украинцы, завидовать по-белому.

Вопрос: вчера у вас задержали известного блогера Александра Лапшина aka puerrtto. Как думаешь, что с ним будет: помурыжат и выпустят или отдадут в страну Парвиза?

Вот этим закончится: «Лапшин будет передан из Беларуси в Баку и привлечен там к ответственности за нарушение азербайджанского законодательства.»

Ну а что там будет в Баку, это уже там будет решаться.

Лапшин не Бакиев.

З.Ы. А вот эта ссылка подтверждает мое предположение sputnik.by/...ska-blogera-lapshina.html

Це діагноз. Навіть не діагноз, а вирок Україні, а заразом ІТ спеціалістам в Україні. Якщо явно не бідні, інтелектуально-розвинуті, можливо кращі представники суспільства, замість того щоб самим щось робити, або обєднуватись в якісь організації, чи спонсорувати зміни, втоптують в болото людей, які не думають про власну вигоду і бруд, а самі щось роблять. Я вже не кажу про мантру «пора валить». Так, давно пора — чємодан, вокзал, Расєя. Бо в США і Європи я би таких вишиватників не пускав. І звідки ніж у спину? Від «рідних ІТ сеньйорчиків».

Скрипник у вас щось взяв? Він щось вам винен? Позиція вічно незадоволеного нічим не краща за позицію ватника чи хабарника. Не подобається? Зроби краще! Я за конструктивну критику, але коли інші повинні слідувати якимось небаченим і захмарним критерієм, я сам придумувач цих критеріїв сидить на попі рівно і всі мають йому кланятись — це нормально??? В якій реальності?

П.С. Ні, не приречена. Тому що ті самі «пацани» з району, висміювані місцевими «ботанами», їдуть на схід, беруть зброю і кровю захищають кордони. Життя віддають, щоб місцеві любителі сиру по 500 грн могли і далі гріти свої дупи в зручних кріселках і писати гнівні пости на ДОУ.
П.П.С. Ні, не приречена, бо на відміну від скавульчання тут, є люди в тій же ІТ, які щось роблять для майбутнього. Є люди рівня цього ж Скрипника, які незважаючи на той весь бруд, те все болото, не покладають рук, а таки змінюють цю країну. Чого варте тільки те, що людина відписалась у цій Темі. Хоча місцеві БОГІ думають що Порошенко має їм звітувати ввечері про свій день. БОГІ, опустіться на Землю. Людям рівня Порошенко, Тимошенко і т.д. глибоко на Вас насра....ти. І те що люди такого рівня пишуть коментарі, потрібно цінувати. Спєрва добєйся!
ПППС. А думка про ІТ-інтелектуалів скотилась нижче плінтуса. Скрипник писав про ефект Даннінга-Крюгера. ІТ-Гурята — Ви нічим не краще 90% населення цієї країни. А багато в чому гірші. Бо інші не мають можливостей, і щось роблять. А Ви маєте — і не робите. ІТ-гопота — так правильніше.

Скрипник у вас щось взяв? Він щось вам винен?

Олексій Скрипник, голова Елексу, нічого нікому не винен.

До Олексія Скрипника, депутата ВР України, питання не те що можуть, повинні бути. Відповідальність перед виборцями — ознака функціонуючої демократії.

Виправте мене, якщо я не правий, але хіба моє інтерв’ю на ДОУ( а я прекрасно розумію який це гадюшнік) це не відповідальність перед виборцями?

Так. Відповідальність.
А Ваше «розуміння про гадюшник» — хибне.
Саме так ставляться до виборців «можновладці». І бажано б людям з вашою освітою і досвідом до них не опускатися.
Дякую за інтерв’ю.
Давайте більше живої реальної інформації нам, ми звикли з нею працювати, як і перевіряти на валідність. Єдине, що «можливо» колись і врятує Україну, це те що хтось на кшталт Вас буде регулярно виходити — і казати, що реально відбувається за «лаштунками». Без постопрацювання цієї інформації ЗМІ.
А що кожен буде з цією інформацією робити — це вже справа кожного.

Можливо Вам жива інформація потрібна. Але не решті. Якщо ітшники Скрипника хотіли змішати з болотом, то що казати про решту населення? І після такого срачу, у Вас би було далі бажання метати бісер перед свинями?
Хто звик працювати з інформацією? Та в них тільки бажання обісрати і саркастичніше висловитись.
Воістину наш народ заслуговує на ту еліту, яку зараз має. Ну не доросли ми до іншої.

Що ви «мелете» шановний анонім. На форумі 98% прогерів сидять в Read-Only mode. І де ви побачили «срач» і «свиней». Кожен бачить тільки то, що хоче. І висловлювання кожного в першу чергу, кажуть про саму людину.
А автор, я певен, не потребує «анонімного» PR менеджера. Чи захисника. Чи «троля». І здатен сам відповідати за свої слова и вчинки.
Висновнок: зливайтесь.

На форумі 98% прогерів сидять в Read-Only mode.
А можливо треба-було все таки відписатись? Підтримати людину? Не думкою, а ділом так сказать? А то ніби всі розумні люди в Україні. А коли приходять вибори — розумні вдома сидять — далі думкою підтримують. А бабусі в той час Януковича вибирають. Це ніби саме собою зрозуміло, але коли приходить до справи — то виходить лажа. Коли людина виділила час, структуризувала інформацію — а у відповідь — маячня. Це не «свинство»?
А за автора я не відповідаю. Мене вразила неповага, обмеженість та хамство у спілкуванні тутешніх обивателів.
І чи зливатись, я якось сам вирішу. Дякую.

Максим — дякую.
На рахунок живої реальної інформації — я боюсь нашкодити. В мене є багато роботи, яка більше би всього була цікава аналітикам та специфічним органам. Розуміючи це , я керуюсь принципом — " не нашкодь " і мовчу. Можливо дарма. Деколи мовчу тому що занадто мало аналітики — вступати пророком, який постійно помиляється не хочу. Ну і багато інших ньюансів. :)

Будь ласка. Вам вирішувати на рахунок «мовчати» чи «не мовчати». Але я певен, що Ви не сповна використовуєте інструменти Народного депутата ВРУ, що у Вас є. Попитайте своїх помічників, юристів. Шліть «чуттєву» аналітику з Депутатськими запитами по українським каналам (ГПУ, СБУ, МВС). Користуйтесь цим поки Ви Народний депутат і на Ваші звернення хоч хтось змушений реагувати.

Вы просто не понимаете, что мы сейчас полностью зависимы от МВФ и США.
Шліть «чуттєву» аналітику за кордон — тим особам, які повністю контролюють те, що тут відбувається. Особливо коли це стосується реально корисних речей. Таких наприклад:
Ми подали законопроект про електронне голосування, щоб хоч частково прибрати корупцію на виборах. Як ви думаєте, де він знаходиться? Ніде — його ніхто і не думає виносити в зал. Тому що тим, кому належить влада, зниження корупції на виборах не цікаво. А ті 60-80 депутатів, які готові цей законопроект підтримати, розпорошені по різних фракціях. І виходить так, що ти розумієш, які рішення зараз необхідні країні, але не уявляєш як зробити так, щоб ці рішення приймалися.
Нехай через них це стане обов’язковим кроком для України, технічною вимогою, перш ніж вона отримає транш, допомогу, безвіз, що завгодно... Аби змусити «містечкову систему» зробити те що реально корисно країні, перш ніж вони з’їдять черговий кредит. На жаль, на «стару систему» поки що, працює тільки такий примус. А перед загрозою «самознищення» вона поступається.

Максим — я зараз повертаюсь з Вашингтону до НУС. Як ви думаєте, що я робив на Вашингтонщині в мертвий сезон? Правильно — обговорював американські вибори та вплив їх на Україну. І обговорювали «чуттєву аналітику» теж :). І про те, що нам не треба давати допомоги як бідним родичам — «дав та забув » - я теж говорю і в IMF & WB. Тому ви тут стукаєте в відкриті двері. Чи я сповна використовую всі інструменти? нажаль ні.

Thumbs up! Щиро дякую за Ваші зусилля.

Мне из РБ было интересно почитать и даже удивиться, что депутат решил перед ИТ-шниками что-то рассказать.
А гадюшник, ну по тебе (напоминаю, что в интернете давно принято общение на «ты») тут пока особо не проехались и даже сильно не критиковали, чай не «очаровательное».

Скрипник у вас щось взяв? Він щось вам винен?

Так. Винен. Особисто мені.

По-перше, пан Олексій саме тут, на DOU, просив проголосувати за нього і «Самопоміч» і навів аргументи, чому «Самопоміч» — це кращий вибір. Я поспілкувався з ним, повірив, сам проголосував і знайомим порадив. Це завдяки і моєму голосу пан Олексій потрапив у Верховну Раду.

По-друге, пан Олексій став депутатом, отримує від держави свою депутатську зарплатню (пропускаючи деякі засідання). Він отримує зарплатню з податків, які платять «вічно незадоволені сеньйорчики», і у тому числі — те, що я сплачую до бюджету.

Життя віддають, щоб місцеві любителі сиру по 500 грн могли і далі гріти свої дупи в зручних кріселках

Андій Петрів, а вас справді так зовуть?

Больше всего врут, перед выборами,сексом и после рыбалки)

По-перше, ваші голоси п.Скрипник відробив вже n = 1/0 раз або й більше.
А Ви відробили те що Вам дала держава і суспільство?
По-друге — депутати живуть на зарплату? В Україні? Ви серйозно?
По-третє, сеньйорчики отримують від держави набагато більше. У скільки Ви оцінюєте своє життя? А держава зараз оберігає вас, в т.ч. і від донбаських козачків. Хочете їхніх порядків? Я вже не говорю про ті блага, які Ви отримали, отримуєте, і будете отримувати. Вважаєте що несправедливо? А де Ви бачили справедливість?
По-четверте, не розумію як відноситься те, як мене звати до цієї теми. Якщо відноситься, то відповідь — так.

Ваш пафос напоминает установки 100-200летней давности: рабы/крепостные обязаны по гроб своим владельцам за их молость оставить их в живых, за еду и кров

А держава зараз оберігає вас, в т.ч. і від донбаських козачків.
Ой, вспоминаются гигантские темы на ДОУ, как спрятаться от оберагателей.

Дмитро — дякую вам. Але повірте — я без причин не пропускаю. І мені не стидно за ці два роки — мені сумно.

Два роки каденції VIII скликання Ради вже минуло, але попереду лишається ще три роки. За три роки багато чого можна встигнути зробити. Щасти вам.

Так, давно пора — чємодан, вокзал, Расєя. Бо в США і Європи я би таких вишиватників не пускав. І звідки ніж у спину? Від «рідних ІТ сеньйорчиків».
так как то без анонимусов разберемся куда, как и кому ехать. Вон в Польше уже больше миллиона украинцев — люди голосуют ногами.

Голосують ногами, бо ніхто не навчив, що таке патріотизм. Можна по різному ставитись до Азову і подібних, але те що в них в нігтях більше патріотизму ніж в усій ІТ-галузі України — це факт.

Наверное это у представителей

Т-галузі України
половина годового бюджета Украины в баксах в кэше))

я знаю что такое патриотизм, но в Украине я не живу и не хочу.
А по поводу всего остального, так все очень сложно и человек пришедший на войну не всегда патриот, или вы готовы подискутировать по этому поводу?

Голосують ногами, бо ніхто не навчив, що таке патріотизм.
Надеюсь в гугле не забанены? www.capital.ua/...bolee-30-mlrd-za-pyat-let да, да — те самые не знающие патриотизма люди. Заработали и перевели в Украину 30 млдрд баксов (это такие зеленые бумажки, на которых любят спать депутаты и еще иногда закатывают в банки и прячут в саду).

Поняття переїхав на ПМЖ і забив на Батьківщину і те що ви наводите — це два зовсім різних приклади. Крім того, можна жити закордоном, але бути патріотом. Канадська діаспора вам в поміч. Так, заробітчани це добре — притік валюти в країну. Але негативних моментів тут також багато. Це дуже велика тема, і явно не для цієї статті.

ІТ-гопота — так правильніше.

Сразу видно интеллигента. Боюсь спросит где вы работаете, но очевидно что не в ИТ.

Кому потрібна ваша ця маячня, куди ви з’їздили і що ви не змогли?
— депутатських запитів 15
— законопроектів 44, став чинним актом 9
— на пленарних засіданнях Верховної Ради України присутній — 168, відсутній — 84 (33% відсутній)
— з 6859 голосувань не голосували 1462

Так от, щановний, краще розкажіть, з чим пов’язано те, що ви були відсутні на третині засідань і ,навіть коли були присутні, саботували голосування (разом з фракцією Самопоміч, яка багато говорить і мало робить)?

та не ответит он, будь уверен :)

а він взяв і відповів. І що тепер?

Як я не люблю оці маніпулятивні дописи — «маячня, шановний». Бо якщо маячня, то напевно не шановний. Так то пане Юрію — у вас буде фантастична можливість сказати, все що ви думаєте під час виборів. А на рахунок того, що я голосував і чому не голосував є і інша думка :
www.whoiswho.in.ua/toprating.php

Стосовно іншої думки і стосовно виборів... Це все цікаво, але я навів статистику з офіційоного сайту rada.gov.ua (w1.c1.rada.gov.ua/...gs09/ns_dep?vid=1&kod=298)
Це не моя думка — це статистика. І якщо вас було обрано депутатом, то майте сили дати об’єктивну оцінку своєї роботи (чи бездіяльності)

Додатково чому ви і ваша родина не вкладаєте гроші у банківську систему України, а тримаєтегроші у кеші і ймовірніше усього у валюті, тим самим допомагаючи падати економіці?
Хочете вивезти родину за кордон під час бойових дій — так бойові дії вже тут...

Щоб це не була гра в одні ворота, декілька питань. Шановний Юрію, а які у Вас заощадження? В якому банку тримаєте, в якій валюті? Навіщо? Чому не розвиваєте українську економіку?
Також прошу виставити свій звіт — скільки Ви днів провели на благо Батьківщини? Скільки ресурсів витратили? А головне, чого вдалось досягти? Можете озвучити за той період, за який п.Скрипник є депутатом. А я подивлюсь і оціню, маячню написав шановний Юрій, а чи щось варте уваги.

Спасибо, что зарегистрировались сегодня ради этого коммента. Также умиляет «лайк» Denys Skrypnyk своему папе.

Денис Скрипник доросла та самостійна людина яка має свій самостійний бізнес і сприймає світ достатньо незалежно. Мені його лайк приємний. Ваш коментар — дуже паскудний.

Частично согласен — мой комментарий паскудный. Но на фоне депутатов ВР себя плохим человеком не чувствую. Ниже уже написали про Вашу «святую простоту». Могу тут писать полотно своих эмоций и переживаний, но если коротко: очередная зрада, пора заводить трактор

Ну бачите — етичний базис для розмови знайшли. Прохання не судити інших — «святої простоти» нема в мене.

Также умиляет «лайк» Denys Skrypnyk своему папе
Т.е. оно-то вроде понимаемо, но все равно хотелось бы, чтобы Denys Skrypnyk оказался Павликом Морозовым ;) ? Тоже понимаемо, но думаю что «не дождетесь» :)

Я об’яви обриваю на стовпах — роблю місто чистішим і здаю потім папір на вторинну переробку

Началі за здравіє, закінчили за упокой. Коли предявляти перетензії — фраєр. Коли відповідати — по старусячому голову в пісок. В принципі, очікувано. Шкода, що очікувано.

Я на всякий случай добавлю, что чиновники на выборных должностях и в том числе депутаты *обязаны* отчитываться о своих делах, доходах и тд. Для остальных — это их право, а не обязанность. Это безотносительно исходного комментария Юрия.

Шановний п.Іщенко. А про що ця стаття? Хіба людина не написала що вона робила, що вдалось, що не вдалось? Який ще звіт Вам потрібен?
Я за звітність. Але давайте спочатку навчимось взаємоповаги, емпатії і моральності. Людина виділила свій час, відкрила «душу» — а у відповідь — маячня. Це нетолерантно і не по-європейськи. Власне відсутність якоїсь поваги до автора, змусила мене відписатись в цій темі і також висловити своє фе.

Ок, объясню ещё раз. Я отвечал на этот ваш наезд:

Шановний Юрію, а які у Вас заощадження? В якому банку тримаєте, в якій валюті? Навіщо? Чому не розвиваєте українську економіку?
Також прошу виставити свій звіт — скільки Ви днів провели на благо Батьківщини? Скільки ресурсів витратили? А головне, чого вдалось досягти? Можете озвучити за той період, за який п.Скрипник є депутатом. А я подивлюсь і оціню, маячню написав шановний Юрій, а чи щось варте уваги.

Юрий отчитываться не обязан, в отличии от депутата ВР. Да, конечно Скрыпник тоже не обязан делать это конкретно на ДОУ, так что лично я ему за это признателен. Но ваши претензии в адрес Юрия это никак не оправдывает.

Як написав пан трішки вгорі — зливаюсь — й так написав більше ніж хотів. Далі витрачати свій час на цю писанину не бачу потреби — все більше менш увійшло в конструктивний діалог. А Вам раджу ознайомитись з поняттям Італійський страйк, та трішки притягнути його до життя в Україні. Через півроку-рік будемо тут частіше бачитись, сподіваюсь. Тому ще буде можливість подискутувати. Успіхів у починаннях!

Макс — а де сказано, что я обязан отчитываться о своих делах? О мыслях? Понимании? Ты уверен, что на подобное откровенное интервью готовы многие депутаты ( я знаю человек 20 способных это сделать всего) ? И имея мой опыт с ДОУ? Не кажется ли тебе, что когда стоишь над схваткой сам невольно принимаешь одну из сторон?

Алексей, добрый день :)

Я же выше написал что да, на ДОУ вы отчитываться не обязаны. Мой комментарий был к наездам на Юрия с требованиям рассказать о его доходах и делах «на благо родины». Я тоже не люблю, когда мне хамят, но это же не повод начинать хамить в ответ.

моє інтерв’ю і є суб’єктивною спробою зробити оцінку своєї роботи.
Щодо вкладання в банки, ви напевно «забули», що я засновник Елекс, компанії, яка допомагає розвиватись економіці.

Олексій, суб’єктивно ваш посил з інтерв’ю зрозумілий. Ви отримали досвід з цієї 2-річної політичної діяльності і маєте певні досягнення. І фактично, ви вважаєте, що ваша бізнес діяльність приносить державі більше користі.
Я ставлюсь до вас з повагою і з цікавістю слухаю/дивлюсь ваші виступи (наприклад, www.youtube.com/watch?v=6YsFwrg8DNM
Але, що особисто мене бентежить. Ви є одним з тих, хто може стати заміною існуючим «старим» політикам і мене не влаштовує та статистика, що я навів. «Не можливо керувати тим, що неможна виміряти». І мене прикро вражає видача гуглу за запитом «Скрипник не голосував» і «Самопоміч не голосувала».
Стосовно вкладів у банки... Це як сигнал людям від депутатів і суддів — ми не віримо в цю державу і у нас мета збагатитись. «Хапнути».

п.Іщенко, а Ви ж можете спілкуватись інтелігентно і конструктивно критикувати.
Щодо Самопомічі і голосування — тут все дуже складно. Як і в парламенті, як і в політичній системі не тільки України, але й цілого світу. Чого варті тільки останні вибори в Америці і соціологічні рейтинги в єпропі популістів. Нас чекають цікаві часи.
Щодо Банків — є надійні банки типу того ж Райфайзен, які за депозит дають 10-12%, а не космічних 25%. Я вважаю що з сумами до 1000000 взагалі нема що переживати — розклали в 5 банків і спокій. Суми вище потрібно інвестувати — в квартиру, акції і т.д.
Взагалі не бачу багато сенсу у деопзитах. % по кредитах захмарні, а нижчі не будуть через високу інфляцію. Валютні кредити потрібно взагалі заборонити. От проводити транзакції бізнесу — так, це потрібно. А те що монстр рівня Привату можу вкинути країну у чергову революцію — вважаю неправильно.

Юрій, мені самому не подобається ситуація коли Самопоміч виходить з залу і не голосує. Особливо за ті закони, до яких багато приклалася. Як наприклад з реєстром по війсковозобов’язаним. Мені та Тарасу Пастуху було дуже сумно. :( Я з іншими колегами пробую говорити з фракцією про інші способи відстоювання своєї позицііі.

Там навіть гірше. За письмовою реєстрацією пропущено на 34 з 84 засідань менше.

Хорошее интервью.

Каждый раз когда открываю эту тему, накладываю в штаны и опять иду работать((

«Очікування: Кожен платить рівноважну ціну з врахуванням видобутку газу в Україні» «Реальність: Ми злізли з „голки дешевого газу“. В цьому велика заслуга багатьох моїх колег депутатів (особливо хочу відзначити Вікторію Войціцьку) і НАК Нафтогазу України»
Только вот «реальність» немного лукава.
Нужно так:
было : украинцы и олигархи получали газ по внутрирыночной цене, которая превышала себестоимость внутренней добычи. Государственные добывающие компании были обязаны продавать газ по этой внутренней цене.
новая реальность : украинцы получают газ по цене внешнего рынка (насчет олигархов не уверен). Государственные кампании также продают газ по цене внешнего рынка, что теоретически увеличивает поступления в бюджет, которые разворовываются на всех этапах передачи средств, особенно в такой коррупционной сфере, как украинская газо-добыча. Тарифы выросли в 8 раз. Хреново сейчас зимовать тем украинцам, кто имеет зарплату незначительно выше средней по стране.
Profit: постепенно слезаем с иголки дешевого чего бы-то ни было

Дано:
1) ИТ-компания, которой владеет пан депутат
2) Относительно дешевые ресурсы, с помощью которых ИТ-компания генерирует прибыль для пана депутата
3) У пана депутата достаточно нала, чтобы сбежать заграницу в случае проблем
Вопрос:
Зачем пану депутату улучшать / повышать и т.п. уровень жизни населения, если известно, что это приведёт с снижению прибыли его ИТ-компании?

Относительно дешевые ресурсы
это зарплаты Senior, которые уже соизмеримые с зарплатами в Западном мире?

А что уже соизмеримые стали?)

Дорогие они только для местного рынка, который аж пищит хочет чтоб зарплаты упали. Во всём мире з.п. программиста с учётом налогов стартуют от 50 тысяч долларов. Что как то многовато даже для топовых вакансий на Украине.

Я имел ввиду цивилизованный мир: страны Западной Европы, США, Канада, Сингапур, Гонг-Конг

От, Ви, наче, і маєте MBA а розмірковуєте на рівні бабусь біля під’їзду. Зараз як піднімуть мінімалку до 3200, так ЕЛЕКС і загнеться! А як, до 6000 грн, так всі джуніори просто дома будуть сидіти за виплати з соцзабезу.
І які питання до кешу? Невідома його історія? чи в нас уже заборонено вільно розпоряджатись своїми коштами? Чи зараз тільки прийнято мати тещ-мільйонерок а самому декларувати кімнату в гуртожитку та пару дірявих шкарпеток?

если известно, что это приведёт с снижению прибыли его ИТ-компании?
Почему? Я ж надеюсь там не за 3000грн программисты работают. В Украине нужно повышать уровень жизни в первую очередь не-айтишников, а каких-нибудь профессий попроще, потому что сейчас перекос просто дикий.

А чтобы повышать, нужно, чтобы люди работали, причем работали на прибыльных предприятиях, а не пилили на станках 45 года никому не нужные болванки.
А чтобы такие предприятия возникли, нужно чтобы пришли инвесторы.
А чтобы пришли инвесторы надо решить кучу законодательных проблем и уменьшить коррупцию.
А чтобы это сделать одного депутата мало, нужно, чтобы этим вопросом занимались не менее 60-70% депутатов.

Відразу відповім на питання про свої заощадження в кеші — це для мене страховка, що я зможу вивезти сім’ю за кордон, якщо почнеться війна, оскільки банки в цьому випадку навряд чи продовжать працювати. Сам я їхати не збираюся
как то даже очень прямо, честно и открыто) Последний политик который говорил так прямо на моей памяти это Егор Лупан.
Зараз моя ефективність — це приблизно 20% від того, що я міг би зробити в ELEKS.

Не обовязково бути політком, щоб впливати на політику. Про живі приклади в раді я думаю Ви й самі знаєте.

Взагалі стаття наштовхує лише на одну думку — «де мій трактор?».

«А ті 60-80 депутатів, які готові цей законопроект підтримати»
Вот з них треба утворити партію!!!

А как там поживает закрытая комиссия по делам будущего ?) Будущего нет?)

Згідно регламенту ВРУ, комісії створюються рівно на рік. ВРУ не захотіла продовжувати роботу комісії. Мені теж тягнути ії виключно за особистий кошт — було дуже тяжко. А майбутнє є. Ми з колегами запустили інститут майбутнього — uifuture.org. Сподіваюсь нам вистачить сил продовжити, те що почали

...якщо судити за кількістю кешу, який політики тримають на руках, керівництво держави зовсім не довіряє банківській системі. (Відразу відповім на питання про свої заощадження в кеші — це для мене страховка, що я зможу вивезти сім’ю за кордон, якщо почнеться війна, оскільки банки в цьому випадку навряд чи продовжать працювати. Сам я їхати не збираюся).

Даже не знаю, как это прокомментировать. Святая простота. Вместо того, чтобы прямо и честно сказать: «да, я не доверяю нашим украинским банкам», пан депутат рассказывает нам про то, что это «страховка для семьи на случай войны». Для семьи. На случай войны. Гмм. Пан депутат, знайте же, вы тут не один боитесь войны и переживаете за своих родных.

Вообще удивительно, как можно быть представителем высшего органа законодательной ветви власти и в то же самое время кивать на абстрактное «руководство страны».

Також в країні відсутня культура інвестування — немає надійних бірж і способів вкладати гроші...

«Сперва научитесь плавать, а потом в бассейн воду нальём». Ваш укоризненный тон, пан депутат, совершенно неуместен. Надёжных бирж в мире много, просто они нам недоступны без индивидуальной лицензии НБУ (то есть просто недоступны).

Упомянутый вами Владислав Рашкован даже в переговорах с PayPal’ом ничего не достиг. (Мне показалось, что он даже не осознал сути проблемы). И это заместитель главы Национального Банка Украины!

Казалось бы, что сложного? Надо всего лишь перестать относиться к гражданам как к скотине неразумной и признать право каждого гражданина свободно распоряжаться своими честно заработанными деньгами: вкладывать в украинские и зарубежные банки, торговать акциями (в том числе акциями иностранных компаний на иностранных биржах), убрать идиотские ограничения на обмен валют и трансграничные переводы, etc etc. Но нееет, в направлении либерализации ни у кого во власти даже мысли не идёт. Вместо здравых рассуждений — только траурные завывания про «бегство капитала», про необходимость ещё что-то где-то запретить и про необходимость поддерживать дохлую «отечественную» банковскую систему (кавычки — это потому, что трудно Сбербанк России, Альфу или ВТБ воспринимать как отечественную; кстати, вот им-то почему-то НБУ никак не мешает). Как будто ограничение на обмен валюты в 3000 грн помогло остановить чёрный рынок (вообще-то оно его породило), или как будто запрет на переводы денег за границу мешал «кому надо» возить полные чемоданы баксов.

Печально это всё.

Кстати НБУ нас обещает валютную либерализацию в 2017, если экономика не подведёт. В т.ч. отмену индивидуальных лицензий.
bank.gov.ua/...h/article?art_id=40253803

Давно пора, а то эти северокорейские регуляции (нельзя открыть счет, нельзя купить акции) уже надоели.

Законы не проходят все согласования быстрее полугода. А такие серьезные минимум год. Потому, если быть реалистом, речь идет о 2018 году с прохождением всех этапов реформ (заключительный — снятие всех ограничений для физлиц) будет где-то к 2019. А реальные РЕЗУЛЬТАТЫ от реформы для экономики будут в двадцатых. Система очень инертна, а любые попытки эту инертность обойти приводят к тому, что сейчас происходит в Индии.

Не спорю. Мой ответ был на то, что НБУ тормозит реформы. Они как раз молодцы, но они не могут не учитывать экономическую ситуацию, работоспособность (плохую) ВР и банальный кадровый голод (о котором Алексей тоже говорит, кстати).

Ну так это вроде не то, ограничения как были так и есть, а по ссылке выше планы на будущее. Будущее, понятно, никто не знает — посмотрим что по факту будет сделано в 2017.

Ну на сколько я понял, суть как раз в том что НБУ оставляет существующие ограничения. А что там будет в 2017-м конечно посмотрим. Обидно только что разница между курсом принудительной покупки и продажи физикам ложится в карман небедным банкирам. Мне кажется лучше бы это шло в налог.

Да, я согласен что запреты на продажу/покупку валюты и как следствие черный рынок это зло. Оправданная ли это мера для стабилизации экономики или только генерит кеш на спекуляциях — не знаю, не берусь судить. Надеюсь Нацбанк знает, что он делает. Иначе нас ждут проблемы посерьезнее. :)

И кстати недавно же отменили требование паспорта при обмене валюты. Опять. :)

Там где нормальный курс — никогда паспорт не просили ;) А в остальных местах кеш менять — себя на***вать. Правда и валютный кеш не так уж и нужен — не насобирал ещё, чтобы перину/матрасы набивать 😏

Реформы это очень долгоиграющая пластинка, они долго приходят, долго раскручиваются, а пользу можно ощутить где-то условно через 10-50 лет, и только при условии что в этот период была полная стабильность. Поэтому если совсем всё плохо, то иногда лучше сменить своего владельца(страну), чем радоваться новшествам. «Страна» мало чем отличается от крупной компании или классической банды, крышующей территорию, поэтому смена страны должна рассматриваться так же легко, как смена компании, в которой ты работаешь. Компания(страна) должна заботиться о своей рентабельности не ограничивая визы и полируя мозги патриотизмом, а создавая комфортные условия и конкурируя с другими компаниями(странами) на свободном рынке людей.

Кстати, если взять Польшу, как пример, то 20 лет реформ там — это была жесть для населения и только после начало налаживаться. Мне поляки, рассказывали разного и веселого, кто застал те времена.

А в Калифорнии еще и тепло круглый год. Не знаю правда, причем тут НБУ. :)

Дмитрий — большинство вопросов, которые вы ставите, относятся к компетенции НБУ. И вы правы — пока есть несиметрия по отношению к валюте у государства — люди будут хранить деньги в кеше. У меня к ним еще больше притензий чем у вас. Единственное — ПайПал и Рашкован — проблема была не в Владиславе, а больше увы в Пайпале. Очень жаль, что Влад покинул НБУ — такого уровня чиновников в Украине очень мало — до 20 людей на всю систему управления страной.

Скажите, а хранить валюту в депозита в этой стране — це самогубство или всё же «немножечко можно»?

Власть вряд ли перестанет воспринимать людей так — «скотина неразумная». Они не видят людей, мы для них просто цифры. +100.000, −100.000 их не трогает. А отрицательная статистика с новыми тарифами, ценами на лекарства и другими «покращеннями» проявится в ближайшее время вовсю.
+ Их хлеб — это ограничения. Или «способ стрижки» без усилий. Ни один экспортер не станет продавать доллары с дисконтом минимум в 10% со старта если не будет этих правил.
-----------------------------------------------------------------------------------------
Спасибо автору статьи, побольше бы инсайда с его стороны — именно про отношение к людям со стороны «новой элиты страны», с цитатами по возможности. Это быстрее открывает глаза на реальность и снимает иллюзии, что «Все буде гаразд !»
-----------------------------------------------------------------------------------------
Где-то в коментах засквозило про «трактор». Озарило, что судя по «кешу» у «можновладців» они тоже очень плотно сидят на чемоданах и их «трактор» давно заведен. Единственное что их держит в нашей стране — это .. внезапно.. возможность еще немного «постричь». Это не относится к автору, хотя своего «тракторного» настроя он тоже не скрывает.
-----------------------------------------------------------------------------------------
После прочтения статьи сделал для себя странный вывод. Если раньше я только подумывал о «тракторе», то статья вызвала Sudden State Transition in my FSM from PendingGoodChangesInUkraineState -> TractorEngineOnReadyToGoBecauseWTF :)

НБУ то, НБУ это... Интересно, что никто не задается вопросом — кому же принадлежит НБУ и для чего он вообще нужен?

Национальный банк Украины — НЕ государственный банк, однако, со специальным статусом, определённым законами Украины, который НЕ МОЖЕТ проводить самостоятельную монетарную политику.

Деятельность НБУ регулируется Конституцией Украины (ст. 99, 100), Законом Украины «О Национальном банке Украины», Законом Украины «О банках и банковской деятельности» и другими законами.

НБУ в соответствии с Законом Украины «О Национальном банке Украины» является центральным банком Украины, особенным органом государственного управления, его эмиссионным центром, проводит политику в области денежного обращения, кредитов, укрепления денежной единицы, организовывает межбанковские расчеты, координирует деятельность банковской системы в целом, определяет курс денежной единицы относительно валют других стран.

ДК 002:2004 — Класифікація організаційно-правових форм господарювання. Виділено такі форми власності:

приватна;
державна корпоративна;
державна;
комунальна;
комунальна корпоративна.

Так какая же форма собственности у независимого юридического лица Национальный банк Украины? Не понятно:
i1.wp.com/...ads/2016/04/НБУ.jpg?w=678

НБУ определяет вид денежных знаков, их номинал, отличительные знаки и системы защиты. НБУ сохраняет резервные фонды денежных знаков, драгоценные металлы и золотовалютные запасы, совершает операции с ними. НБУ устанавливает и порядок определения учетной ставки других процентных ставок по своим операциям, дает разрешение на создание коммерческих банков путем их регистрации и выдает лицензии на выполнение банковских операций, устанавливает банкам и другим финансово-кредитным организациям нормативы обязательного резервирования средств. (см. подробнее тут)

Как мы видим, о форме собственности застенчиво замалчивают.

Національний банк є юридичною особою, має відокремлене майно, що є об’єктом права державної власності і закріплено за ним на праві господарського відання.

{Частина друга статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом № 541-VIII від 18.06.2015}

Національний банк не відповідає за зобов’язаннями органів державної влади, а органи державної влади не відповідають за зобов’язаннями Національного банку, крім випадків, коли вони добровільно беруть на себе такі зобов’язання.

Т.е., сам он не является «органом власти».

А вот еще штрих к портрету украинской банковской системы, отрывок документа с сайта Национального банка (дословно на родном и понятном языке):

... Процедура емісії безготівкових грошей суворо регламентована. Випуск коштів здійснюється через валютний, фондовий та кредитний канали і забезпечується отриманням Національним банком еквівалентного обсягу іноземної валюти або ліквідних фінансових інструментів, завдяки чому за потреби через ці ж канали відбувається вилучення коштів з обігу... Через валютний канал гроші випускаються/вилучаються шляхом здійснення Національним банком України операцій з купівлі/продажу іноземної валюти на міжбанківському ринку. Через фондовий канал кошти випускаються/вилучаються шляхом здійснення Національним банком України операцій з купівлі/продажу на відкритому ринку державних цінних паперів...

Ни президент, ни правительство, не имеют права распоряжаться этими золотовалютными резервами. Это обменный эквивалент. И гривен Национальный банк имеет прав печатать лишь столько, сколько валюты поступило в страну, и ни копейки больше. Называется это явление в мире «Currency board».

Вот такой себе «регулятор»

Спасибо за интервью.

Слова Алексея вызывают большое сочувствие, и все же я надеюсь, что он не оставит свою работу и найдет мотивацию и упорство продолжать. Могу себе представить, насколько угнетает нахождение в таком болоте, но проблема в том, что именно такие люди как Алексей и обеспечивают возможность того, что это болото перестанет быть таковым и станет лучше функционировать. Всегда грустно читать, когда кто-то из них уходит. Мне кажется, на этот вопрос

Тому тепер я задаю собі інакше питання — що було б корисніше для України в контексті повернення інвестицій: якби я далі розвивав ELEKS або якби продовжував працювати в політиці?

можно сказать, что в краткосрочной перспективе эффективнее развивать компанию, но в долгосрочной — продолжать работать в политике. В конце концов, если не работать в политике, то у хороших специалистов, которых воспитала компания, будет соблазн уехать. Я уже не говорю об условиях работы бизнеса.

В общем, от всей души желаю Алексею упорства, мотивации и удачи!

А мне кажется, что ему было бы лучше уйти из политики в вернуться в свою работу. Развивать ИТ непосредственно, находить интересные заказы, нанимать программистов и продавать результаты их труда.

Сподіваюсь він Вас не послухає і таки буде пробувати щось змінити в нашій політиці)

Это его выбор. Я всего-лишь высказал свое мнение, что каждому человеку лучше заниматься тем, что у него лучше получается.

>> Ми вклали близько 500 млн доларів в космодром в Бразилії, який бразильці відмовилися будувати, тому що вважають, що це економічно невигідно. І наш уряд навіть не вимагає від них повернення грошей, не ініціює юридичні спори.

Он шутит, или всерьез? Схема вообще не «палится». По-моему эти деньги стоит искать рядом с собой, в домах чинух министерства, которое отвечало и получало из бюджета на эту «грандиозную» инвестицию.

Там все интересней. Народ пришел к тому, что глава нацагентства был засланный казачек. Либо народ в нацагенстве просто не делал то, что он требовал. Так или иначе, там гадюшник, который некому вычистить. И так по всей стране. Хотя, разве это что-то новое? Если бы это было не так, то мы бы жили лучше Сингапура )))

Повний цикл нам не дозволять зробити, оскільки потенційно це може призвести до створення ядерної зброї. Тому зараз цю проблему просто «бояться зачіпати»
У нас в стране эту «зброю» и разрабатывали, в Харькове вон атом впервые в СССР расщепили. У нас по факту полный цикл возможен и очень легко и уж тем более ядерное оружие, есть залежи урана, есть аэс, есть технологический опыт, в конце концов даже средства доставки — ракеты есть. Нужно просто влить туда пару десятков миллардов и политическая воля.
Правда полигона для испытаний нет, но Крым или Донецк подошли бы.
У нас по факту полный цикл возможен и очень легко и уж тем более ядерное оружие, есть залежи урана, есть аэс, есть технологический опыт, в конце концов даже средства доставки — ракеты есть.
И дальше что? Ну вот допустим у нас есть ЯО. Дальше, что? Еб*нем по кремлю? Взять Индию и Пакистан и там и там ЯО, но они не спешат мутить радиоактивный пипл.

Вообще, международное сообщество реагировало бы куда жестче к нестабильности в стране у которой есть ЯО. Никто конечно не будет его делать, да и не даст никто, но технические возможности для этого есть и они куда лучше чем у того же Ирана или КНДР, которые создавали свои ядерные программы с нуля.
p.s.
www.youtube.com/watch?v=PyAvM1kXVB8

Вообще, международное сообщество реагировало бы куда жестче
та просто бы не дали очередной транш и городские сумасшедшие при курсе 50 грн за доллар запихнули бы ЯО главкому за пазуху)
городские сумасшедшие при курсе 50 грн за доллар запихнули бы ЯО главкому за пазуху
Вот этого и не было бы, ввели бы войска ООН/НАТО и вывезли бы ЯО от греха подальше.

Не с нуля. Пакистану и КНДР сильно помог Китай. Индии, если не ошибаюсь, Великобритания.

Еб*нем по кремлю?
Яиц нет. Но зато у кремля нашелся бы повод еб*нуть. Поэтому хорошо что у наших балаболов нет ЯО.

Им не нужен повод. Они его сами придумают.

Ну проще же придумать, «у них бомба!11». А среди наших популистов еще бы кто-то помог пустыми угрозами.

. Правда полигона для испытаний нет, но Крым или Донецк подошли бы.
Слышали шутку о идиотах, по поводу долбануть по Воронежу?

Это была на нее и аллюзия.

Тогда надеюсь, что я просто не понял вашего сарказма.

Вы просто не понимаете, что мы сейчас полностью зависимы от МВФ и США. Соответственно нас сразу попросят вернуть все долги, а тогда разрабатывать оружие. Есть вариант совместного строительства — но тогда США должны понимать, зачем им это необходимо. А они не понимают :(

Прекрасно понимаю, но я говорил о чисто технической возможности ядерной программы.
Кстати, а разве не надо обновлять оборудование на АЭС? И почему бы, чисто с экологической точки зрения не перейти, на той же запорожской АЭС с открого на закрытый ядерный цикл? Я говорил о том, что мы ядерное оружие и так можем создать, чисто технически, но это же не причина не развивать атомную энергетику. Мы могли бы, например, делать атомные станции в других странах, как россияне которые несколько аэс построили в Индии.

мы очень отстали в научных и технологических разработках. Пока НАН Украины будет герентологической лабораторией — ничего хорошего с украинской наукой не будет

Мне кажется, основная проблема в финансировании. Ну не может программист работать за три тысячи в Киеве.

А как ей этим не быть? Где-то в Украине нужны какие-то научные разработки, особенно фундаментального плана?
Фактически сейчас содержание НАН преследует одну цель — не увеличивать безработицу и дать тем научным работникам досидеть на какой-никакой зарплате до пенсии.
В той же РБ всё то же.

После того как Будапештский меморандум оказался почему-то к исполнению необязательным я думаю главная проблема — экономическая, не политическая.

Это все иллюзия. Я со скрипом могу поверить, что еще кто нибудь остался, что бы снова все посчитать. Но если начнется активное действие, страна столкнется с проблемами северной Кореи и Ирана. Учитывая любовь к европейским ))) ценностям наших людей, особенно тех кто принимает решения, можно с уверенностью утверждать что яо у нас никогда больше не будет.

Зачем это тебе? Хочешь еще налогами отстегнуть бабла на содержание оного дорогого развлечения?

s.dou.ua/...orage-files/skrypnyk2.jpg Пашинский уже не тот...

це той випадок, коли не приходять на дуже важливу зустріч по НАТО. А на фото — Ганна Гопко. І ви праві — «уже не тот» :)

Можу помилятися, але здається, що Андрій Коже...(далі нечитабельно, вірогідно ...м’якін) на задньому плані теж не тот...

Подписаться на комментарии