«Масові продукти Міноборони — це лише верхівка айсберга». Як готують нормативку та архітектуру під Резерв+, Армія+ та інші цифрові рішення

Артем Романюков — керівник директорату цифрової трансформації Міноборони. Його команда забезпечує нормативне регулювання усіх цифрових рішень відомства на кшталт «Резерв+», «Армія+», «Оберіг» тощо і відповідає за їхню архітектуру.

Раніше Артем був заступником командира батальйону 15-ї окремої бригади артилерійської розвідки «Чорний ліс», а до повномасштабної війни ІТ-підприємцем.

Ми розпитали в Артема, перед якими найбільшими викликами постала його команда з погляду нормативки, чому постанова, яка регулює «Резерв+» не є публічною, чи є в беклозі електронні повістки, наскільки готова «Армія+» і якими ще цифровими рішеннями пишається.

Про те, що потрібно для легальної цифровізації армії

— Над чим працює директорат цифрової трансформації: яка ваша зона відповідальності, завдання?

Головне завдання — розуміти законодавче, нормативне поле, знаходити в ньому шляхи для реформ цифрової трансформації. Наш директорат — таке собі маленьке Мінцифри всередині Міноборони.

Ми забезпечуємо стратегію та нормативне регулювання всіх процесів у сфері цифрової трансформації в Міноборони. Умовно, якщо ми задумали «Резерв+», наша команда готує під це всю нормативку, дивиться, яким законам чи розпорядженням можемо суперечити. І придумує, які закони, постанови Кабміну, накази маємо зробити або змінити, щоб запрацювало те, що ми задумали і так, як задумали.

Управління інформаційних технологій МО, яке очолює Олег Берестовий, технічно реалізує проєкти (команда Берестового розробляє та вдосконалює проєкти «Резерв+», «Армія+», «Оберіг» — ред.). А наш директорат проводить, так би мовити, супервіжн. Відповідаємо за те, як саме буде побудована інформаційно-комунікаційна система (ІКС). Директорат теж бере участь у її розробці. І потім наглядає за тим, щоб технічне втілення відбувалося за визначеними архітектурними принципами.

— Тобто у вашій команді юристи?

Тут унікальна історія. Команда має розбиратися в ІТ і юридичних аспектах одночасно. Йдеться про рідкісну експертизу, коли ти не тільки розумієш, як побудувати продукт, а і як його провести в нормативному полі, щоб буквально ніхто не сів у тюрму і щоб рішення було легальним.

Візьмімо, наприклад, електронний військово-обліковий документ — ще вчора це здавалося немислимим. Якби ви раніше комусь у військовій структурі сказали: «Я хочу, щоб у цивільного замість „воєнніка“ був у телефоні QR-код», вам би відповіли: «Ти очманів? У постанові такій-то написано, що це неможливо, а в законі такому-то вказано, що і зовсім нереально».

І ось ми маємо побороти скепсис, змусити прийняте невідворотне: в майбутньому немає місця застарілій паперовій армії. Іноді треба домовитись, дійти компромісу з умовно досвідченими військовими та кваліфікованими працівниками інших центральних органів виконавчої влади. Іноді навіть ввійти в конфронтацію, десь переламати через коліно, але домогтися того, щоби ІТ-управління могло запустити продукт і щоб він був у законному полі. І забезпечити цьому продукту відповідний супровід.

— Час від часу це неможливо зробити або дуже складно. Я пригадую, в законі про цифровізацію армії ви закладали сертифікат захисника. І вже на останньому етапі прибрали цей пункт. Тоді ви через іншу нормативку провели функціонування електронного кабінету, тобто «Резерв+».

Так, це один з кейсів, де доводиться викручуватись. Хлопці спочатку придумали дуже елегантний спосіб легалізації військово-облікового документа через сертифікат. Він тоді називався «Сертифікат захисника». І так, є елементи невизначеності, зокрема коли ми змінюємо якийсь закон і за нього ще мають проголосувати депутати. Потрібно їх переконати — іноді це не вдається.

Розкла́д на шахівниці змінюється, у закон не потрапляє потрібна нам норма — що тоді робити? Шукати способів урегулювати це інакше. Для запровадження електронного військово-облікового документа ми застосували інші механізми, і так виникла електронна його версія. Це той документ з QR-кодом, який ви можете згенерувати в «Резерв+».

Про перехід у Міноборони та команду директорату цифрової трансформації

— Ви перейшли в Міноборони з артилерійської розвідки, до того мали досвід в ІТ. Який бекграунд вам допомагає на цій посаді?

Що далі я працюю, то більше розумію важливість кожного з кар’єрних етапів. Наприклад, свого часу я став співзасновником ГО SaveDnipro, де ми запустили бот для моніторингу якості повітря в Україні. Цей проєкт підсвітив, як працюють масові соціальні ІТ-продукти. А нині одне із завдань Міноборони — запуск масових проєктів.

Міноборони вперше в історії показує сучасне обличчя, а не те, до якого звикли люди. Це не відомство, де зашкарублі вояки тільки те й уміють, що шикуватися і ходити стройовим кроком.

Запуск Mriya Production (імерсивні зйомки з акторами у віртуальному просторі — ред.) ввів мене в комерційний ринок IT. І це теж допомагає, тому що соціальні контакти зрештою сприяють проєктам у Міноборони. Триває війна, і логічно, що багато компаній хоче підтримати профільне міністерство. Тому можна звертатися до тих, з ким познайомився в цивільному житті, і просити про допомогу.

Ще став у пригоді досвід у Стенфорді, де мені пощастило протягом академічного року 2019/2020 повчитися на програмі Ukrainian Emerging Leaders. І розуміння, як влаштована екосистема інновацій та стартапів. Весь світ нині заточений на оборонні інновації, бо Україна їх споживає таку кількість, що вистачає роботи на акселератори й різні хаби по всьому світі.

— Ви перейшли в Міноборони взимку, але розповіли публічно про це переведення лише нещодавно. Чому саме зараз?

Передусім з міркувань безпеки: як на мене, інформація має відлежатися, перш ніж стати публічною. І я її оприлюднив, коли відчув, що ми зробили щось суттєве, а саме запустили «Резерв+» з Катериною Черногоренко (заступниця міністра оборони з питань цифровізації — ред.) та Олегом Берестовим.

Перш ніж перевестися, ми пообіцяли побратимам: «Будемо робити так, як у нашому батальйоні, тільки в масштабах усіх Сил оборони». Тож тепер перед ними не соромно.

— Скільки людей працює у вашій команді?

Це десятки фахівців. Люди з унікальною експертизою, інженери, які розуміють, як усе працює в законодавчому полі. «Резерв+», «Армія+», масові продукти Міноборони — це лише верхівка айсберга.

Є багато проєктів, про які я не можу говорити публічно, але які впливають на низку процесів у Силах оборони. І рівень інтелекту та розуміння цих процесів, вміння додати в них цифрову компоненту або ж загалом розібратися в складних системах, які через нас проходять, — неоціненні компетенції наших працівників.

Більша частина команди — це кадрові військові з високими званнями. Й те, що ми з Олегом додали сюди, якимось чином допомогло цим прекрасним людям проявити себе на максимум, і я цим теж пишаюся.

З Олегом Берестовим

Про складнощі із запуском «Резерв+»

— Чи не обмірковували ви варіант створити військово-обліковий документ на базі «Дії», щоб не розробляти для цього окремий застосунок?

Ця сфера дуже специфічна. І в нашому випадку логіка — дати людині вибір, мати чи не мати застосунок. Відповідно, за наявності «Резерв+» як окремої платформи громадяни завжди можуть вибрати, встановлювати його чи ні. Крім того, якщо загнати військове рішення в «Дію», можна стикнутися з певними обмеженнями для інших продуктів сервісу.

Тому мені й досі здається правильним створити окрему сутність. Це безпечніше, зрозуміліше та ідеологічно ліпше розділити військову і цивільну компоненти.

Це ще й технічно різні речі. В реєстру «Оберіг» немає «фронту», бо це не публічний реєстр. Він специфічний і слугує цілям сфери оборони, через «Резерв+» людина з ним взаємодіє.

Плюс, можливо, деякі сервіси користувачі матимуть там, де їм зручніше. Наприклад, у «Дії» та водночас у військових застосунках. Подивимося, можливо, будуть і такі кейси.

— Якщо говорити про «Резерв+» та вашу роль у цьому, перед якими найбільшими викликами ви поставали з погляду нормативки?

У запуску «Резерв+» складним було все. Ніхто не вірив, що ми зробимо це вчасно. Через короткі терміни багато стейкголдерів були абсолютно впевнені, що нам не вдасться. Тому це стало справою принципу. Окрім того, що ми працюємо без вихідних, команда часто присвячувала роботі ще й ночі. Не хотів би вдаватися в технічні деталі, але довелося дуже швидко внести зміни до маси різної нормативки. Кабмін пішов нам назустріч, тож усе вийшло.

Мобілізаційний закон писали не ми, це не наша зона відповідальності. Але ми як цифровий напрям мали забезпечити всі механізми для людини, щоб вона могла виконати свої обов’язки.

І одним з них було оновлення даних, законодавча рамка прописувала можливість зробити це онлайн. Тобто якби ми не запустилися, кілька мільйонів користувачів, які оновили свої дані через «Резерв+», змушені були б стояти в чергах. І це величезне навантаження як на самих громадян, так і на ТЦК.

Нинішній результат — понад три мільйони оновлень даних онлайн, тобто застосунок став найпопулярнішим способом це зробити. І 2,37 млн людей сформували в ньому електронний військово-обліковий документ.

— Постанова, яка врегульовує функціонування «Резерв+», має обмежений доступ, її неможливо прочитати публічно. Чому так?

На жаль, це був вимушений захід, тому що під час війни документи, які регулюють порядок ведення реєстру військовозобов’язаних, призовників і резервістів «Оберіг», не можуть бути відкритими.

По-перше, беру на себе повну відповідальність за це. По-друге, із самого моменту розроблення та ухвалення нормативки ми усвідомлюємо, що для всього, що стосується людини та її взаємодії з інформаційно-комунікаційною системою, з «Резерв+», треба знайти механізм і виписати його відкрито. І ми над цим працюємо.

«Є багато юридичних, нормотворчих, технічних трюків, але ми не всемогутні й порушити закон не можемо»

Нам треба внести зміни в нормативне поле, у ту частину, яка не потребує грифування. А тоді зробити постанову публічною. Я зараз не готовий назвати терміни, але це обов’язково відбудеться.

— Чи є фінальне бачення, які дані користувач зможе виправити через «Резерв+» та які функції додадуться?

Цільова історія, тобто велика мрія, — щоб людина могла виправити про себе будь-яку інформацію. Але це революційне рішення, до якого треба ще прийти. Нині ми рухаємося еволюційно, тобто від релізу до релізу будемо додавати можливості виправлення певних даних. Однак зараз я не називатиму конкретні поля.

— А чому?

Перш ніж щось сказати публічно, ми маємо бути впевнені, що все протестували й відрегулювали в нормативному плані. Тому поки що не забігатиму наперед.

Опишу простий кейс, коли військовий усе ще стоїть на обліку в ТЦК. Це означає, що людина цивільна. Щойно вона потрапляє в армію, її знімають з обліку й «Оберіг» втрачає цю людину з поля зору. Тому що «Оберіг» — це реєстр військовозобов’язаних, призовників і резервістів. Не військових. І часто трапляється, коли військовослужбовець все ще стоїть на обліку.

Такі ситуації підсилюють соціальне невдоволення. Наприклад, коли чинним військовим надходять повістки або їх починають шукати як «ухилянтів». І це одна з відносно простих проблем, яку можна усунути онлайн. Потрібно залишити заявку, та потрапляє у відповідний ТЦК. ТЦК перевіряє у себе картки, чи не забули вони перенести дані в реєстр і чи зняли з обліку людину, яка вже служить.

«Нині ми дивимося, наскільки вагомий у цих процесах людський фактор»

І потім на основі фідбеку, який зберемо щодо наявних функцій, ухвалюватимемо рішення про відкриття наступних.

Наприклад, уже запрацювала послуга електронного бронювання: тепер подання списків своїх працівників онлайн займає менш як 10 хвилин. Раніше це оброблялося вручну і було довгим процесом, на який йшло багато часу.

Про повістки й відстрочки в «Резерв+»

— Одне із запитань, які часто ставлять вашому відомству, стосується відстрочки через «Резерв+». Чи треба вам ще створювати або змінювати нормативку, щоб запустити автоматичну відстрочку через застосунок?

Є багато застарілого регулювання, яке треба змінювати, щоб щось запустити. І тут я хотів би пояснити, який перед нами челендж. Оскільки ми пронизуємо буквально кожну сферу роботи Міноборони, цифровізувати треба все. Це, зокрема:

• соціальні питання, грошові виплати, виплати за поранення, виплати членам сімей;
• військові документи, журнали, книги, зокрема книги для обліку особового складу, обліку майна;
• логістика з її піддоменами — логістика озброєння, логістика речового майна, логістика харчового забезпечення;
• автомобільна техніка, озброєння і військова техніка;
• медичне забезпечення.

Усе це великі окремі домени з величезною кількістю нормативки, і всюди потрібна цифровізація. Отож ми маємо розбиратися в кожній з цих сфер.

Часто думають, що в нас можна спитати і про проходження ВЛК, і про харчове забезпечення, і про мобілізацію. Мовляв, ти ж відповідаєш за цифровізацію — ану розкажи, що в кожному з доменів. Це як прохання «зремонтуй холодильник, бо ти ж айтівець».

Очевидно, що суперлюдини, яка б абсолютно розуміла кожну сферу, немає. Тому щоразу, коли ми заходимо в якийсь напрям і починаємо розбиратися, то тільки через якийсь час набуваємо там спроможностей. А потім переходимо до наступного.

Отож я не назву конкретних постанов і законів, які треба змінити, щоб відстрочки стали онлайновими й максимально зручними. Скажу так: ми вже дослідили питання, і це можливо. Наш політичний локомотив Катерина Черногоренко поставила відповідне завдання, тож його буде виконано.

— Який головний блокер у вашій роботі?

Ціла гора нормативних актів, у які треба внести нехай і невеличкі, але принципові зміни. Наприклад, до словосполучення «військово-обліковий документ» дописати три слова «в електронній формі». Здавалося б, усе просто, але спробуйте переконати умовного полковника, що це не призведе до колапсу і зриву мобілізації.

— До речі, тут згадався приклад про електронний цифровий підпис, яким можна в теорії підписувати повістки. Через згадку про нього в законі побутує думка, що можуть з’явитися електронні повістки. Наші читачі часто запитують про це, тож я запитаю вас: чи плануєте ви додати функціональність для отримання повістки в «Резерв+»?

Зрозуміло, це максимально цікавить людей, і мене теж [усміхається]. Моя посада не передбачає політичних заяв, тому я можу відповісти як топменеджер Міноборони, у якого є свої завдання. У мене в беклозі цієї функціональності немає, і таких розпоряджень мені не давали.

Я розумію, що історія чутлива: електронна повістка — велика страшилка. Її роздули не без русні, яка казала «вас усіх заженуть у цифровий концтабір, усіх призвуть». Розв’язуватимуть це питання політики, і це болюча репутаційна історія.

Таке рішення матиме значний вплив, і його треба зважувати безліч разів, думати над способом виконання. Тому абсолютно не дивно, що з ним не поспішають. І я навіть не здивуюся, якщо його ніколи й не буде.

Як немає зброї, яка б одразу змінила хід війни, так і немає чарівної палички, яка б вирішила питання з мобілізацією. Як людині, яка розуміє певні внутрішні процеси, мені очевидно, що електронні повістки не стануть чудодійним рішенням. Але наразі немає про що говорити, буде завдання в беклозі — будемо вирішувати.

Про «Армія+» та її функціональність

— Пані Катерина у квітні казала, що впродовж літа ви релізнете «Армія+» і що в плані нормативно-правових актів, ухвалення законів на той момент усе було ще на початковому етапі. Чи змінилося щось із того часу, на якій стадії перебуває робота над застосунком для військових зараз?

Якщо відкрити нашу Jira і подивитися на ступінь виконання в системі OKR, то у мене він близько 85%. Тобто ми майже готові. Буквально днями нам вдалося придумати спосіб, як суттєво спростити послугу з рапортами для військових, щоб якомога більше бійців могло нею скористатися. Тож тепер думаємо, як швидко вписати цю функціональність у легальне поле.

— А загалом, щоб запустити функціональність, ви маєте випустити новий порядок, наказ?

Ми маємо випустити постанову Кабміну. Відповідні зміни в закони (№ 10062 та 11143) уже внесли. У законі є таке поняття, як державний вебпортал публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони. За такою бюрократичною назвою ховається і застосунок «Армія+» як частина цього вебпорталу. І це одна з цікавинок моєї роботи, коли за нудними формулюваннями стоять революційні реформи, рішення для сектору безпеки. Це один з маленьких прикладів.

— Можливо, є інші важливі рішення, які ви хочете просунути через нормативку? Чим іще пишаєтесь?

У нас кожна річ, яку ми робимо, називається нудно, але виконує дуже важливе завдання для якогось продукту. На жаль, мало про що можна говорити публічно, але скажу так: ми з Центром інновацій Міноборони, Держспецзв’язку виконали вагому роботу, щоб остаточно поставити крапку у створенні та легалізації системи DELTA. Там працює потужна команда, яка придумала унікальний продукт.

«Багато рішень, які працюють в армії, — у сірій зоні через застарілість законодавства і неможливість його дотриматися»

Тобто законодавство про державну таємницю настільки застаріле, що фактично виконати його неможливо. Бо якби ми його дотримувалися повністю, то, наприклад, я не міг би давати це інтерв’ю чи пересилати файли у месенджерах, що кожен із нас робить по кілька разів на день.

Усі прекрасно розуміють, що армія сидить у Signal, WhatsApp тощо, і водночас знають, що це порушення. Так само працює з багатьма цифровими продуктами — від DELTA і до систем обліку логістичного забезпечення.

Зокрема, система SAP, яка є доволі публічною, має ті самі виклики в нормативному полі. Щоб усі процеси в ній були не тільки зручними, а й легальними, треба внести революційні зміни в нормативку — кілька таких ми вже реалізували. За це велика подяка і нормотворцям, і колегам з громадського сектору, які допомагають, коли у нас бракує людського ресурсу. Наприклад, своєю експертизою в нормотворчості ділиться організація «Офіс ефективного регулювання BRDO».

— Пані Катерина в інтерв’ю Юркові Федоренку казала, що ви хотіли зробити реєстр військовослужбовців, але на заваді стали законодавчі нюанси. Ви зараз працюєте над нормативкою для цього реєстру? Як я зрозуміла, реєстр потрібен для того, щоб «Армія+» працювала в принципі. З огляду на потребу закласти там ієрархію командирів — щоб могти підписувати рапорти на різних рівнях.

Безумовно, у нас є в планах зробити реєстр військовослужбовців.

До речі, «Армія+» — це зобов’язання, яке ми з Олегом давали перед своїм батальйоном. Ми планували зробити рішення, яке спростить життя для військових. Тому зараз це привіт нашому батальйону: ми уже підбираємося до виконання обіцянки.

Нам точно потрібен цей реєстр військовослужбовців. І нам справді не дали провести його з першого разу через нормативку, та й з другого теж.

— А чому?

У народних депутатів є побоювання з цього приводу. Передусім безпекові, адже ми зберемо інформацію про всіх військовослужбовців. Це справді максимально чутлива інформація, до якої треба ставитися вкрай обережно, тому це складне завдання.

Я наведу простий приклад, який ілюструє, в якій складній системі ми працюємо і з наскільки неочевидними проблемами стикаємося. Уже не секрет, що в застосунку «Армія+» буде військовий ID і можливість подати рапорт в електронній формі. Здавалося б, логічно зробити випадне меню під час реєстрації: так військовослужбовцеві буде зручніше обрати свою бригаду.

Однак випадний список усіх бригад — це інформація з грифом «таємно», яку я не можу розмістити в жодному застосунку. Вона має умовно бути зарита в бункері на спеціальному обладнанні, зі спеціальним захистом і суперобмеженим доступом. З челенджами такого штибу нам і доводиться мати справу.

Попри все ми запустимо «Армія+», і військовослужбовець матиме інформацію про себе в програмі. Дуже хочу, щоб наші майбутні користувачі пам’ятали: застосунок роблять військові для військових. Тож якщо виникатимуть невеличкі незручності, це не тому, що ми вредні, а тому, що доводилося обходити безліч різних обмежень.

Частину з них ми знімаємо вже в процесі цього «марафону». І втілили багато революційних змін. Тому якщо щось у застосунку здаватиметься не зовсім логічними, згадуйте мій приклад про випадний список бригад.

— Чи правильно я розумію, що «Армія+» ви запустите, навіть якщо не вдасться легалізувати реєстр військовослужбовців?

Ми точно запустимося без реєстру військовослужбовців. І це теж одне з елегантних рішень, яке нам вдалося вигадати всередині нашого цифрового напряму.

— Ви протестуєте застосунок спершу на окремих бригадах, а тоді зробите його масовим?

Ми хочемо впровадити його відразу в усій армії. А як не вдасться, то влаштуємо тестування в обмеженій кількості підрозділів.

— А якщо, скажімо, військовослужбовець на передньому краї не користується смартфоном або не хоче реєструватися в «Армія+» з міркувань безпеки, в нього буде можливість готувати паперові рапорти?

На цей реліз ми не ставимо собі за мету повністю поховати паперові рапорти, а просто даємо можливість замінити їх електронними.

Це — перша в історії е-послуга в армії. Тож подивимося на динаміку та успішність, з якими електронні рапорти приживатимуться в українських військовослужбовців.

Надалі, можливо, ситуація розвиватиметься як з паспортом. У вас є ID-картка чи паперовий паспорт, але при цьому ви можете мати паспорт з «Дії» і забути про ID-картку і про паперовий паспорт — як вам зручніше.

По якихось треках точно буде шлях з відмовою від паперової документації, з виведенням її з нормативного поля. Це стосуватиметься безглуздих речей, з якими наша команда — колишні десантники, штурмовики, зв’язківці — стикалася й сама за майже два роки служби. Тому там, де ми можемо скасувати та заборонити паперовий абсурд в армії, ми будемо це робити.

Все про українське ІТ в телеграмі — підписуйтеся на канал DOU