Сучасна диджитал-освіта для дітей — безоплатне заняття в GoITeens ×
Mazda CX 30
×

«Найкраща радіоелектронна боротьба — це ППО». Глєб з «Повернись живим» — про російські дрони-камікадзе та те, як їм протистояти

Цього тижня росіяни завдали підступних ударів за допомогою дронів-камікадзе Shahed-136 по території України, яка оговтувалась після масових ракетних обстрілів 10 жовтня.

Аби розібратись в тому, що собою являють нові інструменти терору на озброєнні рф, DOU провів войсчат зі старшим інструктором напрямку БПЛА в фонді «Повернись живим», відомим за позивним «Глєб». Публікуємо текстову версію цієї розмови.

— Спробуймо дійти розуміння, з чим ми наразі маємо справу: росіяни дедалі частіше використовують іранські Shahed-136 для терору українських міст. Можете стисло розповісти, що це за дрони, які їхні технічні характеристики, чи вартісні вони та чи відомо, скільки наразі таких дронів на озброєнні в росії?

З відкритих джерел нам відомо, що вони мають до 2,5 тис. км дальності польоту. Тобто з якогось моря до Києва цілком можуть долетіти. Їхня швидкість польоту становить до 180 кілометрів на годину; вибухова речовина, яку вони несуть, має від 20 до 40 кілограмів, і цього вистачає, щоб «скласти» невеликий будинок. Ці дрони небезпечні для нас, але зручні для росії тим, що вони набагато дешевші за будь-які крилаті ракети та більшість аналогічного озброєння.

Орієнтовно один дрон коштує від $20 тис. до $50 тис. Це дуже низька вартість за подібний дрон. Маса «шахіду» — від 180 до 200 кілограмів за умови повного завантаження. Існує ще одна модифікація цього дрона — Shahed-131. Їхня маса менше (130-150 кг), проте і самі вони несуть менше вибухової речовини (близько 15 кг).

Захищений від радіоелектронної боротьби (РЕБ) модуль GNSS зробив мікрореволюцію серед дронів-камікадзе. Звичайний безпілотник не зможе так само пролетіти сотні кілометрів і влучити в ціль — його заглушать або ж підмінять координати. В росіян на «Орланах» є модуль «Комета», який хитрим чином не цілком усуває можливість його задавлювання, але достатньо захищає приймач від РЕБ. Схожі модулі використовують в іранських Shahed-136.

Щоб ефективно заглушити такі дрони, це потрібно одночасно робити з чотирьох напрямків. Таке технічне рішення тільки починають використовувати українські виробники дронів, але поки не масово. Щоб літати під РЕБ, необхідно мати постійний відеоканал та орієнтуватись у просторі без навігації. Умовно захищений модуль GNSS набагато важче заглушити, він дає змогу виконувати автоматизовані розвідувальні місії на дроні.

— Тобто у нас більше шансів саме збивати «шахіди», а не намагатись їх заглушити?

Так. Цей дрон не випромінює жодних хвиль, у нього немає передавачів — лише приймачі, які завдяки фазованій решітці доволі вихоплюють «правильні» супутникові сигнали, завдяки чому зберігають навігацію навіть у складних умовах. Тож їх простіше фізично збивати. Найкраща РЕБ — це ППО.

— З відкритих джерел можна зрозуміти, що це не дуже технологічно просунутий дрон. Наскільки я розумію, росіяни їх збираються використовувати саме для терору та атак на українські міста. А наскільки загалом вони ефективні проти військових цілей?

Вони намагаються атакувати ними статичні обʼєкти. Насамперед це інфраструктурні обʼєкти, — як військові, так і невійськові, — атаки на які можуть завдати нам шкоди чи деморалізувати. Росіяни пробували атакувати ними розташування різних підрозділів, а також щодня намагаються вивести з ладу енергетичну інфраструктуру України, завдаючи ударів по ТЕЦ та інших енергетичних обʼєктах. Проте точність цих дронів досить низька. «Шахіди» часто падають де попало завдяки нашій протидії із залученням стрілецької зброї, ППО, радіоелектронної боротьби. І ми бачимо, що далеко не всі з них влучають у військові або інфраструктурні обʼєкти — більшість просто чинять терор.

— Чи велика в цих дронів зона ураження? Якщо йдеться про ракету, зрозуміло, що є сенс одразу ховатись в бомбосховище. А що робити, коли побачив «шахід» на вулиці просто неба? Можливо, можна сховатись за найближчою будівлею тощо?

Можна сховатись за будівлею, якщо ви чітко розумієте напрямок польоту дрона. Їхня зона ураження — від кількох десятків до сотні метрів (зона розповсюдження вибухової речовини), а далі може йти ураження осколками. Тож краще сховатись в якомусь місці, протилежному до напрямку польоту дрона.

Втім, якщо ви побачили в повітрі дрон, я раджу сховатись в укриття та подзвонити на гарячу лінію поліції та повідомити, де ви його помітили та в якому напрямку він рухався.

Збитий російський дрон-камікадзе. Іранські Shahed-136 проходять за російською класифікацією як Герань-2

— А як взагалі перехоплюють такі дрони? Чи підходять для цих цілей системи ППО, які є в Україні?

Тут постає економічний момент. Майже все ППО, яке ми маємо, якщо йдеться про ЗРК, може боротись з цими дронами, якщо їх виявило (а вони дуже малі за розмірами). Відповідно, якщо ми їх бачимо, то можемо збити. Але кожне таке збиття не дуже економічно вигідне, тому що здебільшого ракета коштує дорожче за такий дрон. Проте «шахіди» можуть завдати набагато більше збитків, порівняно з ракетою, тож їх все одно так чи інакше варто збивати.

Звісно ж, ці дрони можна збити зі стрілецької зброї, як і будь-який безпілотник, оскільки їхня швидкість і висота польоту не дуже високі. Майже будь-яке влучання в цей дрон значно пошкодить його. Наприклад, якщо пробити бак, «шахіду» банально може не вистачити палива; а якщо пошкодити двигун, електроніку або ж зачепити вибухову речовину, то він, найімовірніше, впаде чи вибухне в повітрі.

Проте не варто стріляти по них зі стрілецької зброї в населеному пункті, адже куля може вбити людину.

— Нещодавно в мережі зʼявилось відео з так званою дуеллю дронів. Наскільки це часта практика та чи використовують наші військові свої дрони, аби збивати ворожі «пташки»?

Декілька років тому я намагався зробити це на фронті: я засік своїм Mavic Pro ворожий Phantom 4, який працював над нашою позицією, і намагався його переслідувати. Проте в мене не дуже вистачало заряду. Крім цього, в русі це складне завдання: коли ворог тікає від тебе у кількох площинах, — маневрує і вниз-вгору, і вліво-вправо, — то легко виходить з поля зору. Тобто звичайним дроном важко знищити ворожу «пташку».

Те, що ми бачили на відео, — дуже складне завдання, успіх якої зумовлений навичками оператора і тим, що атакований дрон нерухомо висів у повітрі. Якби він рухався, складність операції зросла б в десятки разів.

Я знаю про проєкти дронів зі шрапнельними снарядами, вогнеметами, «сітками», але, на жаль, навіть майстерність оператора не гарантує успіху. Тут потрібні якісні алгоритми самонаведення за зображенням.

— Спробуймо зрозуміти наші спроможності. Після ракетної атаки росіян минулого тижня Сергій Притула та Сергій Стерненко оголосили «збір на помсту», аби закупити українські дрони-камікадзе RAM II UAV. Розкажіть про ці дрони: які в них плюси та мінуси, якщо порівнювати з «шахідами»?

Я б порівнював їх не з «шахідами», а з російськими «Ланцетами» або «Куб-БЛА», тобто із дронами з електричними двигунами відносно малого радіуса дії — до 60 кілометрів. Вони мають системи наведення як за координатами, так і оптичні, коли оператор безпосередньо наводить дрон у польоті на будь-яку мішень. Такі дрони відрізняються за специфікою застосування. Йдеться не про одноразовий боєприпас, який летить за координатами, а про дрон, який можна підняти в повітря, пошукати ним ціль, і якщо вона не виявлена, повернутись назад.

— Тобто це більш технологічно просунута «пташка» і їх можна використовувати проти військових цілей?

Так. Вона може уражати і мобільні цілі, навіть добре замасковані. Можна обирати ракурс ураження цілі в режимі онлайн — наприклад, обійти ціль ззаду і вдарити по найбільш вразливій частині обʼєкта.

— А що можете сказати про російські «Ланцети»?

Це дрон російської розробки з електричним двигуном невеликого радіуса. Він наводиться за оптичним каналом. Його можна наводити й за тепловізійним модулем, тож він може працювати вночі. «Ланцет» у чомусь показав себе досить ефективно, але водночас наші військові знаходять їх у полях — ці дрони падають за невідомих обставин. Проте це доволі небезпечна річ для українців. До того ж цей дрон працює в парі з «Орланом», що летить над обʼєктом, на який збираються наводити «Ланцет», і фіксує ураження. Скільки їх перебуває на озброєнні в росіян, ми не знаємо.

Дрон-камікадзе російського виробництва «Ланцет»

— Зараз в Україні активно обговорюють створення «антидронного купола», який спочатку має покрити столицю. Можете розповісти, за яким принципом він працюватиме та чи реально втілити цей проєкт в життя найближчим майбутнім? Адже радник київського мера нещодавно заявив, що повноцінний антидронний купол з’явиться тільки за два роки.

Треба розуміти, що це не купол в класичному розумінні цього слова. Йдеться про засоби виявлення дронів, які мають розташовуватись за сотні кілометрів від столиці, тобто на кордоні з білоруссю: це радіолокаційні станції, акустичні засоби виявлення, пункти спостереження, засоби радіоелектронної розвідки. Вони виявлятимуть повітряні обʼєкти, що летітимуть в нашому напрямку, і після цього системи ешелонованого ППО збиватимуть ворожі дрони. Це ППО має бути або дуже мобільним, або ж брати кількістю.

Що швидше ми отримаємо достатню для цих цілей кількість систем ППО, то швидше зведуть «купол».

— З огляду на те, що росіяни дедалі частіше використовують дрони, чи планує фонд «Повернись живим» закупівлю антидронних систем?

Антидронні рушниці або РЕБ-системи не дуже ефективні проти таких дронів, як Shahed-136. Варто звертати увагу на системи ППО — їх, наскільки я знаю, плануємо закуповувати. Крім того, ми постійно контактуємо з виробниками систем попереднього виявлення та шукаємо нові рішення на нашому та закордонному ринках.

— Бачив в інтернеті думку, що росіяни масово закуповують іранські дрони, адже це швидше, ніж виробляти свої. Наскільки це відповідає дійсності? Скільки в середньому йде часу на виготовлення партії дронів?

Якщо виробництво розгорнуто і налагоджено, то можна виробляти сотні дронів на місяць. Проте ми бачимо на прикладі бортової нумерації «шахідів», що вона коливається в межах 200. Відповідно, якщо вони замовили партію у 2400 одиниць, ймовірно, більшість цих дронів їм ще не передали. Або ж їм бракує операторів, щоб їх використовувати, і вони атакують ними Україну поступово.

— Тобто краще не розраховувати на те, що в них скоро закінчаться дрони, а готуватись і підсилювати ППО?

На це взагалі не варто розраховувати. В них не повністю закритий цикл виробництва дронів, але я певен, що росіяни знайдуть замінники запчастин. А виробничі потужності рф достатні, щоби вести війну ще дуже довго.

— А наскільки багато в дронах російського виробництва закордонних електросхем тощо?

Навіть в «Орланах» є не тільки російські запчастини. Тож проблеми з виготовленням цих дронів можуть виникнути. Проте ці проблеми розвʼязуються та обходяться завдяки так званому паралельному експорту, контрабанді. Це їх не зупинить, радше просто сповільнить.

Виробничі потужності рф достатні, щоби вести війну ще дуже довго

— Яких дронів бракує Україні? Уявімо, що ви могли б закупити БПЛА будь-якого типу, то на що б звернули увагу?

Україні не вистачає дронів усіх типів — як Mavic 3 на рівні піхоти, так і оперативного та оперативно-тактичного рівня. В нас досить мала кількість дронів, і користь від кожного з них відчувається на фронті.

Насамперед нам потрібні дрони-розвідники, що працюють углиб на 50-80 кілометрів, адже є постійна необхідність моніторити фронт і отримувати інформацію про позиції ворога, щоб наводити артилерію.

Також бракує дронів стратегічного радіуса, тобто таких, що можуть літати на 1000 кілометрів в один бік, аби розвідувати в дуже глибокому тилу ворога. Не вистачає тих самих «Байрактарів», які можуть бути гарними коригувальниками та за потреби вражати цілі.

— Ви згадали про дальність 1000 км — «Повернись живим» якраз анонсував «Бавовну в Москві». Я розумію, що ви не можете розкрити деталі цього проєкту, але можете поділитись хоча б строками?

Це точно буде не в найближчий місяць. Орієнтовно — кілька місяців. Проєкт має бути цікавим та масштабним, ми над ним вже працюємо у співпраці з Головним управлінням розвідки. Про результат всі дізнаються.

Все про українське ІТ в телеграмі — підписуйтеся на канал DOU

👍ПодобаєтьсяСподобалось10
До обраногоВ обраному1
LinkedIn

Схожі статті




4 коментарі

Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів Коментарі можуть залишати тільки користувачі з підтвердженими акаунтами.

Автор явно ніколи не дзвонив у 102 у разі виявлення повітряної цілі. Це займає мінімум хвилин п’ять, бо їм треба ФІО, адреса і тд і тп. І я впевнений, що інфа далі дуже рідко іде, а як і іде, то вже все полетіло дуже далеко. Цитата: «а ви впевнені, що то ворожий дрон, може то байрактар..»
Дивно, що не згадали додаток єППО. В мене iOS, а зараз є тільки версія на відро. Як хто зацінив, буде цікаво почути враження.

Наступного тижня ми якраз випустимо інтерв’ю з розробниками єППО.

Я 2 дні тому дзвонив — миттєво обробили. Потім перетелефонували й вже розпитували персональні дані.

Коментар порушує правила спільноти і видалений модераторами.

Підписатись на коментарі