Токсики в колективі, американська культура і стереотипи про українських менеджерів — інсайти CTO Turnitin. «Копінги та допінги» #7

В 2020 році американська компанія Turnitin, глобальний лідер на ринку антиплагіатних текстових сервісів, поглинула український стартап Unicheck. Інтеграцію взяла на себе технічна директорка Turnitin Яна Михайленко.

Як вдалось примирити команду Unicheck з раптовими змінами, яких українських софт-скілів бракує американцям і що думають в США про наших менеджерів — у сьомому випуску шоу «Копінги та допінги». Найцікавіші тези читайте в скороченій текстовій версії розмови.

Про інтеграцію Unicheck

Я приєдналась до Turnitin через пів року після угоди з поглинання Unicheck. В мене було завдання адаптувати українських інженерів до реалій міжнародної компанії і перевести їх на розробку корпоративного продукту. На той момент це була команда дуже вайбових, заряджених на успіх, але недосвідчених людей. Майже ніхто з інженерів не володів англійською мовою, більша частина команди не знала технічний стек нашого продукту. А найбільшим челенджем було те, що ідентичність стартапу від початку будувалась навколо конкуренції з Turnitin.

Unicheck зʼявився в 2014 році, досить швидко став помітним гравцем на ринку і навіть почав забирати наших клієнтів. Тож Turnitin поглинула стартап не для того, щоб вийти на нові ринки чи підсилити інновації. Головним інтересом була саме клієнтська база Unicheck.

Від українських працівників угоду приховували до останнього

Коли їх поставили перед фактом, були незадоволені всі. В таких кейсах це нормально. Проблемою стали лише окремі люди, в яких внутрішнє незадоволення переросло у токсичну поведінку. Вони були в меншості, але тягнули вниз всю команду.

Урок, який я засвоїла: не бійтесь вчасно відпускати «не тих» людей, навіть якщо вони є ключовими фахівцями! Щойно з компанії пішли всі токсики, ситуація налагодилось: українці почали вливатись в глобальну структуру, спілкуватись з американськими колегами, цікавитись новими задачами. В результаті нам вдалось зберегти понад 70% інженерної команди колишнього Unicheck. З 2022 року не звільнилась жодна людина.

Про культурні відмінності в Україні і США

Я майже 16 років працювала в американських компаніях, в мене є глибоке розуміння їхньої культури. Тож в Turnitin я стала «перекладачем» з американської на українську мову корпоративного етикету. Українці, наприклад, насилу зчитують, яка емоція прихована за американською посмішкою, часто не сприймають критику за американським принципом shit sandwich [коли негативний фідбек загортають у приємні слова — ред.]. Натомість українці цінують щирість і прямоту, що за американським етикетом може трактуватись як грубість.

Ще одна культурна відмінність полягає в тому, що українські наймані працівники не завжди розуміють базову логіку бізнесу: кожен член команди має приносити компанії прибуток. Для американців це очевидно, ми ж тільки рухаємось в цьому напрямку.

Сильні риси українців — стресостійкість і здатність багато працювати

Це те, що американці намагаються перейняти у нас. Для них це актуально, бо на фоні технологічної кризи в США зараз набирає обертів тренд на роботу 9/9/6 — з дев’ятої ранку до дев’ятої вечора шість днів на тиждень.

Про невидиму стелю для українських менеджерів

Через те, що наша IT-індустрія від початку була орієнтована на аутсорс і аутстаф, американці донедавна бачили в Україні насамперед ринок сильних і водночас дешевих інженерів. Наших менеджерів зазвичай не брали до уваги, не допускали до ухвалення стратегічних рішень і високих посад. Існував стереотип, що українські айтівці є хорошими виконавцями, але не вміють керувати і не мають глобального продуктового мислення.

Крім того, українцям заважав проявити себе географічний бар’єр. До ковіду в Turnitin, наприклад, на топові посади могли претендувати лише люди, які жили в Каліфорнії і могли бути присутніми в головному офісі. Таке правило існувало в багатьох техногігантах. З переходом на ремоут локація перестала бути визначальним фактором, що відкрило нові кар’єрні можливості для менеджерів з України.

Зараз ми успішно руйнуємо застарілі упередження. В Україні з’являється все більше продуктових команд, де зростають сильні менеджери. Ми щодня доводимо, що здатні ефективно працювати в надскладних умовах — навіть під час війни.

Все про українське ІТ в телеграмі — підписуйтеся на канал DOU

👍ПодобаєтьсяСподобалось0
До обраногоВ обраному0
LinkedIn

17 коментарів

Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів Коментарі можуть залишати тільки користувачі з підтвердженими акаунтами.
З 2022 року не звільнилась жодна людина.

«Токсик» дуже зручний термін з негативною конотацією. В цьому випадку використаний для клеймування людей з ціннісним ядром. Неймовірне лицемірство.

На той момент це була команда дуже вайбових, заряджених на успіх, але недосвідчених людей. Майже ніхто з інженерів не володів англійською мовою, більша частина команди не знала технічний стек нашого продукту.
Коли їх поставили перед фактом, були незадоволені всі. В таких кейсах це нормально. Проблемою стали лише окремі люди, в яких внутрішнє незадоволення переросло у токсичну поведінку. Вони були в меншості, але тягнули вниз всю команду.
Урок, який я засвоїла: не бійтесь вчасно відпускати «не тих» людей, навіть якщо вони є ключовими фахівцями!

Який піздець я тілько шо прочитав!
Ядро команди, ключові фахівці, на ентузіазмі і працовитісті витягнули проект.
Далі ефективні менеджери злили проект, отримали прибуток, після чого злили незадоволене ядро команди. Решті розповідають про

тренд на роботу 9/9/6 — з дев’ятої ранку до дев’ятої вечора шість днів на тиждень

Так воно і є. А який висновок ми з цього можем зробити — захищайте свої права юридично щоб манагери потім не продали все з патрахами. І не писали статті на ваших здобутках

Головним інтересом була саме клієнтська база Unicheck.
не бійтесь вчасно відпускати «не тих» людей, навіть якщо вони є ключовими фахівцями

звісно, коли єдиний інтерес — це клієнтська база, то на фахівців байдуже. Така собі наука.

госпаді, мали би встид генерувати коментар на 2 сторінки

ви всі завідуєте просто! ))

Особливо Валерія))

but he is black

but he is Travolta

Якщо вже українці мають вчитися адаптуватися до поглинання — то є і друга сторона, вчитися працювати не тільки за зарплату а за суттєву кількість опціонів з умовою виплати при екварингу. Також вміння проактивно відстоювати свою позицію перед керівництвом і автоновність у прийнятті технічних рішень. Бо цей приклад показує думка розробників взагалі нікого не хвилювала — їм навіть не дали знати, хоча раз продукт складав конкуренцію і виборював клієнтів і дійшов до поглинання значить рішення було сильним і з технічної сторони. Ми не знаєм повної історії тому що вона викладена тільки з боку менеджера. Але навіть зі слів менеджера поглинаючої компанії виглядає паршивенько.

Якщо вже українці мають вчитися адаптуватися до поглинання — то є і друга сторона, вчитися працювати не тільки за зарплату а за суттєву кількість опціонів з умовою виплати при екварингу. Також вміння проактивно відстоювати свою позицію перед керівництвом і автоновність у прийнятті технічних рішень.

а нащо? ціль яка?

ви всі завідуєте просто!

Звісно, всі заздрять, бо менш успішні, бо в них відсутні сили та час працювати з 9:00 до 21:00 шість днів на тиждень, щоб відповідати трендам, де менеджери ставляться до працівників як до ресурсу, який має бути постійно зайнятий.

І я заздрю!

Але мене тішить думка, що коли я буду старим пердуном, дай Боже, доживу здоровим до своїх 93 з половиною рочків, переживу свого діда (~93) та бабусю (~93), то я точно не буду шкодувати, що не встиг попрацювати 9/9/6. Буду шкодувати, що мало подорожував, мало кохався, мало приділяв часу близьким, але точно не про те, що не встиг перепрацювати заради премії керівництва.

Ну ви і токсік!

Токсік токсіка впізнає здалеку.

Підписатись на коментарі