«Для мене найболючішим є переїзд айтівців». Що зараз відбувається в Закарпатському IT-кластері — бліцінтерв’ю із заступником голови місцевої ОВА

Рік тому у Закарпатському регіоні розпочав роботу IT-кластер. Засновниками об’єднання виступили 12 компаній, які через повномасштабну війну вимушено перевезли своїх співробітників на захід країни. Тоді на територію області релокувалися понад 30 тисяч айтівців, а кластер об’єднав понад 100 компаній і 300 ФОПів.

Виконавчою директоркою кластера стала Жанна Капіца. Одразу після призначення в інтерв’ю DOU вона розповіла про плани створити науковий парк, інтегрувати викладання IT-дисциплін у школах і ліцеях, розвинути IT-інфраструктуру регіону тощо. Але вже у лютому 2023 року склала свої повноваження. Спілка й досі залишається без виконавчого директора.

Також однією з основних своїх «фішок» кластер називав сприяння бронюванню фахівців компаній-резидентів за полегшеною процедурою. Рік тому така заява обурила частину спільноти, а в Харківському IT-кластері навіть назвали це «мародерством» і спробою відібрати бізнес в інших регіонів.

DOU поговорив із заступником голови Закарпатської ОВА з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Олександром Пацканом і дізнався про стан справ у Закарпатському кластері сьогодні, а також з’ясував, чому об’єднання досі не має керівника.

— У травні минув рік, як на Закарпатті запустили IT-кластер. Як справи сьогодні? Чи виконує він досі серйозну роль у закарпатському IT-середовищі?

Ми напрацьовуємо міжнародні зв’язки. Тільки два тижні тому представляли Україну на найбільший виставці в Європі, що проходила в Люксембурзі. І вже маємо фідбеки. Одна з найбільших компаній у Європі — Exoscale — готова запропонувати співпрацю із Закарпатським IT-кластером.

Також посольство України в Бельгії готове розглянути співпрацю українських компаній з бельгійськими, є деякі напрацювання з компаніями з Близького Сходу.

— Чи змінився склад засновників кластера за цей час? І скільки зараз компаній-резидентів у Закарпатському IT-кластері?

Спочатку у кластера було 12 засновників. Серед них — такі лідери індустрії, як SoftServe, Sigma Software, Genesis, EPAM, Genesis, Intellias, SQUAD тощо. Вони й досі у складі спілки, але деякі зміни все-таки відбулись. Дві компанії повернулися до Києва і вийшли із засновників. Натомість до кластеру приєдналась компанія SimCord, яка відкрила офіс в Мукачево. Отже, нині маємо 11 компаній-засновників.

Щодо компаній-резидентів, то сьогодні у складі кластера близько 70 маленьких IT-компаній і 300 ФОПів. Тобто суттєво нічого не змінилося.

— Чому після відходу Жанни Капіци з посади досі немає голови обʼєднання? Які перепони виникли на цьому шляху?

У кластері вирішили ухвалювати рішення колективно. Зараз члени правління шукають менеджера — не представника однієї із компаній, як була Жанна, а людину, яка була б менеджером всього кластеру. Вона має виконувати менеджерські функції з розвитку кластера, співпраці з ОВА та міжнародних зв’язків. Це має бути product manager, який писатиме технічні завдання. Таку людину обиратиме правління кластера.

— Тобто ця людина не ухвалюватиме рішень, а виконуватиме суто менеджерські функції? Всі рішення — за членами правління, так?

Так, правильно. Триває дуже кропітка робота з підбором кандидатів на цю посаду, ми маємо багато потенційних претендентів. Вже вийшли на фінішну пряму. Кандидатура має влаштовувати весь кластер — не має бути такого, щоби людина влаштовувала одну компанію, а іншу — ні. Тому це дуже важкий процес.

— На початку кластер заявляв, що він сприятиме бронюванню фахівців за полегшеною процедурою. Що зроблено у цьому напрямі? Чи є у вас дані, скільки спеціалістів вдалося забронювати у Закарпатському регіоні?

Ми подаємо на бронювання до Мінекономіки та Міноборони. А є компанії, що напряму працюють з Мінекономіки, Міноборони і Мінцифри.

Також ми допомагаємо з дозволами на закордонні відрядження, щоби спеціалісти могли виїжджати на зустрічі, підписання договорів, форуми. Частково є успішні кейси. Наприклад, на виставку до Люксембургу їздили співробітники трьох компаній: PettersonApps, SimCord, Genesis. Всього шестеро людей, більшість — чоловіки.

— Чи були випадки, коли айтівці, які поїхали у відрядження, не повернулись?

Про початкові плани та обіцянки кластера читайте в цьому інтерв’юНі, не було. Ми напряму співпрацюємо з керівництвом компанії. Людина має їхати свідомо і конкретно по роботі. Зазвичай це триває кілька днів.

— Коли кластер тільки створили, Капіца розповідала нам про заплановані науковий парк, освітні програми, інтегрування IT-спеціальностей у школі та ліцеї. Чи продовжуєте ви розвивати цей напрям?

Так, звісно. Лідер цього напряму — компанія EPAM, це їхня ніша. Вони провели безплатні IT-курси для 140 учнів 9-11 класів, безплатний курс англійської мови. А у лютому пройшла зимова ІТ-школа, до якої долучилося близько 260 студентів місцевих вишів. Крім того, свій курс впровадила і закарпатська компанія Banza. Сьогодні разом з компанією Plagma ми плануємо IT-навчання для тих військовослужбовців, які повернулись з фронту і не можуть більше продовжувати службу.

— Які взагалі основні тенденції розвитку IT-кластера ви вбачаєте зараз?

Найважливіше — це освіта. Також з компанією Intellias працюємо над автоматизацією агросистем, а разом з LBTECH хочемо цифровізувати напрям automotive, а саме місцеві дилерські мережі. Кожна компанія намагається розвинути свій вектор.

Для мене важливо створити інфраструктуру для IT-спеціалістів у регіоні. Це житло, локації для бізнесу, щоби вони тут інтегрувались і ми могли щось масштабне зробити для Закарпаття. IT-спільнота багато приносить нашому регіону, це мізки. Те, що ми маємо до приходу IT-компаній, і те, що ми маємо після — це величезна прірва. Вони інакше дивляться на ситуацію, все автоматизують. На Закарпатті цифровізація зросла за два роки — за індексом цифрової трансформації регіонів у 2022 році наша область посіла 8-ме місце серед 24 областей.

— Якийсь конкретний приклад змін можете навести?

Наприклад, співробітники компанії PM PARTNERS допомагали створити портал «Допомога Закарпаття». Зараз, напевно, немає аналогів в Україні, де на одному ресурсі можна було б дістати стільки інформації та отримати стільки послуг — цей портал дає відповіді на всі місцеві та регіональні запити з медицини, освіти, військові питання тощо. Ми його створили за рік, коли велика частина внутрішньо переміщених осіб опинилась у Закарпатському регіоні. Люди почали шукати житло, офіси, інші речі.

— Це все відбувалось на волонтерських засадах? Безплатно?

Так. Потім ми підхопили підтримку та розвиток ресурсу.

— Що нині дається найважче? Які основні питання доводиться розвʼязувати IT-кластеру?

Для мене найболіснішим є переїзд айтівців з регіону — будь-куди. Наприклад, з’явилася робота в Києві, і вони повертаються туди; або виникла пропозиція, умовно, в Португалії, і фахівці оселяються там. Тобто Закарпаття їх сильно не тримає. Я працюю над якимось проблемами, створюємо умови, а якась компанія каже: «Саша, все класно, але частина команди переїжджає».

— Чи очікуєте ви знову напливу IT-фахівців цієї зими, якщо в інших регіонах будуть проблеми зі світлом? Чи є у вас якийсь план?

Якщо знову буде наплив, то ми до цього готові. Деякі компанії тут вже мають величезні офіси, які вони утримують навіть після того, як частина фахівців повернулася до своїх регіонів. Ми з кластером створили умови для роботи фрилансерів, які не мають можливості винайняти офіс: вони безплатно можуть працювати у залах бібліотек. Ми облаштували їм там місця, провели Wi-Fi, належне освітлення, забезпечили джерелами безперебійної подачі світла.

Ми хочемо, щоб IT-спеціалісти почувалися тут комфортно. І ми стали з ними друзями.

Що говорять компанії-резиденти щодо участі в кластері

Ми розпитали компанії-резидентів Закарпатського IT-кластера, що їм дає участь в організації і чи виправдались їхні очікування, коли вони вступили в обʼєднання рік тому.

EPAM

Компанія EPAM є однією із засновниць Закарпатського кластера, входить до правління і бере активну участь у житті ІТ-об’єднання. Сьогодні офіс EPAM в Ужгороді продовжує працювати, в регіоні перебувають наші спеціалісти. За минулий рік EPAM підписала меморандуми про співпрацю з двома місцевими вишами: з Ужгородським національним університетом і Закарпатським інститутом післядипломної педагогічної освіти.

Проблеми, з якими стикаються учасники кластера, актуальні й для інших індустрій. Наприклад, питання підготовки до зимового сезону та можливих перебоїв з електроенергією. Але ці питання обговорюються із Закарпатською військовою адміністрацією.

Sigma Software

Компанія Sigma Software є резидентом кластера від його створення і донині. У регіоні відкриті офіси компанії і тут продовжують працювати наші спеціалісти. За підтримки кластера стартував наш освітній майданчик Sigma Software University (спочатку його відкрили в Харкові, але з початком війни він переїхав до Ужгорода). Наш освітній проєкт для дітей Star for Life Ukraine працює з дітьми по всій Україні, зокрема із Закарпаття.

На жаль, в лютому 2023-го виконавча директорка склала повноваження, відтак вже кілька місяців об’єднання в пошуку кандидата на цю посаду. Це найбільший виклик сьогодні. Але кластер продовжує працювати, очікуємо, що невдовзі буде представлений новий керівник.

Intellias

Торік навесні ми відкрили свій офіс в Ужгороді і стали одним із засновників Закарпатського IT-кластера. Компанія Intellias залишається членом правління досі.

Поки що передчасно говорити про досягнення очікуваних результатів роботи об’єднання. Виникають труднощі через відсутність виконавчого директора. Попередній керівник залишив свою посаду у лютому. З того часу кластер активно шукав кандидата.

Проте є і певні успіхи. Зокрема, це співпраця з Ужгородським національним університетом та проведення благодійних проєктів на підтримку військових і дітей.

Все про українське ІТ в телеграмі — підписуйтеся на канал DOU