Інтерв’ю з директором Асоціації IT Ukraine — про майбутнє українського IT, падіння зарплат і подальшу долю PayPal і інших топкомпаній в Україні

Що найближчим часом відбуватиметься з українським ринком; чи повернуться в Україну айтівці, що виїхали за кордон з початком війни, в якому саме регіоні почнеться ренесанс вітчизняного IT і чи чекати фахівцям на зменшення зарплат — про це DOU розпитав Костянтина Васюка, виконавчого директора Асоціації IT Ukraine, що об’єднує 112 українських високотехнологічних компаній.

«Нам не потрібні жодні пільги під час війни»

— На початку року ваша асоціація випустила дослідження, згідно з яким українське IT забезпечить країні від $37 до $44 млрд виторгу у наступні чотири роки. Після початку війни ситуація радикально змінилась — за вашими спостереженнями, що зараз відбувається з ІТ-сферою України?

— Виділю кілька важливих фактів, про які ще місяць тому ніхто не знав. Перші кілька днів війни всі дивились на те, чи витримає Україна і наша армія. Тепер, коли минув місяць, всі просто в захваті від нашого патріотизму та сміливості українських громадян і військових.

Паралель можу провести і з ІТ-галуззю. Сьогодні ми як національна асоціація, спілкуючись з усіма ключовими міжнародними профільними tech-асоціаціями, чуємо, що вони приємно здивовані, що наша галузь показала стійкість і майже не знизила обертів. Бізнес працює, сервіси надаємо. Ба більше, критичного падіння якості наданих послуг немає.

Згідно з опитуванням, яке ми нещодавно опублікували, майже 85% компаній працюють у нормальному бізнес-ритмі, і це досягнення. Це перший важливий інсайт — галузь показала стійкість у критичній ситуації.

— Безумовно, ми бачимо самовідданість і допомогу представників сфери і ЗСУ, і теробороні. Постає питання: війна — це складне випробування, і наслідки після того, як настане мир, безумовно будуть. Як світ сприйматиме український ринок, побачивши, що ми маємо настільки агресивного сусіда?

— Робити прогнози після 24 лютого складно, адже навіть експерти вважали, що ймовірність ракетних ударів по містах — 10%.

Не хочу називати ІТ особливою галуззю — ми такі ж, як всі громадяни, військовозобов’язані, патріоти, але на рівні держави нам потрібно подумати про те, як зберегти нашу конкурентну сферу. За два місяці вона може перестати бути такою, якою є зараз.

Ми нині воюємо, по суті, на економічному фронті. Але наразі від влади до нашої галузі поки що немає сигналу про те, що вона важлива. Волонтерам потрібні гроші, за все треба заплатити: аптечки, бронежилети тощо. А де взяти додаткові кошти? Їх генерує бізнес. Але чи може він це робити, якщо закриється? Питання риторичне.

Сьогодні нам необхідна політична підтримка галузі, адже й ті 2% хлопців-айтівців, які одразу взяли зброю в руки, і ті, яких зараз викликають у військкомати, — не ховаються і йдуть, просто кажуть: «Я хочу бути кориснішим, ніж зараз, не маючи військового досвіду, стояти на фронті. Я можу заробляти гроші в економіку». Це нормальна громадянська позиція. Інколи кажуть, що «вони просто не хочуть служити», але це неправда. Державі зараз потрібно прокомунікувати до індустрії, підтвердити, що вона важлива і дати цим людям можливість робити максимум з того, що вони вміють.

— Чим держава може допомогти, окрім цього сигналу? Пільги тощо?

— Не потрібні жодні пільги під час війни. Має бути аналітичний вибірковий підхід до ситуації. Є мобілізаційні плани, необхідність захищати країну на фронті, але водночас ми чуємо заклики президента і прем’єра про те, що економіка повинна працювати, що ми маємо підтримувати бізнеси.

Наша асоціація та об’єднані ІТ-кластери звернулись з листом до президента України, прем’єр-міністра і низки ключових міністрів, і він дійшов до адресатів. В ньому йдеться не про пільги, а про нагальні питання, які допоможуть зберегти експортну ІТ-галузь. Жодних пільг — дайте нам можливість бути максимально ефективними для України.

Три ризики для українського ринку IT

— У вашому дослідженні ми бачимо, що ІТ-галузь у 2021 році приносила Україні 4% ВВП. Якою буде ситуація у 2022 році?

4% — це вже майже співмірно із сільським господарством.

Зараз є три ризики, які впливають на ринок ІТ:

  1. Деградація економіки та банківської системи.
  2. Деградація інфраструктури.
  3. Втрата доступу до людського капіталу (коли в межах мобілізації призивають ключових людей з проєктів, то ті закриваються, і такі кейси є).

Навіть при середньозваженому сценарії ми збережемо досить високий рівень експорту. Це буде не $7 млрд і не $5 млрд [за даними IT Ukraine, станом на кінець 2021 року він становив 6,8 млрд доларів — ред.], але падіння до нуля точно не відбудеться, адже для цього потрібно щось катастрофічне.

Відсоток економічного падіння галузі буде значним. Якщо зараз закінчаться бойові дії та відкриються кордони, то багато креативних індустрій покинуть Україну, і це може статись саме через незрозумілу політику щодо креативних індустрій на тему призову, виїзду за кордон в умовах воєнного стану тощо. Це критично, люди хочуть бачити ясну картину.

Я вважаю, що треба внести зміни в постанову Кабміну про бронювання спеціалістів критичної інфраструктури й додати туди ІТ-спеціалістів. Це було б корисніше, ніж інші бюрократичні речі. Людей без військового досвіду, з креативних та експортних індустрій треба ставити в останню чергу призову, адже вони виконують експортні замовлення і завдяки їм в Україну заходить валюта. У будь-якому бізнесі 20% працівників є ключовими. Закон Парето про 20% на 80% працює...

— Наскільки я знаю, практика бронювання спеціалістів наразі працює...

— Є постанова Кабміну № 194 від 3 березня. Процедура працює, але має два суттєвих обмеження:

  1. Бронювання співробітників до 27 років неможливе. А у нас у звіті середній вік в ІТ — 28 років.
  2. Неможливе бронювання осіб, які входять до переліку дефіцитних військових спеціальностей. В університетах є військові кафедри з цими спеціальностями, але їхні випускники не мають військового досвіду.

«Західні регіони України можуть стати новим хабом для IT»

— Багато айтівців змушені або внутрішньо емігрувати, або виїжджати за кордон, бо в них не залишилось дому. Той самий Маріуполь зрівняли із землею, дуже сильно постраждав Харків, — а це великі IT-хаби. Наскільки вірогідно, що частина людей, які виїхали в інші міста або за кордон, не повернуться після закінчення війни?

— Кожна людина вирішує сама. Західні регіони України можуть стати новим хабом для IT. Міста будуть відбудовуватись, але Маріуполь, на жаль, настільки зруйнований, що там потрібно будувати нове місто. Всі норми людяності порушені, я навіть не хочу коментувати цей жах.

На базі регіонів, які вціліють і більш-менш нормально переживуть цю війну, варто розбудовувати нову інфраструктуру для галузей нової економіки.

У нас є Дія City, і ця ініціатива вже нікого не лякає та видається логічною. В цьому я бачу позитив. Ми можемо зробити спробу № 2 і відновити IT на новому рівні. Люди поїдуть туди, де будуть у безпеці, де матимуть змогу реалізувати себе не лише як спеціалісти, але і як громадяни. Я вважаю, що ми дуже патріотичні, і не чув, щоб хтось казав, що хоче «звалити».

Відновлення галузі та повернення людей — це питання часу, але за умови правильної політики вже сьогодні. Якщо люди не побачать її зараз, то побудувати довіру буде важко. Закон бізнесу простий: результати того, що ми маємо як конкурентну перевагу сьогодні, було закладено три-чотири роки тому.

«Кейси Starlink і PayPal — це приклади гнучкості держави»

— Якою є вірогідність того, що потужні сервіси на кшталт Starlink або PayPal залишаться в Україні та розвиватимуть тут бізнеси?

— Те, що є глобальні гравці на ринку, — завжди вагомий фактор. До війни у нас не вийшло зі Starlink, бо були певні обмеження Європейського космічного агентства. Але коли виникла критична ситуація і можливість обійти бюрократичні обмеження, це спрацювало.

Запорукою того, що ці компанії можуть залишитись тут, буде аналіз і результат впливу їхньої діяльності, умовний внутрішній звіт: PayPal в Україні мав такий-то економічний ефект — і це стане аргументом, який врахують. Коли ти зайшов на ринок і успішно працюєш, то немає сенсу з нього виходити.

Кейси Starlink і PayPal — це приклади гнучкості держави, і це класно. Те саме можна зробити і в інших галузях. Я вважаю, що ці компанії залишаться в Україні, адже серед іншого це все-таки бізнес, Starlink працює тут не безкоштовно, вони отримують дохід.

— Ви спілкуєтесь з різними фахівцями та IT-компаніями — якими проблемами вони діляться з вами, чого їм наразі найбільше бракує?

— Більшість компаній занепокоєні тим, як втримати клієнтів. Якщо ми бачитимемо деградацію інфраструктури та економіки, то клієнти диверсифікуватимуть ризики й забиратимуть частину проєктів з українських офісів розробки. Але є і гарна новина — наш звіт не показав спад експорту навіть після 2014 року. Звісно, сьогодні все набагато складніше.

Дуже багато ресурсів і зусиль йдуть на те, щоб комунікувати з клієнтами та роз’яснювати їм, що наші проєкти теж диверсифіковані по різних офісах, країнах тощо.

Головним є ризик фізичної втрати людей або втрати через мобілізацію. Якщо ми вирішимо тему з мобілізацією, IT-компанії зможуть заспокоїти більшість клієнтів. Зараз вони не можуть гарантувати, що ключова людина на проєкті буде на ньому впродовж тривалого часу.

Щодо процесів комунікації з клієнтами та стану банківської системи — не схоже, що ситуація найближчим часом суттєво погіршиться. Сподіваємось, що ці ризики невеликі.

Є ще один плюс: зараз із росії втікають айтівці, 70 тисяч вже виїхало. До нашої асоціації звертаються американські компанії, які скасували контракти з росіянами та бажають знайти собі підрядників в Україні. Росія випала з обойми. Ми, звісно, не працевлаштовуємо російських айтівців, а клієнт потребує сервісів. Тобто ми можемо заповнити цей дефіцит, який зі світового ринку нікуди не дівся.

Що вимагають закордонні клієнти від українських компаній

— Якими наразі є основні вимоги від закордонних клієнтів до наших компаній? Наприклад, щоб офіс базувався на заході країни, вживав додаткових заходів безпеки тощо.

— Вимоги до компаній — це безперервність проєктів і безпека банківської сфери та персональних даних клієнтів. До того ж ключові фахівці мають перебувати за кордоном, але для деяких клієнтів є прийнятним, якщо вони у безпечних регіонах України. І можу сказати, що рівень безпечності доступу до даних забезпечений.

Насправді ми повертаємось до питання безпеки людей — це основне. За ці два коронавірусні роки ми навчилися працювати віддалено, менеджити команди, працювати з клієнтом онлайн. Це дало певний запас міцності. Йдеться і про віддалену роботу з даними, організацію серверних і хмарних рішень, але будь-який клієнт хоче, щоб команда була в безпеці, керована і до неї був доступ 24/7 — це нормально, і ми розв’язуємо ці питання. Втім, існують замовники, яким недостатньо тих гарантій, які ми надаємо, але таких меншість.

— У чому може бути наша перевага у післявоєнні часи, щоб західні компанії та клієнти не боялись сюди заходити, відкривати фізичні офіси, долучатись до Дія City і продовжувати роботу в Україні?

— Ми матимемо перевагу, якщо збережемо те, що у нас було до війни: навички, розцінки на послуги, креативність, досвід, технологічні знання, різностороння експертиза. Ми маємо змогу все це зберегти, але додатково після війни має з’явитись державна програма розвитку галузі.

Коли почнеться відновлення країни — інфраструктура, будівництво, тобто класична економіка, — ми, залишаючись галуззю нової економіки, повинні отримати свою стратегію розвитку в нових умовах. Тоді у нас будуть всі шанси відновитись, і люди приїдуть.

За нашими оцінками, 80% людей з IT-індустрії працюватимуть, якщо будуть у безпеці та бачитимуть, що їхня допомога з відновлення країни потрібна. Але бізнес є бізнес, і він повинен заробляти гроші та шукатиме можливості це робити.

Уроки вже вивчені. Хтось найматиме людей в інших локаціях поза межами України. Також ми відчуваємо, що європейські країни готові приймати наших айтівців, там ідуть цілі рекламні кампанії, адже вони розуміють: на те, щоб «виростити» спеціаліста, потрібно 8–10 років.

Україні ж потрібно на рівні стратегії держави максимально підтверджувати важливість нашої галузі. У нас немає нафти, але є людський капітал. Вважаю, що потенціал ми зберігаємо. І якщо ми збережемо його на рівні 50%, то інші 50% з часом відновимо. Також нам необхідно втримати кількість працівників у компаніях на рівні 60–70%.

Але робити прогнози — це невдячна справа. Якщо люди виїжджають, оскільки бачать, що можуть робити кар’єру за кордоном — нехай, ми ж не можемо силою утримувати їх.

«На ринку буде період суттєвого зниження оплати праці»

— Ви згадали важливий момент — оплата праці. Складнощі з цим після війни точно будуть, адже розбудова післявоєнної економіки — це великий виклик. Що відбуватиметься із зарплатами в українських продуктових IT-компаніях або фірмах, що мають власні ІТ-департаменти? Перед нами постає дилема — вірогідно, фінансові винагороди знизяться і люди думатимуть: «Що ж, на мене чекають за кордоном». Звісно, такий вибір поставав завжди, але зараз ситуація може загостритись. Що відбуватиметься в цьому полі?

— Негативні наслідки будуть, безумовно. Ми вже бачимо, що компанії, які працюють суто на український ринок, мають серйозні труднощі. На ринку буде період суттєвого зниження оплати праці, але я не знаю, як на це можна вплинути. Звісно, люди обиратимуть, де їм краще.

Знову ж таки повертаємось до політики держави щодо підтримки тих підприємств, які будуть відновлюватись. Зараз працює «Нова Пошта», завдяки якій доставляють гуманітарну допомогу та персональні посилки, і це неймовірно, бо вони змогли перебудувати свою структуру. Rozetka як ритейлер теж підтримує свою систему і постачає гуманітарку [Наразі «Нова Пошта» переживає економічні складнощі та відправляє у неоплачувані відпустки співробітників IT-департаменту; Rozetka також переживає скрутні часи, зокрема через брак співробітників, що можуть безпечно діставатись на роботу — ред.].

Я думаю, що все залежить від того, наскільки затягнеться війна. Що довше вона триватиме, то гіршими будуть наслідки. Певні кризові моменти ми вже бачимо, але вони не настільки критичні, щоб казати, що галузь помирає. Галузь і ринок адаптуватимуться. Частина людей, звісно, може поїхати, але частина працюватиме.

— На вашу думку, як з часом зміниться структура IT-ринку, розподіл присутності на ринку продуктових та аутсорсингових компаній, а також державного сектору, що опікується кібербезпекою? І наскільки багато уваги влада приділятиме «державному» ІТ?

— Структурні зміни будуть, але не можу сказати, що вони будуть тектонічними, адже модель «продукт», «сервіс» чи «розробка програмного забезпечення» — це бізнес-модель компаній, яку обирає власник. Мета компанії — отримання прибутку, в бізнесі це нормально.

Кажучи про державу, — якщо вона хоче побудувати сильний інформаційно-безпековий сектор — ви ж знаєте, що офіційних кібервійськ у нас поки немає, — то потрібно приділяти увагу експертизі. Я думаю, що люди будуть готові нею поділитись, потрібна структура управління. Ми готові обговорити та допомогти покращити менеджмент у сфері інформаційної безпеки, адже вона потребує зовсім інших навичок, ніж ми бачимо сьогодні.

Йдеться не просто про те, щоб побудувати державне підприємство зі скопійованою структурою якогось міністерства чи підрозділу. Потрібен зовсім інший менеджмент — айтішний.

Суперечки про те, що краще — аутсорс чи продукт, — вже в минулому. Серед членів нашої асоціації 18% — це продуктові компанії, і з них 5–6% тих, хто присутній суто на українському ринку, і їм зараз досить важко. Тема продукт/аутсорс завжди залежатиме від клієнта. Нюанс у тому, що аутсорс — це глобальна річ і може працювати з будь-якої точки світу, а продукт розвивається там, де є клієнт.

До війни продуктові компанії наймали українських розробників для своїх продуктів, тут вони мали свої центри розробки — по суті, аутсорс-центри, а продукт був в Ізраїлі, Штатах, Європі. Так буде і далі, бо український ринок кардинально не зміниться, попит на продукт після війни не зросте.

Аутсорс залишиться, якщо ми збережемо галузь. Але я вважаю, що ризики втратити її суттєву частку при продовженні війни досить великі. Це не потрібно прямо зараз транслювати клієнтам, але будьмо реалістами: у такій ситуації, як сьогодні, ми ще не були.

Я говорю всім, зокрема клієнтам: ми розуміємо, що ситуація складна, але впевнені в тому, що ми її подолаємо, бо у нас є великий антикризовий досвід і дуже сильні й талановиті люди. А люди роблять дива.

Маєте важливу новину про українське ІТ? Розкажіть спільноті. Це анонімно.І підписуйтеся на Telegram-канал редакції DOU

👍ПодобаєтьсяСподобалось9
До обраногоВ обраному2
Підписатись на автора
LinkedIn



24 коментарі

Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів Коментарі можуть залишати тільки користувачі з підтвердженими акаунтами.
Йдеться і про віддалену роботу з даними, організацію серверних і хмарних рішень, але будь-який клієнт хоче, щоб команда була в безпеці, керована і до неї був доступ 24/7 — це нормально, і ми розв’язуємо ці питання.

Хтось мав досвід роботи в ІТ десь у Ізраїлі? Як там справи з доступністю 24/7 під час атак хамасу?

Или например как будет работать бизнес, если CEO компании вызовут на сборы, на пару месяцев? Там же вроде все военнобязанные?

директором Асоціації IT Ukraine

Це типу одразу попередили, що все, що цей персонаж скаже — то діч і просто плід фантазії?

IT-асоціація як була відірвана від ІТ, так і залишається. А по факту — хто мав роботу, той і матиме. Хто мав гарні гроші — їх і матиме. Хто був дурний чи лінивий — таким і залишиться. Вся невизначеність закінчиться на другий день після закінчення бойових дій. Згадайте той же ковід — спочатку паніка і затишшя, а потім стільки людей стало потрібно, що зарплати виросли в два рази. І всіх перестало хвилювати де ти, хто ти, як ти — аби таски закривалися.

Да всё нормально будет, ребят. Посмотрите у кого берут интервью. Эта «айти-ассоциация» и до войны пыталась под любым соусом прожать зп вниз. И вот опять.

Отстроимся, украинские продукты наймут миддлов за $2k с парой лет опыта и на их плечах с накоплением большого техдолга продолжат развивать айти направление. Потом, если бизнесы не закроются в течение нескольких лет, эти миддлы вырастут и избавятся от техдолга сами, либо наймут синьеров по конкурентной западному рынку ставке, которые им помогут.

Проходили уже это всё в 2015 году и получилось хорошо. В этот раз тоже получится. Выше нос!

Війна мабудь єдиний момент, коли усі ці самопроголошені представники IT галузі (IT асоціація та інші) могли бути корисними звичайним робітникам. Але отримали ми звичайні маніпулятивні промови та нікому не адресований лист від Мін цифри.
Якщо дісно вважають, що IT галузь така важлива то чому не має конструктиву, адже можна запропонувати альтернативні умови для тих кто не пішов добровольцем до ЗСУ чи ТРО:
— Платити 30, 40... відсотків податок.
— Волонтерська участь по декілька годин на добу.
— Участь у організованих кібер атаках на рівні країни, які могли б координуватись представниками того ж Мін цифри.
— Робити важливі додатки для країни.
— інше
Так і фахівці покажуть свій внесок і отримають якусь відстрочку.

Щодо листа заради справедливості зазначу, що його копія перебуває в розпорядженні DOU і він має конкретних адресатів.

Володимир Зеленський, Денис Шмигаль та декілька профільних міністрів.

Мабуть не відкрию Америку, але список спеціальностей, за якими проводиться бронювання є засекреченим документом. Тобто ви навіть не можете дізнатися, чи є ваша роль настільки критичною у особливий період, що вам на пів-року військомат видасть відстрочку.

У нас є Дія City, і ця ініціатива вже нікого не лякає та видається логічною.

З якої радості? Яким боком війна з росією зробила особливий недостатус логічним?
Ще скажіть що з початком війни натура Гетманцева і Ко змінилась.

Під час війни:
Чисто українського продукту не буде, або він буде максимально волонтерським (розетка, нова пошта яскраві приклади).
Житиме тільки аутсорс і продукт який по факту «персональний аутсорс» (продукт забугорний, RnD в нас). І то тільки той аутсорс що зможе переконати клієнта що «все добре» та/або запропонує гарну знижку.

Стосовно зарплат... Все вирішить попит/пропозиція. На разі особливого падіння по джину не видно. З ринку праці можливо дійсно можна буде взяти подешевше, але перехантити потрібного спеціаліста «через дорогу» стане чи не складніше, а коли дуже горить в нас завжди переханчували грошима.

А стосовно бажаючих звалити... Уявіть на секунду що дозволили виїхати за кордон військовозобов"язаним айтішнікам, що війна затягнулась... це ж якими плюшками потрібно буде заманювати їх додому після війни? xD

Судя по топикам рядом, никто не верит в быстрое завершение войны. Лучший вариант на сейчас — временное перемирие и надежды что рашка загнётся за его время (ну или хотябы Путин).
В случае затишья, 42% по доу планирует завести трактор и потом будет действительно вкусно восстанавливать IT в Украине.
Моё ИМХО: если россия не распадётся за ближайший год-два и людей выпустят, IT в Украине очень сильно откатиться назад.

Таке перемир’я — це мабуть один з найгірших варіантів для України, навіть оці всі нещодавні перемовини хз кому вигідніші. Русня їх використовує чисто з метою зменшити кількість нових санкцій і прикинутись гуманістами. Одночасно продовжуючи вбивати, грабувати...
Відновлювати за свої гроші США і ЄС Україну не будуть. Тому без поразки русизму перспективи в нас хрінові.
І не треба очікувати що русизм стане менш людожерним після путіна. Війни в Придністров"ї, Абхазії і перша чеченська були до нього.
Підтримка світу буде зменшуватись з часом, вони втомлюватимуться. Як би не було шкода українськийх дітей, а добробут своїх завжди важливіший. І це нормальна людська логіка. А от русня все лізтиме і лізтиме, відкусив — пережував — відкусив — пережував...

Ответь мне на один мааааааленький, но довольно большой вопрос: с какой это радости я должен жить там, где стреляют и плохо если могу уехать где не стреляют и хорошо? Патриотизм он во время военных действий, потом всё скатится в такое — же выжимание налогов усиленное «ты чо, Мариуполь восстанавливать надо!» И ведь действительно надо, но налоги в условиях мирного времени опять пойдут кому-то в кармашек.

Так что извините, для того чтобы я здесь остался после войны, как минимум, нужно оставить налоговый контроль и патриотизм чиновников на военном уровне

с какой это радости я должен жить там, где стреляют и плохо если могу уехать где не стреляют и хорошо

Достаточно даже сравнивать не вариант «стреляют\не стреляют», а «могут стрелять\не стреляют» и выбор всё ещё будет очевиден.

Людей должны выпустить уже скоро, по ряду причин которые не выгодны тут никому.

Если выпустят до условного перемирья, отток будет невероятным.
Я в любом случае ЗА открытие границ и выпускание всех кто желает.

ИТ не самая большая проблема.
просто среди выехаваших беженцами количество АКТИВНЫХ людей сильно больше среднего(пассивные осталися дома со словами «пока не убивают, не будем ничего делать»).
И даже если 30% их не вернется назад, в Украине будет сильно меньше нормальных сервисов, тех же мелких магазинчиков и так далее. Война ВСЕГДА ухудшает общюю ситуацию, а тут еще была возможность выехать.

А избирательный выезд через границу ещё больше усугубил ситуацию (у тебя трое детей тебе можно, а у тебя двое — тебе нельзя)

У нас є Дія City, і ця ініціатива вже нікого не лякає та видається логічною. В цьому я бачу позитив.

Те, що зараз повномасштабна війна — це не означає, що ІТ спеціалісти почали підтримувати ІТ-колгосп. Не маніпулюйте. Ми просто зараз говоримо про актуальніші теми, але аж ніяк не забули за даний антиконституційний закон.
Можна добавити окремо військовий податок в розмірі 5/10/n відсотків (мої всі знайомі колеги самі собі встановили певний відсоток і донатять, тому можна і офіційно зібрати принаймі 5 відсотків як підписка на ЗСУ), але аж ніяк не ІТ-колгосп.

война войной, а Дия сама себя не попиарит

Александр, прошу передать директору, что Paypal все еще не включил Украину в список стран: www.paypal.com/...​pps/mpp/ua/residence-full — это раз.
Во вторых — роль государства в этом очень сомнительна, по крайне мере МинЦифры официально открестился от каких-то там переговоров с PayPal, так как никаких меморандумов, партнерских соглашений и прочего у них нет. Вообще — ноль документов. Ждем НБУ. dostup.pravda.com.ua/...​.pdf?cookie_passthrough=1

Из-за этого многие могут подумать, что Директор IT-ассоциации — это любитель, а IT-ассоциация — потерять имидж.

Андрію, вітаю! В інтерв’ю, здається, і не стверджується про те, що PayPal зайшов в Україну надовго, якщо ви про це. Цей перелік країн ми бачили, про ситуацію з PayPal ми розбирались тут: dou.ua/...​w-paypal-work-in-ukraine

А з документом зараз ознайомимось, дякую!

Кейси Starlink і PayPal — це приклади гнучкості держави

В кейсе с PayPal не вижу пока что государства вообще и гибкости — в частности.
Возможно (и надеюсь), что я ошибаюсь.

Підписатись на коментарі