Протидія «Шахедам» буде за кілька місяців. Інтерв’ю із заступником міністра оборони з технологій

💡 Усі статті, обговорення, новини про оборонні технології — в одному місці. Приєднуйтесь до DefTech спільноти!

Валерій Чуркін — заступник міністра оборони, який відповідає за технології у війську. Серед завдань його команди — розробити рішення з протидії «Шахедам», масштабувати його і поставити на озброєння.

До свого призначення Валерій Чуркін був командиром Центру масштабування технологічних рішень, ІТ-підрозділу ЗСУ, де служать сотні айтівців. А в цивільному житті — техлідом в одній з українських ІТ-компаній.

Нещодавно минуло 100 днів Валерія на посаді заступника міністра оборони. DOU поспілкувався з ним про ворожі «Шахеди», потребу в уніфікації FPV, військовий стандарт для діпстрайків і айтівців в оборонці.

«Інженери починають виходити з тіні»

— На старті вашого призначення міністр оборони Рустем Умєров зауважив, що ви як заступник зосередитеся на цифровізації та технологічному розвитку української армії. Чи можете окреслити конкретні речі, за які відповідаєте? І як розподілені зони відповідальності між вами та Катериною Черногоренко, заступницею міністра з цифровізації?

Цифровізацією я займаюся частково, і вона стосується безпосередньо бойових систем (і софт-розробки, і хард). Такими продуктами, як Армія+, Імпульс, ERP-системи, опікується Катерина Черногоренко. Я відповідаю за те, щоб військо мало технологічні засоби і вони були масштабовані.

— Чи могли б ви назвати структури, які вам підпорядковуються?

У чому успіх технологічної переваги? Він у тому, що про технології не можна, на жаль, розповідати. Є всього кілька підрозділів, про які я можу сказати. Це Департамент військово-технічної політики, Головне управління забезпечення супроводження життєвого циклу ОВТ...

— Ми також знаємо військовий продукт DELTA. Чи відповідаєте ви за нього?

Деталізувати цю тему не можу. Русня копіює наші розробки і випереджає нас у їх масштабуванні. І одна з проблем, які я вбачаю, — ми розповідаємо ворогу забагато. Значний обсяг розвідувальної інформації ворог отримує саме з відкритих джерел. Тобто вони сформували про нас технологічну картину й готують протидії.

— Якщо згадати приклад з Центром масштабування технологічних рішень, який був під загрозою розформування. Ви самі зауважували, що, розповідаючи про свою діяльність, її можна більше захистити і просунути. Яка нині ситуація з військовими ІТ-підрозділами? Чи знаєте, яка доля спіткала тих, кого перевели на бойові посади? Чи є загроза розформування якоїсь частини?

Ситуація загалом позитивно змінилася. Ризику розформування немає. Деякі частини навіть отримали невеличке розширення.

Зараз більша проблема в налагодженні процесів. В інших військових підрозділах почали формуватись аналогічні ІТ-команди. Інженери починають виходити з тіні. Хоча я за те, щоб зберігати інформаційну тишу. А тим, хто хоче знати більше інсайдів про військо, рекомендую приєднуватися.

— Яка, на вашу думку, потреба в айтівцях у новостворених структурах?

В армії система рекрутингу майже така, як у бізнесі. Якщо ти айтівець, ти маєш знайти собі роботу, а тут, відповідно, посаду й місце служби. Цьому сприяють самі ж військові частини.

«Шахед» не ухвалює складні рішення. Але, імовірно, це питання часу

— Росіяни модернізували «Шахеди». Наскільки просунуті розробки вони мають? І чи є в нас засоби протидії?

«Шахед» — це проста стабільна платформа, яку можна технічно удосконалювати, і росіяни це роблять. На початку ми мали можливість протидіяти «Шахедам». Зараз модулі «Шахеда» «Комета» більш стійкі до РЕБ, вони постійно нарощують кількість каналів зв’язку. Їх реально складніше спуфити.

— Але ШІ-розробок на ньому немає?

Безпосередньо на самому «Шахеді» немає, він не ухвалює складні рішення. Поки що. Але, імовірно, це питання часу. І ми, і росіяни над цим активно працюємо. Нині «Шахед» виконує запрограмований порядок дій з елементами керування.

В останніх версіях вже є системи донаведення (computer vision). Якщо імплементують систему, яка дасть змогу вирішувати складніші завдання, це збільшить летальність «Шахеда» і коефіцієнт ефективності.

Те саме, як ми прокачуємо FPV-дрони. На звичайний дрон ми поставили донаведення, і коефіцієнт його якості застосування підвищився на 30 відсотків.

І ми думаємо, як досягти ще більшої ефективності. Чекаємо виходу дрона, який буде основним засобом ураження від тисячі кілометрів.

— А наскільки розвинені наші технології протидії «Шахедам»?

Це один з напрямів, який ми пушимо. У нас є і приватні, і військові рішення на протидію. Є успішні технологічні кейси. І питання в масштабуванні і комплексному застосуванні.

Свого часу ми сформували мобільні вогневі групи як протидію. росіяни підвищили ешелон польоту «Шахедів». Нині нова ітерація.

«Шахеди» — це велика проблема. І якщо вони їх будуть технологічніше накачувати, вона стане ще більшою. Не одна технічна команда у секторі безпеки та оборони, а також у приватному секторі над цим працює.

— А скільки часу треба, щоб масштабувати наші рішення?

Наші команди зараз активно працюють, щоб це сталося. Відповідь буде за кілька місяців. У нас просто немає іншого виходу.

Тут потрібні, по-перше, кошти, тому що це не мільйони гривень, а значно більше. І здатність промислового сектору виготовляти всі ці речі. У нас є класні локальні просування, а потрібен масштаб і одночасність. Якщо поетапно, ворог встигне виготовити протидію.

— Чи є щось, у чому росіяни не можуть нас догнати?

Скажу, перед початком широкомасштабного вторгнення у росіян військова потуга була ще більшою. Ми вистояли.

Ми вмотивовані, рухаємся вперед.

На DOU триває збір для Третьої штурмової. За донат від 300 грн ви не тільки робите внесок у боєздатність армії, а й отримуєте шанс виграти цінні призи. Приєднуйтеся!

Уже розроблені стандарти для вибухових речовин і боєприпасів

— Які загалом технологічні проблеми ви бачите на фронті і які рішення пропонуєте станом на зараз?

Є низка основних проблем, які треба розв’язати: КАБи, протидія FPV-дронам, протидія «Шахедам», потребу у засобах ППО.

Зараз готуємо до масштабування кілька технологій, пов’язаних з донаведенням FPV-дронів. Торік інженери ЦМТР отримали патент на «Вітряк-М». Це пристрій, який виявляє ворожі БПЛА. Його вже кодифіковано і допущено до експлуатації у ЗСУ.

Фото Центру масштабування технологічних рішень

Працюємо над уніфікацією і стандартизацією. Вже розроблені стандарти для окремих зразків озброєння, зокрема окремих категорій боєприпасів, вибухових речовин. Працюємо над стандартами до безпілотних літальних апаратів, передусім — FPV та скидів до них. Кінцевою метою уніфікації має стати впровадження у масове виробництво найефективніших, найнадійніших зразків безпілотників.

«Сьогодні до використання у підрозділах допущено близько 600 зразків БПЛА різних типів та призначення»

Таким технічним розмаїттям складно ефективно управляти, обслуговувати, оперативно модернізувати.

Це означає, що в нас ускладнений maintenance, обслуговування техніки, навчання особового складу. Є речі, які можна швидко опанувати, а є ті, що мають свою специфіку, потребують ресурсів, логістики тощо. Йдеться також про інтероперабельність, взаємосумісність.

Оптимальний варіант, коли в арсеналі Сил оборони буде не сотні, а десятки уніфікованих зразків БПЛА у кожній категорії і ми зможемо їх максимально масштабувати. Тоді фронт отримає більше кращих рішень.

Наведу аналогію з автоматами. В українських військових є кілька версій автоматів, і абсолютно будь-який солдат розбереться з АК. Те саме має бути з дронами та роботизованими комплексами. Сьогодні маємо понад 200 зразків боєприпасів для дронів. А їх має бути, умовно, 10-20.

І всі будуть їх однаково використовувати.

Ще працюємо над модульністю безпілотних комплексів. Що повинно бути модульним? Антена, камера і так далі. Тобто це уніфікація, стандартизація всього, що дотичне до безпілотних систем.

— А скільки часу стандартизація і уніфікація має зайняти для безпілотників? Коли ми зможемо передати вимоги виробникам і бачити результат?

Усе залежить від номенклатури озброєння. Для окремих зразків ці процеси можуть зайняти близько місяця, для інших — більше часу. До роботи ми залучили й приватний сектор.

Розробити військовий стандарт не так просто. Але це важливо. Щоб на кожному підприємстві можна було робити дрон з дотриманням техпроцесів і він був очікуваної якості.

У липні-серпні плануємо завершити роботу над стандартами до FPV, Deep Strike, бойових частин до них.

— Виробники жаліються, що не можуть масштабуватися через заборону на експорт. Його відкриють?

Це питання активно обговорюють. І при цьому шукають фреймворки, як зробити правильно. Тому що деякі виробники просто здобувають тут досвід і виїжджають.

Тут потрібне національне бачення. Ми не думаємо одним підприємством. Проблема зрозуміла, і ми хочемо максимально завантажити виробничі потужності оборонного сектора. Ми залучаємо партнерів для фінансування виробництва українського ОВТ. Вже досягнуто домовленостей з окремими країнами про фінансування виробництва зброї для ЗСУ на українських підприємствах.

[21 червня Володимир Зеленський заявив, що цього літа Україна підпише перші угоди в межах програми Build with Ukraine. Йдеться про передачу українських військових технологій за кордон і запуск виробництва зброї — зокрема дронів, ракет і, можливо, артилерії — у країнах-партнерах — ред.].

Є близько 70 кодифікованих БПЛА з керуванням по оптоволокну

— Як ви оцінюєте темпи розробки та виробництва інноваційних зразків озброєння українськими виробниками? Що треба зробити, щоб отримати суттєву технологічну перевагу над російською армією?

Темпи досить високі. З початку року кодифіковано (допущено до використання) майже 600 зразків ОВТ вітчизняного виробництва. З них:

• БПАК — майже 250;
• боєприпаси — понад 100;
• РЕБ/РЕР — 50;
• НРК — майже 30.

Для порівняння, у 2024 році за перші шість місяців було кодифіковано близько 320 зразків ОВТ.

На початку року у нас було лише кілька зразків кодифікованих БПЛА з керуванням по оптоволокну. Сьогодні їх вже близько 70.

Щоб отримати технологічну перевагу над ворогом, потрібно вибухове масштабування найефективніших зразків озброєння. Цьому має посприяти уніфікація.

— Нерідко наші співрозмовники, які заступають на державні посади, зауважують, на скільки часу вони прийшли або до моменту створення яких речей залишаться. Чи є у вас схожі комітменти?

Ті процеси, ініціативи, які ми почали робити, довгострокові. Наприклад, розробка мілтек-політики, створення екосистеми оборонних інновацій, вирішення питань інтелектуальної власності. Якщо більш практично, один з комітментів — це протидія «Шахедам».

Працюємо, щоб ворог думав, яку протидію створювати нашій зброї. І тут важливо реалізувати ще один комітмент — пришвидшити цикл R&D у війську.

Інтерв’ю скорочене та редаговане з огляду на чутливість інформації.

Все про українське ІТ в телеграмі — підписуйтеся на канал DOU