Про підвищення податків для ІТ, економічне бронювання та майбутнє ФОПів. Інтервʼю з Юрієм Гайдаєм

Що не так із податковим законопроєктом і до чого варто готуватися ФОПам? Як загалом почувається економіка України й ІТ-сектору зокрема? Що буде з режимом Дія Сіті? Яка зараз інфляція та як ІТ-спільнота може допомагати економіці зростати?

Ми поспілкувалися зі старшим економістом Центру економічної стратегії Юрієм Гайдаєм і розпитали його про всі найважливіші нововведення, що вплинуть на життя українців.

Про загальну ситуацію у світі та в Україні

— Що нині відбувається в Україні та світі з економікою, якщо говорити простою мовою?

Українська економіка поступово відновлюється. Енергетика — це фактор, який її зараз найбільше обмежує. Вона постраждала, і це впливає на промисловість, на продуктивність людей, а також на очікування бізнесу. Якщо бізнес не має впевненості, що буде нормальне енергозабезпечення, то він коригує свої інвестиційні плани й очікування. Це все пригнічує економіку.

З позитивних новин — завдяки ЗСУ в нас продовжує працювати морський коридор, ми відновили через нього торгівлю. Також уже третій рік ми маємо потужне фіскальне стимулювання. А це щороку $37–40 мільярдів донорських коштів від наших партнерів. Їх Україна витрачає на державні закупівлі, соціальні видатки, зарплати. Це стимулює внутрішній попит і впливає на економіку, інакше наш бюджет зазнав би колапсу.

Світова економіка почувається добре, рецесії немає. Глобально є стабільне зростання ВВП орієнтовно на 3%. Звісно, у різних регіонах дані нерівномірні. У США є зростання, але повільніше від очікуваного, там справді можлива «посадка» економіки. У ЄС, напевно, найбільша проблема з Німеччиною, адже її економічна модель базувалася на дешевих енергоресурсах з росії та співпраці з Китаєм. Там із промисловістю й бізнесом кепські справи. Думаю, хто співпрацює з німецькими ІТ-компаніями, то зараз це відчуває. Несподівано швидко почала відновлюватися економіка Великої Британії. Цікаво, як усе розвиватиметься далі.

— Як почувається ІТ-галузь в Україні? Що на неї впливає більше: міжнародна економічна ситуація чи повномасштабна війна?

Загалом світова економіка доволі стабільна, вона росте і не може якось негативно впливати на українську ІТ-галузь. Водночас війна впливає на те, як сприймають Україну на Заході. Потенційні клієнти оцінюють ризики, повʼязані з безпековою ситуацією, мобілізацією співробітників, перебоями електропостачання. Їхні висновки часто перебільшені, але такою є стандартна західна корпоративна бюрократія.

Зараз краще почуваються продуктові компанії, ніж аутсорсингові

Якщо ти працюєш з продуктом, то значно менше залежиш від цієї бюрократії та оцінки ризиків твоїми контрагентами на Заході.

Мобілізація співробітників вже не стає на заваді для серйозного системного бізнесу в IT. Є легальні інструменти бронювання, які може використовувати будь-яка українська компанія, котрій не шкода платити умовно 16 тисяч гривень за одного фахівця щомісяця.

Щодо поїздок за кордон у відрядження — така проблема справді є. Ми це відчуваємо й у своєму сегменті NGO. Не всі можуть поїхати на закордонні форуми, конференції чи для дослідницької взаємодії, лобіювання інтересів України. В ІТ живий контакт, мабуть, потрібен ще більше. У багатьох випадках це впливає і на сприйняття ризиків західними компаніями.

Про підвищення податків

— Перейдімо до податкового законопроєкту, до обговорення якого ви залучені. Що думаєте про останню версію?

Так, мене запрошує податковий комітет як зовнішнього експерта. Загалом мені принципово не подобається ідеологія цього законопроєкту.

Насамперед тому, що вона покладає додаткове навантаження на тих, хто вже і так платить податки. Основне, що там має принести кошти, це підвищення ставок військового збору для тих, хто платить податок на доходи фізосіб. Тобто люди вже платять 18% зі свого доходу як наймані працівники, плюс 1,5% військового збору — і їм додають ще 3,5%. Тоді як маса людей (по суті, теж працівників) платять значно меншу ставку як ФОПи або не платять узагалі нічого.

Мені цей підхід не подобається, тому я послідовно адвокував підвищення ставки податку на додану вартість. Чому? Тому що підвищення ПДВ — це оподаткування споживання, воно зачепило б усіх і було б рівномірнішим. Навіть люди, які не розкривають своїх доходів, ухиляються від сплати податків або чесно платять свої 5% як ФОП третьої групи, вони теж купують продукти, одяг, авто тощо. Тож підвищення податків на споживання є більш справедливим у цьому плані, бо воно розподіляється на всіх.

Звісно, в теорії це підвищення було б відчутне для найменш забезпечених, які здебільшого витрачають кошти на продукти. Та практика показує, що якраз ця категорія людей у нас більше споживає в сірому сегменті ринку. Умовно кажучи, вони купують продукти на базарі або в кіосках, що працюють за межами податкового законодавства. Відповідно, вони б не відчули цього підвищення ПДВ повною мірою.

Фіксовані авансові внески податку на прибуток з АЗС — це примусова детінізація. Не дотягуєш по прибутку — плати все одно, податкова не буде розбиратися, як ти розмиваєш свою базу оподаткування. Важливо, щоб правоохоронці та ДПС не закривали очі на нелегальні «наливайки», що можуть отримати частину клієнтів менших мереж, які зараз тримають низькі ціни, не сплачуючи податки взагалі.

Оподаткування надприбутків банків за ставкою 50% — зрозумілий крок. У банків зараз багато ліквідності й вони добре заробляють на ОВДП і депозитних сертифікатах Нацбанку. Краще залучити принаймні частину коштів з банківської системи податками, ніж позичати, продаючи тим же банкам ОВДП та збільшуючи таким чином боргове навантаження на бюджет. Є певні мінуси — це негативно вплине на капіталізацію банків і зробить державні банки менш привабливими для потенційних покупців (а приватизація вже готується), але на сьогодні — це менше зло.

Очікую, що попри спротив комерційних банків, ця норма пройде друге читання, вона має значну підтримку податкового комітету і впливових депутатів.

— На скільки, на вашу думку, оптимально підвищувати ПДВ?

Тут неможливо точно порахувати оптимальну ставку підвищення, але для того, щоб це дало певний ефект і взагалі мало сенс, то 3–4 відсоткові пункти, тобто до 24%.

Що швидше ухвалять законопроєкт, то краще, адже до кінця року вже лишається три місяці. Думаю, що до 1 жовтня запровадити підвищення податків не встигнуть. Точніше, проголосувати за це, до того ж ще потрібен підпис президента. Тому не виключено, що все зроблять заднім числом. Умовно, закон набуде чинності в середині жовтня, а оподаткування почне діяти з 1 жовтня.

— У нас були певні зобов’язання перед МВФ завершити це саме у 2024 році?

Ми зобов’язалися перед МВФ збільшити власні надходження до бюджету. І друге питання — це те, що нам треба профінансувати бюджетний розрив у діапазоні 500–600 мільярдів гривень до кінця 2024-го. Він виник унаслідок того, що на початку року через затримку з надходженням американської збройної допомоги, через усі ці затягування з голосуванням у Конгресі Мінфін був змушений витрачати на закупівлю зброї та снарядів кошти, які не були забюджетовані. Тобто по суті заліз у майбутні видатки, і цих грошей зараз не вистачає конкретно для армії.

(18 вересня Верховна Рада підтримала в другому читанні законопроєкт про збільшення бюджету на 500 млрд грн на військові потреби у 2024 році — ред.)

Є діра в бюджеті у вигляді 500 мільярдів гривень. Нам треба знайти, як її перекрити. Якщо це не вдасться зробити через податки, розміщення додаткових облігацій внутрішньої державної позики та інші інструменти, то військовим не буде як платити зарплату в листопаді чи грудні. І це точно найгірший сценарій з усіх можливих. Податки підіймати погано, але зараз це необхідне рішення.

Сподіваюся, що будуть позитивні зміни наступного року, коли Україна має отримати кошти від заморожених російських активів. Мова про $50 мільярдів.

— У попередніх версіях податкового законопроєкту були пункти про податок на розкіш і податок 1% з обороту. Чому від них відмовились і чи можуть повернути?

Податок з обороту — це абсолютно деструктивне рішення, на мій погляд. Власне, чому весь цивілізований світ, крім Сполучених Штатів, використовує податок на додану вартість? Тому що він не створює цього накопичення податку для складних бізнесів з довгими виробничими ланцюжками. Оподатковується лише додана вартість, а не вся сума транзакції.

Податок з обороту шкідливий для складного бізнесу й стимулює вертикальну інтеграцію, коли для зменшення видатків на оподаткування компанії по виробничому ланцюжку зливаються, купують одна одну. А особливо шкідливий він тоді, коли працює паралельно з ПДВ.

Податок на розкіш також забрали. Можливо, щось повернеться. Вважаю обґрунтованим підвищення податків, принаймні для дорогих авто, наведення ладу з оподаткуванням майна. Це взагалі хороше рішення, тому що нерухомість у нас, передусім житлова, використовується для збереження вартості, для інвестицій. Утім, такі бетонометри повністю непродуктивні: вони часто просто висять і не генерують ніякої доданої вартості після того, як будинок уже був зведений. Значно краще підштовхувати інвестувати ці кошти в економіку, щоб вони продуктивніше працювали. Але слід розуміти, що це незначні джерела надходжень, та й спрямовуються ці податки до місцевих бюджетів.

Про Дія City і майбутнє ФОПів

— Чи були на зустрічах, де обговорюють податковий законопроєкт, представники ІТ?

Так. Власне, на останній робочій групі була Наталія Микольська (CEO спілки Diia.City United — ред.), коли зав’язалося доволі бурхливе обговорення, зокрема щодо режиму Дія City. Мінцифри теж традиційно на боці Дія City.

В мене виникає враження, що парламентарі готові чути ІТ-бізнес, а от приймати його позицію — ні

Ситуація, яка зараз склалася у зв’язку з війною, далека від нормальної. Це такий суттєвий форс-мажор, який потребує наповнення оборонного бюджету. І залишати недоторканою одну вузьку індустрію, коли для багатьох підвищують податки... Знову-таки, ті ж банки вже зараз платять 25% податку на прибуток — сподіваюся, що тепер буде 50%; планується підвищення військового збору. Залишати при цьому ІТ-індустрію в довоєнних умовах — програшно навіть з погляду політичних міркувань.

Тому я підозрюю, що до закінчення воєнного стану можуть бути тимчасові зміни в режимі Дія City. Але, звісно, багато залежить від політичної волі, зокрема від Офісу президента або самого президента. Якою буде ця політична воля, я прогнозувати не беруся. Наразі між депутатами у комітеті нібито панує позиція, що неможливо повністю зберегти довоєнний режим у Дія City.

— Є думка, що після ухвалення податкового законопроєкту компанії віддаватимуть перевагу співпраці за системою ФОП, а не трудовим договорам. Чи вплине це на розподіл у працевлаштуванні?

Безумовно. Адже якщо ми додаємо 3,5% військового збору для найманих працівників і лише 1% для ФОПів, то це тільки збільшує мотивацію до неофіційного працевлаштування. Додатково до всіх мобілізаційних факторів, які тиснуть на легальний ринок праці.

Схема з ФОПами шкодить і бюджету, і працівникам. Останні не отримують пенсійних нарахувань та інших соціальних гарантій. Водночас компанії, які співпрацюють з фахівцями через ФОП, здобувають неконкурентну перевагу над іншими.

Зрозуміло, що історія з ФОП в ІТ склалася давно: це специфічний вид бізнесу, є різні підходи оподаткування в інших країнах. Вважаю, що держава має максимально обмежити зловживання зарплатними ФОПами для всіх галузей, щоб було дійсно рівне поле для гри. До офіційного працевлаштування стимулюватимуть і зміни в оподаткуванні доходів фізичних осіб. Це частково закладено в Національній стратегії доходів.

— Які пункти в цій Нацстратегії доходів можуть зачепити IT-бізнес, ФОПів і найманих працівників?

Вона передбачає реструктурування спрощеної системи, тобто злиття другої і третьої груп, а також запровадження диференційованих ставок єдиного податку з урахуванням різної маржинальності. Наприклад, роздрібна торгівля і надання консалтингових послуг мають різну маржинальність, тож ці сфери можуть мати й різну ставку єдиного податку. Для послуг — ставки будуть рухатися вгору (детальніше про основні пункти Національної стратегії доходів ми писали в цьому матеріалі — ред.).

Паралельно мають запровадити автоматичну реєстрацію підприємців за фактом відкриття ними підприємницьких рахунків у банках. І якщо ти отримуєш кошти на свій рахунок підприємця, то вони оподатковуються відповідно до твого податкового режиму. А якщо ти щось отримуєш не на підприємницький рахунок, то ці кошти потрапляють під ПДФО і військовий збір. Звісно, це запрацює ефективніше, коли буде обмін даними між податковою і банками.

Стратегія — це бачення уряду, куди має рухатися система. Вона затверджена, але ще має бути імплементована відповідними законами, підзаконними актами. У процесі її реалізації можливі зміни. Однак саме бачення вже є. Знаю, воно не подобається багатьом підприємцям. Стратегію критикували, бо не було обговорення з бізнесом та з аналітичними центрами. Водночас її підтримують наші міжнародні донори, зокрема і МВФ. Тож думаю, цей (і наступний) уряд буде її впроваджувати.

— Чи може Нацстратегія вплинути на роботу Дія City?

(У документі пропонують переглянути режими інвестиційного стимулювання. До таких належить і правовий простір Дія City — ред.)

Я не бачу жодних ознак чи підстав для того, щоб режим Дія City скасовували. Це була обіцянка держави, якої потрібно дотримуватися. Війна створює тимчасові виклики, але довгостроково цей режим має існувати.

Про економічне бронювання

— Розкажіть з погляду економіста і громадянина, як ви ставитеся до ідеї економічного бронювання і які бачите способи її реалізації.

Складне питання. Якщо коротко, економічне бронювання потрібне. Не лише для стійкості бізнесу, а й для того, щоб «вибити» ці нові корупційні потоки. Зараз люди, які мають вплив на рішення про бронювання чи щодо інших можливостей звільнення від військової служби, заробляють величезні гроші. Це треба змінювати, і найпростіший вихід — запровадити економічне бронювання. Однак воно нормально запрацює лише в поєднанні з рішенням про довгострокові ротації або демобілізацію тих, хто служить. Має бути цілісна політика, яка не викличе гострого відчуття несправедливості.

Будь-яка модель економічного бронювання — це фактично відкуп від армії. З іншого боку, у Силах оборони зараз служить понад мільйон українців. Чимало з них залишили свої кар’єри, бізнеси, сім’ї. Це і добровольці, проактивні люди, які в мирному житті нормально заробляли й були цінними для економіки. Вони не мають бути менш пріоритетними за тих, хто зараз «тримає економічний тил». Можна запровадити систему поступової демобілізації, замінити їх новими людьми — економіка від цього б не втратила.

Підсумовуючи, як економіст вважаю економічне бронювання доцільним і виправданим. Як громадянин — переконаний, що це можливо втілити лише паралельно з запуском демобілізації або довгих ротацій для тих, хто вже служить в армії. Інакше це дуже ризиковано.

— Деякі моделі економічного бронювання не поширюються на ФОПів і гіг-контракторів. Чому є такий поділ, на вашу думку, і чи це справедливо?

Звісно, таке бронювання має охоплювати всіх. Є свої нюанси, залежно від критеріїв, які будуть застосовуватися. Фізичні особи-підприємці менш прозорі для держави — це впливає на підходи і до бронювання, і до державних закупівель у ФОПів для оборонного сектору. Є цілий комплекс проблем, пов’язаних з тим, яке зараз місце має ФОП у державі.

— Серед пропозицій від військових була така ідея: запровадити економічне бронювання на рік без права продовження. Що думаєте про це?

Складно змоделювати, як це буде діяти на практиці. Виглядає як гарне рішення. Та з іншого боку, воно може підштовхнути низку людей отримати таке бронювання на рік й активно шукати варіанти, як, наприклад, покинути країну.

— А як вам ідея економічної мобілізації? Як можливість забронювати спеціаліста коштом надання Силам оборони товарів / робіт / послуг на суму щомісячної вартості броні.

Суми не воюють, на фронті воюють люди. Тож це просто ще одна модель відкупу від армії. Не розумію, чим вона відрізняється від нормального робочого механізму економічного бронювання. Краще запровадити саме його, у найпростішому й найзрозумілішому вигляді.

Про інфляцію і способи допомогти економіці

— Скільки фінансування зараз потребує війна з росією?

Війна потребує нескінченних ресурсів, і що більше їх, то краще. Наскільки я знаю, запити від військових при бюджетуванні у десятки разів перевищують максимальні можливості держави.

Більш ніж половину коштів з бюджету ми вже третій рік спрямовуємо на війну

За останні сім місяців видатки на безпеку й оборону сягнули 1 трильйона й 140 мільярдів гривень. І це разів у три-чотири менше за оборонний бюджет російської федерації.

— Якою є зараз інфляція в Україні і яке оптимальне зростання цін у межах року?

Центр економічної стратегії запустив і постійно оновлює трекер економіки під час війни. Згідно з останньою інформацією, інфляція в серпні дещо пішла вгору і сягнула 7,5%. Вважаю, що в умовах війни це помірний показник. Ми не можемо очікувати цілей мирного часу в 5%, а 7,5% — цілком нормально. І Нацбанк докладатиме зусиль, щоб інфляція знизилася наступного року.

Щодо зростання цін, то чимало залежатиме від ситуації з енергетикою. Коли є дефіцит електроенергії, використання альтернативних джерел робить собівартість будь-яких товарів і послуг дорожчою. Також є певні сезонні фактори. Наприклад, урожай і його експорт. Підвищення акцизів на пальне, мабуть, теж вплине на інфляцію, але не надто відчутно, адже впроваджуватиметься упродовж кількох років.

У Нацбанку зазначають, що інфляція може зрости ще максимум на 1–1,5%, а потім буде поступово знижуватись. Тут я схильний довіряти позиції НБУ. Бюджет на 2025 рік закладає 9,5% інфляції — очікування уряду звично дещо вищі, ніж у Нацбанку.

— У Мінекономіки повідомили, що ВВП зростає попри війну і дефіцит електроенергії. Внаслідок чого відбувається зростання і як це впливає на життя українців?

Тут, власне, йдеться про фіскальне стимулювання. Основна запорука зростання економіки — це ті величезні кошти, які вливаються додатково в нашу економіку. Поки це зберігатиметься, буде й помірне зростання.

Загалом українці схильні применшувати оцінку своїх доходів, але бізнес працює, платить зарплати, ці зарплати збільшуються, бо є попит на працівників через дефіцит людського капіталу. Економічно активні українці відчувають, що їхні реальні доходи не знижуються, а, можливо, й зростають. Під час такої війни це радше велике чудо, аніж закономірність. І тут ми маємо завдячувати, по-перше, нашим донорам, а по-друге, адекватній економічній політиці уряду, скільки б його роботу не критикували.

— Як ІТ-спільнота може допомагати економіці зростати? Не враховуючи сумлінну сплату податків.

Споживати відповідально. Якщо ми можемо купувати українські продукти, то завжди краще віддавати перевагу їм, а не імпортним. Тоді валюта, яку айтівці заробили й завели в Україну, тут і залишиться. Ці кошти живитимуть нашу економіку, ланцюжком ітимуть до інших підприємців, підтримуватимуть платіжний баланс, зокрема й стабільність курсу гривні.

Більшість працівників ІТ-галузі мають високі доходи, тому вони більше споживають імпортну продукцію. Зрозуміло, що немає українського iPhone, але є хороші українські продукти харчування, вино, якісний одяг. Варто бути свідомим, коли щодня робиш вибір у магазині.

— Зараз дехто з українців бойкотує міжнародні компанії, які не вийшли з російського ринку. Чи дає це якийсь результат? І наскільки масовим має бути такий бойкот, щоб компанії відчули вплив?

Це ніколи не матиме вирішального впливу. Причина проста — для цих компаній росія є значно більшим і привабливішим ринком. Їх потрібно глобально бити санкціями, негативним піаром та інформаційним тиском. Акціонери і власники мають відчути: якщо залишитися на російському ринку, то буде боляче і дорого.

Водночас бойкотувати ці товари в Україні — питання принципу. І одна річ, якщо ти бачиш, що компанія максимально звужує свою участь у російському ринку, поступово виходить. Інша ситуація, коли вона продовжує радісно заробляти в росії, скориставшись тим, що вийшли її конкуренти. Я не купую продукцію таких компаній і не користуюся їхніми послугами, якщо це, наприклад, банки. І закликаю всіх так робити. Це вже питання морально-етичне, навіть якщо такі дії ніяк глобально не вплинуть на монстра з виторгом €50 мільярдів.

Про курс валют, інвестиції та зарплати в ІТ

— Який ваш прогноз щодо зростання курсу валют? Чи доречно зараз обмінювати гривні на долари і євро?

Прогнозувати курс валют — невдячна справа, але можу висловити своє бачення. Якщо наступного року буде достатньо зовнішнього фінансування, то я не бачу причин для Нацбанку відходити від режиму керованої гнучкості. Цей режим передбачає плавну девальвацію гривні, під контролем НБУ.

Ми зараз спостерігаємо, як зміцнюється євро відносно до долара США, бачимо це і в Україні. Це можна пояснити тим, що економіка Євросоюзу поступово відновлюється і вже майже позбулася енергетичної залежності від росії. Але якщо у США таки почнеться економічна криза (або трапиться інший глобальний катаклізм), то долар здорожчає, хоч це й звучить контрінтуїтивно. Річ у тому, що немає інших «безпечних гаваней» з такою глибиною ліквідності, як долар. Тому під час стресу всі біжать саме в доларові активи.

Щодо гривні важливо пам’ятати, що Нацбанк у рамках своєї монетарної політики зацікавлений, щоб гривневі депозити й облігації залишалися привабливими для населення. Тобто їхня дохідність мусить перекривати річну девальвацію гривні, і купити ОВДП або вкласти гроші на депозит має бути не менш привабливим варіантом, аніж купити євро чи долар й покласти під подушку.

Я не розумію, чому українці все ще купують валюту і просто зберігають її вдома, понад суму «заначки на форс-мажор». У такий спосіб вони втрачають вартість цих коштів через інфляцію, наражаються на додаткові ризики, такі як крадіжки, пожежі, обстріли тощо.

— А куди зараз вигідно інвестувати, якщо маєш певні заощадження?

Універсальної поради не дам, бо вибір залежить від низки факторів — обсягу та мети заощаджень, доступу до інвестицій у валюті тощо. У мене досі більшість заощаджень у гривневих інструментах, щонайперше — ОВДП. На сьогодні я достатньо довіряю Нацбанку й економічному блоку уряду та очікую, що різкої девальвації гривні не буде, тож мене влаштовує ця дохідність. Окрім того, купуючи облігації, я допомагаю Мінфіну залучити кошти для фінансування оборонних потреб.

Парадоксально, але зараз хороший час і для бізнес-інвестицій в окремих галузях — можна розраховувати на більшу прибутковість, аніж від консервативних депозитів чи ОВДП. Плюс це допоможе економіці України.

У що б я не вкладався зараз точно, то це в додаткові бетонометри задля отримання доходу: рівень ризику й невизначеності надто високий за теперішньої дохідності.

Щодо придбання авто для власних потреб — це не інвестиція, це витрати. Також це додатково погіршує платіжний баланс України, адже гроші йдуть за кордон.

— Нещодавно Держстат оприлюднив середні розміри офіційних зарплат за видами діяльності. Чи показують ці дані реальну ситуацію на ринку праці, зокрема і в ІТ-галузі?

Так, є люди, для яких зарплати по $2–5 тисяч — норма, і декого з них дивують низькі зарплати інших. Але справді є і ті, що працюють за кілька сотень доларів на місяць. Якщо ти не маєш навичок, які можна дорого продати на ринку праці, то й отримуєш мало. Розмір зарплат відображає і продуктивність нашої економіки, це повʼязана система: без зростання ефективності й продуктивності зарплати рости не будуть.

Загалом українська ІТ-галузь ніби живе у відокремленій комірці, адже здебільшого експортує продукти й послуги за кордон. ІТ-фахівці мають попит на глобальному ринку, можуть на ньому працювати, що і підтягує місцеві зарплати в цій галузі.

Держстат бере дані зі статистичних звітів. Айтівців, які працюють через ФОП, він не бачить. Дані Держстату показують загальну картину в секторі офіційного працевлаштування. Зрозуміло, що хтось ще отримує доплати в конвертах, хтось підпрацьовує на кількох неофіційних роботах. Держстат бачить не все, але цей зріз все ж є інформативним.

Зарплати в конвертах — досі поширене явище, але вже не так, як раніше. Ці схеми зараз обслуговуються безготівковою інфраструктурою, зокрема через дропи. Перевозити готівку, роздавати її, берегти — це дорожче, аніж використовувати безготівковий розрахунок. Тому зарплати в конвертах емігрували в зарплати на картку від дивного відправника.

Про роботу Гетманцева, корупцію та обмеження НБУ

— Як ви оцінюєте роботу Данила Гетманцева і його команди, а також Міністерство економіки, яке очолює Юлія Свириденко?

Увесь економічний блок загалом оцінюю позитивно. І роботу Міністерства економіки, і Міністерства фінансів, і Нацбанку, а також податкового комітету в парламенті, який є першим фільтром для законодавчих ініціатив і досить добре працює.

Наприклад, у свіжому релізі МВФ ідеться, що макроекономічну і фінансову стабільність в Україні забезпечує зовнішнє фінансування, адаптивність домогосподарств та бізнесу, а також skillful policymaking, тобто майстерна економічна політика. І це зовнішня оцінка МВФ — абсолютно незалежного й кваліфікованого глядача.

— Як би охарактеризували ситуацію з корупцією в Україні та чи змінилося щось після початку повномасштабної війни?

Я не антикорупціонер і не досліджував цю тему, щоб робити фахові висновки. Моє особисте сприйняття — у нас дуже мало низової корупції. Значно менше, аніж ми стереотипно вважаємо. Після початку вторгнення я вже разів десять спілкувався з представниками Національної поліції. І жодного разу від них не було навіть натяку, що треба якось домовитися чи заплатити — ані у випадку порушення ПДР, ані під час комендантської години за пʼять хвилин від дому.

Подекуди корупція зберігається вже історично — наприклад, в енергетиці чи на митниці. Стало менше прозорості. Так, зараз воєнний час, але деколи необґрунтовано закривають дані, які допомагали б виявляти чи запобігати корупції. Водночас у нас зменшилася толерантність до неї. Корупція вбиває — тепер цей зв’язок став зрозумілим для всіх, особливо якщо йдеться про зловживання в секторі оборони й мобілізації.

Зараз більш як половина нашого бюджету йде на оборону. І саме там прозорості найменше, що об’єктивно диктується безпековими потребами. Там працюють такі ж українці, як і всюди, тож зрозуміло, що там будуть зловживання. Наше завдання, як тільки дозволить безпекова ситуація, — згорнути ці ризики, не дати їм можливість закріпитися в системі й відбудувати структури, які будуть роз’їдати державу.

— Поговорімо про те, як НБУ обмежив вихідні перекази з карток. Анонсували, що максимальною сумою буде 100 тисяч гривень на місяць, але зробили 150 тисяч і написали, що нововведення тимчасове. Чому такі зміни?

По-перше, ще спочатку озвучували, що це не постійні зміни, а перший крок для боротьби з дропами. Якщо будуть запроваджені інші системні зміни, які суттєво зменшать обсяги схем з дропами, тоді можна ці обмеження скасовувати.

А чому запровадили обмеження в розмірі 150 тисяч гривень? Я думаю, з обережності. Нацбанк доволі відповідально до цього підходив, проводив багато обговорень з волонтерами. Адже діяльність волонтерів дуже схожа в аналітиці на роботу сіток дропів, її майже неможливо відрізнити (до речі, цю тему ми нещодавно детально розібрали у подкасті «Що з економікою?»). Тому є конкретний набір критеріїв, за якими банки мають ідентифікувати волонтерів, надати їм певний статус у своїх системах і в такий спосіб не нашкодити їм.

З того, що я бачив, обмеження щодо 150 тисяч гривень зачепить дуже малу частку (менше ніж 1%) користувачів банківської системи. Навряд воно буде саме по собі ефективним у боротьбі з дропами. Але це дасть можливість відпрацювати роботу механізму банкам, регулятору.

Потім ці параметри можна змінювати, можливо, навіть запровадити обмеження на вхідні перекази за межами системи електронних платежів Нацбанку. Поки що про них узагалі не йдеться, тому що це серйозно зачепило б великий сегмент тіньового бізнесу, зокрема всієї інтернет-торгівлі.

На обмеження вхідних переказів потрібна консолідована політична воля, коли з усіх боків є підтримка, тому що це буде дуже непопулярне рішення. Поки що про нього не згадують, але цей перший крок дасть можливість просто відпрацювати виконання цих обмежень, обмін інформацією між банками, аналітику Нацбанку про те, що і як виконується. А потім уже можна щось міняти.

👍ПодобаєтьсяСподобалось10
До обраногоВ обраному2
LinkedIn



Найкращі коментарі пропустити

— Як ви оцінюєте роботу Данила Гетманцева і його команди, а також Міністерство економіки, яке очолює Юлія Свириденко?
Увесь економічний блок загалом оцінюю позитивно.

— Дякую..
— Наступний!

ФОПи — це єдина причина по якій Україна взагалі має економіку. Якби не закон по ФОП-ам у 90х, ми жили гірше чим якась забита бананова республіка. Тому лізки кривими, жадібними, і тупими «руками» до зміни законодовства — не потрібно.

1. Економіка зростає — ага, летить.
2. Робота «економістів» в уріді на вищому рівні — ми цей рівень визначаємо тим що

— висока корупція
— відсутність майбутнього
— дірки в бюджеті
— відмови міжнародних фірм виходити на наш ринок
— «витік» людей з країни шаленими темпами
— перехід бізнесу в тінь
— постійний ріст ВСІХ цін

3. «заначки» — це признак того, що ніхто бляха не довіряє вашій гнилій системі. Наші батьки тримали кеш бо боялись подій 90х і крахів банків, ми тримаємо бо такі «спеціалісти» дають тупі інтервю.

— і чому цей «спеціаліст» не згадує, що в Україні відсутня можливість простих інвестицій? Я розумію, що у нас є спосіб кудись вкласти гроші але альтернатив простому зберіганню вдома майже нема. Тому, для прикладу, у нас купують нерухомість навіть без потреби. Бо нема куди бабки влити нормально і безпечно.

4. корумпована оборонка — так, там 100% є корупція. Тільки міжнародні партнери тикають нам на митницю вже мільйон років. Журналісти тикають на судову систему. Нам треба робити так щоб більше бабла крутилось і заходило в систему — це не до армії питання, бляха, а до простоти податкової системи, прозорих судів, і швидкої та адекватної роботи всіх служб повязаних з обігом грошей і товарів.

З основних тез: В бюджеті чорна діра, але економічний ріст. Гроші треба тримати в гривнях, але інфляція на наступний рік біля 9%. Долар заклали мінімум по 45. Самозайняті хто і не заходив в тінь — це не справедливо, а невідомий мільйон готівки в багажнику — це, напевне, норм. Айтівці мають відносно великі зарплати(це погано?) і дивуються, шо хтось має менші зарплати.

Єдине, шо я не можу зрозуміти, шо ми будуємо, Бразилію? Де є мало супер багатих і багато супер бідних?

І людина в якої брали інтервʼю точно економіст?

Читаю «експерта» який хвалить роботу Гетьманцева і ставлю кожне слово під сумнів. ФОПи розглядаються як схема ухилення від сплати податків. Чому? Проблема не у фопах, а в неадекватних податкових ставках уряду. Якщо людину грабують на 19.5% + 20% ПДВ на загальній системі оподаткування то зрозуміло що вигідніше на фопі з 5%. І це нормально, бо в субєкта господарювання не можна відбирати більше ніж 10% заробленого.
Пан Гайдай як і його взірці з уряду бачать те що видно (наповнення бютжету) і не бачать те чого не видно (закриті бізнеса і невироблені товари та послуги) що неминуче відбувається зі зростанням податкового навантаження.
Ну і нарешті збільшувати бюджет можна різними способами, зокрема скороченням видатків (телемарафони, держкіно, дотації і субсидії) та масштабною приватизацією.

Тож підвищення податків на споживання є більш справедливим у цьому плані, бо воно розподіляється на всіх.

Далі можна не читати. Як тільки «економісти» починають боротися за справедливість, на економіці можна ставити жирний хрест. Найбільш справедливою системою розподілу коштів є военный комунізм. З ним є тільки одна проблема. На середніх і довгих проміжках часу він тупо не працює.

227 коментарів

Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів Коментарі можуть залишати тільки користувачі з підтвердженими акаунтами.

www.dsnews.ua/...​ji-pastki-15102024-509762
Цікава стаття про те, що вільний ринок і низькі податки не можуть призвети до економічного зростання якщо в країні немає інклюзивних інституцій. -> Інституційна пастка України.

...

Податок на розкіш також забрали

... ©
Коли пана Гетманцева запитали чому прибрали податок на розкіш — він щось там казав про справедливість податкового навантаження, але дуууууууже непереконливо.
Більш правдоподібно, що прибрати цей податок попросили забудовники, ювеліри та автодилери (можливо, супроводивши своє прохання інвестиціями в добробут деяких депутатів ))))

Наші законодавці і цей «експерт» плутають податок з обороту та податок з продажу.
а) Податок з обороту — це податок з валового доходу кожного підприємства. Він має кумулятивний ефект для довгих технологічних ланцюжків. Практично ніде в світі не застосовується (окрім малого бізнесу в ПАР, але я можу помилятися).
б) Податок з продажу — платитися тільки коли товар або послуга продаються кінцевому споживачу. Тобто він немає кумулятивного ефекту. І саме він діє у США (принаймні у більшості Штатів).
Незрозуміло чому саме податок з обороту а не податок з продажу був внесений в законопроект. Може тому, що в Раді сидять економічні невігласи?

Читаю коментарі та розумію що пишуть люди, які далекі від реальності- ті, хто зміг виїхати за кордон і працюють в ІТ, не повертатимуться, а прикладатимуть усіх зусиль, щоб отримати громадянство в іншій країні. Тому що тут уже немає жодних перспектив-тільки дотягнути до пенсії і потім дожити хоч скільки до смерті. А тепер, коли ФОП-ам хочуть прибрати скорочену форму оподаткування, то все буде гірше і гірше. І що це за безглузде обґрунтування- Дія Сіті змусили платити податки з цього і ФОП повинні?? Все що впроваджується з подачі нашого уряду-завжди буде не захищене ні законами не зобов’язаннями І те, що компанії «повілися» на авантюру уряду Дія Сіті — це проблема компаній. У нашій країні жодних навіть віддалених передумов для благополучного клімату немає і не буде.

Можна різати на цитати і вставляти в жартівливі стендапи... але уже якось не смішно

Це якийсь оксюморон «Чути хоче, приймати не хоче»

Соціальні гарантії ? =)))))))))) це вже навіть не смішно, ким треба бути щоб мочканути ці 2 слова?

Економічне бронювання == податок на ХХ хромосому.

Тільки не на ХХ, а на ХY

Упс, занадто швидко друкував це повідомлення)

«Схема з ФОПами шкодить і бюджету, і працівникам. Останні не отримують пенсійних нарахувань та інших соціальних гарантій. Водночас компанії, які співпрацюють з фахівцями через ФОП, здобувають неконкурентну перевагу над іншими.»

Ви тверезі? Пенсійні нарахування?
Ми давно на пенсії не розраховуємо!
Чи Ви щось знаєте про демографічний вибух через рік?

Ми давно на пенсії не розраховуємо!

а дарма 60+ то є гарантований випуск з країни на волю

Мобілізація співробітників вже не стає на заваді для серйозного системного бізнесу в IT. Є легальні інструменти бронювання, які може використовувати будь-яка українська компанія, котрій не шкода платити умовно 16 тисяч гривень за одного фахівця щомісяця.

Хтось зрозумів, про що це він? Як легально забронювати робітника за 16к/міс?

Наскільки я знаю питання у тому, скільки компанія платить ЄСВ.

Моє особисте сприйняття — у нас дуже мало низової корупції

Це тому що корупція така, що всі «низи» вже «вишами» стали

Водночас у нас зменшилася толерантність до неї

Та корупціонерам пофіг на ту толерантність. Толерантність корупціонера у в’язницю на посадить і вкрадене на армію не передасть

просто оставлю этот тут:

============
Как сообщает нардеп Южанина, в законопроекте о госбюджете-2025 предлагается увеличить фонд зарплат:

— аппарату Верховной Рады — на 26,2%,
— Офис президента — на 11,2%,
— Кабмин — на 19,7%,
— НАБУ — на 28,2%,
— прокуратура — ​​на 25,8%,
— Специализированная антикоррупционная прокуратура — ​​на 71,2%,
— Бюро экономической безопасности — на 75%,
— Нацкомиссия по ценным бумагам и фондовому рынку — на 49,6%,
— Счетная палата — на 38,2%,
— НАПК — на 7,4%,
— суды — на 9,3%,
— налоговая — на 39,3%,
— таможня — на 15,4%,
— Госфинмониторинг — на 7,7%,
— СНБО — на 6,3%,
— Министерство финансов — на 4,3%.

Я не розумію, чому українці все ще купують валюту і просто зберігають її вдома, понад суму «заначки на форс-мажор». У такий спосіб вони втрачають вартість цих коштів через інфляцію, наражаються на додаткові ризики, такі як крадіжки, пожежі, обстріли тощо.

а які в нас зараз доступні інструменти для інвестицій окрім ОВДП? Інші види інвестування несуть куди більші ризики аніж тримання валюти

Майбутнє українських ФОП-ів — це варіації b2b в країнах ЄС і Північної Америки. Недаремно відкриваються нові і розширюються вже наявні офіси українських компаній в Польщі, Румунії, Угорщині, Болгарії, Хорватії, Чорногорії, Словакії, Греції, Португалії, Іспанії, на Кіпрі.

Без верховенства права, дотримання західих цінностей (недоторканості честі, гідності, здоровʼя, майна, волі і свободи людини) та прозорих інституцій Україна так і залишиться совковим бантустаном, таким собі «ссср-3.0» та демографічним донором для сусідів. А до цього все і йде семимильними кроками.

То про яку економіку можна говорити, якщо з мого кола знайомих немає жодного, хто хотів би повернутись жити в Україну після закінчення війни, а з тих, хто ще не виїхали, свідомо планують залишитись тільки двоє (пенсіонерів і дітей не рахую)?

про яку економіку можна говорити, якщо з мого кола знайомих немає жодного, хто хотів би повернутись жити в Україну після закінчення війни

З мого кола знайомих, тих хто зараз за кордоном, немає жодного, хто не хотів би повернутись жити в Україну після закінчення війни, більше того, ще більше моїх знайомих уже повернулися в Україну, не втримавши сечі терпіти пекельні борошна за кордоном і чекати закінчення війни — при чому більшість із них мають дітей шкільного віку. Так що про економіку цілком собі можна говорити.

терпіти пекельні борошна за кордоном

А де за кордоном можна подивитись на пекельні борошна?

Там де Ви живете на пекельні борошна теж можна подивитися. Для Вас вони не настільки пекельні як для більшості людей, оскільки Ви більш наполегливі і талановиті, тому і мову країни перебування вивчили, і досягли доволі високого рівня заробітної плати. Та більшість людей ліниві, їм ліньки вчити нову мову.

Але ж і в Україні теж треба бути наполегливим і щось постійно щось вчити (в тому числі і іноземні мови) щоб чогось досягти (законно) бо без цього не буде високого рівня доходу і такі самі «пекельні борошна». Наскільки мені відомо в Україні українцям безкоштовно гроші не дають.

Скажемо так, знайти в Україні роботу без знання німецької мови значно легше, ніж у Німеччині, Швейцарії та Австрії.
Та і в будь-якому магазині, на будь-якому спортивному майданчику, в спортклубі, в масажному салоні, на прийомі у лікаря, на батьківських зборах у школі — взагалі скрізь всі розуміють українську мову, що значно покращує якість життя.
Ну а гроші — всіх грошей світу все одно не вдасться заробити.

Мій погляд може бути упередженим оскільки я сам вже доволі давно закордоном. Але кількість українських заробітчан в Європі ще до 2022 року може бути обʼєктивним показником того, що, можливо, в Європі знайти роботу навіть без мови легше ніж в Україні з оплатою яка би дозволяла відносно комфортно жити і утримувати сімʼю.

Так, знання місцевої мови точно покращує комфорт перебування в країні, але цілком ймовірно що це не єдиний критерій чому люди приймають рішення про еміграцію чи рееміграцію.

Основний критерій це час перебування закордоном. Колись давно, коли я вперше виїжджав за кордон (як виявилось на пмп), я теж думав що повернусь (як виявилось я помилявся). Ця думка ще неодноразово поверталась до мене кожен раз коли за кордоном траплялися якісь негаразди. Але з кожним разом, повертаючись в Київ, виявлялося що поки мене не було, все навколо змінилося і треба перезвикати знов. Здається у цього феномену навіть є назва «зворотній культурний шок». Тому цілком ймовірно, що навіть люди які думають повернутися в Україну після кількох років за кордоном, по факту цього не зроблять, або зроблять дуже тимчасово і знову поїдуть за кордон.

кількість українських заробітчан в Європі ще до 2022 року може бути обʼєктивним показником того, що, можливо, в Європі знайти роботу навіть без мови легше ніж в Україні з оплатою яка би дозволяла відносно комфортно жити і утримувати сімʼю.

в Україні.
Припускаю що йдеться саме про заробітчан, які заробляли в Європі, в основному на некваліфікованих роботах, а зароблені гроші витрачали в Україні — утримували сім’ї, купували житло, робили ремонти. Недоліком такого способу життя була необхідність місяцями жити окремо від сім’ї. Водночас багато людей мають значно кращий рівень життя в Україні — також купують житло, роблять ремонти, утримують сім’ї, і при цьому не змушені місяцями жити нарізно зі своїми родинами.

цілком ймовірно, що навіть люди які думають повернутися в Україну після кількох років за кордоном, по факту цього не зроблять, або зроблять дуже тимчасово і знову поїдуть за кордон

Тут я орієнтуюся на дії людей. Я вже якось писав про знайому дружини з дитячого майданчика, яка з 12-річною донькою живе у Польщі і планує після закінчення війни повернутися додому, і це при тому, що її чоловік, досвічений розробник ПЗ, якось умудрився вже після початку повномасштабного вторгнення прослизнути за кордон і також живе з ними. Так от, вона не віддає доньку до польської школи, а возить у приватну українську, в якій навіть немає уроків фізкультури, бо немає ні спортзала, ні стадіона, щоб коли вони повернуться в Україну, легше було адаптуватися в українській школі. Донька тещиної знайомої намагалася водити свою доньку-старшокласницю в польську школу, однокласники в польській школі ображали дівчину, і довелося перевести її на віддалене українське навчання. Дитина в такому віці, коли їй потрібно спілкуватися з однолітками, весь час просить маму повернутися додому, впала в депресію. Коли закінчиться війна, вони не до психолога будуть дитину водити, а додому повернуться, і депресію в оточенні друзів як рукою зніме.

Припускаю що йдеться саме про заробітчан, які заробляли в Європі, в основному на некваліфікованих роботах, а зароблені гроші витрачали в Україні — утримували сім’ї

Ні, вони доволі часто перевозили сімʼї до себе і жили разом.

Так от, вона не віддає доньку до польської школи, а возить у приватну українську, в якій навіть немає уроків фізкультури, бо немає ні спортзала, ні стадіона, щоб коли вони повернуться в Україну, легше було адаптуватися в українській школі. Донька тещиної знайомої намагалася водити свою доньку-старшокласницю в польську школу, однокласники в польській школі ображали дівчину, і довелося перевести її на віддалене українське навчання. Дитина в такому віці, коли їй потрібно спілкуватися з однолітками, весь час просить маму повернутися додому, впала в депресію.

Проблема інтеграції дітей підліткового (та і молодшого) віку в інше суспільство це доволі великий тягар для батьків. Але саме батьки мають прикласти зусилля щоб полегшити і спростити дитині процес інтеграції.

Коли закінчиться війна, вони не до психолога будуть дитину водити, а додому повернуться, і депресію в оточенні друзів як рукою зніме.

Це малоймовірно. Підліткові проблеми нікуди не дінуться, а реінтеграція нічим не простіше за інтеграцію. Відношення друзів які залишалися весь цей час в Україні теж буде інакшим.

батьки мають прикласти зусилля

Тут основна заковика, так само як з вивченням мови. Більшість людей ліниві, прикладати зусилля не хочуть. Тож якщо людина вважає, що ось скоро закінчиться війна і можна не прикладати зусиль для вирішення проблеми інтеграції, а повернутися додому і проблеми магічним чином зникнуть, то людина тих зусиль не прикладатиме.

Підліткові проблеми нікуди не дінуться, а реінтеграція нічим не простіше за інтеграцію. Відношення друзів які залишалися весь цей час в Україні теж буде інакшим.

Дитині теж треба докласти зусиль для інтеграції. Та за кордоном у дитини є відмовка — я погано мову розумію, і можна в своїх інтеграційних невдачах звинуватити батьків, та так що вони ще й почуватимуться винними, то дома вину за провал інтеграційних зусиль на батьків звалити не вийде, і зусилля таки доведеться прикладати. Для батьків це виглядає як «проблеми магічним чином зникли» бо тепер їх у провалі інтеграції звинуватити не вдасться.

Більшість заробітчан їздять на низкокваліфіковану або сезонну працю, де знання мови не дуже потрібно.
Ну і головне дуже багато заробітчан до війни там були тимчасово. Приїхав на півроку, заробив грошей на всьому економлячі — поїхав назад.

Це стереотипне уявлення про українців за кордоном, або інакше тлумачення слова «заробітчани» бо іноді заробітчан з високим заробітком називають «експатами». Так, низькокваліфікована сезонна праця теж має місце бути але з власної вибірки це далеко не більшість а надійних статистичних даних майже не існує.

Я не казав що усі українців займаються низько кваліфікованою працею, але більшість їде саме за тим. Хоча б тому, щоб бути умовним білим комірцем треба знати мову, а то і мати місцеву освіту.
Ескпати це скоріше ти, хто поїхав по робочій візі, але має в голові залишитися там назавжди.
Наразі ще ситуація трохи інша, тому що чоловіки заробітчане тупо не можуть виїхати, а крім того виїхало багато людей які в Україні себе непогано почували.

але з власної вибірки

У вас як у айтішника і коло спілкування відповідне. Крім того, Швейцарія ніколи не була сильно популярним місцем серед наших заробітчан.
У мене теж коло спілкування інше, але я знаю немало людей, які їздили саме на сезонні або тимчасові роботи. Також маю декілька мігрантів серед друзів та родичів які так само змушені виконувати таку роботу.
Знаю лише один успішний випадок коли людина працює у офісі, але вона знає англійську, а для Бельгії це вже добре. Наприклад десь у Іспанії, або Франції це не допомогло б їй влаштуватися на добру роботу.

Для чого в Україні вчити іноземні мови? Ну хіба що англійську і то далеко не всім вона потрібна.
Це я кажу як людина, яка крім української і російської знає англійську на рівні B2 а ще іспанську (А2) і французську (А2). І ці знання в Україні взагалі нах нікому не здалися.
В Україні заробляючи 2К євро на місяць — ти король. А це зарплата мідла. В Європі навіть у бідних країнах ти у кращому випадку середній клас. Тому гроші не дають звичайно безкоштовно, але є нюанси.

Якраз навпаки, більшість ІТ-шників вилізли зі своєї бульбашки «ЖК — офіс — ЖК» і зтикнулись з суттєвим зменшенням доходів у цих ваших Уніях Еуропейських. А звичайні роботяги мають значний приріст по доходах та рівню життя, особливо у «Старій Європі». Єдиний серйозний блокер — місцева мова, яку треба вчити.

місцева мова, яку треба вчити

це дуже

серйозний блокер

, для багатьох людей в силу природної людської ліні нездоланний.
Ну і не те що не всі

звичайні роботяги мають значний приріст по доходах та рівню життя

, а навіть не більшість. По-перше, через ту ж мову, яку потрібно знати, по-друге, через всілякі ліцензії для тих кваліфікованих роботяг, по-третє, варто уточнити, хто належить до звичайних роботях. От наприклад, чи відноситься до звичайних роботяг регіональний представник фірми, яка торгує насінням, добривами та отрутою? Або власник станції технічного обслуговування, чи кількох фруктових магазинів.

Регіональний представник — це не работяга. Работяга це водій трамваю, будівельник, машиніст потягу, водій, прибиральник, сантехнік. Ніяких особливих ліцензій в більшості випадків не потрібно. Або вони набуваються відносно просто. А оскільки все це дуже потрібно за кордоном, то на ліцензії часто просто закривають очі.

Або власник станції технічного обслуговування, чи кількох фруктових магазинів.

так само це не роботяга. Це малий бізнес. І тим хто мав в Україні високий рівень життя важко буде це повторити там.

тим хто мав в Україні високий рівень життя важко буде це повторити там

Так отож, про що я й пишу. Тут в Україні багато хто має високий рівень життя, який повторити за кордоном буде важко.

Розкажіть будь ласка, про які пекельні борошна за кордоном йде мова? Про те, що податки треба платити up to 30% і бідолаги можуть дозволити собі витриману гауду? Чи про те, що треба мову вчити і адаптуватися в чужу культуру?

мову вчити

Це не настільки леко як може здатися. Я б навіть сказав, для більшості людей це дуже важко.

Саме так. Треба вчити мову і адаптуватися. А ще треба платити багато податків, а ще наприклад у людини у Харкові була власна квартира, а тут треба платити доволі велику частку доходу за неї. Або скажемо тут людина була юристом, лікарем, а там треба починати з нуля.
Це сеніор бек енд девелоперу, або Андроід девелоперу не треба перевчатися, а часто навіть мову не треба вчити (знаю людей, які живуть у Іспанії вже два роки і по іспанські нуль). А є купа професій, представникам яких доведеться починати все з початку. А це важко.
В цьому сенсі також легше звичайним працівникам. Водії, сантехніки, електрики.

Цікаво, чому ж в вашому колі знайомих все ще є ті, хто не повернувся до України? Якось непатріотчно і зрадненько, −100 до Соціального рейтингу.

В основному це мами дітей шкільного та дошкільного віку — не хочуть щоб їх діти під час повітряних тривог до підвалів спускалися, і всі мають житло на високих поверхах — побоюються уламків. Всі до одної планують повернутися, коли закінчиться війна.

Наприклад тому що бомби падають періодично, але знаю багато людей, які повернулися і під бомби. Навіть з Німеччини, де мали соціалку і житло.

Дуже цікавий текст, дякую.

Попри пасаж про Гетьманцева (явно політичний, щоб не зарубатись після першого ж інтерв’ю із фінкомітетом — бо в цій же статті є така оцінка «Загалом мені принципово не подобається ідеологія цього законопроєкту»).

Менеджери ниють про нестачу спеціалістів через мобілізацію у той час як на джинні відгуків по 20-90 на вакансію. Мені здаєтьтся хтось когось трішечки найобує, нє?

спеціалістів

кількість спеціалістів серед загального числа айтішників величина стала. якщо тільки не вірити у теорію змов, що мобілізують більше спеціалістів ніж інших, у що я не вірю трохи менше ніж зоввсім.

Коментар порушує правила спільноти і видалений модераторами.

Українська економіка поступово відновлюється

Закрив на першій же фразі

Вони, мабуть, не чули про ефект низької бази. Тобто відновлення дійсно є, але після неймовірного падіння, до рівня якого пощастить якщо за 10 повоєнних років відростемо.

ага, військовим же платяться гроші нормально, так? І потрібно зібльшувати податки, тому що ж нема ніякого розкрадання бюджетів, просто грошей мало платить населення — не вистачає просто. Дякую, гарні тези, жаль, що реалістичного в них нічого

Прості хоспаді, який треш комуністичний в коментарях :) Кожний другий себе вважає експертом в економиці або підприємцем тільки тому що він ІТ ФОП, який веде за нього його галера.

Прості хоспаді, який треш комуністичний в коментарях :)

Це про Alex S? Якщо ні, то можна приклади комуністичного трешу?

І майже кожний першій вважає, що саме на ньому тримається вся економіка.
Це мені нагадує російських туристів у Турції, які впевнені, що саме вони є рушієм турецкої економіки :)

російських туристів у Турції, які впевнені, що саме вони є рушієм турецкої економіки

ну в принципі сама турецька економіка з нім цілком згідна як то європа заборонила борти з великої рашки а турція ніт

турецька економіка досить розвинена, навіть якщо не враховувати туризм. але звісно їм приємно сидіти на двох стільцях — і бути країною НАТО, і торгувати з рашкою. і ніякі європейські цінності їм не жмуть

і ніякі європейські цінності їм не жмуть

чого їм жмуть євро цінності коли вони не європа навіть географічно я вже точно не пригадую чи є шматочок турції вже на материку вже за босфором

а так до єс вони досі не вступили (судячи з історичніх документів переговори про вступ (це там де зараз Україна) почали у 2005-му)

Весь туризм — это ~10% ВВП Турции. Доля русских — <20% от всех туристов. Итого: в лучшем случае, русские туристы приносят не более 2% в экономику Турции. Существенная доля, чтобы не отказываться, но недостаточная, чтобы быть двигателем экономики.

Повний булшіт майстерно запакований у форму експертного заспокоювання. Дійсно — не треба цифр, даних, аналітики, аналізу, логіки, науки, реальності в кінці кінців..... Просто повірте і все. А щоб ви не думали що я вам вішаю спагетті — я додам трохи тексту, сумнівів, маленьких незгод, протиріч.

ЦЕС робить щомісячні огляди стану економіки України. Там багато цифр, і всі охочі можуть прийти послухати. А формат інтерв’ю не дуже для цього підходить

Мається на увазі — здоровий науковий підхід. Від даних до певного висновку — повинен бути підтверджений аргументований обгрунтованний перехід.
Просто взяти дані і сказати що економіка поступово відновлюється — це просто слова, особиста думка в крайньому випадку. І не я повинен сперечатись і доводити що це НЕ так.
.
Основна теза моєї думки така — економіка, це не квантова хвильова дисперсна імпульсна теорія. Так, це складна наука, але з іншого боку ми (люди) всі безпосередньо відчуваємо і стикаємося з цим кожен день як частина економіки. І тому в у певних людей є відчуття про її стан, безпосередньо напряму — через доходи, витрати, послуги, накопичення, ринки, безробіття, інфляцію, курс нац.валюти, борги, кількість вакансій, дефіциту робочої сили, інше.
.
І це відчуття «з низів» зовсім/дуже/часто не співпадає з думкою експерта.
Тому ось таке сприйняття від цього інтерв’ю, так мені здається.

А коли редакція видалить незручні для них коментарі і закріпить в топі не за кількістью підтриманих, а як завжди ті що зручніше?

Схема з ФОПами шкодить і бюджету, і працівникам. Останні не отримують пенсійних нарахувань та інших соціальних гарантій. Водночас компанії, які співпрацюють з фахівцями через ФОП, здобувають неконкурентну перевагу над іншими.

ФОПи шкодять самі собі, бо не будуть мати ніщєбродської пенсії після 40 років праці на великі компанії, створюючи їм не справедливу конкуренцію. Яких соціальних гарантій не буде мати ФОП порівняно з найманим працівником? Кріпацтво в голові

обіцяють, що пенсій не буде

тому які там «соціальні гарантії» нам гарантує держава, я взагалі без поняття

Соціальних гарантій в Україні не існує, вони на папері і то смішні

Вони існують. У мене дружина отримуючи офіційну зарплату коли йшла у відпустку по родах отримала за півроку свою ЗП. Крім того на дитину була виплата.
Так само лікарняні оплачує соцстрах.
Батько і у неї і у мене отримують пенсію. Оскільки у них буда висока офіційна ЗП, то і пенсія висока.

коли йшла у відпустку по родах отримала за півроку свою ЗП. Крім того на дитину була виплата.

Разница по отчислениям и начислениям, если бы вместо работы по трудовому договору работала по ФОП-модели, разве не компенсирует эти полгода?

пенсія висока

Это сколько именно?

Это сколько именно?

Наскільки я знаю десь 10-20К грн. Але треба розуміти, що пенсійний внесок платиться не з усієї ЗП. Тобто якщо у вас умовно 100К, то 22% буде не зі всієї суми.

Разница по отчислениям и начислениям, если бы вместо работы по трудовому договору работала по ФОП-модели, разве не компенсирует эти полгода

Можливо і так, але там вибору не було. Ну і питання було в тому, існують чи ні соціальні гарантії в Україні. Вони існують.
Якщо питання що краще, платити податки як найманий працівник чи як ФОП то це питання дискусійне. Для індивідуума звичайно краще платити 5%.
Але думаю, що якщо усі будуть ФОПами, то податок буде зовсім не 5%, система з ФОПами розрахована на те, що підприємців мало.

спочатку не вірно зрозумів)

З основних тез: В бюджеті чорна діра, але економічний ріст. Гроші треба тримати в гривнях, але інфляція на наступний рік біля 9%. Долар заклали мінімум по 45. Самозайняті хто і не заходив в тінь — це не справедливо, а невідомий мільйон готівки в багажнику — це, напевне, норм. Айтівці мають відносно великі зарплати(це погано?) і дивуються, шо хтось має менші зарплати.

Єдине, шо я не можу зрозуміти, шо ми будуємо, Бразилію? Де є мало супер багатих і багато супер бідних?

І людина в якої брали інтервʼю точно економіст?

Дякую за короткий допис!

Єдине, шо я не можу зрозуміти, шо ми будуємо, Бразилію? Де є мало супер багатих і багато супер бідних?

ви не зможете збудувати бразилію бо у вас не має людей

... я теж колись так думав

шо ми будуємо, Бразилію?

і так особисто був проти бо особисто знаю про що мова

... я тільки аж вже цього рока здогадався за демографію і подивився криву ось бразилія

blogger.googleusercontent.com/...​uSmovx5/s1600/Brazil2.png

там якраз ще й прогноз є за яким вони таки досягнуть піку і 50-ті цього століття

але то буде вже їхня проблема і то буде вже за 30 років і за цей час «збудувати бразилію» чи будь яку країну третього світу у сучасних вимірах третього світу то є просто не можливо просто виходячи з параметрів населення яке у третіх країнах саме зростає

... дивіться ті самі криві населення по інших країнах латинської америки з мексикою включно

шо ми будуємо, Бразилію?

тож ні ні яку «бразилію» вже не «збудувати»

І людина в якої брали інтервʼю точно економіст?

так загалом для України то є норма бо до війни певна кількість «еліти України» розглядали як цілком варіант саме «аргентинський» «латиноамериканський» «сценарій»

ФОПи — це єдина причина по якій Україна взагалі має економіку. Якби не закон по ФОП-ам у 90х, ми жили гірше чим якась забита бананова республіка. Тому лізки кривими, жадібними, і тупими «руками» до зміни законодовства — не потрібно.

1. Економіка зростає — ага, летить.
2. Робота «економістів» в уріді на вищому рівні — ми цей рівень визначаємо тим що

— висока корупція
— відсутність майбутнього
— дірки в бюджеті
— відмови міжнародних фірм виходити на наш ринок
— «витік» людей з країни шаленими темпами
— перехід бізнесу в тінь
— постійний ріст ВСІХ цін

3. «заначки» — це признак того, що ніхто бляха не довіряє вашій гнилій системі. Наші батьки тримали кеш бо боялись подій 90х і крахів банків, ми тримаємо бо такі «спеціалісти» дають тупі інтервю.

— і чому цей «спеціаліст» не згадує, що в Україні відсутня можливість простих інвестицій? Я розумію, що у нас є спосіб кудись вкласти гроші але альтернатив простому зберіганню вдома майже нема. Тому, для прикладу, у нас купують нерухомість навіть без потреби. Бо нема куди бабки влити нормально і безпечно.

4. корумпована оборонка — так, там 100% є корупція. Тільки міжнародні партнери тикають нам на митницю вже мільйон років. Журналісти тикають на судову систему. Нам треба робити так щоб більше бабла крутилось і заходило в систему — це не до армії питання, бляха, а до простоти податкової системи, прозорих судів, і швидкої та адекватної роботи всіх служб повязаних з обігом грошей і товарів.

а що, ІТ ФОПи вже наздогнали агро сектор чи ще десь дуже далеко дишуть в спину ?

в чому конкретно наздогнали? в кількості зайнятих? в прибутку на одного зайнятого? в рівні схематозу?

Давайте так, краще коли у нас більше галузей працює і приносить гроші — правда?

Ми ж зараз не кажемо, що ІТ важливіше від Агро-сектору і треба все віддати ІТ-сектору, а фермерів з їх сімями вивезти до ГУЛАГу. Ми кажемо, що нема чого лізти туди де все +\- працює.

І ми також розуміємо, що нагинати якись окремий сектор економіки для того щоб швидко закрити діру в бюджеті має мало змісту. Якщо у вас пробоєта у 10 мільярдів долларів через корупцію і митницю, то 1-2 мільярди з ІТ — це не перекриють. Цифри я видумав на ходу але певно так і є.

Так і той самий Агро-сектор певно був би радий якби йому зараз знизили податки, дали якісь гарантовані замовлення, додаткові фінанси і так далі. Бо я бачу, що ціни на бензин ростуть, електроенергія під загрозою, робочих рук стає менше з кожним днем.

І загалом, якщо є можливість покращити «пропускнту» здатність системи загалом, то це краще чим якесь локальне покращення де ми будемо «стригти» якись 1-2% відсотка десь там. Замість 10-20% зі всієї системи.

Тож підвищення податків на споживання є більш справедливим у цьому плані, бо воно розподіляється на всіх.

Далі можна не читати. Як тільки «економісти» починають боротися за справедливість, на економіці можна ставити жирний хрест. Найбільш справедливою системою розподілу коштів є военный комунізм. З ним є тільки одна проблема. На середніх і довгих проміжках часу він тупо не працює.

Українська економіка поступово відновлюється.

Українська економіка потужно* відновлюється.

Коментар порушує правила спільноти і видалений модераторами.

У вас не виникає, наприклад, бажання запропонувати військовим повикидати автомати Калашнікова і танки Т-72, бо вони створені на ворожому обладнанні, документовані ворожою мовою і тому користуватись ними неправильно?

Система з 5% ФОП для де-факто трудових відносин така ж не зовсім моральна, але без неї економіка зляже за лічені місяці.

Думка мамкіних аноністів дуже важлива для нас

Смузьохльобі не в курсі, що ПДВ
а) взагалі не завжди є. Наприклад його немає на базарі, або там де він купує смузі
б) він не завжди 20%. Наприклад на ліки — 7
в) навіть якщо він є у чеку, це не значить, що «чесний бізнесмен» його заплатив в бюджет.

Податок в США (на додану вартість) на продукти харчування відсутній взагалі. На речі — 7%, на електроніку — 9%. Цікаво, як вони там виживають?

В США є податок з продаж. І він залежить від штату.
Ну і чому ви порівнюєте з США? Адже Україна іде в ЄС. Де в ЄС немає ПДВ?

Ви так і не зловили мою думку. Прикро.

Я вам повторю. Більшість населення України хоче в ЄС. Тому у нас не буде як у США.

Де в ЄС немає ПДВ?

В Польщі не було на продукти харчування більше року )

Але зараз є?
У нас теж на багато що його немає, або він не 20%.
А ще у Польщі його реально платять у бюджет. А у нас чесний бізнес постійно шукає шляхи, як цього не робити :)

В Польщі не було на продукти харчування більше року )

Вообще-то был. Да, ставка 0%, но VAT в Польше никто не отменял. Только ставку откорректировали.

Нууу, 0% ПДВ це де-факто немає)
Щоб підтримати населення зробили, і щось там з бензином теж, чи то ВАТ, чи то акциз відмінили

Наприклад на ліки

в Україні звичайна справа, коли націнка 100%-500%

Читаю «експерта» який хвалить роботу Гетьманцева і ставлю кожне слово під сумнів. ФОПи розглядаються як схема ухилення від сплати податків. Чому? Проблема не у фопах, а в неадекватних податкових ставках уряду. Якщо людину грабують на 19.5% + 20% ПДВ на загальній системі оподаткування то зрозуміло що вигідніше на фопі з 5%. І це нормально, бо в субєкта господарювання не можна відбирати більше ніж 10% заробленого.
Пан Гайдай як і його взірці з уряду бачать те що видно (наповнення бютжету) і не бачать те чого не видно (закриті бізнеса і невироблені товари та послуги) що неминуче відбувається зі зростанням податкового навантаження.
Ну і нарешті збільшувати бюджет можна різними способами, зокрема скороченням видатків (телемарафони, держкіно, дотації і субсидії) та масштабною приватизацією.

Якщо людину грабують на 19.5% + 20% ПДВ

19.5% 23% + 22% ЄСВ с «роботодавця» + 20% ПДВ

Було б непогано щось між 5 і 40 — скажімо 8-10% розглядати в наших теперішніх реаліях для загальної системи і мати дискусію з цього приводу, а не такий спротив.

Оскільки 5% виглядає капець яка крайність для уряду, а 40 — капець яка крайність для бізнесу і людей.

Було б непогано десь між 0 і 5.

утопія

ПДВ це дуже хитрий податок. Навіть якщо він є у чеку, це не значить що він буде заплачений у бюджет.
Ну і він не зовсім є. Коли ви сидите в ресторані вас зазвичай обслуговує ФОП Дуренко. І там ніякого ПДВ немає. Так само як у парикмахерський, або навіть в конторі, де ви купуєте собі телефон. Тому про ПДВ 20% — це міф.
Щодо 19.5% ця ставка набагато нижча ніж у країнах Європи. Там це мінімальна ставка, а взагалі вона прогресивна і там чомусь 40% вважаються «адекватной ставкой».

Проблема в тому, що ставка в Європи часто нижче ніж 19.5% для бідних, яких більшість в Україні

У них зазвичай прогресивна шкала. Але я ніде не бачив ніжче 20% і це тільки прибутковий. А є це соціальні податки типу пенсійного, обовʼязкового медичного, від безробіття.

У них зазвичай прогресивна шкала.

Знову цей лівацький булшит

Але я ніде не бачив ніжче 20%

Можна шукати прибравши фільтр по податку >20%

Там не зовсім «прогресивна шкала», не усюди, це в декількох країнах. Але є неоподаткований мінімум, що залежить від країни. Якщо ти його перевищив, то платиш податок з різниці.
В нас же усі зп це стосується

Для найманих працівників наведить будь ласка приклад де не так. Для ФОПів так по різному. Але зазвичай теж не одна ставка.

В Польщі для найманих працівників шкала 12% та 32% (понад 120т. зл. на рік).

Для ФОП програмістів — зазвичай, 12%. Зазвичай — бо є кілька різних варіантів оподаткування, але частіше обирають 12% від доходу.

Де не прогресивна шкала?
Загалом прогресивне оподаткування лише в декількох країнах.
Але в залежності від країни є додаткові опції щодо оподаткування (наприклад, по рівню освіти, неоподаткований мінімум, від % по сфері в регіоні) є різні варіації цього.
Просто щодо прогресивного податку, то це ж система де від певної суми вже будуть інші податки, а не від роду діяльності

Ну наведіть приклад конкретної країні де немає прогресивної шкали прибуткового податку. Навіщо ці загальні фрази. Наприклад я вивчав Бельгію, Іспанію, Німеччину, Польщу, Словаччину і скрізь була прогресивна шкала.
Це я не кажу про ФОПів.
Для ФОПів у Словаччині прогресивна шкала, так само як у Іспанії і Бельгії.

У Польщі для ФОПів на ричалті (подохідний не прогресвний), соціалка всеодно прогресивна.
А на інших формах оподаткування, де соціалка не прогресивна, прогресивний подохідний

Польща
12% до 120 тисяч в рік злотих
32% після

Ви чомусь зручно забуваєте про соціальні податки, які в сумі дають десь 56% від загальної ЗП. В Україні, якщо навіть взяти ЄСВ, то буде 40.

Не буде там при зп 2000$ в місяць 56% (це середня по країні)
Буде біля 40%
Взагалі 28%, але при зарплаті 8300 зл в місяць, чистими на руки буде 6000 зл, але роботодавцю ви встанете в 10000. Від 10000 рахую податок.

В Україні, я так розумію, з новим законом 23% + 22%, тобто 45%.

Але ми ж казали про подохідний? Так він 12%.
До речі, база оподаткування це зарплата — соц внески. До 26 років подохідного немає. З непрацюючою дружиною там неоподаткованний мінімум х2. Багато нюансів.

В будь-якому випадку, податки великі, що в Україні, що в Польщі. Звісно, в деяких країнах західної Європи вони ще вище, а про ФОП хоча б до 20% разом з соц податками (як в Польщі, Чехії і деяких інших країнах східної Європи), і мріяти не варто.

Чесно кажучи не все прочитала, а пробігла очима.
Бо на фразі «українська економіка поступово зростає» це вже показник стосується тих хто залучений в економіку чи з зростаючим відсотком людей, що сидить без роботи? Чи раптом металургія переплюнула вже IT по експорту?

Чи заяви на кшталт «оцінка ризиків вестернів щодо українських працівників ПЕРЕБІЛЬШЕНА», а що ключових працівників не можуть забронювати ніяк і тому ніхто не хочу вкладатись в сумнівну корпоративну ситуацію і легше вже набрати поляків чи ще гірше росіян десь на Кіпрі? (Доречі росіяни дешевше українців працюють по враженням), що в вакансіях на якомусь індід по фільтру Ukrainian чітко можна побачити, що потреба в українцях саме закордоном.

А про банки я взагалі не зрозуміла до чого це може призвести, треба буде якихось інших спеців подивитись, бо щось мені вважається, що якщо міжнародні банки раптом захочу зробити стягнення по іпотеці передчасно (бо форс-мажорні обставини в багатьох контрактах такого типу все ще є) чи очікувати чогось такого чи ні?

Мені ще цікаво (як не економісту ) чи може це вплинути на показники в рейтингу інвестиційної привабливості?

Є діра в бюджеті у вигляді 500 мільярдів гривень. Нам треба знайти, як її перекрити.

Менше красти, нє?

Потужний лідор сказав що всі корупціонери втекли з країни. Хто ми такі аби не вірити кожному слову найпотужнішого бусічки.

Цікаво, якщо признати себе корупціонером, то може вільно перетнути кордон?) Виходить так?)

Тільки для особливо великих розмірів корупції. Якщо кеш`ю в сільпо пробивав як арахіс, то не проканає :(

кеш`ю в сільпо пробивав як арахіс

Це можна класифікувати як крадіжка або як шахрайство, але ніяк не корупція

Тобто план такий: завтра дає президент команду — не красти з понеділка! Чекаємо на результат, якщо не вийшло, то просто зливаємо країну бо грошей на оборону немає, план не спрацював. Все правильно написав ?

Не зовсім все правильно, але в цілому вірно.

Безумовно. Адже якщо ми додаємо 3,5% військового збору для найманих працівників і лише 1% для ФОПів, то це тільки збільшує мотивацію до неофіційного працевлаштування.

Яким чином? Для мене це неочевидно

Схема з ФОПами шкодить і бюджету, і працівникам

Пан трохи поплутав: схеми — це коли заступник начальника головного управління національної поліції живе у дворівневій квартирі площею 220 квадратних метрів, що належить його тещі, яка з 1998 року офіційно заробила 100 гривень, а у 2014 році вийшла на пенсію. Схеми — це коли очільник донецької облдержадміністрації купує нерухоме майно на котре в нього не може бути грошей, при чому, в рази занижуючи реальну вартість в деклараціях.
А ФОП — це ведення малого бізнесу.

Останні не отримують пенсійних нарахувань та інших соціальних гарантій.

Та наче ж сказали, що пенсій не буде. Які ще соціальні гарантії?

Водночас компанії, які співпрацюють з фахівцями через ФОП, здобувають неконкурентну перевагу над іншими.

Що він говорить?

По факту вийшло, що всі ті фопи, що колись ще в 00х-10х вийшли з тіні, бо зʼявилась легкість в сплачувані податків, першими зробили винними в дефіциті бюджету, типу «несправедливо платять менше»

Я загалом і сама за підвищення військового збору, але риторика якась дивна

Якось в Європі фопи платять менше і ніхто не бухтить, бо в них немає соц гарантій (окрім медицини)

Де в Європі ФОПи платять менше?
Такого як 1, 2 група у нас взагалі ніде немає. Щось схоже на 3-ю є.
А в розвинених країнах ФОПи платять як усі по прогресивній шкалі де доходить до 40% від прибутку.

А в розвинених країнах ФОПи платять як усі по прогресивній шкалі де доходить до 40% від прибутку.

Україні необов’язково орієнтуватися на Европу — давайте краще порівнювати з США, де власник LLC сплачує до 20% від обігу після deductions на різні витрати для бізнесу, такі як витрати на зв’язок, офісні витрати, бізнес-відрядження, авто для бізнеса та багато іншого.

В будь-якому випадку Україна має шукати свій шлях, а не впиратися рогами в ЕС з їх нерозумною політикою роздачі соціалки біженцям з Близького Сходу.

Соціалку роздають далеко не скрізь. У Східній Європі її немає. Тому там мало мігрантів. А ті що приїздять працюють як усі. Бо ніхто їм не дасть житла і допомогу.
Навіть у розвинених країнах вона дуже різна.
Ну і соціалку дають усім біженцям. З України теж.

В якій країні ЕС не роздають соціалку? Конкретно.

Східна Европа бідна та добита до ручки: що Польща, що Чехія, чи Словакія. Про Сербію варто казати про рівень їх зарплат?

>> В якій країні ЕС не роздають соціалку? Конкретно.
Конкретно у Словаччині. Ніби є програми компенсування вартості житла для біженців, але такі собі. У Польщі щось платять на дітей, але дуже мало. Загалом так платять, щоб можна було жити, наприклад у Німеччині. Саме тому туди і подалася більшість наших мігрантів. Так само як і не нашіх.

До чого тут взагалі рівень зарплат у Сербії?

А до чого тут Східна Европа взагалі? Україна має орієнтуватися на слабкі країни в ЕС чи на сильні? Беруть найкращі практики чи найгірші?

Кому взагалі цікава якась Польща — чого досягла ця країна, яка постійно дотується з ЕС?

ну може швейцарії чи там бельгії нема справи до польщі, але україні до польщі як до києва рачки. тож так, польща, чехія і решта східної європи то центр українського інтересу. здебільшого якби україні трохи посунути решту і сісти поряд. ні на шо більше наразі немає ані амбіцій ані обʼєктивних можливостей.

але україні до польщі як до києва рачки

Які критерії використовувалися для оцінки України? В правовому сенсі — згоден, в соціальному — так, але в промисловому та агро потенціалах — вибачайте. Польща зробила свій «прорив» лише завдяки інвестиціям з ЕС, і прибуток Польщі становить ту саму суму інвестицій, а питання окупності вкладених грошей відкрите. То в чому там «небо», коли країна на підсосі і виживає лише через те, що постійно бере чужі гроші, не заробляючи своїх? Як на мене, Україна має прагнути більшого і намагатися ставити Україну поруч з Польщею, Чехією, чи Словакією це банальне приниження нашої країни.

Польща зробила свій «прорив» лише завдяки інвестиціям з ЕС

для того щоб «брати чужі гроші не заробляючі своїх» треба спочатку в той ЄС потрапити. а у нас навіть з цим великі проблеми. та і рівні економіки навіть не поряд стоять, в тому числі її складність і комплексність.
тож я б прикрутив зверхність.

для того щоб «брати чужі гроші не заробляючі своїх» треба спочатку в той ЄС потрапити.

Інвестиції можуть поступати не лише з ЕС. Мова про прибутковість країни, яка залежна від чужих грошей та чужих людських ресурсів. В чому Польща «небо» — чекаю на відповідь.

тож я б прикрутив зверхність.

Прикрути, тобі не завадить :-) Менторський тон тут не в пошані.

можуть. а можуть і не поступати.
промисловий «потенціал» як і всі інші потенціали наразі ними і залишаються ніяк себе не проявляючі. але в мріях ми вже і кацапів шапками закидали.

аграрний потенціал то смішно. щоб заробити 1 млрд баксів на аграрці Україна використовує 1.4 млн га землі.
Нідерланди з 1.4 млн га землі заробляють 76 млрд євро.
Україні ще вчитись і вчитись _навіть_ в аграрку..

якщо порівнювати з Польщею, то польський загальний обсяг агровиробництва вдвічі перевищує український (в євровому еквіваленті), при цьому його частка в ввп в чотири рази менше, тому що економіка складніша і діверсіфікована.

Досягти хоча б польських цифр нам було б за велике щастя.

Нідерланди з 1.4 млн га землі заробляють 76 млрд євро.

Нидерланды большую часть «аграрки» зарабатывают на переработке и перепродают, как транзитный хаб, завезённое через свои порты. Поэтому сравнение мимо.

а ми здебільшого торгуємо дешевою сировиною і велику частину виторгу навіть не заводимо в країну :D ото і все порівняння економік та «потенціалів».

бо у нас легше взяти в оренду землю => засіяти => зібрати врожай => продати, а за 10 років хоч трава не рости — чорнозем усе витримає, все одно у «бізнесмена» центр життєвих інтересів не в Україні.

Тому ніхто і не хоче вкладатись у технології, переробку та виробництво — в будь-який момент можуть все забрати.

Тому ніхто і не хоче вкладатись у технології, переробку та виробництво

це міф для дурнів бо сама сучасна схема індустрії с/х працює не так

... тобто «вкладатися у технології переробку» відповідно кінцевого продукту скажімо пива але при цьому сучасна «технологія виробництва кінцевого продукту пива» якраз передбачає «локалізацію кінцевого виробництва» якраз ближче до споживача як то українське пиво у т.ч. «ліцензійних сортів» розливається прямо на місці і вариться до речі теж

тож одної руки юні ліберали здорового образу життя ведуть боротьбу за знищення споживання їжі глибокої переробки а другої рукої ті самі юні ліберали но вже здорової національної соціалістичної економіки ведуть боротьбу за «технології переробки» які вочевидь якраз by design саме «глибокої переробки»

і то все разом має якось працювати

от скажімо олія соняшникова то є продукт переробки чи вже ні? і що саме ти збираєся виробляти з олії соняшникової

у технології, переробку та виробництво

ЗЫ: давайте сірьозно як казати ви би хоча би сам ланцюжок логістики та самого с/х налагодили як то дороги вагони паравози кораблі комбайни трактори сівалки тощо

ЗЫ: сівалки і тому подібний с/х крафт до речі є виробництво

Борошно, макаронні вироби, спирт, міцні алкогольні напої — це товари з нєфіговою доданою вартістю, довгим терміном зберігання і високим попитом, а ще мають стратегічне значення. Транспортування 20 тонн такої продукції на порядок дешевше, ніж умовних 200-500 тонн зерна, якщо брати залізницю чи автотранспорт.
То про що взагалі мова?

спирт, міцні алкогольні напої

водку ви й так робите хортиця і що там ще

... ні які інші «міцні напої» вам робить не дасть а нормальний бренді під маркою «коняк закарпатський» (з порушеням прав на копірайт) ні хто не споживає за межами

макаронні вироби

абсолютно те саме з макароними виробами тіко що борошно зберігати простіше а робити «свої макароні barilla вам опять ні хто не дасть

www.amazon.com/...​ni-Variety/dp/B00MVKQYS4

це товари з нєфіговою доданою вартістю

яка ще раз на прикладі пива місцевого розліву по ліцензії формується здебільшого у ліцензійні відрахування за марку та за рецепт

... але повертаючісь до алкогольні пиво в країні є місцевого виробництва мільон від «оболоні» до місцевого ліцензійного «буд» та «стелауртау»

... чого ти думаєш хитрі капіталісти не везуть його на експорт бо воно же ж

з нєфіговою доданою вартістю, довгим терміном зберігання і високим попитом, а ще мають стратегічне значення.

мова взагалі про те що ні ти ні твої товаріщі не знають як влаштовані ринки зокрема їди

... але так ось тобі приклад товару з високої доданої вартості та високої попиту

Apple produced $14 billion worth of iPhones in India over the last fiscal year

Транспортування 20 тонн такої продукції на порядок дешевше, ніж умовних

Дуже цікаво, але заплутано. Раджу зав’язувати з синькою.

Що то взагалі за риторика, наче узькомірний якись, що захлинається совковою пропагандою? Хто кому «дасть» чи «не дасть», наче піонер якийсь?

Технолології, обладнання, рецептура — все купується, сировина також. Якщо ти думаєш, що спирт не надто маржинальний продукт, то яка, на твою думку, маржа фермерів з тони кукурудзи чи соняха?

І при чому тут айфони? Пропонуєш фермерам їх виробляти, чи що?

то яка, на твою думку, маржа фермерів з тони кукурудзи чи соняха?

десь $1000 з гектара рахуючи у середньому чисто для загальної оцінки «фермер має свої чесні $60k зі свої 60 га»

І при чому тут айфони? Пропонуєш фермерам їх виробляти, чи що?

айфони тут як прямий приклад розміщення виробництва

це товари з нєфіговою доданою вартістю
Транспортування 20 тонн такої продукції на порядок дешевше, ніж умовних

від яких беспосередньо розміщене виробництво має лише labor cost

Хто кому «дасть» чи «не дасть», наче піонер якийсь?

ти маєш на увазі у вас не було проблем з постачанням навіть «сирої» с/х продукції беспосередньо на ринки які вже зайняті іншими постачальниками у т.ч. місцевими?

я тобі навів приклади

спирт, міцні алкогольні напої

які вже працюють (водка) і які працювати ні коли не будуть (коняк)

... у мене нема цих даних і шукати я не буду але беручи ту саму «хортицю» яка продається у штатах чи є у тебе дані що ця «хортиця» виробляється саме з українського зерна саме на українському виробництві і лише транспортується до сша як

це товари з нєфіговою доданою вартістю
Транспортування 20 тонн такої продукції на порядок дешевше, ніж умовних

чи американська «хортиця» лише марка а розливається вже на місці?

... беручи «коняк» вони його беспосередньо захистили на рівні «тільки те що виробляється конкретно у місці коняк може зватися коняк»

які самі приклади подібних захистів є у тебе?

що саме ти збираєся виробляти з олії соняшникової

Так маргарин же!

Соціалка на біженців — це основа того як наші біженці загалом можуть жити в Європі. Туди ж багато пенсіонерів переїхало (

У нас теж власник бізнесу платить 20% податку на прибуток. А десь в Словаччині це ще менше.
Ну і ми живемо в Європі і нашою метою є членство в ЄС. Що підтримується переважною більшістю населення.
Якщо вам це не подобається, то напевно треба шукати шляхи еміграції у США, або Бахрейн.
У США є свої проблеми. Наприклад ви можете послухати стони місцевих про медичні страховки і вартість медицини.

Який взаємозв’язок між членством в ЕС та податками в Україні? Члени ЕС не зобов’язані використовувати якусь єдину податкову модель — Ви це знаєте? Схоже ні :-) Спробуйте більше читати, а не роздавати поради, кому що робити і де шукати шляхи еміграції.

ЄС при вступі буде диктувати умови. А так не зобовʼязані, але чомусь вони усі схожі.
>> Спробуйте більше читати,
Я на відміну від вас як раз читав про різні країни і зараз живу у країіні ЄС і знаю які там податки і як вони влаштовані.

Я на відміну від вас як раз читав про різні країни і зараз живу у країіні ЄС і знаю які там податки і як вони влаштовані.

В чому податкова система в Польщі схожа з податковою системою в Нідерландах? Розкажіть :-)

В Польщі така сама прогресивна шкала податку на фіз. особи. З макс. ставкою 32%, що менше ніж у Нідерландах. Так само є ПДВ і є соціальні податки. Ставки інші, але загалом все це є.
На відміну від Нідерландів система ФОП більше схожа на нашу.
Але це все не так, як влаштовано у США.

Система ФОП в Нідерландах дуже схожа на американську. Це про те, що «ЄС при вступі буде диктувати умови» — ніхто не знаю що буде. Але вже є прецеденти, коли податкові системи в країнах ЕС суттєво відрізняються.

Це я про те, що треба вимикати режим «впертися рогами» і вмикати розум.

Відрізняються, але у нас у деяких моментах поки що найнижча. Ну і жодна країна ЄС не веде війну проти суперника калібру Мордору.

А в розвинених країнах ФОПи платять як усі по прогресивній шкалі де доходить до 40% від прибутку.

Брехня

There is no personal income tax in Bahrain. However, employed individuals must pay social contributions in accordance with the rules of the Social Insurance Organization (SIO) in Bahrain.

>> Брехня
Офігенний аргумент.
Я на відміну від вас вивчав, як платять ФОПи податки наприклад у Іспанії або у Бельгії. І там о 40%.
Приблизно як у нас є у Польщі, скажимо, або Словаччині можливо інших країнах Східної Європи.

>>There is no personal income tax in Bahrain.
Бахрейн не розвинена країна, а велика бензоколонка. От коли у нас буде литися нафта потоком, тоді можна буде розмовляти про Бахрейн.

В США теж в деяких штатах теж немає an individual income tax. І податки такі, як я написав: 0%, 7% та 9%. США — бензоколонка? :-)

То якийсь ліворадикальний неадекват. По ходу виїхав з україни і тепер жаба давить, що він платить 32%, а в україні інші платять 5%

а в україні інші платять 5%

Дуже показово, що назву своєї країни ви пишете з маленької букви.

Та де я виїхав я плачу 10% з обороту, але 60% обороту можу поставити собі на затрати. Тобто я плачу фактично 4% з обороту. Але цього року взагалі не буду платити, оскільки мій оборот після зменшення буде менше ніж оподаткований мінмум.
Також я плачу 100 євро на місяц на мед. страховку. яка також покриває і дітей але по факту послугами я вже вибрав більше. Що звичайно справедливо не для усіх.
Також від держави я отримую не 800 грн, а 400 євро допомоги на дитину до 3 років. Вирніше це компенсація матері дитини за те, що вона не працює.
Правда з наступного року доведеться платити ще обовʼязковий внесок на пенсію. Але це все одно не будет 32%.

А так то да, я заздрю тим хто в Україні і платить 5%
Доречі, в США вартість медичної страховки була б набагато вище. А якщо її немає, то одне потрапляння у лікарню може залишити без штанів.

Дуже показово, що назву своєї країни ви пишете з маленької букви.

Ще більш показовіше це було в процесі написання — двічі виправляв на маленьку букву, бо автоматичне корегування тексту виправляло на велику літеру. Ну і я не вважаю україну своєю країною.

А так то да, я заздрю тим хто в Україні і платить 5%

То ласкаво просимо

Доречі, в США вартість медичної страховки була б набагато вище. А якщо її немає, то одне потрапляння у лікарню може залишити без штанів.

Гарна причина, щоб пояснити собі, чому сидиш в якійсь Польщі :-)

Аби Польща була такою показово-зразковою, всі б хотіли залишитися там. Але після протестів рольників, які блокували українське зерно та зброю до України — я б посоромився взагалі рота відкривати про Польщу, як там кльово і що там сплачую свої податки. Це виглядає дуже цинічно і ліцемірно.

Я не сиджу в Польщі. Я взагалі про Польщу не казав.

Серед розвинених країн є не лише євросовок, але і значно кращий приклад — США. От на їхню модель і варто дивитися. Там податки адекватні.

Але у нас більшість населення хоче у ЄС, а не США.
Ну і 5% з оборота ФОП у США немає :)
Крім того, США теж веде велику війну проти суперника який значно перевищує їх по всіх параметрах?

Населення хоче нормальних умов життя в цій країні, в першу чергу, а не ЄС чи чим там влада годує по телемарафону (ви ще кордони 1991 року згадайте для повного бінго). Податок для ФОП в США — не 5%, але і явно не 40%. 15.3 — цілком адекватний відсоток для такої розвинутої країни як США. А те, що Україна перебуває в стані війни — не аргумент доїти останні гроші з населення, інакше для чого така країна взагалі потрібна? Якщо вельминешановні депутати хочуть більше грошей в бюджет — хай менше беруть собі в кишені. Ну і хай трошки потрусять Ахметку, а не малий бізнес.

>> не аргумент доїти останні гроші з населення
Тобто війна не повинна ніяк впливати на рівень життя, а 1% додатково для ФОП 3 групи — це «доїти останні гроші»?. Ну ок.

Для фінансування війни потрібно запровадити економічне бронювання, в тому числі для ФОП — тоді платоспроможні і бажаючі самі понесуть великі суми прямо на рахунки ЗСУ, а не піднімати податки для всіх.

Тоді це буде виглядати як «війна для бідних». І по ітогу викличе революцію.
Наприклад комбайнер Вася повернеться з фронту і прийде розкулачити Биг Дата інженера Ярослава. Тому що у Васі не було грошей відкупитися, а у Ярослава — були.
А на фронті комбайнер Вася навчився вбивати людей (ну добре, русню). А інженер Ярослав цього не вміє.

PS: Я не ставлю на меті образити вас, просто треба розуміти, що наразі є якась видимість справедливості. А якщо офіціально скажуть «плати гроші і не йди воювати», то це прямий шлях до того, що я описав вище. І це може торкнутися вас напряму. Хоча я і так думаю, що нас очікують банди з колишніх військових, які вміють вбивати, а заробляти гроші — ні.

Це вирішується економічним бронюванням хвилями: по посадах, по сімейному стану, по грошам. Які потім поступово будуть зменшуватись. А не так як зараз

Економічне бронювання означає, що це офіціально буде війна для бідних.
По сімейному стану і наразі є бронювання. Як і по посадах.
А економічне — це узаконений відкуп від армії.

Війна має сягати всіх верств населення, просто всіх по-різному. Вона не може бути лише на засадах справедливості, бо вже є певні цензи посадові, статеві, по сімейному стану, віковому
Ми воюємо поки є гроші, немає грошей ми не воюємо © Чмут

Без економічного бронювання ми так і не будемо знати на які кошти ми зможемо розраховувати загалом, чи на які кошти робити реформи, бо вони також не з неба падають. До того ж чим довше війна тим менше вірогідність довготривалої підтримки від інших держав.

Вона і так несправедлива. То ви хочете ще додати цієї несправедливості? Тоді питання, коли вибухне. А воно вибухне, бо бідних в Україіні набагато більше ніж багатих .

Проблема ж не в 1% для фопів, а що не можуть прозоро вказати на які потреби і яким чином вважають, що саме ця сума потрібна.
Тобто держава по факту знову використовує аргументи в стилі типового патерналізму і буквально каже «ви ще малі, щоб щось зрозуміти». А так не робиться.

Потрібна набагто більша сума.
Україна і до війни була не те щоб багатою державою. А війна дуже дорога справа.
Просто якщо зробити не 1% а 5, то крику буде ще більше.
Подивитися куда сума потрібна ви можете і самі. Для цього є бюджет зі статтями, де видно скільки і на що потрібно. А дали дивитися доходну частину і розумієте, скільки не вистачає.

Звісно потрібна, але і вносити саме прозорість та робити певні реформи. А не так, що формується підозра, що ці еліти просто підуть в чиїсь кишені

Населення в будь-якому випадку треба трясти на податки, але це мають прозоро відбуватись. В ЄС в кінці року ти можеш отримати повну виписку на що само і яка сума пішла на ті чи інші потреби в країні, а 1% в кінці року взагалі САМОСТІЙНО можеш спрямувати на потреби своєї громади (диспансери, біженці, тваринки, хоспіси та інше) або собі забрати.

Просто довіри немає до державних установ і що ці податки не підуть на якусь фігню типу перейменування вулиць (це кльово як явище, але це не безоплатне загалом, бо треба реєстрів багато міняти, утримувати на зп багато людей для комісій), я хочу щоб міста ставали енергоефективними і у військових було житло(!!!), у всіх, щоб міста були інклюзивними.
А не те, щоб всі податки йшли лише на широкі жести для ЗМІ.

Але у нас більшість населення хоче у ЄС, а не США.

Агрумент від Бога. Більшість населення України взагалі нічого не хоче, аби не сплачувати податки взагалі.

Ну судями з коментів тут, так, ніхто не хоче платити податки. І не тільки у нас. І взагалі «хай Ахмєтов платить».

Більшість населення не те що не хоче сплачувати податки, більшість населення і працювати не хоче.

Що хорошого? Там соціальна нерівність, гетто, платна освіта та медицина.
Чому не орієнтуватись на Норвегію, Швецію чи Фінляндію?)
Зате там точно всі можуть отримати вищу освіту і спокійно працювати, не їздити на розвалених дорогах.
Якщо весь ваш спіч спрямований на лібертаріанство, то треба розуміти, що в США далеко не ідеальна модель взагалі.
Тому там система кредитів та кредитної історії як така існує серед населення.

Щоб жити як в нормальній країні, треба почати сплачувати податки як в нормальних країнах :-)

Згоден, в США не ідеальна модель взагалі — а де вона ідеальна є взагалі? Так, кредити в США це основний мотиватор їх банківської системи. Але, дозвольте, через скільки Ви зможете отримати в Україні свій будинок та 2 автівки? В США в середньому на це йде 3-4 роки. Непоганий варіант отримувати те, що хочеш за свої гроші. До того, в США фіксована ставка на кредит — якщо домовився на певний % — це ніхто не змінить. В Норвегії ж місячні виплати за кредит на будинок збільшили в 2 рази — роби що хочеш.

Тільки це кльово для людей в кого вже є освіта та доступ до мед послуг. Сорян, але я хочу щоб більше було освічених та здорових людей навколо на що і хочу збільшення витрат на соц захист

В США в середньому на це йде 3-4 роки.

Это не так:

The homeownership rate in the U.S. as of the second quarter of 2024 is 65.6%.
The homeownership rate among young adults (those under 35) has declined from 45% in 1990 to 39% as of 2022.
...
The typical first-time homebuyer was 35 years old in 2023 according to NAR.

тыц

До того, в США фіксована ставка на кредит

Про ARM ты, очевидно, не слышал.

В ЄС фопи платять більше загалом, залежить від країни та обороту грошей. Також в нас може бути неповна картина, бо розглядаємо часто це як «нерезиденти» чи «не громадяни» тих держав, але загалом податків там побільше набагато.

Але це і формує певні соціальні подушки: безпеку, медицину, освіту. Навіть якщо ти живеш в якомусь селі забитому дошками, то вкладені гроші раніше в логістичні шляхи не залишать твоїх дітей без базової середньої освіти. А в нас же якщо ти живеш десь на Верховині, то краще вже перебиратись в місто.

Нормальна освіта навіть в Україні коштує грошей. Теж саме з медициною. Треба забувати про безкоштовне, воно того не варте.

Тільки це в Україні так, чомусь в Норвегії таких проблем немає.
Те що ви наводите — теорія з псевдонаукового соціального дарвінізму з сумішшю «комплекс виживших».
Я ж вважаю, що люди хто заробляє більше мають і сплачувати більше, але з реальним доступом до тих речей в які ці кошти підуть

>> А ФОП — це ведення малого бізнесу.
ФОП давно вже перестав буди лише веденням малого бізнесу.
Більшість налого ІТ використувує ФОП саме для ухилення від податків. Бо якщо людина працює на одну контору, де у нього є начальник, який каже йому що робити, то це не бізнес, а трудові відносини. Бізнес це коли ви самі шукаєте клієнта і начальника у вас немає, а є клієнти.
Тому не треба це називати «бізнесом».
Так звичайно є ІТ які справді ведуть саме бізнес на ФОП 3-ї групи. Але більшість — ні. Так само як і ФОП Підоренко, від якого вам виписують чек в ресторані — це не бізнес.

Більшість налого ІТ використувує ФОП саме для ухилення від податків

Для ухилення від податків використовують конверт.

Бо якщо людина працює на одну контору, де у нього є начальник, який каже йому що робити, то це не бізнес, а трудові відносини

Не контора, а замовник. Якщо в конкретний момент часу є тільки один замовник, то це ще не означає що це трудові відносини.

де у нього є начальник, який каже йому що робити

Це взагалі якась видумка, бо терміну «начальник», ні «каже що робити» взагалі немає в трудовому кодексі

Так звичайно є ІТ які справді ведуть саме бізнес на ФОП 3-ї групи.

Тобто, ведення ФОПу не може вестися на аутсорсі, бо інакше це не ФОП? 😺

>> Не контора, а замовник.
Не брешить хоча б самому собі.

>> Тобто, ведення ФОПу не може вестися на аутсорсі, бо інакше це не ФОП?
Ви не розумієте, що так власний бізнес а що таке наймана праця, замаскована під власний бізнес. У власному бізнесу ніхто вам не дасть робоче місце, ноутбук, телефоні і офіс з печеньками. За все це вам треба платити з власного карману. У власному бізнесу немає лікарняних і відпусток — все за ваш рахунок. Ніхто не буде вам оплачувати навчання, страховку або абонемент до фітнес-залу і точно ніхто не буде влаштовувати корпоративи.
Тому не треба називати гребців на галерах бізнесменами.

>> Для ухилення від податків використовують конверт.
Ви слабо уявляєте собі які у бізнесу є схеми ухилення від податків. ФОПи — це верхівка айсбергу.

Наприклад, в мене ноут свій власний, працюю з дому, не маю лікарняних і відпусток. Це уже ФОП?

Скоріше так.
Ну дивитися. Я як людина яка була і найманим працівником і ФОПом і часткою ООО дуже добре розумію різницю між власним бізнесом і найманою працею.
Наприклад якщо ви справді власник власного бізнесу, ви не будете писати Web Developer в Astound Digital, якщо цей Astound Digital вам не належить. По цьому одразу видно, що ви найманий працівник. Просто вам не дали тих самих печенєк.
Наприклад якщо ви скажете в своїй фірмі, що працюєте ще і іншими клієнтами, що вони вам скажуть?
Я зараз не кажу про формальну сферу. Формально до схеми з ФОП не підкопаєшься. Це цілком легальний спосіб обходити податки. Це на справді в сферу самопочуття і відношення до себе. Це про стосунки наприклад «я працюю З фірмою», або «я працюю НА фірму».
Просто не треба брехати самому собі. І чесно казати «я найманий працівник, плачу податки як ФОП і це законно».

Просто вам не дали тих самих печенєк.

Просто людина обрала для себе гроші, замість міфічної соціальної захищеності.

Думаю тут не важливо міфічна захищеність чи ні. Гіпотетично я можу подати в суд, якщо працедавець не виконує цілу купу норм.
В випадку з ФОП можуть одним днем розривати контракт і все.
Для прикладу мій колега з Німеччини, якого можуть звільнити, отримає заробітню плату за два роки тому, що в нього двоє дітей. Я ж отримаю нічого. Тому і податки різні, бо ніякого захисту і все падає лише на власну шию.

Для прикладу мій колега з Німеччини

Я так зрозумів, топік про підняття податків в Німеччині?

Печенькі дають і там де всі співробітники ФОПи. Я думаю він нічого не обирав. Це була умова прийняття на роботу :)

То виходить соціальні захищеності у вигляді печеньок можуть бути і без участі держави?

Як на мене, то у вас якийсь дуже гетьманцево-центричний погляд. Ви чудово бачите частину у відносин в контексті сплати податків, але не бачите частину взаємодії з компаніями в контексті захисту трудових відносин, бо аргумент — «у вас умови погані».
Умови адекватні, якщо на них дивитись у контексті взаємодії з ФОП.
Щоб Ви максимально чітко розуміли мою позицію, то ФОП — це не просто інші податки, але й інший соціальний захист від держави. Зараз я не користуюсь ні державними лікарнями, не претендую на високу пенсію, не підпадаю ні під захист згідно норм трудового кодексу і компанії можуть легко зі мною перестати взаємодіяти, я можу працювати з будь якими іншими компаніями в паралелі.
Я до-речі не маю нічого проти сплати й більших податків, я просто за чесне відношення до громадян, в тому числі і ФОП, яких зараз хочуть «пощіпать» замість боротьби з сірими бізнесами та корупцією.

Вважаю, що держава має максимально обмежити зловживання зарплатними ФОПами

Тим не менш адвокуєш і, наскільки я зрозумів, вважаєш неминучим підвищення ставки ПДВ? Є відчуття, що це якийсь пожежний захід за наявності слона в кімнаті у вигляді тисяч і тисяч зарплатних ФОПів на мінімалках в т. ч. в рамках Дії.City (яка, на мою думку, має регулювати виключно корпоративні податки).

Втім можливо це лише відчуття? Чи є кількісні оцінки зловживання зарплатними ФОПами і які суми можна було б спрямувати в бюджет, перевівши ту чи іншу їх частину на працевлаштування? Гадаю, всю айтішечку можна вважати нижньою границею. Які тут виклики?

Я не розумію, чому українці все ще купують валюту і просто зберігають її вдома, понад суму «заначки на форс-мажор». У такий спосіб вони втрачають вартість цих коштів через інфляцію, наражаються на додаткові ризики, такі як крадіжки, пожежі, обстріли тощо.

Він це серйозно?

В випадку звіздєца тотального, який все ще майорить на горизонті: я гроші жінці в сумку кинув, дав дитину в руки і шпіца в напрямку кордону. А банк мені тоді чим допоможе?

В такому випадку комісії можуть бути зависокими. Можна виводити заздалегіть на рахунки за межами країни.

так, але скільки грошей ваша дружина сможе в сумочці вивезти через кордон?

В випадку звіздєца — всі що не заберуть «добродії» по дорозі/наші митники на кордоні.

Конкретизую що в моєму розумінні звіздєц: прилітають по кілька кілотонн в деякі точки країни або над верховною радою триколор і тому подібне. В такому випадку на кордоні ніхто 10к валюти на людину не рахуватиме, а поточні обмеження в банках здадуться дитячими забавками.

Українська економіка поступово відновлюється.

really

Очередной экономист-гусещипатель.

Черговий девелопер, який знає все про економіку на рівні Гайдая.

Ну я конечно не считаю себя каким-то супер знатоком экономики, но несколько лет своей жизни прямо активно изучал труды разных экономистов, особенно экономистов Австрийской экономической школы, приверженцем коей я сейчас и являюсь.
Что исповедует данная школа думаю сможете загуглить.

— Як ви оцінюєте роботу Данила Гетманцева і його команди, а також Міністерство економіки, яке очолює Юлія Свириденко?
Увесь економічний блок загалом оцінюю позитивно.

— Дякую..
— Наступний!

Зарплати в конвертах — досі поширене явище

Тому варто перевіряти юридичну інформацію про компанію в процесі працевлаштування

Схема з ФОПами шкодить і бюджету, і працівникам.

Мене ФОП влаштовує з обох сторін

Дядько відверто бреше:

Останні не отримують пенсійних нарахувань

ЄСВ і є майбутня пенсія і ніхто не заважає платити його по максимальній ставці.

Простіше привести рядки тексту де він не бреше і не перекручує

ніхто не заважає платити його по максимальній ставці.

Платити не заважає, але у пенсійного фонду немає механізмів це побачити, тому гіпотетична пенсія все одно буде з мінімалки.

в сенсі не має механізмів побачити?

А Ви спробуйте знайти їх опис, і поцікавтесь у знайомих пенсіонерів, як відбувається розрахунок пенсій у звичайних робітників по КЗоТ, як наприклад обламували багатівших думкою про те, що попрацювавши 5 років на фейкову високу зарплатню з поверненням кешем назад роботодавцю їм буде начислена кратно більша пенсія.

Платити не заважає, але у пенсійного фонду немає механізмів це побачити

ну дивіться, механізм побачити — є. можете навіть самі відкрити кабінет пф та подивитись які суми сплати ЄСВ бачить ПФ. Я до цього комент писав.

...як наприклад обламували багатівших думкою про те, що попрацювавши 5 років на фейкову високу зарплатню з поверненням кешем назад роботодавцю їм буде начислена кратно більша пенсія.

я про схеми з КЗОТ не в курсі. ФОП може платити ЄСВ більше мінімалки і це не є фейковою високою зарплатою

Хто вам такое сказав? Ваша пенсія залежить напряму від сплаченного вами ЄСВ. Якщо ви добровільно платите ЄСВ більше, то і пенсія ваша буде більше. Ви можете зайти на портал ПФУ і побачити там все.

А «найкраще» в нашій пенсійній системі що можна до пенсії не дожити, і ніхто нічого нікому не винен. Це кіллер фіча яка собою перекриває навіть знецінення гривні з роками.
Тому ЄСВ краще сприймати як обов’язковий безповоротній донат в ПФУ, платити з мінімалки і забути що від держави може бути якась пенсія.

Так не тільки у нас. Обовʼязкова пенсійна частина є скрізь. У нас хоча б ФОП може обирати.

далеко не скрізь. і взагалі в більшості країн ти платиш на власний рахунок, а не в загальний бюджет. наприклад, в США ти сам вирішуєш скільки і коли ти з цього рахунку можеш взяти (після виходу на пенсію)

В більшості європейских країн є обовʼязковий соціальний податок.
В США загалом система інша. Там вас не зобовʼязують платити, але не дай боже вам потрапити наприклад з апендицитом у лікарню і у вас немає страховки :)
Тому не треба вважати США якимось раєм.

А ще в цих європейських країнах є гарантована адекватна пенсія, а не пакет виживання.
Особисто мені більше подобається американська модель, бо вона більш прозора та зрозуміла. Ти буквально ставишся до пенсійного фонду як до скарбнички. Це як мінімум мотивує її адекватно наповнювати, будувати плани про ранній чи пізній вихід на пенсію і т.п.
Те ж саме стосується і медичного страхування та багато іншого.
І ні, я не США дрочер інакше б давно там жив. Що і можна сказати про Європу.
Наша країна має перспективи вибирати модель у цих питанням і було б добре якби не в розумінні Гетьманцева і ко.

У нас теж є гарна пенсія, якщо ви отримували гарну офіціальну зарплату. В більшості країн ваша пенсія так само напряму залежить від вашої ЗП.
У них насправді інши способи накопичення. Наприклад кредит на нерухомість під низьки відсотки. І нерухомість ця зростає у ціні постійно. І по виходу на пенсію. у вас будинок за 300К євро. І це і є ваш пенсійний фонд.

У нас теж є гарна пенсія, якщо ви отримували гарну офіціальну зарплату.

Отут і розкрилася повна некомпетенція

Маленькое дополнение. «Обязательный донат» есть ни что иное, как побор. То есть, узаконеный отъём денег.

Для ФОП, пенсійний фонд роз’яснює як нараховується страховий стаж, але нічого не каже про саму величину виплат.

Стаж вам нараховується якщо ви платите мінімум. А ваша пенсія залежить від сплати соціальних внесків. Там доречі калькулятор є на порталі ПФУ.

Все каже. Всі суми зафіксовано.

Підписатись на коментарі