«Це принесе до $20 млрд доходу». В Україні можуть скасувати заборону на експорт дронів

💡 Усі статті, обговорення, новини про оборонні технології — в одному місці. Приєднуйтесь до Defence tech спільноти!

Україна планує скасувати заборону на експорт дронів, оскільки ресурсів держави не вистачає на покриття всіх військових потреб у безпілотниках, а залучати кошти на виробництво необхідно. Про це пише видання Financial Times, посилаючись на слова співрозмовників з української влади та бізнесу.

Економічна правда цитує найважливіші тези з матеріалу:

  • Після початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році Україна заборонила експорт військових товарів, щоб забезпечити свою армію всіма необхідними ресурсами. Проте держава не має фінансових можливостей купувати всі доступні дрони та інвестувати в їх розробку. Дозвіл на експорт надлишкової продукції розглядається як спосіб залучити інвесторів.
  • Українській армії терміново потрібні дрони для повітряної розвідки, захисту та атак на великій відстані. Однак обмежені державні ресурси не дозволяють покривати всі військові потреби, тому компанії-виробники дронів шукають можливість продавати свою продукцію за кордон, щоб заробити кошти для виробництва нових дронів для армії.
  • За словами Олександра Маріковського, голови підкомітету Верховної Ради з економічних питань, експорт дронів може принести Україні до $20 млрд доходу — «саме ті гроші, яких нам не вистачає».
  • Деякі українські компанії, такі як Ukrspecsystems, почали виробляти свої продукти в Польщі, щоб обійти експортні обмеження. Маріковський зазначив, що ця тенденція може призвести до відтоку талантів і зменшення податкових надходжень, що робить питання про скасування заборони ще більш актуальним. Керівник компанії Ukrspecsystems Дмитро Хасапов додав, що українським військовим «катастрофічно не вистачає дронів».
  • Компанія Roboneers, яка виробляє бойові модулі, дрони, системи електронного глушіння та вантажні транспортні засоби для фронтових військ, повідомила, що виграє державні тендери за ціною, яка лише покриває виробничі витрати. Найбільшою проблемою для кожної української компанії залишається дослідження та розробка нових технологій.
  • Очікується, що скасування заборони на експорт сприятиме тому, що західні партнери почнуть надавати фінансову підтримку українським виробникам. Деякі країни вже пообіцяли виділити кошти на закупівлю дронів для української армії, але ці програми ще на початковому етапі.
  • Водночас росія значно збільшила виробництво озброєння, і українські учасники галузі оцінюють перевагу росії у дронах на полі бою у співвідношенні від 5 до 10 до 1.


Нагадаємо, міністр оборони Рустем Умєров закликав міжнародних партнерів активніше інвестувати в українську оборонну промисловість. За його словами, Україна здатна втричі збільшити виробництво військової техніки та озброєння, але для цього необхідна підтримка іноземних інвесторів.

Все про українське ІТ в телеграмі — підписуйтеся на канал DOU

👍ПодобаєтьсяСподобалось1
До обраногоВ обраному0
LinkedIn



7 коментарів

Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів Коментарі можуть залишати тільки користувачі з підтвердженими акаунтами.

Вгадайте в якій країні ще є потреба, і яка країна куплятиме.

Що наша держава може зробити, видати заборону або скасувати заборону, може ще взяти гроші у партнерів або взяти податки з торгівлі, знайти ресурси самостійно вона не здатна.

Сума в 20 млрд, це просто смішно, де візьметься такий ринок ? В нас бюджет на цей рік було закладено 6,5 млрд доларів на всю техніку і зброю, на дрони імовірно могло піти 1 або 2 млрд, це у воюючій країні, де дронами закривають проблеми з снарядами, ракетами, з ппо і так далі. Кому в світі треба стільки дронів ?

цікаво скільки грошей можна зібрати на армію з МСЕК і воєнкомів якщо тільки у публічних кейсах ми говоримо про мільйони або десятки мільйонів долларів.

але все як завжди, у нас знайдуть спосіб як виробляти і продавати зброю на захід чи схід але не знайдуть способу як реформувати митницю чи інші структури для того щоб збільшити потоки бабла в державну казну.

За 6 мільонів баксів лише в одному МСЕК. Танк Оплот для Тайланду продавали по ціні $5.15 мільонів за штуку (по контракту поставлено 50 машин). БТР-4Е — $1.1 мільйона доларів за штуку. Ціна модернізації Мі-24ПУ1 — приблизно мільйон доларів. Байрактар ТB2 — $1.2 за штуку. Богдана — приблизно 3 мільйони доларів за штуку. РСЗВ Вільха такий собі аналог MLRS/HIMARS — приблизно пів мільйона доларів за штуку (хоча головна ціна боєприпаси, ціна напевно секретна). МіГ-29МУ1 — ціна модернізації $3.6 мільйона доларів. Тактичний ракетний комплекс Грім-2 — приблизно 5 мільонів доларів за ракету. І так далі.
В країні 148 МРЕБ на загал, припустимо там 3 мілйьна в середньому (десь 10 мілонів, десь 0) — маєм 444 мільйони доларів. А там ще понад 200 ТЦК і т.д. В Країні по зовнішніх аудитам приблизно міойн чиновників, вони нам коштують цілих армій озброєнь.

Давно пора это было сделать — на западе крупные компании только и живут за счет крупных и постоянных заказов. Раз не можем сделать такой заказ то разрешение на экспорт даст возможность хотя бы наполнить бюджет и уже с него сделать заказ

Ага, после развала СССР осколки оборонки стали поставлять вооружение на мировой рынок. Сколько образцов вооружения получили ВСУ после этого ? Правильно до 2015 ни одного, напротив подали все самое современное на тот момент кому придется. Пакистан, Македония, Ефиопия, Иритрия и т.д. Иногда оно всплывало с захватом пиратами Фаины с грузом — танки. Или вообще уничтожили, ракеты и часть стратегической авиации. Последствия — массовые никрологи, но только не тех кто разпродавал и уничтожал бухая воле взорванных ракетных шахт. Они как известно поехали отдыхать в Монако, лазурный берег — казино и отличная охрана которая выдворит из княжества тех кто мешает клиентам, вроде шпионов и журналистов.
Ни одна вменяемая страна мира так не делает.

Це принесе до $20 млрд доходу

x∈[0;20млрд) to be true..

Підписатись на коментарі