Про бронювання айтівців, пільгове оподаткування і виклики для бізнесу — найважливіші тези з вебінару від Speka

30 травня видання Speka організувало вебінар «Бронювання. Мобілізація. Податки ФОП в IT». Під час зустрічі представники влади й бізнесу обговорили головні проблеми та виклики індустрії. DOU пропонує найважливіші тези.

📌 Про бронювання айтівців та електронні повістки

Олексій Урос, директор із розвитку бізнесу Asters:

«Це питання зараз найбільше хвилює бізнес, оскільки ймовірна мобілізація працівників не додає ясності у плануванні. Коли ключових спеціалістів, на яких все тримається, мобілізують, то постає питання, чи існуватиме цей бізнес далі.

Неприємний факт № 1 — працівників, які працюють як ФОП, не бронюють і поки що не збираються. І це не тому, що хтось не любить айтішників, хоча я зустрічав і такі заяви.

Ми бачимо, статистику, що 80% IT-компаній України не подають своїх працівників на бронювання. Переважно через купу страшилок, деякі з яких реальні, деякі ні. Часто трапляється, що ніби документи готові, але очікують подивитись, що там у сусіда й чи не прийдуть з повістками до іншої половини. Тобто компанії зараз оцінюють ризики, хоча зараз більше схиляються до бронювання.

Неприємний факт № 2 — немає безпечної процедури не бути мобілізованим у той період, коли компанія подала заявку на бронювання і до її схвалення. Разом з тим, ми не бачимо якихось перешкод щодо виїзду за кордон для тих, кого забронювали. Якщо є наказ про відрядження, то спокійно виїжджаєш.

Держава, Генштаб і військкомати зараз дійсно роблять великі кроки в сторону автоматизації і введення реєстру військовозобов’язаних. Я нікого не залякую, але коли Михайло Федоров робить заяву, що в Дії повісток не буде, то це означає, що їх не буде саме там.

Це не виключає можливість електронних повісток. У держави є купа інших інструментів, за якими вони можуть „дострибнути“ прямо вам у смартфон. Тому більшість бізнесу, який зараз приймає рішення щодо бронювання працівників, скоріш за все, буде рухатись і схилятись до бронювання. Просто чекати — це ризикована стратегія».

📌 Про пільгове оподаткування ІТ-сфери і ФОП-моделі

Ярослав Железняк, перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики:

«Скажу достатньо прямолінійно як я бачу цю ситуацію, — була пільга і вона скінчилась. Ми провтикали момент який, коли її можна було повернути. Єдиний варіант — прийняти це як даність. Проти продовження пільгового періоду виступає Міністерство фінансів, яке посилається на зобов’язання України перед партнерами не змінювати податкову політику, і наразі цей бан неможливо обійти.

Позиція Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, яку ми намагаємось відстоювати, — не змінювати норми оподаткування для малого, середнього бізнесу та ФОПів.

Бачимо багато пропозицій зараз зменшувати, збільшувати, прив’язувати до мінімалки, є божевільна пропозиція з Офісу президента — цю маячню про податкову реформу 10-10-10% чуємо постійно. Якщо хочуть, можуть вносити цю пропозицію, шанси у них є. Ми ж пропонуємо не вносити змін у цьому напрямку.

Далі буде євроінтеграція, якісь більш жорсткі програми МВФ, але найкраще, що ми можемо зробити зараз, — це дати певну стабільність і передбачуваність».

Олексій Урос, директор із розвитку бізнесу Asters:

«Частина компаній стрибнула в Дія.City ще на початку війни, хоча економічного ефекту для них там не було. Але там є взаємодія з профільним міністерством, є певні очікування. Те саме — історія з ФОПами. В мене частина компаній, щоб забронювати своїх співробітників, бере їх у штат. Деякі компанії роблять пілотні проєкти, де оформлюють працівників за гіг-контрактами. Я працюю з компанією, там чотири тисячі працівників, а контракторів — 15 і вони в Дія.City.

Я поки що не бачу ентузіазму і масового переходу з ФОП-моделі на штатних працівників. Зазвичай компанії це роблять, щоб отримати якісь свої переваги. Публічні випадки трапляються, вони медійні, але в Україні — 282 тисяч IT-спеціалістів, які оформлені як ФОПи. Якщо вони і переходять в штат, то частіше вимушено.

Хоча треба пам’ятати, що ФОП — це люди. Є айтівці, які з 24 лютого вимагали в компанії перевести їх в штат, бо не хотіли сплачувати 5% від зарплати, вони вважають вищий податок своїм вкладом в державу. Тому тут немає однозначної відповіді та точної статистики ще й через те, що IT-ком’юніті доволі закрите і відсторонене. Ми працюємо зокрема над тим, щоб спільнота напрацьовувала консолідовану позицію».

📌 Як змінюється IT-бізнес в умовах війни

Катерина Олійник, віцепрезидентка з правових питань IT Ukraine Association:

«Великий диверсифікований бізнес мав операційні компанії за кордоном ще до повномасштабної війни. І від них ми почули, що так, там вищі податки, але вони розуміють цінність вищого порогу. Це — передбачуваність, стабільність і можливість планувати свій розвиток, не очікуючи постійних кардинальних змін.

Вони платять достатньо високу ціну. Багато компаній говорять, що вони можуть повернутись або будуть навіть закривати офіси за кордоном, коли все стабілізується. Тому що відкриття офісів та реєстрація в інших країнах — це був крок, щоб мінімізувати ризик втрати контрактів, працівників, щоб заспокоїти клієнтів і показати, що компанія має альтернативний план».

Олексій Урос, директор із розвитку бізнесу Asters:

«Бізнес, який обслуговував українські компанії, тепер орієнтується на зовнішні ринки. Коли ти створив офіс у Варшаві, то це вже питання податкового резидентства й це вже інші правила.

Через заборону виїзду для чоловіків не можна приїхати до свого замовника й індустрія говорить, що не вистачить на всіх IBM та Oracle як основних замовників. І ти вже вимушений конкурувати за замовників іншого рівня. На цьому етапі виникають неприємні питання, бо це не відповідає певним нормам, не S&P 500, починається більше юридичних процесів, перевірок. Я не можу сказати що це проблеми, це певні перешкоди додаткові».

📌 Про «маски-шоу» і вилучення техніки в IT-компаній

Катерина Олійник, віцепрезидентка з правових питань IT Ukraine Association:

«Ми працюємо над тим, щоб, по-перше, обмежити можливості вилучати техніку в IT-компаній. Останній варіант нового законопроєкту був якраз по технічних нюансах. Щоб мати можливість збирати докази в електронному вигляді без вилучення техніки під час оперативно-слідчих дій. Це основний момент, який ми намагаємось подолати, щоб був мінімальний тиск на бізнес, з мінімальним ефектом на економічну діяльність».

Олексій Урос, директор із розвитку бізнесу Asters:

«Поки що ми не бачимо сплеску обшуків, звісно іноді в бізнес-центри приходять „гості“. Зокрема перевіряють на зв’язки з російськими та підсанкційними компаніями. Багато компаній, можна сказати, „очистилися“, і в них немає російських клієнтів, але ти все одно це маєш довести правоохоронцям.

В юридичній сфері була подібна позиція — теж не супроводжувати російський, білоруський бізнес. Хтось розірвав угоди — і ніби все в порядку, а хтось ні. Й такі ж питання виникають у правоохоронних органів, вони роблять запити приїжджають в офіси, але якихось „бєспрєдельних“ кейсів зараз не бачимо. Звичайно, є деякі точкові питання, але вони є у кожній індустрії й зараз не масові».

Все про українське ІТ в телеграмі — підписуйтеся на канал DOU