Як хочуть підвищити податки та чи це суперечить гарантіям для резидентів Дія City

UPD від 10 жовтня. Верховна Рада ухвалила законопроєкт про підвищення податків

Уряд подав до Верховної Ради законопроєкт № 11416, яким хочуть внести зміни до Податкового кодексу України та інших законів. Мета — знайти для держбюджету 500 мільярдів гривень, які мають піти здебільшого на фінансування Сил оборони.

У доопрацьованому варіанті відмовилися від підвищення ПДВ, однак суттєво розширили базу оподаткування військовим збором. Пояснюємо, що саме може змінитися для ІТ-компаній, найманих працівників і ФОПів, а також чому резиденти Дія City виступають проти цього законопроєкту.

📌 Як є зараз і що пропонують змінити

Наймані працівники зараз платять:

• 18% ПДФО від суми зарплати;
• 1,5% військового збору від суми зарплати;
• 22% ЄСВ від суми зарплати (сплачує роботодавець).

Актуальні податкові зобовʼязання ФОП третьої групи:

• 5% єдиного податку від суми доходу;
• 22% ЄСВ від мінімальної заробітної плати (1760 грн).

Якщо законопроєкт приймуть, то найманий працівник платитиме:

• 18% ПДФО від суми зарплати;
• 5% військового збору від суми зарплати;
• 22% ЄСВ від суми зарплати (сплачує роботодавець)

ФОП третьої групи платитиме (згідно з законопроєктом):

• 5% єдиного податку від суми доходу;
• 1% військового збору від суми доходу;
• 22% ЄСВ від мінімальної заробітної плати (1760 грн).

«ФОПи платять і зараз в 4-5 разів менше податків. Новим законопроєктом ця ситуація лише погіршиться. Розрив в оподаткуванні найманих працівників та ФОПів сприятиме тому, що компанії частіше надавати перевагу співпраці за системою ФОП, а не трудовим договорам.

З одного боку, так зменшується оподаткування, однак такий працівник отримує значно менше гарантій, аніж передбачено Кодексом законів про працю», — коментує юрист адвокатського обʼєднання Paradigm Іван Щеглаков.

5% військового збору платитимуть і гіг-контрактори. Їхні податкові зобовʼязання зараз — це 1,5% військового збору, 5% з отриманого доходу, 22% ЄСВ з мінімальної зарплати.

Іван Щеглаков додає, що законопроєкт № 11416 може вплинути на ІТ-компанії, зокрема й на резидентів правового режиму Дія City. Окрім підвищення податків для найманих працівників і ФОП, пропонують також ввести військовий збір в розмірі 1% від доходу для компаній, які є платниками податку на прибуток.

📌 Реакція Diia.City United

У спілці Diia.City United, до якої входять Ajax, Genesis, MacPaw, Monobank та інші, заявили, що не підтримують підняття податків з доходів компаній і фізосіб, та закликали уряд розглянути альтернативні джерела наповнення бюджету. Серед аргументів спілки — правові гарантії, які надала держава резидентам Дія City.

«Держава взяла на себе зобов’язання щодо правового та податкового простору для технологічного бізнесу Дія City — упродовж 25 років забезпечувати дотримання цих гарантій і стабільність його умов, які визначають особливості оподаткування, додержання прав і законних інтересів резидентів та залучених ними фахівців.

Підняття податків з обороту (доходу) щодо резидентів Дія City та залучених ними фахівців не відповідатиме взятим на себе державою зобов’язанням», — йдеться у заяві Diia.City United.

📌 Розʼяснення юриста

У статті 3 закону «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» зазначено:

«Правовий режим Дія City встановлюється на необмежений строк, але не менш як на 25 років з дня внесення до реєстру Дія City запису про першого резидента.

Упродовж 25 років держава гарантує резидентам Дія City чинність цього правового режиму та стабільність його умов, визначених цим Законом, законами України, що визначають особливості оподаткування резидентів Дія City, а також додержання прав і законних інтересів резидентів та залучених ними фахівців».

«Тобто під час запровадження режиму Дія City держава взяла на себе обов’язок упродовж 25 років не змінювати умови цього режиму. У тому числі й ті, що стосуються оподаткування.

Прийняття законопроєкту № 11416 фактично порушує цю правову гарантію. Такі дії держави можна кваліфікувати як порушення принципу правової визначеності (цей принцип передбачає, що закони та інші нормативно-правові акти повинні бути достатньо стабільними, аби суб’єкт права міг наперед передбачати та планувати свою поведінку)», — коментує Іван Щеглаков.

📌 Заклик до діалогу з владою

У Diia.City United кажуть, що пропоновані податкові зміни не враховують позицію бізнесу, а нововведення не обговорювались з бізнес-асоціаціями.

У коментарі для DOU в спілці додали, що такий діалог почався лише зараз. Зокрема, заплановано спеціальне засідання Ради з питань підприємництва в умовах воєнного стану, де шукатимуть спільне рішення щодо податкового законопроєкту. Цю зустріч також анонсував співзасновник monobank і співголова стратегічної ради Diia.City United Олег Гороховський. Коли відбудеться спеціальне засідання, поки що невідомо.

Міністр фінансів Сергій Марченко в інтерв’ю РБК-Україна зазначив, що уряд готовий до дискусії в парламенті щодо можливих форматів підвищення податків, але часу для таких обговорень залишилося мало.

«Способи ми запропонували, можна дискутувати. Але ми би хотіли, щоб ця дискусія була дуже короткою і ефективною — домовилися про перегляд та імплементували. Часу для затягування дискусії у нас немає», — відповів міністр.

📌 Контекст

18 липня Кабінет міністрів схвалив законопроєкт зі змінами до державного бюджету та Податкового кодексу. Уряд пропонує збільшити видатки цьогорічного кошторису одразу на 500 млрд грн. Гроші планують зібрати за допомогою запозичень на внутрішньому ринку та підвищення податків. Детальний розбір документа публікувала Економічна правда, а DOU тезово пояснював, як може змінитися оподаткування для ФОП.

Також уряд пропонує встановити військовий збір з деяких операцій:

• 5% від вартості банківських металів;
• 30% від вартості ювелірних виробів;
• 15% від вартості легкових автомобілів, придбаних юридичними та фізичними особами (окрім випадків забезпечення такими автомобілями осіб з інвалідністю);
• 5% від доходу з продажу нерухомості фізичними особами, які протягом року продали один об’єкт нерухомості;
• 5% від тарифу за користування мобільним зв’язком.

Поки що законопроєкт зі змінами до бюджету та податкового кодексу погодив уряд. Для того, аби нововведення набули чинності, за нього ще має проголосувати Верховна Рада. Як повідомляв народний депутат Ярослав Железняк, найбільш вірогідні дати для першого читання — 20-ті числа серпня.