На війні загинув Front-end Developer «Ланет» Андрій Чабан. Колеги поділились спогадами про героя

Захищаючи Україну, загинув Front-end Developer «Мережі Ланет» Андрій Чабан. Він працював у компанії з лютого 2019 року до початку повномасштабного вторгнення.

«Світлий і завжди привітний... Залишилися дружина та маленька дитина. Нема слів. Світла пам’ять і вічна слава», — написав про колегу Микола Андрущенко, Head of Marketing «Ланет».

Колеги Андрія з «Ланет» поділилися з DOU своїми спогадами про героя:

Анна Ліщенко, проектна менеджерка:

«Із Андрієм у нас виходило спілкуватися легко. Він завжди розумів, що тобі потрібно. Він знаходив час розібратися у складних задачах та проєктах. Був спокійним та мав дорослий, здоровий погляд на життя. Під час карантину ми приїжджали рано до офісу і часто пересікалися дорогою за кавою.

Андрій завжди розповідав про свою сім’ю, дружину та сина. Розповідав про свій шлях розробника. А ще казав, що не може працювати вдома, бо вдома завжди є сім’я, а час для сім’ї — то час для сім’ї. Нам дуже буде не вистачати такої світлої людини. Ми втрачаємо найкращих».

Олександр Чернов, керівник відділу онлайн-розробок:

«Він дуже любив свою сім’ю та часто ділився цим. Під час ранкових дзвінків по скайпу він завжди перебував у кімнаті з сином, який часто бував у кадрі і намагався взяти участь, простягаючи палець до камери, вимовляючи свої перші слова.

Останній рік ми постійно зідзвонювались і годинами обговорювали всі події, що відбуваються в країні. Ми були як Фейгін та Арестович. Він дуже сумував за роботою і завжди був у курсі виходу нових версій фреймворків, щоб в майбутньому наздогнати втрачене. Також Андрій мав гарне почуття гумору, адже саме від нього ми дізналися, що варення без смаку і запаху називають ковідлом =)».

Віталій Малинка, Front-end Developer:

«Я познайомився з Андрієм на поточній роботі. Нам не доводилося часто спілкуватися, оскільки займалися окремими проєктами, але з моменту початку війни стали більше контактувати. Хотілося його всіляко підтримати. Для мене стало відкриттям, що він уже був на той час ветераном АТО. Саме тому його відразу призвали до служби з моменту повномасштабного вторгнення росії.

Для мене Андрій залишиться щонайменше доброю, скромною та інтелігентною людиною, а також мужнім воїном. Я не чув від нього жодного дорікання чи ниття. Так, йому було страшно. Але він сміливо йшов на „нуль“, щоб захистити свою сімʼю, всіх нас, свою країну. Він лише на рік молодший від мене. Йому жити б ще та жити, ростити свого синочка. Та, на жаль, він загинув. Хай спочиває з миром!».

Євгеній Бурлак, Front-end Developer:

«Пам’ятаю його ще зі співбесіди — він був таким привітним та життєрадісним. Ми працювали як на різних проєктах, так і на спільному проєкті в одній команді. Він завжди використовував цікаві підходи у розробці та ділився досвідом, був справжнім професіоналом. Частенько ділились своїми проблемами та досягненнями в розробці.

Я знав, що він служив в АТО, але він не відрізнявся від інших розробників. Він був найспокійнішим у відділі, завжди був впевнений у термінах виконання завдань. Працювати з ним було одне задоволення. Ми завжди ходили разом на обід, обговорюючи найцікавіші події у світі та в розробці. Бажаю всім таких сміливих та відповідальних друзів та колег».

Тамара Білоус, проектна менеджерка:

«Андрій сидів біля мене в офісі. Так було класно з ним спілкуватися, щоб відволіктись від роботи. Часто в наші дискусії включались інші і це був міні дебатний клуб. Ми обговорювали новинки фільмів, документалки. Він часто радив щось подивитись і це було прямо 10 з 10. У нього був гарний смак.

Я вчилася у Андрія, як жити без переживань та непотрібних нервів. Ну от де ви зустрінете розробника, який 4 дні робив новий розділ з купою нових API, а потім на фразу „Нас попросили все концептуально змінити“ — сказав: „Якщо треба — зробимо. Нема питань“.

А ще Андрій більше за всіх чекав на Ретро, бо він завжди любив у щось пограти. Часто перед зібраннями розказував якийсь смішний і дотепний жарт — і на зустрічі панувала весела атмосфера. З Андрієм було легко, бо він був відкритою та дружелюбною людиною.

Із ним завжди можна було обговорити і порадитись щодо життєвих питань. Пам’ятаю, ми обговорювали, яка енергозберігаюча лампочка краща ще задовго до того, як це стало мейнстрімом. У роботі він був відповідальним, можна було на нього покластися. Часто обговорював з хлопцями та пробував нові бібліотеки, виступав з доповідями на Knowledge Sharing. Мені буде дуже не вистачати тебе, Андрію!».

Друзі збирають гроші, щоб підтримати сімʼю Андрія Чабана. Долучитися можна за посиланням.


Команда DOU висловлює щирі співчуття родині та близьким. Вічна пам’ять герою! 🕯

Оновлення від 24 січня: додали спогади про Андрія від колег.

Все про українське ІТ в телеграмі — підписуйтеся на канал DOU

👍ПодобаєтьсяСподобалось7
До обраногоВ обраному0
LinkedIn



3 коментарі

Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів Коментарі можуть залишати тільки користувачі з підтвердженими акаунтами.

Працював з Андрієм , добра і світла людина.

Вічна пам’ять! Низький уклін герою.

Підписатись на коментарі