Захищаючи Україну, загинув співробітник Syndicode Антон Гарбуз. Колеги діляться спогадами про героя

31 березня на передовій загинув Антон Гарбуз, Project Manager у компанії Syndicode. Йому було 33 роки, у героя залишилася дружина і донька. Колеги діляться спогадами про Антона та збирають фінансову допомогу для його рідних.

«Наш друг віддав життя, допомагаючи бойовим побратимам у Бахмуті. Антон був командиром взводу батальйону „Берлінго“, пішов добровольцем в армію в перший день війни. Водночас він збирав гроші на квартиру для своєї родини — дружини Ірини та 5-річної доньки Анни. Йому просто трішки не вистачило часу...», — написали на сторінці Syndicode.

Колеги вирішили допомогти завершити збір і втілити останній план Антона — купити житло для його сімʼї. Долучитися можна за посиланням.

Дмитро Романченко, Managing Director у Syndicode:

«Друже, пробач, що не вберегли.
Дякую тобі за все.
За гонку націй,
за ранкову рибалку,
за допіо біля офісу,
за те, що навчив мене вʼязати вузли,
за бутерброди на рибалці,
за чесність та прямоту,
за відданість своїй роботі,
за твою чудову донечку,
за твоїх друзів, яких сьогодні прийшло дуже багато,
за почуття гумору,
за відвертість й іноді різку прямоту,
за твою людяність та справедливість,
за все-все-все.
Не пробачим ніколи.
Відпочивай із миром, воїне».

Альона Денисенко, керівниця фінансового відділу:

«Антон, ти для мене був справді другом. Я завдячую кожній хвилині, яку ми провели разом. Тепер ніхто не скаже, що „Ми з пацанами зробимо всьо, як ти скажеш, аби ти була довольна“. І це означало: „Я скажу пацанам так зробити“.

Ти не просто людина, друг, колега. Ти — кіборг. Справжній воїн, справжній Герой. Тебе, як нікого іншого, дуже не вистачатиме. Ти єдиний, хто мав суперздібності, був завжи позитивним, щирим, відданим, безкорисливим. Твого „обняв-підняв“, „мала, не кіпішуй“, „зараз я розкажу цим гусям...“, „драсте, тута“, „Альо на“, „подгрєбай“, „давай будемо хавати“, і „чого ти ще не нагрілась“ — капець як не вистачало весь рік і не вистачатиме.

Пам’ятаю, як ти шукав квіти посеред ночі, тому що у дружини друга день народження. Ти завжди показував, яким має бути чоловік і батько. Тобі ніколи нічого не було потрібно, ти завжи готовий був віддати останє людям котрі поруч. Ти все робив для своєї сім‘і і своїх друзів. Тоха, відпочивай з миром, ти наш герой. P.S. Я так і не навчилась пити допіо, уже і не навчусь... Ця клята війна забирає найкращих».

Андрій Маковенко, Software Development Engineer:

«Слів досі немає і важко в це повірити. Написав Антону в телеграмі, коли вітав його з останнім днем народження: „Я пишаюсь мати можливість називати тебе своїм другом“. Я дійсно пишався і буду пишатись завжди.

Хоробрий воїн, щирий друг, прекрасний колега, душа компанії, люблячий батько і чоловік. Твої вислови пройдуть із нам крізь життя, ти назавжди закарбувався у серці і пам’яті. Спочивай з миром, брате. Вічна шана і слава! Обнял-поднял».

Олександр Олійник, Software Development Engineer:

«Тоха, з тобою пішла і частинка мене. Серце болить, сльози течуть і не віриться в це. Я сподівався на диво, що ти ще будеш моєму синові розповідати, як це воно там було. А я б йому казав, що ти найсміливіша людина, яку я знаю. Що ти мій герой».

Альона Рябошапко, співробітниця Syndicode:

«Пам’ятаю, я прийшла на співбесіду в офіс, тоді ще ходили в офіси) Ми домовились на 8 ранку, офіс майже пустий, були лише колеги, які проводили співбесіду, завершували прибирання і Антон. Він єдиний уже був за ноутом так рано. Просто привітався і заговорив щось по-доброму, типу „давай до нас в команду“. І це так запамʼяталось і вплинуло на рішення прийняти оффер.

Ми Колись приймали участь в командному благодійному біговому марафоні. Для мене це був перший і єдиний забіг, а для Тохи — сотий, мабуть. Я була найслабшим бігуном, Тоха — найсильніши бігуном у нашій команді. І що ви думаєте? Ми прибігли разом! Для мене це був накращий мій біговий результат, для Тохи — найгірший, але ми прибігли разом, і це було важливо.

Тоха завжди мав в арсеналі купу свої специфічних фраз, які ми використовуємо і досі. Вони максимально емоційно передають описане. Я навіть думала зібрати словник його фраз, але так і не дійшли руки. Наприклад, „смачно, аж шуба завертається“. Наприкінці мітингу завжди казав „по кедам“ або „по коням“, що означало „гайда робити роботу“. Коли хтось погано виконував якусь роботу, він завжди казав „ну ти гусь“. Коли чекали курʼєра — говорив „ну що там? де той пегас?“.

Дуже уважно і по-джентельменські вів себе з дівчатами в офісі, завжди проявляв джентельменські манери. Колись була історія: я рахувала готівку рахувальною машинкою, а у мене довге волосся. І так склалося, що рахувальна машинка зажувала волосся. І ні туди, ні сюди. Я думала, що вже все — ножиці і каре. Але ні, Тоха знайшов, як мене врятувати з мінімальною втратою волосся. Дуже багато було спільних приємних історій, спогади про які зігрівають нас досі. Тоха був тією людиною, якої справді дуже не вистачає».

Руслан Коцюруба, Software Development Engineer:

«Коли я тебе вперше побачив, як ти пройшов повз мене в офісі, — я відчув, що ти крутий. Подальше спілкування закручувало нашу дружбу все більше і більше. Я дуже цінувавв і дуже любив тебе, друже. Ти був із таких людей, яких буває мало — до яких тягнуться і тягнуться люди.

Ти був сильним і упевненим в собі (часом навіть занадто) і ніколи не показував слабкості. Ти всім показував, яким має бути батько і чоловік, бо ці ролі ти виконував найкраще. Ми провели багато веселого часу, але скільки ще ми з тобою не зробили... Скільки планів у нас було. Величезний біль, непоправна втрата. Спочивай з миром, друже, а ми збережем тебе у наших серцях».

Олексадр Гайдук, Software Development Engineer:

«Коли з дружиною отримали звістку про загибель Тохи, нас заціпило. Я зупинив машину і ми просиділи в повній тиші близько години. Стримати сліз не було сил. Мені здалося, що я за все життя так багато не плакав, як того дня.

Тоха був справжнім. Це якість, яка яскраво його вирізняла. Він був справжнім другом, справжнім батьком, справжнім захисником. Людина, про яку найкраще казали його вчинки, ставлення до життя та людей, які його оточували. Я пишаюся, що знав тебе, Тоха. Дякую тобі за дружбу та за твою безцінну жертву».

Команда DOU висловлює щирі співчуття родині та близьким. Вічна пам’ять! 🕯

Все про українське ІТ в телеграмі — підписуйтеся на канал DOU