У Києві запускають автоматизовану систему відкриття сховищ. Один із варіантів входу — через згенерований чат-ботом код

Електронна система доступу до укриттів вже пройшла тестування в столиці, її готують до введення в експлуатацію. Перший експериментальний пристрій обладнали в одній зі споруд цивільного захисту в Дарницькому районі, повідомляє Київська міська військова адміністрація.

Як уточнюють в КМВА, система має чотири незалежні варіанти відкриття дверей до сховища:
— автоматично, коли в місті оголошується повітряна тривога;
— дистанційно диспетчером через зв’язок переговорного пристрою;
— фізичним ключем;
— через пін-код, який генерується в чат-боті «Бомбосховища Києва».

Усі чотири варіанти працюватимуть незалежно один від одного і надаватимуть безперешкодний доступ за будь-яких умов. Якщо вимкнеться постачання електрики — система резервно живитиметься власним акумулятором. Вихід із закритого сховища буде також безконтактним — достатньо піднести руку до сенсорної кнопки.

«Диспетчер має змогу не лише відчиняти двері і тримати голосовий зв’язок з відвідувачами сховища, а ще й контролювати справність системи. І разі виникнення несправностей чи технічних проблем диспетчер може оперативно викликати технічну підтримку для відновлення роботи обладнання. Після запуску цієї першої системи ми будемо системно встановлювати такі пристрої й в інших укриттях столиці», — прокоментували в КМВА.


Нагадаємо, влада Києва також ініціюватиме звернення, щоб забудовники не могли обійти законодавчу норму, яка зобов’язує їх оснащувати житлові будинки укриттями і сховищами. Актуальну карту укриттів у столиці можна переглянути за посиланням.

👍ПодобаєтьсяСподобалось2
До обраногоВ обраному0
LinkedIn



9 коментарів

Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів Коментарі можуть залишати тільки користувачі з підтвердженими акаунтами.
— через пін-код, який генерується в чат-боті «Бомбосховища Києва».

Т.е. формально товарищ майор будет знать, в каком бомбоубежищи находится максимальное к-во людей, как быстро это убежище наполняется и куда именно нужно в следующий раз лупить ракетой.

Навіщо лупити ракетою в сховище, якщо і так відомо де найбільші скупчення людей

Навіщо лупити ракетою в сховище

Чтобы создать атмосферу террора и безысходности, показать что «даже в убежище вас достанем»?

Будь-яка аварійна система має бути простою, як двері. Чим простіше — тим краще, бо менше точок відмови. В ідеалі — фізичний, мідний (чи оптичний) хвостик від кожного замка до диспетчера. Без інтернетів, роутерів та GSM-подовжувачів. При пропаданні зв’язку, живлення тощо замок повинен автоматично ж відчинятися.

З того, що було зроблено:
— Автоматичне відкриття — ОК. Тільки підв’язувати його треба не до сайту alerts.in.ua, а до того ж пульту у бункері, звідки вмикається сирена. Знов-таки — фізичним хвустиком, не через інтернет, ардуінку та Wi-Fi подовжувач;

— зв’язок з диспетчером — ОК, якщо, знов-таки, зроблено «напряму»;

— фізичний ключ — дуже ОК;

— OTP, паролі, телеграми, пін-коди — просто не потрібно, бо надмірно ускладнює систему. Якщо ляже канал доступу до диспетчера — пін-код просто «не дійде», якщо не ляже — можна викликати диспетчера і відкрити двері.

Може хтось бачив більш детальний технічний опис цієї системи? Цікаво було б подивитись на «нутрощі».

а що як раптом інтернет пропаде?

На крайняк зробіть вже синхронну генерацію OTA з прив’язкою до часу.

а що як раптом інтернет пропаде?
— автоматично, коли в місті оголошується повітряна тривога;
— дистанційно диспетчером через зв’язок переговорного пристрою;
— фізичним ключем;

а якщо немає зв’язку і фіз ключа? а якщо немає електрики? це питання які б варто було задати при дизайні сховищ.

Тобто у нас є три незалежні варіанти відкриття сховищ: автоматичний, віддалений і ручний. Але комусь здалось, із незрозумілих причин, що цього замало...
І не дивлячись на те, що Кіберполіція не рекомендує користуватись Telegram, бюджетні кошти підуть саме на Telegram-бот, що лише посприяє розповсюдженню Telegram серед населення. Лишилось дізнатись хто буде підрядником таких софтверно-хардверних інновацій і чи не за кількість рядків коду вони будуть поглинати бюджетні гроші

За кількість, тому будем писати по слову на кожному рядку.

Підписатись на коментарі