Борняков розповів про стратегії ШІ-регулювання в Україні. Головні тези

На початку серпня Мінцифри зайнялося регулюванням штучного інтелекту і провело стратегічну сесію з понад пів сотнею експертів. Видання Forbes записало бліцінтерв’ю із заступником голови Мінцифри Олександром Борняковим про результати сесії.

Публікуємо головні тези.

📌 Про те, чому взялися за регулювання ШІ

Мінцифри зібрало дотичних до штучного інтелекту юристів, інженерів, освітян, щоб зʼясувати, чи потрібне регулювання та в якому вигляді.

«Ми хотіли почути різні думки. Тобто відповідь, що регулювання не потрібне, нас теж влаштовує».

📌 Про можливі стратегії регулювання

За словами Борнякова, перша стратегія — імплементація AI Act, який планують ухвалити в Європейському Союзі.

«Якщо ми стаємо членами ЄС, ми маємо також ухвалити законодавство, що імплементує цей акт».

Друга стратегія — розробка власного законопроєкту та іншої регуляторки.

Третя стратегія — йти за так званою британською моделлю, не робити окреме регулювання, а внести зміни, що стосуються штучного інтелекту, до відповідних законів. Наприклад, законодавства про права людини, інтелектуальну власність тощо.

Четверта стратегія — індуктивний підхід. «Спочатку ми можемо створити „пісочницю“, описати основні принципи, подивитися, що заважає, що допомагає, і поступово рухатися».

Заступник голови Мінцифри схиляється саме до індуктивного підходу.

«Я вважаю, що копіювання європейського законодавства поки не потрібно. Ми ще не в Європейському Союзі. В нових інноваційних сферах це може мати негативний ефект.

У ЄС є своя специфіка, своя архітектура державного управління. У нас — інша. Можливо, ухвалювати європейське законодавство, що враховує інтереси 27 країн, буде обтяжливо».

📌 Про залучених експертів

Наразі у Комітеті з питань розвитку сфери штучного інтелекту при Мінцифри 53 учасники. Наступних два роки його очолюватиме Олексій Молчановський — керівник магістерської програми Data Science УКУ. Співголова — президент Київської школи економіки (KSE) Тимофій Милованов.

«У нас є в комітеті люди, які роблять круті проєкти. Це Анна Булах — голова з етики ШІ та партнерств у Respeecher, Дмитро Волошин — технічний директор Preply, Дмитро Швець — співзасновник Reface. Також керівна партнерка CleverAgri Ірина Кравець, СЕО Deus Robotics Павло Пікулін».

«Тому ми вважаємо, що у нас зараз достатньо експертизи. Якщо будуть питання, які ми захочемо поставити безпосередньо OpenAI, ми це зробимо — ми з ними на зв’язку».

📌 Про дедлайн розроблення рішення

«Є терміни, які поставив Євросоюз, не скажу, що вони дуже швидкі. У них є ще пів року. Відповідно нам треба бути швидшими.

За місяць буде відповідь, яким шляхом нам краще йти».

Раніше ми обговорювали, що ЄС готує закон, який регулюватиме використання штучного інтелекту, і розбирали побоювання очільника OpenAI Сема Альтмана щодо розвитку ШІ.

Все про українське ІТ в телеграмі — підписуйтеся на канал DOU

👍ПодобаєтьсяСподобалось0
До обраногоВ обраному0
LinkedIn



3 коментарі

Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів Коментарі можуть залишати тільки користувачі з підтвердженими акаунтами.

«Мне би ваші проблеми» ©
Тат так — треба це урегулювати, бо в кіно нам показали як страшенні термінатори всіх людей у майбутньому переб’ють.
Панове заспокойтеся! Люди самі з цим впораються. І без термінаторів.

Ваш заклик, навпаки, є закликом прискоритися. Бо людей у чотирьох пропозиціях можно розгледіти хіба що під мікроскопом.

Люди дбають про своє життя. Через слабкість одного голосу, люди об’єднуються. Об’єднання вислуховують багато сторін щодо вимог, та щодо можливостей вирішити питання. Таким чином люди вимушено вирішують питання загалу. Це — ліва повістка.

Бізнесмени дбають про свої статки. Через привабливість дохідних бізнесів, вони мусять захищатися, встановлювати перешкоди для входу у бізнес. Перешкоди у вигляді загального закону по факту вирішують суто питання меншини. Це- права повістка.

Зразок ЕС: ШІ акт дозволяє стягнути 30 млн за будь що штучне. Це десь 1000% середньостатистичного бізнесу тітоньки Емми. Або стягнути 6% з компанії масштабу пана Альтмана. Це — права повістка.

Розробка власного проекту: загальний закон має формально вирішувати питання українського загалу. Звісно, наші компанії не можуть сплатити 30 млн без здиру третьої шкури з українського споживача. Має бути щось пристосоване до реалій країни. Але застосовано метод об’єднання-сімулякра: «у нас тут поважний комітет .. експертизи достатньо» — читай: ніякі інші ідеї та прагнення не потрібні. Це — суто права повістка. Трохи лівенька з тої точки зору Єврокомісії, бо, дивись, ЄУ-злидні теж хочуть грати у ШІ-гру, але ні, не задля споживача.

Британка: о, ні, це що, думати потрібно!? А що буде, якщо поки ми думаємо, якісь схвильовані об’єднання свою пику у процесс засунуть? Британка — потенційно ліва повістка, але за складністю стеження за руками де-факто теж права, дуже права. Може зайти експертна бригада ЄС та продавити своє ще більш драконівське бачення. Краще ж за час стрибка з 10 метрової вежі 30 млн EUR перетворити у 30 тис UAH; а коли винирнеш, відіслати пакунок народу з провідницею зеленого экспрессу.

Індукція: справжня індукція навіть складніша за Британку. Індукція одна з найскладніших розумових справ. Вийде з того роя експертів точнісінько нічого, але почекати можна. Якщо почекати, то по ріці пропливе труп мавпи з відірваними руками. Всім відомо, що у мавп обидві руки ліві; тоді та мавпа, що залишиться на березі, буде з двома правими.

Понятно, все понятно. Будет как с дия-сити: гавно в красивой обертке из слов

Підписатись на коментарі