Будівництво заводу для виготовлення чипів в Україні. Які є сценарії

В Україні планують створити завод з виготовлення чипів. Пункт про це міститься в Стратегії цифрового розвитку інновацій до 2030 року, яку Кабмін затвердив 14 січня.

Про це повідомляє Forbes. За даними видання, Міністерство цифрової трансформації розглядає два підходи реалізації цього проєкту: ліцензування готової технології або залучення стратегічного партнера.

Деталі 📌

Йдеться про виробництво чипів за 180, 130 та 110 нм технологією. Ці чипи створюватимуть для потреб оборонного та аграрного сектору.

При ліцензуванні технології «під ключ» іноземна компанія будує завод, постачає обладнання та запускає пілотну лінію. В цьому випадку Україна отримує контрольний пакет акцій, а спеціалісти проходять навчання за кордоном.

В матеріалі йдеться, що цей варіант дозволить Україні зробити власну надбудову до наявної технології й виробляти більш спеціалізовані чипи. Проте черга на іноземне обладнання в такому випадку може сягати півтора року.

Другий можливий варіант, стратегічне партнерство, передбачає залучення партнера через державний тендер. В цьому випадку Україна може отримати міноритарну частку, що дозволяє квотувати замовлення на виробництво згідно з власними інтересами.

Forbes повідомляє, що серед потенційних партнерів розглядаються такі компанії, як австрійська AMS, французька CMP, німецькі IHP і X-FAB, французько-італійська STMicro, материнська компанія китайського виробника чипів SMIC — LFoundry, ізраїльська TowerSemiconductors.

На роль партнера для розробки ПЗ під чипи розглядають американську компанію Silvaco Group.

Витрати, терміни та виклики 📌

В матеріалі зазначається, що для будівництва заводу за моделлю ліцензування треба приблизно $1 млрд. Ліцензування технології сплачується окремо. Загальна ціна може доходити до $5 млрд.

Який варіант міжнародної співпраці в пріоритеті — наразі невідомо. Спочатку треба ухвалити закон Chips Act UA — аналог європейського закону про чипи. Також треба розробити і затвердити субсидії і пільги для партнерів.

Зазначається, що від угоди з партнером до виходу на повну виробничу потужність треба, щонайменше, три роки. Однак невідомо, скільки часу займатиме вихід на угоду. Нагадаємо, що саму стратегію презентували у грудні 2023 року і на її затвердження пішов рік. Також підписання угоди може бути ускладнене ситуацією на фронті. Тому важливо стабілізувати фронт і створити гарантії безпеки.

Все про українське ІТ в телеграмі — підписуйтеся на канал DOU

👍ПодобаєтьсяСподобалось3
До обраногоВ обраному0
LinkedIn



36 коментарів

Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів Коментарі можуть залишати тільки користувачі з підтвердженими акаунтами.

Не тільки процессори intel/amd потрібні. Є багато необхідних мікросхем які можна виробляти на техпроцесах 110нм. Та навіть ті силові транзистори яких купа в однарозовому дроні виготовляются на подібному обладнанні (180нм і більше).

А смисл? Локалізувати виробництво доцільно тільки для власних унікальних мікросхем, або нішевих, імпорт яких може бути потенційно заборонений чи країною експортером, чи третьою стороною (санкції). Транзистори, і навіть ARM контролери завжди можна знайти, бо вироблять їх багато країн. Але в будь-кому разі завод не може коштувати мільярди, коли ціна вживаних вимірюється десятками мільйонів. За 5 лярдів скоріше за все можна купити завод якогось не особливо популярного виробника ARM контролерів разом з персоналом ліній, інтелектуальною власністю та відділом розробки з релокейтом. Щось дійсне серйозне нам все одно не по зубам, а просте і так можна дістати. То нащо нам цей завод, крім як в дослідницьких цілях? А на 5 лярідів сотню дослідних можна купити.

, імпорт яких може бути потенційно заборонений чи країною експортером,

ну т.е. ддля всех
если помните, немці, например, запрещали продавать нам банальніе станки для металлообработки (хотя русне продавали их же в нереальніх количествах)

Не партесь, це просто «прожекти» від людей які мало на шо задатні, тільки користуватись державою як своїм карманом.

Проблема навіть не стільки в тому, що всі державні позиції займають новиє ліца повні бовдури та абсолютні профани в усьому, за що вони не візьмуться, як в даному випадку пан хведорів і міністерство синекур в його керовничестві, а в тому, що ці виродки просто розкрадуть озвучені суми і на цьому все.

У нас Укроборонпром не може виготовити якісні міни для хлопців на передку, а ці потвори уже гроші ділять на фантастичні ініціативи. Може ми почнемо з того, що потрібно було не просто на вчора, а на 3 роки тому?

Так ніколи не було інакше ) весь час знаходяться прожекти на які можна спустити гроші. Хай буде, за останні 25 років, я не побачив ні однієї реальної спроби це змінити. Я не бачу людей зданих робити правильні речі в правильний час в великому масштабі.

Самого виробництва чіпів в нас ніколи не буде. Вважаю будь-яку дискусію просто недоцільною на цю тему. Це дорого і не має жодного економічного обгрунтування.

А ось нові дизайн цетри компаній виробників чіпів можуть відкриватися після війни. Знову ж таки, виходячи з економіної доцільності в порівнянні з іншими локаціями, ризиків для ведення бізнесу та наявності відповідних фахівців.

Маючи на всю країну лише Cypress і Melexis, ризики іти в IC Design з точки зору job security надто великі, навіть у порівнянні зі схемотехнікою і ембеддедом.

Насправді це не так. Навколо самих чіпів є велика екостистема, лише декілька ключових компонентів, в кожному з яких працюють окремі команди:
1. Дизайн та верифікація цифрової частини
2. Дизайн та верифікація аналогової частини
3. Інтеграція всіх блоків разом на кристалі і верифікація, що нічого не поламалося після інтеграції
4. Тестування характеристик чіпа як прийде з фабрики
5. Розробка та валідаціія драйверів для периферійних блоків (наприклад, USB, графіка і т.п.)
6. Розробка чи адаптація стандартних засобів програмування чіпа
7. Адаптація засобів розробки (IDE, компілятор, дебаггер, всякі Wizards для конфігурації
8. Прототипи архітектури (FPGA)
9. Демо-проекти та типові проекти використання продукту
10. Підтримка клієнтів
А- п.5-7 — звичайна робота по розробці програмного забезпечення для заліза.

Власний досвід пошуку роботи в 2016-2017 справив враження, що кількості випускників на IC Desing значно більше, ніж місць роботи, бо скрізь відразу або вимагалось мати досвід роботи з Cadence Virtuoso і іншими інструментами, які гарантовано за межами доступності свіжих випускників, або дворічні курси від Melexis, з яких теж відбирали тільки самих-самих овертаймлячих. Виявилось простіше скинути багаж освіти з фізики напівпровідників і освоїти програмування під Linux Kernel.

Зараз ситуація стала кращою?

Класичний чіп дизайн (п.1-3) — точно ні. Але по напрямках, які стосуються програмування, валідації, тестування чіпів — то вакансій однозначно стало більше. В нас, наприклад, зараз приблизно 10 відкритих вакансій, всі стосуються розробки софту.
Наші вакансії у Львові

Варто додати ще Infenion (Dialog Semiconductor) та Atlas Magnetic (вони звісно зовсім невеликі). Це тільки ті, де є вакансії на дизнайн/верифікацію чіпів. Якщо говорити про розробку SDK/софта саме а Українському офісі, то можна ще декілька знайти. Проєкти в атсорс компаніях не враховую, але й там є експертиза.

А ось нові дизайн цетри компаній виробників чіпів можуть відкриватися після війни.

Для начала после войны образование восстановите и научную работу
а там, глядишь, инфраструктура и уровень жизни подтянутся
а с ними, возможно, и специалисты по проектированию

Якщо для дослідних, чи меншою мірою військових, то економічне обґрунтування і не треба, це інвестиція в людський капітал. При чому потужностей дослідних повинно вистачати на дрібно серійне виробництво, достатнє для нішевого військового використання. Але судячи з захмарної ціни вони наче процесори для споживчої електроніки на експорт зібрались випускати...

На малих партіях виробництва просто не вдасться досягнути прийнятної якості продукту. І чіпи в різних застосуваннях потрібні дуже різні, які повинні бути вироблені по різних процесах. Відповідно, ні одна невелика фабрика просто не зможе це забезпечити.

Хіба на малих умовно дослідних не будуть вищі стандарти якості і менша відбраковка через вищий контроль техпроцесів, чим на масовому виробництві? Дуже сумніваюсь що вони відразу буквально на голому місці будуть випускати якусь широку номенклатуру чіпів, але на ті гроші можна сотню вживаних заводів поставити, та і класти всі яйця в одну корзину небезпечно, якщо туди прилетить. За малу частку тих грошей можна накупити електронних компонентів загального призначення на 10 років вперед, а щось вже специфічне самим намагатися.

Хіба на малих умовно дослідних не будуть вищі стандарти якості і менша відбраковка через вищий контроль техпроцесів, чим на масовому виробництві?

Нет, не будет
Вібраковка будет просто бешенная за счет несовершенства технологий, процессов и оснастки
вообще все штучное бівает лучше серийного только за счет охеренно вісокой цені

такий трохи офф-топ

були в нас чуваки які хотіли побудувати завод з виробництва набоїв для автоматів, бо в нас багато де в країні нестача з цим — особливо на тренувальних полігонах. Чуваків пропустили через всі пекельні бюрократичні кола і вони поїхали будувати цей завод в ЄС.

це завод який потрібен, не коштує мільряд мільярдів, і міг бути побудований в короткі терміни.

але в нас чомусь говорять про чіпи і нові атомні реактори які коштують дофіга, будувати важко і довго, захистити ще важче...

«а нащо ви це говорите в публічному просторі?»

П8здіти — не мішки тягати, а народу подобається коли в вуха сцуть.

Наші мікрочіпи — найбільші мікрочіпи у світі

180, 130 та 110 нм
$5 млрд

180нм — це технології 1999 року

в цінах 2012 року москалям фабрика на 90нм з потужністью 3К 200мм пластин на місяць обійшлась у приблизно $0.4млрд

в 2019 GlobalFoundries власну FAB10 в США включно з усіма технологіями і ліцензіями продали за $0.43млрд (з виплатою суми протягом 3 років), на момент продажу це був 45нм та 65нм техпроцесс, 300мм вафлі (10+K / місяць)
а перед цим GF в IBM викупили всі іх FAB-и разом з патентами і ліцензіями за $4.7 млрд

$0.1млрд — вартість NXP Semiconductors 150mm Gallium Nitride (GaN) FAB in Chandler, Arizona
GaN — елементна база для самих сучасних радарів

Так тут питання не про чіпи, але про гроші

Не про гроші, але про рагулів

Йдеться про виробництво чипів за 180, 130 та 110 нм технологією.

Щось дофіга дорого для застарілих ліній з таким техпроцесом.

В матеріалі зазначається, що для будівництва заводу за моделлю ліцензування треба приблизно $1 млрд. Ліцензування технології сплачується окремо. Загальна ціна може доходити до $5 млрд.

Що за технології вони зібралися ліцензувати, які випускаються на техпроцесі 30 річної давності, ще й за такі гроші.
Купити старі лінії та перевезти, підготувати кадри щоб дати початок індустрії в Україні це зрозуміло, не зрозуміло чого воно має коштувати наче це завод який зібрався 5річний ARM на 10нм випускати.

не зрозуміло чого воно має коштувати наче це завод який зібрався 5річний ARM на 10нм випускати.

Ну, если предположить что єто не распил, а и правда завод — то в комплект входит зарівание на глубину 100 метров в горах и заливка всего єтого сверху 50ю метрами бетона не менее М500

І сенс цього дійства? Показати, що в Україні «щось» можна будувати, але це «щось» повинно бути як бункер Суднього дня?

Загальна ціна може доходити до $5 млрд.

Тут можно хорошо прибарахлится, внукам хватит ©

технічно це правильно питання де будувати щоб його закопати якнайглибше бо ФАБ не може зупинятися він має постійно працювати і постійно споживати електрику і воду, незважаючи на те виробляє щось завод чи ні

хнічно це правильно питання де будувати щоб його закопати якнайглибше бо ФАБ не може зупинятися він має постійно працювати і постійно споживати електрику і воду, незважаючи на те виробляє щось завод чи ні

на малышева в Ха должны быть свободные площадя, на турбоатоме опять же
моторсич — отличная платформа

Завод для чіпів побудують біля Діснейленду зелідора, поряд з парком на мільярд дерев, зразу за заводом Байрактар. Спеціалістів будуть готувати учителі з зп $4к.

Святі небеса, який тільки сюр. Ці виродки ніяк не накрадуться.

Але є і позитивні новини. Враховуючи, що цим великим розпилом сценарієм буде займатись відомство під керовніцтвом пана хведоріва, то про безпеку можна не переживати. Криптографічні модулі навіть не будуть вбудовувати в процесори, а це значить, що вільні транзистори можна буде використати для інших речей. Нас чекають потужні інновації.

І додадуть локацію одразу в Гугл Мапс, бо «значення безпеки сильно перебільшено»

Будівництво заводу з виготовлення чипів буде в Криму, у самому центрі Кремнієвої долини.

Квазар-Мікро, закритий майже десяток років тому, займався під кінець фактично контрабандою надчистих реактивів в рашку для їх фабів. Чи не це є справжньою ініцативною зараз?

В цьому випадку Україна отримує контрольний пакет акцій, а спеціалісти проходять навчання за кордоном.

персонал мобілізують на наступний день після завершення навчання

Підписатись на коментарі