Python у восьмому класі. Коли оновлять шкільний курс інформатики та які результати пілотного проєкту

У Мінцифри розповіли про результати пілотного проєкту «Оновлена інформатика — IT-студії», який стартував у вересні 2022-го. Удосконалений курс охоплює цифрову грамотність, медіатворчість, обчислювальне мислення, програмування, аналіз даних, моделювання і цифрове громадянство.

📌 Контекст

10 лютого 2022 року Міністерство цифрової трансформації та Міністерство освіти і науки України разом із EU4DigitalUA презентували проєкт оновлення змісту, освітніх ресурсів і підходів до навчання предмета інформатики в школах.

Бажання долучитися виявили 405 закладів освіти. Серед їхніх заяв координаційна рада відібрала 50 шкіл, які відповідали вимогам проєкту. Серед них: 14 закладів — із сіл, селищ і селищ міського типу; 17 закладів — із міст; 13 закладів — з обласних центрів і 6 закладів — зі столиці. Повний список шкіл можна переглянути тут.

Старт пілоту відбувся 1 вересня 2022 року. Тоді анонсували, що після доопрацювання та вдосконалення розроблені ресурси масштабують на всі заклади загальної середньої освіти 1 вересня 2023 року.

DOU поцікавився, якими є результати пілотного проєкту та коли оновлений курс інформатики стане доступним для всіх українських шкіл.

Тезово публікуємо відповіді, які нам надали у Мінцифри:

— В Україні попит на IT-спеціальності продовжує зростати — у 2021 році диплом бакалавра в ІТ отримали майже 17 000 випускників, а до 2025 року їх кількість може сягнути 23 000. IT-студії — оновлений курс з інформатики, який допомагає українським дітям поглибити свої знання про світ інформаційних технологій та дізнаватися, як працюють професіонали цієї галузі.

— У пілоті проєкту беруть участь провідні українські експерти, IT-кластери та ІТ-фахівці, щоб створити освітній контент, впровадити цифрові технології у викладання, навчання та оцінювання учнів.

— Міжнародні експерти дослідили понад десять навчальних платформ, щоб надати найкращі практики для IT-студій, а також допомогли створити межі цифрової компетентності учнів для визначення знань і навичок, які повинні мати школярі.

— Зараз, в останній чверті, тестують освітні ресурси із цифрового громадянства та кібербезпеки. Опитування показало, що діти та викладачі із задоволенням користувалися інноваційними освітніми матеріалами. Вони замінюють підручник на 50–70%.

— У третій чверті пройшло навчання з алгоритмізації, моделювання і програмування. Школярі навчалися створювати алгоритми та програми в різних середовищах, які відповідали віку. Так, початкові класи працювали з інтерактивними ресурсами Code.Org, учні 5–6 класів створювали власні анімаційні та ігрові проєкти в середовищі Scratch. Семикласники опановували візуальне програмування мовою Processing, учні 8–9 класів опановували Python та його різноманітні бібліотеки. Старшокласники мали змогу ознайомитись одразу з трьома мовами програмування (Python, JavaScript, C++), порівнюючи їх і розширюючи власні вміння створювати програмні проєкти.

— Окрім того, у третій чверті учні поєднували програмування з історією, мистецтвом, музикою та літературою, дізналися про професії розробників мобільних застосунків та відеоігор і розібратись у тому, чим відрізняється художник від дизайнера.

— Наприкінці червня 2023 року мають підбити підсумки пілоту. А наступного навчального року, після пілотування, планують масштабувати оновлений курс на всі школи, а це чотири мільйони учнів. Курс буде у вільному доступі онлайн для всіх вчителів інформатики та школярів України.

Нагадаємо, раніше DOU поговорив з викладачами інформатики про те, чого їм наразі бракує, а також розпитав про нововведення Валерію Іонан з Міністерства цифрової трансформації.

Все про українське ІТ в телеграмі — підписуйтеся на канал DOU

Теми: Python, мінцифри, освіта, програмування, школи

Oleksii Komisarov Microsoft Dynamics 365 FnO Developer - EMP.de 06.06.2023 17:58

У восьмому класі дітям буде цікаво та ефективно працювати/вивчати/гратися з Lego Mindstorms. Все інше — факультативно для ентузіастів.

Відповісти

Підтримати

Sergey Ligus PHP Developer в Argus 06.06.2023 13:49

презентували проєкт оновлення змісту

Як ти той зміст не змінюй, якість викладання мов програмування не прокращиться і не з’явиться. Ну вибачайте, але в пед вузах вчителям викладають максимум паскаль, с\с++ (і то поверхнево) можливо додались і інші мови, бо вчився давно так, і можливо щось змінилось/додалось. Але якщо взяти на потоці людей 20 з котрих можливо 25% щось вчили, то якість буде. Все інше то більше заради корочки. На виході маємо вчителів які самі не розуміють в більшості, що викладають.

Треба залучати не тількі до оновлення змісту, а і спеціалістів для його викладання. Бо просто дати тему уроку і пройтись по синтаксису може будь хто і на будь яких з вище перелічених мов програмування. І по суті це буде те саме виклдання яке і було до цього...

Треба саме зацікавити дітей, а особливо якщо це 5-8 класи. І набагато крутіше побачити живого спеціаліста і задати йому пряме запитання ніж писати текст на ПК за вчителем. В такому випадку простіше використовувати інтерактивне навчання онлайн, як вже було зазначенно і взагалі без вчителя. Але мотивація і концентрація в дітей падає прямо пропорційно кількості матеріалу на онлайн платформі. І у фіналі, діти оберуть йти гуляти в м’яч або десь потусити, і правильно зроблять ;) Бо ну його нафіг мати універ у 8 класі )

Серед їхніх заяв координаційна рада відібрала 50 шкіл, які відповідали вимогам проєкту.

Подивився на список шкіл по Києву docs.google.com/...G24fT4hE_7iCjdie5N2U/edit
В мене фейспалм, якщо чесно. В двох приватних навчальних закладах рейтинг якщо загуглити на рівні 2-3/5 балів. По якому критерію оті самі школи обирали ? По кількості ПК на учня ?

Svitlana 06.06.2023 15:02

але в пед вузах вчителям викладають максимум паскаль, с\с++ (і то поверхнево)

вибачте, але викладати можуть не лише випускники педагогічних ВНЗ.
Майже (або у всіх), хто захищається та отримує бакалавра, є прив’язка до напрямку/дисциплини, яку вони можуть викладати у школі, коледжі чи у професійних закладах для підготовки молодших спеціалістів. Власне, те, що входить до I-III ступенів.
інша справа, напевно, не багато охочих йти викладати взагалі.

Чи багато знаєте прикладів, коли випускники ВНЗ за спеціальністю, хоча б, «Комп’ютерні науки», пішли викладати до школи?

5-8 класи. І набагато крутіше побачити живого спеціаліста і задати йому пряме запитання ніж писати текст на ПК за вчителем.

У навчання має бути певна структура.
Перестрибувати з питання на питання — ну, не знаю. Більше схоже на «гурток», де також має бути затверджений план роботи й навантаження тощо.
І не впевнена, що «живий спеціаліст» зможе відповісти на «прямі запитання».

Sergey Ligus

Sergey Ligus PHP Developer в Argus 06.06.2023 15:58

Майже (або у всіх), хто захищається та отримує бакалавра, є прив’язка до напрямку/дисциплини, яку вони можуть викладати у школі, коледжі чи у професійних закладах для підготовки молодших спеціалістів. Власне, те, що входить до I-III ступенів.

Ви викладачем працювали і маєте відповідний диплом ?

В мене э диплом бакалавра педагогічного ВНЗ з напрямку "Інформатика«(там вже перефразовуйте як хочете). Заміняти/проводити додатково алгебру і геометрію мені це не заважало. Якось у вас трохи вузько виходить, по диплому. Інколи вчителі з математики досить непогано інформатику проводили. Але мабуть тонкощі буде знати людина, яка прийнамні в школі працювала ;) Звичайно, ще є суто спеціалізація на «Математику», але вони там так само мають блок предметів з «Інформатики».

Наприклад я, але не довго і за попередньою домовленістю з завучем, яка і запросила попрацювати до школи I-III ступенів міста Києва. Доречі, по коду спеціальності і виходило Computer Science.

З мого потоку, точно половина пішла викладати Інформатику. Але не скажу що більша половина тих хто пішов викладати, знає предмет гарно.

У навчання має бути певна структура.

Це ви про підручники чи навчальний план ?) Деталізуйте будь-ласка. А що структурно нового є тут ? Чи вчителі навіть не предмету «Інформатика» не використовували наприклад до цього інтерактивні матеріли, сайти і так інше для навчання дітей ? Як на мене це абстракція над вже існуючою абстракцією, яку будуть викладати так само як і попередню.

І не впевнена, що «живий спеціаліст» зможе відповісти на «прямі запитання»

І відповідав, і бачив навіть зацікавленість в очах. Коли не по підручнику розповідав, а на простому прикладі всі 45 хвилин для 10-11 класів. Без зауважень по дисципліні )

Ну звичайно, є план коспект уроку який має демонструвати методи, форми, прийоми роботи з класом, спрямовані на досягнення мети і таке інше... ще й якось треба в індивідуальний підхід і так інше. І звичайно, людина без профільної освіти цього знати не буде. Я вже не кажу про ведення паперового і електронного журналу і скількі на це йде часу у «нових» спеціалістів.

А загалом, ви суперечите самі собі, першим вашим реченням

вибачте, але викладати можуть не лише випускники педагогічних ВНЗ.

А в чому проблема запросити, того хто має досвід викладання і знання мови програмування ? Так це і не повинен бути педагог з відповідною освітою.

Перестрибувати з питання на питання — ну, не знаю. Більше схоже на «гурток», де також має бути затверджений план роботи й навантаження тощо.

Давайте без розумних термінів. Ви на прикладі поясніть, як ви проводите або провели хочаб один урок з Інформатики. І тоді без стрибків поговоримо, про гуртки і таке інше. Хоча, якщо чесно трохи не вловив вашу логіку стосовно гуртків.

Svitlana

Svitlana 06.06.2023 16:25

Я не викладач інформатики. В моєму бакалаврському дипломі зазначено, що я можу викладати дисципліни, відповідно до моєї освіти. І так, в мене є досвід викладання для молодших спеціалістів, або, якщо хочете, для старшої школи.

Сергію, я додала коментар до Вашого зауваження про «якість підготовки» випускників педагогічних ВНЗ зазначивши, що і випускники інших «не_педагогічних» ВНЗ можуть, за певних умов, викладати у школах та інших навчальних закладах I-III ступенів.
Відповідна інформація зазвичай викладена у дипломі бакалавра й додатку до нього.

Тобто, основна думка, не обов’язково випускатися саме з педагогічного ВНЗ, аби піти працювати до школи.

Питання в тому, що я не готова навести приклад випускників, припустимо, класичних чи технічних ВНЗ, які, закінчивши відповідний факультет, наприклад, «Комп’ютерних наук», де програмування точто було більше (і, можливо, якісніше викладалось?), ніж у випускника педагогічного ВНЗ за тим самим напрямком, пішли працювати в школу замість працювати як ФОП чи по КЗпП в IT.
Хіба що, як хобі за сумісництвом, і то, частіше то є спеціалісти, які залишаються на кафедрі й працюють в університеті.
Тому й запитала Вас про приклади.

Ви на прикладі поясніть, як ви проводите або провели хочаб один урок з Інформатики.

Я не стверджувала, що викладала інформатику.

Логіка стосовно навантаження й школи (чи формальної освіти) доволі проста: в кінці має бути проведена підсумкова атестація за предметом. І якщо весь курс школярі будуть просто спілкуватися на цікаві теми з викладачем, ця цікавість отримає відповідне відображення у підсумкових роботах. Має бути баланс і за результатом, певна база, яка дозволить далі «розвиватись» в тому чи іншому напрямку.

Sergey Ligus PHP Developer в Argus 06.06.2023 16:43

Дякую за відповідь і вибачаюсь, якщо можливо це було грубо )

Це був не випад з моє сторони, а спроба зрозуміти що ви мали на увазі. Я дуже прошу не сприймати це як критику у вашу адресу.

От ви прям як на відкритому уроці, покритикували вчителя за те, що він нестандартно в «рамках программи» провів урок. А не відчитав 15 хвилин тексту, за інші 15 хвилин провів самостійну і виставив оцінку і зробив підсумок уроку )

Я чудово розумію, що має бути і синтез попереднього і доведення до фіналу майбутнього.

І я ніразу не образився на вас, просто це кліше )

Тепер по цифрам

Тількі я на ФОП свічнувся десь з 20-25 людей які зі мною навчались. І магістратуру не закінчив бо не бачив сенсу сидіти ще 1.5 року. Пішов одразу працювати.

До школи пішло працювати приблизно 10 випускників. І навіть більше можу сказати, що це викладачі виключно предмету Інформатика у Києві, Броварах і Чернігівській області.

І в більшості це були студенти денної форми навчання на бюджеті. Контрактники майже не йшли працювати.

Svitlana 06.06.2023 17:46

Сергію, дякую, що поділилися і своїм досвідом, і прикладами інших випускників.
Я жодним чином не образилась, і дуже вибачаюсь, якщо з моєї сторони вийшло грубо. Не хотіла Вас образити.

Стосовно «кліше», можливо, таки є. Зараз перечитала і сама себе побачила під час відкритих семінарів.

Alex Fogol Software Developer, C/C++ Expert 06.06.2023 15:46

Ну вибачайте, але в пед вузах вчителям викладають максимум паскаль

а у чому саме проблема з «викладанням паскалю»?

це типу совєцька освіта сама модернова освіта в світі і проффєсор не зможе самотужки подолати не здолану прірву між паскалєм та пітоном прочитавши інструкцію та співставивши подібні конструкції одна до одне та опанувавши нові?

Sergey Ligus PHP Developer в Argus 06.06.2023 16:14

Це питання до профессора який викладає, а не до мене.)
Мабуть не знайшов часу опанувати щось нове. Але це моє припущення.
Хтось може прийти і сказати, що я гарно знаю C# і викладати все те саме на іншій мові.

Програму оновлювати треба, просто її вже стількі оновлюють, що вчителі за тим не встигають.

Ну так чи інакше, будемо йти по колу і прийдемо до того з чого почали. Треба не зі школи починати.

Alex Fogol

Alex Fogol Software Developer, C/C++ Expert 06.06.2023 16:48

Це питання до профессора який викладає, а не до мене.)

це питання до вашої фрагментарної “імітації освіти” яка сама точно описана вашими рядками

але в пед вузах вчителям викладають максимум паскаль

і яка вже докладно помічена на світовому рівні правда третіх стран світу (ну ок не тільки там ще є окремі питання до освіти вже на місці доречі теж раджу почитати) от скажімо профессор Фейнман пише

In regard to education in Brazil, I had a very interesting experience. I was teaching a group of students who would ultimately become teachers, since at that time there were not many opportunities in Brazil for a highly trained person in science. These
students had already had many courses, and this was to be their most advanced course in electricity and magnetism Maxwell’s equations, and so on.
The university was located in various office buildings throughout the city, and the
course I taught met in a building which overlooked the bay.

I discovered a very strange phenomenon: I could ask a question, which the students would answer immediately. But the next time I would ask the question the same subject, and the same question, as far as I could tell they couldn’t answer it at all!
For instance, one time I was talking about polarized light, and I gave them all some strips
of polaroid.

Polaroid passes only light whose electric vector is in a certain direction, so I explained how you could tell which way the light is polarized from whether the polaroid is dark or light.

We first took two strips of polaroid and rotated them until they let the most light
through. From doing that we could tell that the two strips were now admitting light
polarized in the same direction what passed through one piece of polaroid could also pass through the other. But then I asked them how one could tell the absolute direction of polarization, for a single piece of polaroid.

They hadn’t any idea.

I knew this took a certain amount of ingenuity, so I gave them a hint: “Look at the light reflected from the bay outside.”
Nobody said anything.
Then I said, “Have you ever heard of Brewster’s Angle?”
“Yes, sir! Brewster’s Angle is the angle at which light reflected from a medium with an index of refraction is completely polarized.”
“And which way is the light polarized when it’s reflected?”
“The light is polarized perpendicular to the plane of reflection, sir.” Even now, I have to think about it; they knew it cold! They even knew the tangent of the angle equals the index!
I said, “Well?”
Still nothing. They had just told me that light reflected from a medium with an index, such as the bay outside, was polarized; they had even told me which way it was polarized.
I said, “Look at the bay outside, through the polaroid. Now turn the polaroid.”
“Ooh, it’s polarized!” they said.

After a lot of investigation, I finally figured out that the students had memorized everything, but they didn’t know what anything meant. When they heard “light that is reflected from a medium with an index,” they didn’t know that it meant a material such as water.
They didn’t know that the “direction of the light” is the direction in which you see something when you’re looking at it, and so on. Everything was entirely memorized, yet nothing had been translated into meaningful words. So if I asked, “What is Brewster’s
Angle?” I’m going into the computer with the right keywords. But if I say, “Look at the water,” nothing happens they don’t have anything under “Look at the water”!

Later I attended a lecture at the engineering school. The lecture went like this, translated into English: “Two bodies. . . are considered equivalent. . . if equal torques. . . will produce. . . equal acceleration. Two bodies, are considered
equivalent, if equal torques, will produce equal acceleration.” The students were all sitting there taking dictation, and when the professor repeated the sentence, they checked it to make sure they wrote it down all right. Then they wrote down the next sentence, and on and on. I was the only one who knew the professor was talking about objects with the same moment of inertia, and it was hard to figure out.

I didn’t see how they were going to learn anything from that. Here he was talking about moments of inertia, but there was no discussion about how hard it is to push a door open when you put heavy weights on the outside, compared to when you put them near the hinge nothing!

After the lecture, I talked to a student: “You take all those notes what do you do with them?”
“Oh, we study them,” he says. “We’ll have an exam.”
“What will the exam be like?”
“Very easy. I can tell you now one of the questions.” He looks at his notebook and says, " ’When are two bodies equivalent?’ And the answer is, ’Two bodies are considered equivalent if equal torques will produce equal acceleration.’ " So, you see, they could pass the examinations, and “learn” all this stuff, and not know anything at all, except what they had memorized.
Then I went to an entrance exam for students coming into the engineering school.
It was an oral exam, and I was allowed to listen to it. One of the students was absolutely super:
He answered everything nifty! The examiners asked him what diamagnetism was,
and he answered it perfectly. Then they asked, “When light comes at an angle through a
sheet of material with a certain thickness, and a certain index N, what happens to the
light?”
“It comes out parallel to itself, sir displaced.”
“And how much is it displaced?”
“I don’t know, sir, but I can figure it out.” So he figured it out. He was very good.
But I had, by this time, my suspicions.

After the exam I went up to this bright young man, and explained to him that I was from the United States, and that I wanted to ask him some questions that would not affect the result of his examination in any way. The first question I ask is, “Can you give me some example of a diamagnetic substance?”
“No.”
Then I asked, “If this book was made of glass, and I was looking at something on the table through it, what would happen to the image if I tilted the glass?”
“It would be deflected, sir, by twice the angle that you’ve turned the book.”
I said, “You haven’t got it mixed up with a mirror, have you?”
“No, sir!”

He had just told me in the examination that the light would be displaced, parallel to itself, and therefore the image would move over to one side, but would not be turned by any angle. He had even figured out how much it would be displaced, but he didn’t realize that a piece of glass is a material with an index, and that his calculation had applied to my question.

I taught a course at the engineering school on mathematical methods in physics, in which I tried to show how to solve problems by trial and error. It’s something that people don’t usually learn, so I began with some simple examples of arithmetic to illustrate the method. I was surprised that only about eight out of the eighty or so students turned in the first assignment. So I gave a strong lecture about having to actually try it, not just sit back and watch me do it.

After the lecture some students came up to me in a little delegation, and told me
that I didn’t understand the backgrounds that they have, that they can study without doing the problems, that they have already learned arithmetic, and that this stuff was beneath them.

So I kept going with the class, and no matter how complicated or obviously advanced the work was becoming, they were never handing a damn thing in. Of course I realized what it was: They couldn’t do it!

One other thing I could never get them to do was to ask questions. Finally, a student explained it to me: “If I ask you a question during the lecture, afterwards everybody will be telling me, ’What are you wasting our time for in the class? We’re trying to learn something. And you’re stopping him by asking a question’.”

It was a kind of one upmanship, where nobody knows what’s going on, and they’d put the other one down as if they did know. They all fake that they know, and if one student admits for a moment that something is confusing by asking a question, the others take a high handed attitude, acting as if it’s not confusing at all, telling him that he’s wasting their time.

I explained how useful it was to work together, to discuss the questions, to talk it over, but they wouldn’t do that either, because they would be losing face if they had to ask someone else. It was pitiful! All the work they did, intelligent people, but they got themselves into this funny state of mind, this strange kind of self propagating “education” which is meaningless, utterly meaningless!

Sergey Ligus PHP Developer в Argus 06.06.2023 17:13

Прям все по цитатам розбирати не буду. Але коротко про головне:

це питання до вашої фрагментарної «імітації освіти» яка сама точно описана вашими рядками

Скажу без прізвищ, і тількі про свого викладача. Він нам программи з папірця формату А4 переписував на паскаль. І дебаг на папірці ну так собі, але і по факту программу не можна було скомпілювати, бо це був копіпаст роздрукований ;) Ну і я думаю ви зрозуміли і без мене суть проблеми.

Вчителю як і айтішнику, теж треба вчитись.)

The examiners asked him what diamagnetism was,
and he answered it perfectly.

Ну так, одним реченням. Людина завчила або гарно підготувалась і отримала оцінку. Яка є мотиватором для її навчання. Хіба зараз не так ? Ну тобто, ми хочемо навчити вчитися, чи вчитися заради оцінок ?

One other thing I could never get them to do was to ask questions.

Це повинна навчити школа — однозначно. В універі буде важко без попереднього. Але в таку філософію в 5 класі, наприклад, важкувато, чесно, без образ )

Там якщо діти взагалі задають питання це вже і твій прогрес, і факт того що ти більш менш пояснив тему нормально.

Самокритика в мене є, за це не переживайте.