В Україні накопичилося понад 180 заявок на продаж зброї за кордон. Яка ситуація з deftech-експортом

💡 Усі статті, обговорення, новини про оборонні технології — в одному місці. Приєднуйтесь до DefTech спільноти!

В Україні є політичне рішення щодо експорту продукції військового призначення, але повноцінний механізм досі працює повільно. Зокрема, прямого експорту немає, а основний формат — спільні підприємства за кордоном в межах програми Build with Ukraine.

Більш детально про стан експорту оборонної продукції розповів виконавчий директор Української ради зброярів Ігор Федірко в ефірі «Мілітарного».

📌 Яка ситуація з експортом

За словами Федірка, оновлений склад Міжвідомчої комісії з військово-технічного співробітництва та експортного контролю запрацював лише 12 лютого. Комісія в середньому розглядає близько 40 заявок за засідання, але за час простою накопичилося понад 180–200 заявок. При цьому нові заявки продовжують надходити. Щойно розглядають чергові 40, за два-три тижні набирається приблизно стільки ж.

Федірко каже, що швидкість — одна з головних проблем. За чинною процедурою комісія і Держекспортконтроль мають до 90 діб на рішення з моменту прийняття правильно оформлених документів. Якщо пакет неповний, компанія може подаватися кілька разів.

«Для оборонного ринку, де деякі продукти оновлюються буквально кожні кілька місяців, це занадто довго», — каже Федірко.

Ще одна проблема, за його словами, в тому, що значна частина законодавства створювалася ще до появи великого приватного оборонного ринку. Зараз в Україні вже понад тисяча приватних компаній, які або хочуть експортувати свою продукцію, або розглядати варіант створення joint venture з іноземними партнерами. Нинішні правила, як каже Федірко, не повністю враховують цю реальність.

Скриншот з відео

Окремо він навів приклад із виробником програмного продукту, якому для експорту довелося проходити додаткові експертизи через питання криптографічного захисту. Це, за оцінкою Федірка, може затягнути процес ще приблизно на два місяці. Крім того, щоб компанія стала спецекспортером, потрібно вносити зміни в постанову Кабміну, а це в середньому займає ще близько шести місяців.

За словами Федірка, зараз прямий експорт юридично і політично не заборонений, але жодного рішення саме щодо прямого експорту ринок поки не бачив. Натомість компанії можуть працювати через формат Build with Ukraine.

На початку року таких країн було 28, тепер їх уже більше: до переліку додалися, зокрема, Румунія, Болгарія та країни Аравійського півострова. Тобто зараз їх 33.

Федірко вважає, що ринку потрібен чіткий і публічний фреймворк. Йдеться не лише про перелік країн, з якими дозволено працювати, а й про зрозумілі критерії для компаній. Вони мають відповідати таким вимогам:

• відсутність заборгованості перед ЗСУ;
• підтверджені виробничі спроможності;
• нормальний податковий статус;
• реєстрація інтелектуальної власності в Україні.

Для joint venture, за його словами, Міноборони також дивиться, чи є продукт у пріоритеті для ЗСУ.

📌 Як виглядає процедура видачі ліцензії на експорт

МКВТС ухвалює політичне рішення щодо конкретного контракту, збираючи позиції СБУ, ГУР, зовнішньої розвідки, Міноборони та інших структур. Після цього рішення передають до Державної служби експортного контролю, яка вже видає ліцензію та надалі контролює виконання контракту. За потреби вона може перевіряти кінцевого споживача. До самої комісії входять 17 людей, 15 із них представляють різні органи, що беруть участь у фінальному рішенні.

Федірко наголосив, що незалежно від моделі — Build with Ukraine, Build in Ukraine чи Buy from Ukraine — компанії все одно мають проходити через МКВТС і Держекспортконтроль.

За оцінкою Федірка, експорт міг би принести українській оборонці додатково $1–2 млрд. Він нагадав, що загальний бюджет закупівель торік становив близько $12,5 млрд, а експорт міг би дати помітну частку додаткових грошей для компаній і галузі загалом. Водночас, каже він, продавати треба не окремий дрон чи перехоплювач, а повну систему — з виявленням, радарами, датчиками, єдиною системою збору інформації та навчанням.

Нагадаємо, DOU разом з представниками оборонної галузі зібрав 5 головних проблем української оборонки.

Підписуйтеся на WhatsApp-канал DefTech спільноти!