Федоров: «Зараз рахують, чи можливо масштабувати Дія City на всю країну»

Дія City потрібно масштабувати на всю Україну. Зараз в уряді рахують, наскільки це реально. Про це 13 червня заявив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.

Головне

  • «Дія City — одна з найкращих податкових систем. Ми зменшили податки для технологічних компаній у п’ять разів. Потрібно масштабувати Дія City на всю країну. Скажу по секрету: зараз рахують математично, чи це можливо. Я вважаю, що це потрібно робити терміново, і дуже обережно нав’язую думку, аби підприємцям дали свободу», — заявив Михайло Федоров.
  • Аби вступити в Дія City зараз, потрібно мати бізнес у технологічній сфері: розробка, запуск фінтех продуктів, дизайн тощо. За словами Федорова, раніше були обмеження за кількістю співробітників, середньою заробітною платою, однак наразі їх зняли. Більше про зміни DOU писав тут.

Деталі

Міністр цифрової трансформації підрахував, що український бізнес має 60% податкового навантаження: ПДФО, ЄСВ, НДС тощо. За його словами, «жодна країна світу не стала багатою завдяки високим податкам». Спочатку бізнесу давали свободу, а вже потім «закручували гайки».

«В Україні розвиток підприємництва відбувся завдяки ФОПам. Їх використовує „Нова пошта“, Rozetka та інші великі компанії. А в Дія City ми запропонували масштабувати систему ФОПів на юридичні особи», — пояснив Федоров.

На 4-му Diia Summit 8 лютого офіційно запустили спецрежим для ІТ-галузі Дія City. Влада очікує, що частка ІТ у ВВП держави зросте з 4% до 10%, а доходи галузі збільшаться до $16,5 млрд.

У перші три місяці війни в Україні зареєстрували майже п’ять тисяч ФОПів з КВЕДом «Комп’ютерне програмування». Адаптація бізнесу до війни відбувається швидше, ніж до пандемії коронавірусу.

IT-фопи були найактивнішою частиною приватних підприємців у 2021 році. Тоді IT-сфера Україні зросла за рік на 44,5 тис. фопів-програмiстiв. Приросту у 26% не було в жодному з видів діяльності.

Крім того, ІТ-індустрія України забезпечила рекордні $2 млрд експортних надходжень у першому кварталі 2022 року, попри воєнний стан, мобілізацію, вимушену релокацію бізнесу та команд. Аналогічний показник у 2021 році становив $1,44 млрд. Фактично обсяг ІТ-експорту збільшився на 28%, свідчать дані Національного банку України.

Все про українське ІТ в телеграмі — підписуйтеся на канал DOU

👍ПодобаєтьсяСподобалось1
До обраногоВ обраному0
LinkedIn


23 коментарі

Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів Коментарі можуть залишати тільки користувачі з підтвердженими акаунтами.
Міністр цифрової трансформації підрахував, що український бізнес має 60% податкового навантаження: ПДФО, ЄСВ, НДС тощо. За його словами, «жодна країна світу не стала багатою завдяки високим податкам». Спочатку бізнесу давали свободу, а вже потім «закручували гайки».

Нічосі яке прозріння, ви уявіть собі що буде якщо він хоча б шкільний підручник з єкономіки прочитає.

>IT-фопи були найактивнішою частиною приватних підприємців у 2021 році. Тоді IT-сфера Україні зросла за рік на 44,5 тис. фопів-програмiстiв. Приросту у 26% не було в жодному з видів діяльності.

Це величезний фейк. Левова частка цих ФОПів по факту створюється та обслуговується бухгалтерами контор, на які працюють ІТ-вці. Саме наша галузь є піонером пост-індустріального типу економіки в Україні, де ЗП співробітників є чи не єдиною статтею видатків. Тому не дивно, що нас обрали як бета-тестерів системи, яку потім хочуть розгорнути на всю країну. Стара схема, що експлуатує прогалину в податковій системі, яка дозволяє платити менше податків с ЗП працює лише і доки це влаштовує владу, бо в абсолютних цифрах ми платимо навіть більше податків с ЗП ніж решта галузей.

В наших ІТ-вців чи не найменші податки серед колег всього світу, за рахунок цього ми вважаємося nearshore. Є багато прикладів, коли лібералізація економіки через зменшення податкового навантаження у відносних значеннях призводило до економічного буму та збільшення абсолютних цифр, що надходять до бюджету.

Це ще один крок у розвитку, колись економіка починалася з рабського праці. Коли рабам дали свій шмат землі та дозволили раз на тиждень його обробляти з’явилися кріпаки. В них з’явилися власні гроші, за які вони купували товари в тих же панів. Потім дали ще більше свободи, з’явилися наймані робітники, в основному біля станків. Зазвичай один станок коштував в рази більше ЗП робітника за все його життя, тому податки с ЗП були непомітні. Зараз важку роботу в основному автоматизували, тому в розвинених країнах левова частка економіки це сфера послуг.

Наступний левел це гарантований базовий дохід. Після цього праця взагалі стане привілею, за яку робітники будуть самі доплачувати.

Непривычно это говорить, но я ПОЛНОСТЬЮ ПОДДЕРЖИВАЮ идею Федорова о том, чтобы масштабировать условия как в Дия Сити на всех.

Опасность Дия Сити в первую очередь в том, что это отдельный «загончик» для айти компаний, по сути «привелегия», и чиновники могут и будут шантажировать бизнес потерей этих «привелегий».

Если сделать такие же условия общими — такая опасность пропадет как и сам спецрежим.

Это же подразумевает сокращение орд дармоедов-чиновников, потому что иначе будет еще более жесткий дефицит бюджета.

Так, что пусть делают, это отличная идея.

В дия сити аудит и не конкуренция. Налоговая реформа она потому и реформа, что действует на всех и сразу без спец режимов и тому подобной бурды.

Если распространить на всех, то не будет спецрежима, а значит и неконкуренции и аудитов, что будет хорошо.

Давайте не робити підміну понять:
1) Спецрежим для всіх означає, що всі будуть зі спецрежимом, а не що його не буде.
2) Реформа податкової системи не означає спецрежим для всіх, а спецрежим для всіх не означає податкову реформу

Спецрежим для якоїсь галузі в Україні не вперше. Але може вам більше б сподобалась ідея податкової реформи як такої, а не «спецрежим у кожну хату»? Дійсно, є світові приклади економічного росту від зниження податкового навантаження. І так, давайте аналізувати що там робили і адаптувати у нас. Але спецрежим який не проіснував і року і по якому ще немає жодних висновків не може бути заміною податкової реформи. І будь-яка спроба стверджувати протилежне — скоріше буде популізмом, аніж конструктивом 🤷‍♂️

і дуже обережно нав’язую думку, аби підприємцям дали свободу

настільки обережно, що замість свободи нав’язую цифрову кабалу..

Так ви ту «Дія City» ще навіть не протестили нормально, куди ви збираєтесь її масштабувати?

Дайте вгадаю раз на квартал аудит в приватній компанії, який має дати папірець з печаткою, що ти людина, маєш : руки, голову та ноги і не трамвай. Вартість кожного папірця 20 тисяч долларів на квартал. Як не пройдеш — виходь на маршрут. Те, що потрібна податкова реформа було відомо і прорахували задовго до цього уряду. От якщо це буде уряд який це нарешті зробить — то можна пам’ятники ставити.

Тілки 5.10. А не цей схематоз.

а він ще живий? Маю на увазі політично.
Я був фаном цієї темки, бо мені лібертаріанство здається кращім з можливих устроїв. Але по тім, вже не помню кейс, просто виявилось що тип лише спекулює на цій темі а по факту профанація.

Мені відома ця проблема, але давайте змоделюємо ваш приклад, створивши велосипед.
За моїми розрахунками в цьому синтетичному прикладі з 4х елементів виробництва (заумови що кожна стадія це незалежне підприємство) 5.10 все ще значно дешевше за ПДВ
Ціна велосипеда / податки
— ПДВ (1196 грн, 199 грн)
— 5.10 (1192 грн, 143 грн)
Але це не все, не забуваймо що в 5.10 в нас більше нема ПДФО + ЄСВ.

+ ПДВ не виплачується експортерам

Заметьте 5.10 стимулирует вертикальные монополии, так как внутри предприятия платить налоги вообще не нужно.

Vertical integration != Monopoly. Ford, GM, Crysler, и даже Tesla это примеры таких компаний. Но ведь они не монополии. Но, признавая что «vertical integration» — возможно недостаток (это не факт), я думаю я должен добавить еще пару аргументов за каскадный Sales Tax vs VAT:
— отсутсвие возможности адской корупционной схемы «скрутки ПДВ»
— простота администрирования
— прозрачность в отношении с государством: так как налог с продажи, де-факто, можно рассматривать как плату за услугу безопасности транзакции, что, я считаю, более приемлимо с моральной стороны, в отличии от не прямых и не универсальных налогов.

— отсутсвие возможности адской корупционной схемы «скрутки ПДВ»

Я не спец, но насколько я понимаю скрутки это практически законная и всеми используемая система оптимизации НДС. Возможно в ней есть коррупционные моменты.

Главная проблема, что большой бизнес будет автоматом иметь налоговую преференцию против среднего и малого. Цена у большого будет на 15% дешевле, и на эти суммы средний будет либо поглащен, либо уйдет сам. Вот и монополия. Условный Ахметов придавит всех и начнет производить тупо всё.

Почему это до сих пор не произошло в США, где Sales Tax в половине штатов?

Потому-что Sales Tax платят только физические лица скорее всего. Конечные потребители.

Підписатись на коментарі