CDTO Міносвіти розповів DOU, скільки абітурієнтів вступили на ІТ-спеціальності у 2023 році

Цьогоріч на бакалаврські ІТ-спеціальності вступили понад 24 тисячі абітурієнтів. Зараз Міносвіти прагне повернути студентів до очного навчання — принаймні там, де це можливо. Про це в інтервʼю для DOU розповів заступник міністра освіти з питань цифровізації Дмитро Завгородній.

«Порівняно з 2022 роком, кількість зарахованих впала. Насамперед через контрактників на магістратурі: торік їх було аномально багато, а цього року все вирівнялось до стандартних показників. На бакалаврат у 2023-му зараховані 11 294 студенти „на бюджет“ та 12 919 „на контракт“. Приблизно так і було у 2022-му. На магістратуру пішли понад 9 тисяч студентів, а минулого року їх було понад 15 тисяч», — зазначив він.

Читайте повне інтервʼю DOU з Дмитром Завгороднім 👇За його словами, метою Міносвіти зараз є повернути студентів і школярів до очного навчання, де це можливо. У різних регіонах України різна ситуація — і це виклик для державного управління, оскільки замість того, щоб робити одну політику для всієї країни, освітяни мають розробляти багато політик.

«Але ми все одно вважаємо, що навчання в закладі освіти, виші — це офлайн, час у кампусі, який ми всі потім згадуємо як найкращий зі студентського життя. Це важливо для формування особистості, безлічі різних навичок, які теж є частиною вищої освіти. Ми хочемо, щоб студенти мали цей досвід, ці можливості, тому наполягаємо, щоб університети докладали максимальних зусиль для створення безпекових умов, в яких можна організовувати очне навчання», — додав Дмитро Завгородній.


Нагадаємо, після річної перерви, зумовленої початком повномасштабного вторгнення, DOU відновив щорічний рейтинг ІТ-університетів. Навесні 2023-го результати були такі: УКУ — беззаперечний лідер, КПІ — в десятці, а наприкінці кілька харківських вишів.

Дивіться також подкаст DOU про освіту в Україні, зарплати вчителів і рейтинг ІТ-вишів. Більше цікавих матеріалів — на DOU YouTube.

Все про українське ІТ в телеграмі — підписуйтеся на канал DOU

👍ПодобаєтьсяСподобалось1
До обраногоВ обраному0
LinkedIn



12 коментарів

Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів Коментарі можуть залишати тільки користувачі з підтвердженими акаунтами.
Зараз Міносвіти прагне повернути студентів до очного навчання

— може хтось з Міносвіти пояснить, навіщо студентам ІТ спеціальностей навчатися офлайн?

— Щоби їх в холодному корпусі зимою всіх разом пробачте ракетою накрило???
— Чи щоби лабораторні робити на допотопних П.К., які стоять в аудиторіях?
— Чи, можливо, щоби людина жила в старому гуртожитку з тарганами або винаймала квартиру за купу грошей, бо приїхала з іншого міста?

Для ІТ професій офлайн навчання — це пережиток совка.

Бо якщо ми навчаємося програмуванню офлайн, бо викладачам чи може Міносвіти лінь навчитися Зумом користуватися і скласти матеріали для онлайн викладання — то у нас явно з цим проблеми!

Той, хто не хоче вчитися — той і не буде, і всеодно скоріш за все нажаль найде спосіб отримати диплом. Проте, такого поганого студента відсіють на співбесідах. І це добре.

Тож давайте будемо пробувати дивитись у майбутнє, де у кожної людини є можливість вчитися незалежно від того, де вона народилась, де зараз знаходиться (і чи може взагалі фізично дойти, доїхати до того універа!).

Для ІТ професій офлайн навчання — це пережиток совка.

Що ти бл... несеш? Офлайн навчання (в тому числі ІТ) було специфічною практикою лише для совка? Не треба все що не подобається звалювати на совок, якщо не маєте норм аргументів.
Чому б тоді всім з усього світу не поступити в універи ліги плюща онлайн?

Тут проблема, яку далеко не всі помічають, в тому, що концептуально в сучасному світі:
Онлайн — для бідняків, офлайн — для людей з достатком.

— може хтось з Міносвіти пояснить, навіщо студентам ІТ спеціальностей навчатися офлайн?

Не повірите, але в статті є відповідь:

Це важливо для формування особистості, безлічі різних навичок, які теж є частиною вищої освіти.

Джуніор девелопера можна підготувати за 0.5-1 рік, певні ІТ спеціальності за 3-6 місяців. Але універ має готувати людей з вищою освітою. Те що у нас, особливо в технічних вишах, від «вищої освіти» здебільшого лише назва — це якраз «пережиток совка».

Якщо відкинути оте формування особистості, то є ще проблема з мотивацією. Багато студентів йдуть в універ, бо так вийшло. Мотивувати людей без побудови персональних зв’язків — це дуже складна задача. В принципі можна просто зменшити кількість студентів в 2-3 рази, щоб ВО стало цінністю; підняти ЗП викладачів до рівня ІТшників (і там теж прорідити ряди, та лишити лише кращих) і тд. Але тут складність хоча б в наявності ресурсів, як то гроші та час.

Для ІТ професій офлайн навчання — це пережиток совка.

можу вам як викладач сказати, що онлайн і офлайн то «дві дуже великі різниці». для одного і того ж самого курсу результати з офлайну будуть суттєво краще.

Так, можливо в середньому по великій кількості студентів результати будуть краще (включаючи тих, хто не дуже хоче вчитися). Проте, саме як студент і як людина, якій цікаво вчити те, на що я зараз навчаюсь, онлайн навчання для мене набагато зручніше. В мене є можливість порівняти, бо я вчився також і офлайн.

Дуже багато часу при офлайн навчанні витрачається впусту (від 1 до кількох годин на дорогу і т.п. активності). Також, немає можливості переслухати матеріал, як при онлайн форматі (за умови звісно що є записи лекцій). А якщо є ще й обов’язковий контроль відвідування, що впливає на оцінку — то це взагалі пережиток прошлого. Людина може знати добре матеріал вивчаючи його самостійно, але не мати змоги відвідувати всі лекції просто тому що працює/хворіє/має дітей/маломобільні/і т.д. і т.п.

Ну і звісно — при офлайн навчанні в іншому місті — треба переїзжати і повністю змінювати життя. Якщо ж навчаєшься онлайн — набагато простіше вступити і вчитися в кращіх ВНЗ, а не тільки в тих що поруч (бо, наприклад, немає грошей на життя в Києві чи Львові). Також, простіше поєднувати цє з роботою.

Можна згадати ще купу плюсів і мінусів, проте особисто для мене саме онлайн формат приніс набагато більше користі ніж офлайн.

Проте, саме як студент і як людина, якій цікаво вчити те, на що я зараз навчаюсь

1) Тобто ми виходимо з того, що ви вмотивовані. Проблема в тому, що далеко не всі студенти такі, і в реальності, проблеми з мотивацією на тому чи іншому етапі бувають у більшості. Як в таких умовах давати передбачуваний результат?
2) Що робити, якщо є предмети, які вам не цікаві, але вони важливі. Тут окрім прикладів з фундаментальними предметами, має приклад з минулого семестру:
Дітки забили болт фактично після 1 пари (2 якщо враховувати вступну). Весь семестр їх пробував витягнути на лекції, під кінець навіть дозволили робити лаби групами, щоб хоч якось встигли їх здати (через 2/3 семестру було здано 10-15% лаб, а мало б бути десь 50-70%)
Після завершення дітки накатали публічний висер, про те який я поганий.
Мені кинули посилання на сам пост і на чат де було обговорення.
А тепер саме цікаве:
Одна студентка жалилась, що неясно нафіка їм той докер. При тому мені це питання не задавалось. А за весь семестр вона спитала лише 2 не важливих визначення (які були на слайді) і то на лекції на яку їх по факту загнав завкаф.
Що їй завадило спитати як вона може застосовувати докер в контексті МЛ/ДС та інших, не зовсім ясно.

А ще ржака: є люди, які береть повторно курс ООП вже 3 раз. При тому, що перший повторний вони просто не здавали лаби. На 2 повторному фактично спробували принести якусь хну на 1 з лаб і не добрали трохи балів до 60.

А якщо є ще й обов’язковий контроль відвідування, що впливає на оцінку — то це взагалі пережиток прошлого.

В КПІ це не можна робити вже 3+ роки.
І тут страшне, першу роботу в офісі я фактично отримав завдяки геніальному викладачу (ту не ясно чи в "" треба писати чи без), який вимагав конспектувати книгу Таненбаума. Бо я конспектував і так запам’ятав матеріал.
Конспектування на лекціях суттєво збільшує шанси, що людина запам’ятає матеріал.

скільки абітурієнтів вступили

Є кількість, а є якість.

Новина за 2022 — «ЦЬОГО РОКУ ДО ВИШІВ ЗАРАХУЮТЬ 95% ВИПУСКНИКІВ ШКІЛ, — МОН» tvoemisto.tv/...​iv_shkil__mon_136844.html
В Штатах (research.com/...​duates-that-go-to-college) десь 66% йдуть до коледжу, з яких 2/3 (44/100) це аналог нашого бакалавра. В Англії наче понтивались, що у них 70% йде в універи (але це не точно)

Важливо не скільки вступили, а скільки отримають якісні знання. Скільки довчаться, отримають диплом не має значення. В кінці 90- х була статистика: з 175 студентів закінчують 150, за спеціальністю працюють 40-50, з яких зірок менше десятка.
В 2020-ті 70-80% працюють в ІТ.

Підписатись на коментарі