Прогноз — 42 грн за долар на кінець 2024 року. Експерти пояснюють, на що може вплинути повернення гнучкого курсу

Національний банк переходить до режиму керованої гнучкості обмінного курсу, про це вчора повідомили на сайті регулятора. Ця новина викликала активне обговорення на Форумі DOU, тож ми зібрали думки експертів про те, що саме змінить таке нововведення.

Спойлер: для громадян — практично нічого (принаймні в найближчій перспективі), але загалом для України це важливо.

📌 Що взагалі відбулося і чому

Михайло Демків, фінансовий аналітик групи ICU

Війна триває значно довше, ніж очікували ще рік тому. Через це Нацбанку доводиться підлаштовувати під ці умови свою економічну політику. Наприклад, відходити від фіксованого обмінного курсу ще до закінчення війни. До ситуації, коли курс змінюється залежно від попиту та пропозиції на ринку, в будь-якому випадку потрібно буде повертатися. Питання тільки — як це зробити.

Нацбанк обрав варіант поступового руху в цьому напрямку. Зараз НБУ домінує на ринку, де попит на валюту значно перевищує пропозицію, і продає ту частину, якої не вистачає. Регулятор і надалі це робитиме, але дещо змінюючи обсяги, і таким чином дозволятиме курсу коливатися.

Обсяг накопичених резервів дозволяє розраховувати на невеликі зміни курсу. Для Нацбанку важливо, щоб курс ходив як в один, так і в інший бік. Можна передбачити, що днів, коли гривня укріплятиметься, буде трохи менше, аніж днів зі зміцненням курсу. Тому через пів року чи рік курс долара мав би бути вищим, аніж зараз.

Зміною своєї політики НБУ прагне уникнути різкої девальвації, яка була в липні минулого року (+25%), але при цьому зберегти привабливість гривневих заощаджень. Темпи такої контрольованої девальвації мають бути нижчими за дохідність тих же ОВДП у гривні, таким чином зберігатиметься сенс інвестування в ці активи, замість купівлі валюти.

Завжди існує ймовірність, що щось піде не так, а в умовах війни й поготів, однак обсяг накопичених резервів сьогодні є вдвічі більшим, аніж той, що був у липні минулого року. Тому шансів на успіх є значно більше.

📌 Чому саме зараз

Олена Білан, Head of Research у Dragon Capital

Насправді НБУ вже давно планував відійти від фіксованого курсу, який був введений у перший день повномасштабного вторгнення для стабілізації ринку, і відкрито оголошував про свої плани (хоча, за моїми спостереженнями, до останнього часу мало хто звертав увагу на ці заяви).

Втілити ці наміри у життя дозолила економічна ситуація, яка за останні пів року суттєво покращилась. Ще на початку року зміна режиму була б дуже ризикованою і недоречною. При цьому інфляція продовжувала стрімко знижуватись, а економічна активність відновлювалась, що добре відчули компанії, орієнтовані на внутрішнього споживача.

Ключову роль в цьому покращенні зіграла міжнародна допомога. Попри повномасштабну війну, Україна має повноцінну програму з МВФ. З початку року країна регулярно отримувати близько $4 млрд на місяць міжнародної фінансової підтримки (додатково до військової). Тому для експертної спільноти рішення Нацбанку не стало сюрпризом, ми очікували зміну режиму.

У перспективі декількох місяців практично нічого не зміниться. При фіксованому курсі НБУ кожен день продавав валюту зі своїх резервів. Рівно стільки, щоб задовільнити дефіцит валюти на міжбанківському ринку. Тепер НБУ так само буде продавати валюту з резервів, але трошки менше чи трошки більше, ніж дефіцит валюти на ринку, і дозволить офіційному курсу рухатись вниз і вгору на дельту, яку в перші тижні, скоріше за все, взагалі важко буде помітити неозброєним оком.

📌 Що зміниться (або ні)

Юрій Гайдай, Senior Economist Центру економічної стратегії

Для готівкового ринку нічого принципово не змінюється. Змінюється стратегія для міжбанку. Логіка в тому, що НБУ покриватиме інтервенціями структурний дефіцит валюти. Тобто той, що викликаний фундаментальними факторами, передусім торговим дефіцитом. Ще простіше — продаватиме додатково стільки валюти, скільки потрібно, щоб закрити попит імпортерів, який не закриває експортна виручка.

Якщо чистий попит на валюту буде більший або менший за структурну компоненту — будуть відповідні коливання курсу, які впливатимуть на офіційний курс. На початку НБУ буде сильно згладжувати ці коливання, а коли побачить відповідні макроумови, почне збільшувати допустимий діапізон коливань.

Нацбанк дозволить контрольовані коливання курсу на міжбанку і поступово розширюватиме діапазон дозволеного, бо довгостроково прибитий цвяхами курс — це погано для економіки з багатьох сторін, а повністю відпускати за наших обставин — поки ризиковано.

📌 Попередній прогноз

Віталій Ваврищук, голова департаменту макроекономічних досліджень групи ICU (тези з аналітики)

НБУ встановив фіксований курс на рівні 29,25 грн/$ 24 лютого 2022 року, у перший день повномасштабної війни, а потім змістив його до рівня 36,56 грн/$ у середині 2022 року. Фіксуючи курс гривні, НБУ створив для економіки номінальній якір, що стабілізував очікування населення та бізнесу та надав комфорт учасникам ринку.

Фіксація курсу стала одним із ключових факторів, що дав змогу знизити темпи інфляції. Водночас НБУ змушений був витрачати у середньому $500 млн щотижня на інтервенції з продажу валюти протягом 2022 року, щоб забезпечити збалансованість ринку.

Ми очікуємо, що курс гривні не буде помітно відхилятися від поточного рівня у наступні кілька місяців, проте керованої повільної девальвації не уникнути у тривалішому періоді — у 2024 та 2025 роках. Ми зберігаємо наш прогноз обмінного курсу наприкінці 2024 року на рівні 42 грн/$. Це означає, що дохідність за гривневими депозитами загалом дасть змогу знівелювати валютні ризики.

На нашу думку, попри перехід НБУ до гнучкого курсу, стабільність гривні залишатиметься пріоритетом регулятора у наступні кілька місяців. Ми очікуємо лише символічного здешевлення гривні до кінця року. Це не створить ризиків для економічної стабільності, проте дозволить учасникам ринку поступово адаптуватися до нових реалій.

Ринок, ймовірно, функціонуватиме наступні кілька тижнів в умовах підвищеної нервовості. Коливання готівкового обмінного курсу зросте, які і попит на валюту на міжбанківському ринку. Проте ситуація має стабілізуватися упродовж кількох тижнів. Також ми не очікуємо жодних серйозних послаблень для зовнішніх приватних кредитів та прямих іноземних інвестицій.

📌 Контекст

На початку повномасштабної війни НБУ зафіксував курс гривні на рівні 29,25 грн за $1 США. У Нацбанку заявляли, що таке рішення допомогло забезпечити стабільну роботу фінансової системи.

21 липня 2022 року Національний банк України зафіксував новий офіційний валютний курс — 36,5 грн за долар, а також запровадив низку нововведень для громадян і бізнесу. DOU розповідав про це детально у матеріалі, обʼєднавши думки економістів і представників Асоціації IT Ukraine.

Також ми намагалися розібратися, яким чином множинні курси НБУ та інфляція впливають на добробут українських розробників. І запитали в найбільших компаній, яких змін у виплатах своїм працівникам, а також на ІТ-ринку загалом вони очікували на той момент.

У вересні 2023-го НБУ анонсував, що планує повернутися до гнучкого курсу долара, однак цьому мали б передувати низка процесів, передбачених узгодженою з МВФ програмою валютної лібералізації.

🏦 Коментар для DOU від Нацбанку

Що це означає для українців? Чи вплине це на курс в обмінниках і банках?

Правила встановлення курсу в тих сегментах ринку, де купує та продає валюту населення, не змінилися. Йдеться як про готівковий ринок, так і про карткові курси банків. Уже майже півтора року курс на готівковому ринку та карткові курси банків не є фіксованими. За цей час вони як зростали, так і знижувалися. Загалом з початку року гривня на готівковому ринку зміцнилася на 7%.

До того ж, Національний банк і надалі докладатиме зусиль для наближення готівкового курсу до офіційного. Якщо буде потреба, НБУ може послабити валютні обмеження для збільшення пропозиції готівкової іноземної валюти, а також для розширення можливостей громадян купувати іноземну валюту на готівковому ринку чи в онлайні.

Чи вплине ця зміна на галузь ІТ, зокрема на працівників, оформлених як ФОП?

Зміна курсового режиму стосується насамперед міжбанківського валютного ринку, де купує та продає валюту бізнес. Водночас перехід до керованої гнучкості курсу не означає, що НБУ відпустив курс у «вільне плавання». Національний банк і надалі буде активним учасником валютного ринку та залишатиметься ключовим гравцем на ньому.

Зокрема, НБУ компенсуватиме структурний чистий попит на валюту, який може зберігатися ще тривалий час через наслідки війни для української економіки. Це (компенсування Нацбанком структурного чистого попиту) дасть змогу гривні на міжбанківському валютному ринку рухатися в обидва боки: не лише послаблюватися, а і зміцнюватися. Водночас суттєвих курсових коливань на міжбанківському ринку очікувати не варто — НБУ їх значно обмежуватиме.

Чому ця зміна відбулася саме зараз?

Тому що сформувалися необхідні передумови. Відповідно до Стратегії пом’якшення валютних обмежень, переходу до більшої гнучкості курсу та повернення до інфляційного таргетування, НБУ оцінював такі показники:

— інфляція та інфляційні очікування. За підсумками восьми місяців 2023 року інфляція сповільнилася з 26,6% до 8,6%. Помітно поліпшилися інфляційні та курсові очікування більшості економічних агентів;

— рівень міжнародних резервів і стійкість валютного ринку. Ситуація на валютному ринку є значно кращою, ніж минулого року, а міжнародні резерви цьогоріч двічі оновлювали історичний рекорд і на 1 вересня становлять понад $40 млрд;

— процентні ставки в реальному вимірі. Рівень ставок за строковими депозитами перевищує як рівень очікуваної інфляції, так і курсові очікування. Дохідності за внутрішніми державними облігаціями є ще вищими. А, отже, інструменти для заощаджень в гривні захищають кошти від знецінення;

— параметри фінансової стабільності. Банківська система стабільно функціонує, попри виклики війни.

Все це дає змогу забезпечити контрольованість переходу та мінімізувати ризики для фінансового ринку, економіки та громадян. З цією ж метою гнучкість курсу буде збільшуватися поступово і лише за наявності всіх необхідних передумов.

Чи вплине це на ринок інвестицій, зокрема з-за кордону?

На рішення щодо інвестицій насамперед впливатимуть подальші кроки НБУ щодо пом’якшення валютних обмежень. Сприяння новим інвестиціям — це завдання першого етапу пом’якшення обмежень, який зараз реалізовується. НБУ вже дав змогу резидентам частково повертати «нові» борги кредиторам з-за кордону, а також кредити, забезпечені гарантією міжнародної фінансової організації, експортно-кредитного агентства тощо. Крім того, Нацбанк розгляне можливість надати дозвіл на переказ отриманих іноземцями дивідендів в Україні за кордон.

Усе це важливо, щоб спонукати бізнес та міжнародні компанії інвестувати в Україну. Водночас усі пом’якшення першого етапу стосуватимуться саме «нових» кредитів чи дивідендів, тобто отриманих незадовго до або після ухвалення відповідних рішень. Це необхідно, щоб не допустити вичерпання міжнародних резервів та зберегти стійкість валютного ринку.

Збільшення гнучкості обмінного курсу з часом дасть змогу НБУ перейти до другого етапу пом’якшення валютних обмежень. На ньому поступово буде передбачена можливість репатріації саме відсотків за «старими» борговими зобов’язаннями та інвестиціями, тобто тими, які не охоплює перший етап пом’якшення обмежень. Натомість погашати чи переказувати основну суму кредиту чи інвестиції можна буде лише на третьому етапі. Загалом будь-які рішення в цьому напрямі сприятимуть збільшенню інвестиційних надходжень в Україну.

Чи доречно українцям зараз робити якісь грошові операції, чи краще почекати?

Національний банк традиційно не надає інвестиційних порад. Водночас можемо зазначити про наступне загальновідоме правило: ухвалюючи рішення щодо заощаджень, важливо спиратися на мету, з якою людина хоче заощадити кошти.

Якщо метою заощадження є здійснення покупок в іноземній валюті, то найменш ризикована стратегія здійснювати заощадження в цій же валюті. Якщо ж ви маєте намір відкласти гроші на покупки в Україні, що визначаються в національній валюті, то логічним вибором для цього є гривня. Особливо враховуючи, що процентний дохід від вкладень у гривневі активи суттєво перевищує аналогічний показник у доларах чи євро.

НБУ доклав значних зусиль, щоб заощадження в гривні знову стали привабливими. Сьогодні середня ставка за строковими гривневими депозитами становить близько 14-15% річних. «Чистий» дохід після оподаткування дорівнюватиме відповідно близько 11-12% річних. Ставки за ОВДП, які також може купувати населення, — ще вищі. Наприклад, за річними ОВДП — 18%-18,5%. Дохід за ними не оподатковується.

Оновлення від 4 жовтня: додали коментар-розʼяснення від НБУ

Все про українське ІТ в телеграмі — підписуйтеся на канал DOU