У Мінцифри створили драфт Стратегії розвитку інновацій та закликають до його обговорення

В Україні розробили драфт Стратегії розвитку екосистеми інновацій та презентували його для подальшого обговорення, про це повідомив заступник голови Мінцифри Олександр Борняков на своїй сторінці у Facebook.

«Наша мета — системно підійти до розвитку цифрової економіки і збільшити її частку у ВВП. Для цього вивчили досвід США, Ізраїлю, Естонії, Швеції та інших успішних країн і виокремили 10 напрямів роботи, що допоможуть нам стати однією з передових держав за розвитком інновацій. Адже Україна має величезний потенціал у створенні високотехнологічних продуктів у defense tech, agritech, govtech, AI та інших сферах і експорті їх на світовий ринок», — зазначив він.

Драфт документу доступний за посиланням. Олександр Борняков додав, що в Мінцифри очікують отримати пропозиції, як зробити Стратегію ґрунтовнішою і практичнішою. Фідбек просять надсилати на пошту [email protected]. Дедлайн — 20 квітня.

📌 Ключові тези Стратегії розвитку екосистеми інновацій

— Після 24 лютого 2022 року інвестиційна діяльність в Україні зазнала спаду, але не зупинилась повністю.
— Багатьом вітчизняним проєктам вдалося залучити інвестиції, проте лише 8 команд змогли перетнути позначку у 5 мільйонів доларів.
— Держава підтримує стартапи програмами фінансування на раунді seed, коли залучення інших типів капіталу є проблематичним.
— Нерозвинена система освіти протягом життя та слабка STEM-освіта не дозволяють розвинути інноваційне підприємництво в Україні.
— Повільні темпи підготовки IT-спеціалістів не задовольняють попит ринку та стримують зростання IT-сектору України.
— В Україні переважає низький рівень патентного захисту, щороку зменшується кількість заявок та виданих патентів.
— Незважаючи на виклики війни, технологічний сектор України демонструє свою стійкість та адаптивність.
— Стартап-індустрія України переживає важкі часи та потребує допомоги, проте команди вмотивовані продовжувати проєкти.
— Російська агресія прискорила розвиток українських компаній у таких сферах як Military Tech та Кібербезпека.


Нагадаємо, Михайло Федоров також анонсував, що шукає для Мінцифри експерта-практика з AI, який уміє швидко й ефективно використовувати можливості штучного інтелекту. Усім охочим пропонують пройти тестове завдання.

Все про українське ІТ в телеграмі — підписуйтеся на канал DOU

👍ПодобаєтьсяСподобалось1
До обраногоВ обраному0
LinkedIn



5 коментарів

Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів Коментарі можуть залишати тільки користувачі з підтвердженими акаунтами.

Я пам’ятаю, на уроці фізики, на лабах, перш ти починав щось робити, треба було визначити ціль (навіщо ми це робимо) та крітерії успішності (тобто як ми зрозуміємо що ми досягли цілі).

Вже з матстату я з’ясував, що ще булоб не погано додати 0-гіпотезу, тобто перевірку, чи не є наш результат збігом обставин.

Але ж то ціла лаба у школі. Коли працюєшь за державний чи корпоративний кошт — нащо така морока, аговж?

замовлення вбивств

Під час війни швидше всього і це не дуже вигідно

Держава, особливо така корумпована, як в останні 40 років не зможе бути гравцем на інноваційних ринках. Лише приватні інвестори можуть йти на ризик та інвестувати.
Екосистему варто створювати, але для цього потрібні приватні університети світового рівня, самоврядність та незалежність університетів. Світовий досвід показує, що це місцина 50 на 100 км з розвинутою інфраструктурою. Місце має бути настільки гарним, щоб там хотіли жити сотні молодих мільйонерів. З наявних є лише Буковель, але там нема університетів поблизу (10-25 км).

Програма відбудови технологій з висівки, та стимуляція виключно на цьому етапі нічого гарного для країни не зробить. Так, збагатить певних гравців за громадський рахунок. Тому у даному випадку маємо не стратегію, а щось схоже на приблизний план точкового сприяння бізнес процесам розробки нових продуктів. Звісно, без метрик успіху, які можна було б згодом перевірити..

Окрім вирощування «розсади» потрібно зробити умови, щоб та розсада отримала своє місце на полі, дала врожай/сенс/прибуток тим, хто всім цім опікувався. Тобто, необхідно уможливити внутрішній попит на нові продукти, та зробити фінансове середовище в яке загалом буде вигідно інтегрувати та утримувати бізнеси на протязі всього життєвого циклу. Якщо нехтувати комплексним підходом, як-то наприклад робила Німеччина, то переважна більшість компаній зі значним коефіцієнтом масштабування, впливу та фінансовим результатом втечуть до більш привабливих юрисдикцій. Тобто, якщо діяти за будь-яким патч-планом, то схема така: держава платить, ковтає всі невдачі, а якщо заявляться дивіденди, то на тобі кукиш, бо то вже справа інших країн. Дай Боже наснаги Україні витримати ділків-розумників.

Підписатись на коментарі