НАБУ розслідує справу про військовий софт «Дзвін» за 600 мільйонів гривень, — Forbes

«Дзвін» задумувався як головна система для управління військом, втім в результаті розробки, попри великі бюджети, вийшла система документообігу. Про це йдеться у матеріалі Forbes.

Заявлене призначення системи — автоматизація збору, обробки, аналізу й поширення даних. Вона має допомагати командирам в режимі часу, близького до реального, розуміти, де перебуває ворог, а де власні сили й засоби, та швидко і зважено ухвалювати рішення.

Цю систему на замовлення Міноборони з 2016 року розробляє українська ТОВ «Еверест Лімітед», яка до цього займалась продажем техніки й пакетів програмного забезпечення та її підрядник «Айкюжн ІТ».

«Дзвін» коштував бюджету приблизно 600 мільйонів гривень, що майже втричі більше від запланованої вартості. Нині НАБУ розслідує справу про «розкрадання в особливо великих розмірах» на цій системі.

Водночас аудит розробленої системи 2020-го року виявив низку ризиків. Деталі про це ви можете прочитати у розслідуванні DOU. Також з’ясувалося, що система не відповідає заявленому опису та поставленими перед нею задачами.

Попри це, її готуються взяти на озброєння армії. Про це йдеться у звіті міністра оборони Олексія Резнікова, який є в розпорядженні Forbes.

«Тобто вона вже пройшла всі випробування й може розгортатися в ЗСУ. Звіт розіслали народним депутатам три тижні тому», — йдеться у матеріалі.

✔️ Ми наводимо основні тези зі статті.

• Початкова вартість розробки, оцінена у 218,2 млн грн, постійно зростала: до 2020 року правки у технічне завдання внесли 12 разів. Також замовник потроїв кількість пунктів управління, які мала обладнати компанія «Еверест» — замість запланованих чотирьох закупили дванадцять, що коштувало додаткових 255 млн грн.
• У 2020 році СБУ ініціювала аудиторську перевірку, яка показала, що у 2016-2020 роках на розробку системи витратили 580 млн грн. Фінальний кошторис — 624,6 млн грн.
• Комплексний аудит проєкту виявив, що софт не відповідає поставленому завданню, і отже, подальше використання «Дзвону» може бути взагалі недоцільним. Закупівля 12 пунктів управління теж нічим не обґрунтована.
• Міноборони припинило фінансування системи, зазначивши, що вводити її в експлуатацію до завершення розслідування неможливо.
• Аудит був направлений у ДБР, але справа не просувалася попри відкриття щонайменше двох кримінальних справ.
• Згідно зі звітом Резнікова, розробку «Дзвону» розблокували наприкінці 2021-го.
• За процедурою Спеціалізована антикорупційна прокуратура передала справу до НАБУ лише 3 листопада 2022 року. Паралельно софт пришвидшено брали на озброєння. Бюро розслідує розкрадання в особливо великих розмірах.
• Форсоване взяття «Дзвону» на озброєння схоже на замітання слідів, вважає член профільного комітету Верховної Ради Ярослав Юрчишин.
• 573,7 млн грн або майже 92% кошторису отримали співвиконавці, йдеться у тексті аудиту. Це «Айкюжн ІТ», «Інтекресі Бейз» та «Софтлайн ІТ», яким «Еверест Лімітед» передав значну частину створення ПЗ, про що свідчить розслідування DOU.
• У вересні Олег Гайдук, заступник Резнікова з цифровізації казав Forbes, що «Дзвін» перебуває на завершальному етапі випробувань. Система, за його словами, мала бути на озброєнні ще кілька років тому, але процес гальмувався. «Це пряма шкода обороноздатності», — казав Гайдук.

📄 «Дзвін» базується на документообігу

ЗСУ масово користуються волонтерським військовим софтом. Втім, «Дзвін» не використовують у зоні бойових дій, — про це Forbes сказали троє розробників військового ПЗ. Натомість з нею працюють у штабі високого рівня, додають ще два джерела.

Аудит 2020-го показав, що «Дзвін» не сумісний з аналогічними системами НАТО. Програма використовувала частково незахищений зовнішній софт. Всупереч міжнародним стандартам у системи не було відкритих програмних інтерфейсів, що ускладнило б подальшу інтеграцію з іншим софтом в Єдиній системі управління ЗСУ.

Фундаментальний недолік — сама архітектура програмного забезпечення. Цифрові карти — один з найважливіших інструментів для військових, що дає ситуаційну обізнаність.

Це основа багатьох волонтерських софтів: «Кропива», «Броня», GisArta.

«Дзвін» натомість базується на документообігу. «Це не та штука, яка буде розповідати, яким чином живе навколишній світ, — каже на умовах анонімності знайомий із розробкою „Дзвону“ розробник. — Уявіть, що в основу Google Maps поставили пошту й дані надходять звідти».

За висновками аудиторів, така система спрощує роботу з документами. Але допомогти із ситуаційною обізнаністю війська під час активних бойових дій вона не здатна. Саме як систему документообігу її й застосовують у ЗСУ, підтверджує розробник іншого армійського софту на правах анонімності.

Чи змінювали систему докорінно за останніх два роки, у Міноборони не відповідають. «Вони могли щось пофіксити, але вони навряд чи могли змінити архітектуру. Це не просто пофіксити баг», — говорить на умовах анонімності знайомий із розробкою «Дзвону» розробник. Представники Міністерства оборони на момент публікації матеріалу не відповіли на запитання медіа.

Все про українське ІТ в телеграмі — підписуйтеся на канал DOU