$1 млн у бюджет за перший рік. Як Мінцифри економічно обґрунтовує E-резидентство

У квітні почне діяти закон, який дозволить іноземним ІТ-спеціалістам відкривати бізнеси і сплачувати податки в Україні. DOU отримав у розпорядження документ від Мінцифри, в якому є розрахунки й економічне обґрунтування проєкту Е-резидентство.

Раніше міністерство за рахунок коштів міжнародної технічної допомоги провело спеціальне дослідження. Вдалося зібрали понад 4050 анкет потенційних е-резидентів й отримати відповіді на такі запитання:

▪️ із яких країн потенційні е-резиденти;
▪️ чим займаються;
▪️ якою валютою оперують;
▪️ рівень доходів;
▪️ розмір податків.


«Ці дослідження допомогли нам сформувати продуктову пропозицію, яка була б цікавою для потенційних е-резидентів. Результат — внесення змін до правового поля і розробка інструментів для е-резидентів», — зазначають у Мінцифри.

У міністерстві очікують, що в середньому кожен е-резидент поповнюватиме бюджет України на $1000 на рік. На першому етапі планують долучити близько 1000 е-резидентів, які в найближчий рік зможуть поповнити бюджет приблизно на $1 млн.

На другому етапі проєкт масштабуватимуть на інші країни та розширюватимуть продуктову лінійку. Зокрема, хочуть створити сервіси фриланс-платформи на кшталт Upwork.

📌 Контекст

Електронне резидентство — це статус, який дає можливість іноземцю отримувати кваліфіковані електронні послуги. Наступним кроком у розвитку цього проєкту є надання іноземним фахівцям можливості займатися господарською діяльністю, а це залучатиме додаткові кошти в держбюджет.

Що зможуть робити е-резиденти:

✔️ здійснювати підприємницьку діяльність (ФОП);
✔️ дистанційно відкривати та керувати банківськими рахунками;
✔️ користуватися сучасними інструментами для управління бізнесом онлайн;
✔️ підписувати документи електронним підписом.

Оподаткування

Е-резидент стає платником єдиного податку третьої групи. Це передбачає сплату 5% доходу (якщо оборот не перевищує ліміти для ІІІ групи ФОП) та 15% (якщо ліміти перевищено).

Як отримати статус е-резидента:

✔️ зареєструватися на порталі або у додатку «Дія»;
✔️ пройти фінансову й безпекову перевірки;
✔️ отримати електронний цифровий підпис;
✔️ відкрити рахунок у банку (обраний банк буде податковим агентом е-резидента).

Хто НЕ може бути е-резидентом:

⛔️ громадяни України;
⛔️ іноземці, які мають право на постійне проживання в Україні або є податковими резидентами України;
⛔️ особи без громадянства;
⛔️ особи, які одержують доходи в Україні за товари, роботи, послуги (крім пасивних доходів);
⛔️ громадяни держави, яка визнана агресором та/або окупантом щодо України.

Перелік країн, громадяни яких можуть бути е-резидентами, визначатиме Кабмін.


Нагадаємо, воєнний 2022 рік відзначився законами та постановами, що торкаються IT-галузі: Дія City, е-резидентство, обіг криптовалют тощо. Спільно з юристами DOU пояснює, що змінили ті чи інші ініціативи, а також чого чекати у 2023 році.

Все про українське ІТ в Телеграмі — підписуйтеся на канал редакції DOU

👍ПодобаєтьсяСподобалось3
До обраногоВ обраному0
LinkedIn



8 коментарів

Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів Коментарі можуть залишати тільки користувачі з підтвердженими акаунтами.

что-то находится только по последней ссылке

Мінцифра «грає в наперстки», на локальному українському рівні виходить вдало, а на міжнародному рівні будуть проблеми тому й створив такі посилання.

Код застосунку «Дія» викладуть у відкритий доступ — Мінцифра:

Коли українські фахівці з кібербезпеки писали публічно що застосунок «Дія» має бути в opensource то фахівців ігнорували, а коли opensource це обов’язкова умова для впровадження в більш розвинутих країнах то аж бігом.

Не зовсім зрозуміло як це працює. Є стандартні правила для податкового резидентства — де людина жила останні пів року там і платить податки. Як на це буде дивитися влада країн що увійдуть до потенційного списку? Схоже на офшори що будуть приховуватися.

мабуть десь приблизно так як поляки на наших фопів, які виїхали і працюють там.
dou.ua/...​rums/topic/42165/#2581555

Виглядає круто, добре, що цим займаються

міль’ярд дерев був крутіше

Мільярд дерев Зеленського: турбота про довкілля чи дешевий піар разом зі знищенням природи?:

Держлісагентство — офіційний орган управління лісової галузі України — надало офіційну відповідь про те, де ж саме висадили ці 45 мільйонів. Згідно з даними лісівників, жодних нових земель для висадки дерев вони не отримували.
При цьому, найбільше дерев висаджено в традиційно «лісистих» областях України — Житомирській та Волинській.
Лісівники переважно саджають дерева там... де вони ж самі вирубали ліс!
Тому у світлі голови лісівників прийшла чудова ідея — зараховувати дерева, які вони й так саджають на місці рубок, у цей самий мільярд дерев Зеленського.

Вже 244 мільйони «висадили» zelenakraina.gov.ua

Підписатись на коментарі