Пам’ятні ідеї Віктора Глушкова. DataArt вперше публікує мемуари основоположника української кібернетики

Компанія DataArt у межах проєкту IT Museum відкриває онлайн-виставку, присвячену спадщині Віктора Глушкова — засновника української кібернетики та інформатики. Цього року відзначають століття від дня народження науковця.

Джерело: «Вечірній Київ»

З цієї нагоди в компанії опублікували розшифровки аудіозаписів спогадів Віктора Глушкова. Мемуари, надиктовані незадовго до його смерті в січні 1982 року, тепер доступні на сайті проєкту англійською та українською мовами.

Це перша публікація спогадів у повному обсязі, які передали музею дочка та онука науковця. Онлайн-виставка містить також цитати з коментарями, фотоматеріали та розділи, присвячені підходам Глушкова до роботи: проєктний менеджмент, побудова та управління командою, пошук замовників, формування освіти в галузі інформаційних технологій.

Серед численних наукових досягнень Віктора Глушкова у сфері українських інформаційних технологій, як зауважують у проєкті:

  • організація Обчислювального центру Академії наук України, згодом — Інститут кібернетики;
  • встановлення на той час світового рекорду зі швидкості розробки й впровадження та рекорду промислового довголіття ЕОМ (електронної обчислювальної машини) «Дніпро»;
  • робота зі штучним інтелектом: сенсаційне започаткування розпізнавання сенсу фраз у сфері семантичних мереж;
  • започаткування освіти в галузі IT: створення спеціалізацій з обчислювальної математики й техніки для подальшої організації факультету кібернетики в КДУ (КНУ ім. Тараса Шевченка) і факультету автоматики та обчислювальної техніки в КПІ ім. Ігоря Сікорського;
  • створення першого в СРСР апарату «серце — легені» в Інституті кібернетики;
  • заснування низки міжнародних наукових журналів, які досі випускають.

«Спадщина Віктора Глушкова долає межі часу і технологій. Його ідеї не тільки сформували українську IT-індустрію, а й надали глибоке розуміння сучасних підходів до менеджменту та бізнесу. Цей проєкт є як вшануванням його потужного внеску до всієї галузі, так і свідченням прихильності DataArt до збереження історії інформаційних технологій. Глушков навчив нас основ IT, щоб ми мали змогу перевертати гори у майбутньому світі штучного інтелекту», — зауважив Микола Сніжко, президент центру розробки DataArt в Києві.

Раніше DOU випускав матеріал про українську науковицю Катерину Ющенко, яка створила одну з перших у світі високорівневих мов програмування.

Все про українське ІТ в телеграмі — підписуйтеся на канал DOU

👍ПодобаєтьсяСподобалось7
До обраногоВ обраному3
LinkedIn



3 коментарі

Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів Коментарі можуть залишати тільки користувачі з підтвердженими акаунтами.

Історія, яку написано комуністичним тоталітарним режимом не завжди правдива, містить перебільшення та зазвичай в ній навмисно, в інтересах правлячої верхівки, приховуються вагомі факти.
Дякую за підбір інформації, яка відома ще за часів СССР.
Варто зробити окремі зауваження.
ОЦ АН УРСР створено не В.М. Глушковим, а Б.В. Гнєденком. До планів Б.В. Гнєденка входило створення Інституту обчислювальної техніки та розрахунків. Вимушений виїзд Б.В. Гнєденка з Києва став причиною створення інституту лише через 5 років після заснування ОЦ.
Фундаторами українських ІТ є С.О. Лебєдев з його дружнім колективом інженерів до яких перш за все відносяться Л.Н. Дашевський, К.О. Шкабара, С.В., Погребинский, З.Л. Рабінович та ще з десяток інженерів, які розробили комп’ютер МЕОМ. Цей комп’ютер містив в собі головні підказки для подальших досягнень та винаходів киян. Це стосується досягнень в архітектурі комп’ютерів: унікальні можливості універсального асинхронного комп’ютера «Київ», який став першим в світі комп’ютером призначеним не лише для проведення розрахунків, а й для розв’язку логічних, інформаційних задач та задач штучного інтелекту, включаючи розпізнавання методами машинного навчання простих геометричних фігур, друкованих та рукописних літер та цифр.
Апаратні можливості розіменування Pointers комп’ютера «Київ» увійшли до всіх подальших розробок київських комп’ютерів та до комп’ютерів C.О. Лебедєва: М-20, БЕСМ-3, БЕСМ-3М, БЕСМ-4, білоруських комп’ютерів серії «Мінськ», радянських серії «Урал», серії «Агат» та «Наірі».
Є сумніви щодо тверджень В.М. Глушкова щодо знайдення саме ним багатого замовника — Об’єднаного інституту ядерних досліджень в місті Дубна — для постачання другого примірника комп’ютера «Київ», оскільки зв’язок з І.В. Курчатовим та М.В. Келдишем був ще за часів (1952-1955рр.) проведення розрахунків на комп’ютері МЕОМ задач проєктування водневої бомби. До можливостей комп’ютера «Київ» згідно потреб цього інституту було включено можливість автоматичного віддаленого керування комп’ютером роботою складного устаткування для проведення ядерних досліджень.
Фундатором українських ІТ слід вважати і Б.В. Гнєденка, вагомість внеску якого у зародження та розвиток світових ІТ приховувалась за часи ссср.
Відео «Про вагомий та невідомий внесок Б.В.Гнєденка у зародження інформаційних технологій» -

youtu.be/8Ju51SOsG_4 .

Сьогодні на pocії з помпою святкують 100 років з дня народження академіка В.Глушкова. І мають на це повне право, бо:
— ідейний компартійний функціонер;
— росіянин, що народився на росії;
— був проти першочергового видання «Енциклопедії Кібернетики» українською, проте погодився заради виправлення потенційних помилок у російській;
— у дисертації Глушкова насправді НЕ було розв’язання п’ятої проблеми Гільберта (це зробили Leo Zippin, Andrew M. Gleason, & Deane Montgomery);
— академічно недоброчесний, неможливо одночасно мати біля вісьми десятків аспірантів (зі спогадів особисто знайомих науковців);
— загальмував розвиток українських комп’ютерних технологій щонайменше на 5 років, відсторонивши піонерів галузі (зі спогадів К.Шкабари та ін.);
— просував нежиттєздатні проєкти заради лише отримання державних премій (зі спогадів конструктора ЕОМ серії «Мінськ» В.Пржиялковського та ін.);
— розпіарений проєкт ОГАС мав стати не лише економічним дивом, а й цифровим концтабором для громадян СРСР (з тогочасної статті «The Guardian»);
— старша донька — провідна ідеологиня «русского міра», яка люто ненавидить Україну.
Може настав час покінчити з незрозумілим культом Глушкова в Україні?

Джерело.

Мені доводилося працювати із науковцями та інженерами із Інституту проблем математичних машин і систем (створений вже за часів незалежності після розділу Інституту кібернетики на декілька інститутів), які працювали в Інституті кібернетики під керівництвом Глушкова, мої враження зовсім інші чим описано в даній статті ...

Підлеглі вважали Глушкова видатним математиком, але жахливим керівником, а також скажилися на те, як був загублений їхній професійний потенціал в молоді роки, бо багато проектів закінчувалося невдачами, при цьому через рішення Глушкова міг спеціаліст в прикладній фізиці займатися теорією струн, інженер-електрик за фахом займатися фізикою плазми, або вивчати Фортран та Есемблер для вирішення безперсспективних задач.

За всі досягнення Інституту кібернетики зазвичай хвалили керівників відділів, наприклад =>

створення першого в СРСР апарату «серце — легені» в Інституті кібернетики;

Відділом біокібернетики керував Микола Амосов (на мою суб’єктивну думку видатніший вчений за Глушкова), який був ентузіастом біокібернетики і мав велику повагу серез працівників інституту, розробка апарату «серце — легені» — це саме його заслуга.

робота зі штучним інтелектом: сенсаційне започаткування розпізнавання сенсу фраз у сфері семантичних мереж

Цей напрям — це також заслуга відділу біокібернетики і кураторства Амосова, ... хоча розробки типу робот рухаючийся садком інституту і за певним алгоритмом орієнтуючого на місцевості тяжко назвати роботами зі штучного інтелекту, як і просто певні автоматизовані розрахунки.

Тому моя точка зору, що не потрібно робити з Глушкова ікону і приписувати йому заслуги, до яких він не мав відношення, ... Глушкова потрібно в першу чергу поважати за його особисті заслуги як науковця, а він був видатним математиком світового рівня.

Підписатись на коментарі