Федоров розповів про бронювання айтівців, роботу Starlink та плани Мінцифри на 2023 рік. Головні тези

Керівник Мінцифри Михайло Федоров під час інтервʼю для РБК-Україна розповів, які послуги з’являться у «Дії» у 2023 році, чому інтернет від Starlink дуже важливий для ЗСУ, що з проєктом «Армія дронів» та коли варто чекати на «уряд в смартфоні». Публікуємо найважливіші тези міністра.

📌 Про цифровізацію послуг у 2023 році

У цьому році ми закінчимо відцифровувати всі найпопулярніші сервіси в Україні. Якщо взяти 120-130 найпопулярніших послуг, а це 90% всіх звернень громадян до держави, то вони в цьому році будуть відцифровані. І ми рухаємося згідно з нашим планом.

Зараз в «Дії» більшість послуг для фізичних осіб. Наприклад, якщо ви хочете стати підприємцем, можна зареєструвати свою справу. Наступний крок буде, коли наша звична для всіх «Дія» стане і для юридичних осіб. Ви зможете авторизуватися в «Дії» і система зрозуміє, що ви підприємець, керівник або засновник компанії. Ви зможете делегувати електронний підпис іншим особам, бухгалтерам або іншим членам команди. І далі ми будемо нарощувати нові функції для юридичних осіб. Ціль — максимально прибрати державу з життя людей і з життя бізнесу.

Ми точно не будемо використовувати «Дію», щоб відправляти повістки. Є ще багато проблем, які потрібно вирішити, і я вважаю, що цими проблемами треба займатися, тому повісток в «Дії» не буде.

📌 Про бронювання айтівців

Хочу нагадати, що міжнародна фінансова допомога йде на те, щоб підтримувати соціалку, Пенсійний фонд, щоб держава функціонувала. А всю зброю ми купуємо за кошти нашого бізнесу, який сплачує податки. Тому для нас наш бізнес — це можливість купувати зброю і захищати свободу.

IT — це єдина галузь, яка зросла за 2022 рік, і зросла на непоганий відсоток. За даними НБУ, у 2022 році експорт ІТ-послуг із України зріс на 5,8% в порівнянні з 2021 роком — до 7,35 млрд доларів. І багато людей стали світчерами, перейшли і почали працювати в IT. І потрібно підтримувати компанії, які мають доходи з-за кордону в тому числі, щоб це були валютні доходи України. Вона потребує підтримки і потребує в першу чергу в бронюванні тих компаній, які є критичними для економіки.

Я вивчав досвід Ізраїлю, де під час бомбардування Intel продовжив працювати, виконав замовлення і цей завод не був закритий. Про цей кейс пишуть книжки та статті. Я думаю, що Україна вже отримала тисячі таких кейсів, коли незважаючи на обстріли в Харкові, харківський IT-кластер продовжує працювати.

📌 Про важливість Starlink та цінність кожного «мавіка»

Росіяни також використовують БПЛА та власні системи ситуативної обізнаності, але Starlink все ж дають взагалі інші можливості для нас бути швидшими. Якщо ми говоримо про Starlink і зв’язок на полі бою, тут у нас реальна перевага. Але є питання системних дій, синхронізації власних підрозділів і використання цих можливостей. Деякі наші підрозділи на «відмінно» використовують цю перевагу, а в деяких є проблеми. Це залежить від лідерства керівників на місцях, командирів різних підрозділів.

Деякі підрозділи РФ, в тому числі «вагнерівці», використовуючи рації і БПЛА, завдяки синхронним діям можуть бути досить ефективними навіть без Starlink. Наші ж військові кажуть, що у нас йде боротьба за кожен «мавік». Коли вони втрачають один такий БПЛА, це відчутно, повірте. А деякі групи та підрозділи РФ можуть дуже легко дістати новий з запасів і запустити його.

Нам потрібно більше БПЛА — більше «мавіків», більше «матріксів», дронів всіх категорій. Але в першу чергу тих, які дозволяють нам «бачити» до 50 кілометрів. Ми втрачаємо наших бійців на цій лінії, тому потрібно там дивитися, що відбувається, спостерігати за власними підрозділами, щоб розуміти, як вони рухаються, що у нас з флангами. Це надважливо. І тому наступний етап і точка фокусування — це налаштування цих процесів всередині Збройних сил саме на полі бою. І цим зараз займаються ЗСУ.

📌 Про проєкт «Армія дронів»

За 8 місяців роботи «Армія дронів» вже законтрактувала 1765 «пташок» на 3,4 млрд гривень. Паралельно ми також навчаємо пілотів дронів. Вже більше 3500 військових пройшли таке навчання.

Збереження життів завдяки роботі дронів — це перше завдання проєкту. Налаштувати системну роботу таким чином, щоб БПЛА використовувалися максимально ефективно. А це можливо, якщо є правильне використання системи ситуативної обізнаності і синхронізація з БПЛА, щоб бачити всі ділянки фронту і не допускати помилок.

Дрони допомогають бути максимально точними артилеристам, які б’ють по противнику. Це ключові цілі. А як їх досягати, це вже велика кількість проєктів — виробництво дронів в Україні, закупівля, підрахунок потреб, оцінка спроможностей, кристалізація доктрини ведення війни завдяки БПЛА, організаційні зміни, навчання пілотів, навчання командирів, логістика, розвиток системи ситуативної обізнаності. Це лише кілька факторів успіхів, які треба розвивати одночасно, щоб бути більш ефективними.

📌 Про супротив, підтримку і Дія City

Можливий якийсь поодинокий супротив, але він нам взагалі не важливий і не цікавий. Коли в тебе є підтримка президента і прем’єра, ти вже бюрократично можеш переграти якийсь поодинокий супротив. Будь-яка трансформація починається з тих, у кого є повноваження і лідерство. Це найголовніше.

Експертизу для трансформації ти повинен збирати з самого низу і на всіх рівнях менеджменту. Тому що там всі розуміють детально по атомам, як працює, і це важливо враховувати. Але втілювати трансформацію треба зверху. Тому нас не дуже цікавить, коли може бути поодинокий супротив. Важливіше, що у нас є підтримка, а далі ми вже все зробимо.

Ми збираємо зворотний зв’язок, розуміємо, що потрібно людям. Чесно кажучи, ми все менше бачимо такого супротиву. Дуже важливо про це комунікувати всередині, розповідати навіщо ти це робиш. А коли в тебе є вже певний перелік проєктів, які закінчилися успішно або продовжують успішно розвиватися, у тебе з’являється мандат довіри.

Наприклад, я пам’ятаю, як ми впроваджували Дія City. Коли всі говорили, що ми хочемо «відцифрувати всіх айтішників», а потім збільшити для них податки. Але з запуском всі зрозуміли, що нічого такого не буде. Зараз резидентами є майже 450 компаній, де працює понад 36 тисяч людей. Резиденти сплатили 4 мільярди гривень податків за рік, інші компанії активно інкорпоруються в Дія City. І тепер будь-яка інша ініціатива в IT-сфері підтримується набагато легше.

📌 Про «уряд в смартфоні»

Уряд вже працює на електронному документообігу і ми майже нічого не підписуємо «на папері». У нас відбуваються і засідання онлайн, і документи бігають онлайн, і ми на рахунок цього пришвидшилися. Коли я починав працювати в уряді, навіть засідання неможливо було проводити онлайн.

Зараз у нас є окремий проєкт, де ми розробляємо продукт, який дозволить через мобільний застосунок держслужбовцям отримувати більше послуг всередині уряду, що має пришвидшити роботу самого уряду. У нас зараз цей проєкт не пріоритетний, тому що є багато викликів для громадян, які треба виконувати в першу чергу. Але фоново ми над цим працюємо і думаю, що наприкінці весни запустимо перші послуги. Держслужбовці відчують, що таке справді цифровізація і трансформація.

Можна буде подивитися організаційну структуру свого відомства, запропонувати і написати там всередині людині. Це Google Workspace всередині твого мобільного застосунку і робота з електронними документами. Тобто це нова культура роботи держслужбовців. У кілька кліків можна буде повідомити, що ти захворів, отримати електронний лікарняний або піти у відпустку.

Зараз це не дуже актуально, але мова йде про те, що будь-який сервіс всередині — це кадровий облік. І з цього взагалі розпочинається трансформація будь-якої організації. Це цифровізація всередині уряду, тому що ми віримо, що уряд повинен бути схожий на технологічну компанію. Він має розвиватися швидко, тому що завдання уряду — вирішувати проблеми людей.

📌 Про електронну гривню

Проєкт розвивається, нещодавно мені презентували на базі продукту Stellar електронну гривню. Вони розробили перші транзакції на блокчейні, як можна відслідкувати рух цих коштів. Я написав лист до Нацбанку про те, що треба пришвидшити процес розвитку електронної гривні. За законодавством, в 2024 році НБУ вже має запустити пілоти, але ми хочемо запустити вже в цьому році, а не відкладати на наступний. Тому йде комунікація з Нацбанком і бізнесом, це теж безповоротно відбудеться.

Нагадаємо, у своєму грудневому матеріалі DOU також проаналізував, як розвивалась українська ІТ-галузь протягом вже майже року повномасштабної війни, та підбив підсумки.

Все про українське ІТ в телеграмі — підписуйтеся на канал DOU