«Не поїду працювати в інші держави». Федоров розповів про звільнення, мітинги, діалог з Зеленським і плани на майбутнє

Колишній міністр оборони Михайло Федоров розповів, як дізнався про своє звільнення, що обговорював із президентом Володимиром Зеленським і чому не вважає завершеним діалог із ним. Він також прокоментував конфлікт із колишнім головкомом Олександром Сирським, призначення Михайла Драпатого, незавершену реформу мобілізації та мітинги на свою підтримку.

Про це Федоров розповів в інтерв’ю «Українській правді». DOU зібрав головні тези.

📌 Про причини звільнення

Федоров не називає однієї остаточної причини свого звільнення. За його словами, під час розмови із Зеленським ішлося про конфлікт із Генштабом. Однак сам Федоров пов’язує рішення насамперед зі змінами в оборонних закупівлях.

«Я б не хотів будувати якісь теорії навколо цього. Не хотів би переказувати розмови, які були з Президентом. Там немає чогось нового, чого не було публічно до цього озвучено. У першу чергу лунало про те, що є певний конфлікт.

Я думаю, причина в тому, що дуже багато людей у певний час об’єдналися навколо, Міністерства оборони і мене як міністра, тому що ми почали перебудовувати багато різних процесів усередині.

Із того, що почало відбуватися в публічному просторі, певного тиску, певних правоохоронних органів навколо нашої роботи, десь ще з початку квітня вже було зрозуміло, що градус піднімається і що чимось це буде закінчуватися».

Федоров також припустив, що відставка всього уряду могла бути способом замінити саме міністра оборони.

«Це схоже на це. На жаль, ми втратили кілька серйозних менеджерів під час цієї зміни, зокрема Юлію Свириденко. Але це схоже на це.

Міністр оборони — це квота Президента. Я без проблем пішов би з посади, якби мені сказали написати заяву, пояснили причини. Це частина політичного процесу. Я ніколи не боровся за посаду».

Конкретних прізвищ людей, які могли впливати на це рішення, Федоров не назвав.

📌 Як Федоров дізнався про звільнення

За словами Федорова, Зеленський повідомив йому про кадрове рішення незадовго до засідання парламентської фракції.

«За пів години чи за годину до фракції мені повідомили, сказали, що буде подаватися кандидатура Клименка.

Щодо причин — знову ж таки те, що ми до цього говорили: конфлікт із Генеральним штабом. Нічого нового я тут не додам. Я не хочу переказувати розмову з Президентом. Це наші розмови, хоча вони і державного значення, але в нас із ним інші відносини».

Федоров наголосив, що не ставив Зеленському ультиматумів і не вимагав повернути його до Міноборони.

«Я пішов з посади разом з урядом. Потім почалися протести. Був мій пресбрифінг, і після цього мені запропонували ряд посад.

Я просто сказав, що в мене є певна візія, що робити далі. Де б я не був, я буду слідувати цій візії, але займати якусь декоративну посаду я не буду. Я більше асоціюю себе як менеджер, який уміє будувати систему й досягати результату».

📌 Чи завершений діалог із Зеленським

Федоров заявив, що після звільнення мав кілька розмов із президентом. Їхнього змісту він не розкрив, однак сказав, що остаточної крапки в комунікації ще немає.

«Двері ще не закриті. У нас не було якоїсь фінальної розмови з Президентом. Ми не посварилися, не було такого, що ми домовилися більше не спілкуватися.

З моєї точки зору, комунікація ще триває. Ми повинні вийти з цієї ситуації так, щоб країна точно стала сильнішою. Ми не повинні розколоти ситуацію, щоб це якось вплинуло на реалізацію плану війни».

Федоров визнав, що це може бути лише його сприйняття ситуації. Раніше Федоров відмовився від запропонованої посади віцепрем’єра з військових інновацій. Він пояснив, що без міністерства, команди й власних повноважень ця посада була б консультативною.

📌 Про конфлікт із Сирським

Федоров заперечив особистий конфлікт з Олександром Сирським.

«Насправді в нас прямо такого особистого конфлікту з головкомом уже не було. Це більше світоглядний конфлікт.

У нас є певна візія війни, з якою ми прийшли. Ця візія декомпозується на певні реформи, проєкти й операції, які потрібно реалізувати. Я її презентував Президенту ще до призначення, а після цього — головкому і начальнику Генерального штабу.

У нас був більше інституційний конфлікт щодо реалізації цієї візії. Плюс культурний конфлікт, тому що потрібно давати свободу молодим лідерам, потрібно швидше приймати рішення, потрібно закінчувати певні реформи, які почалися».

За словами Федорова, Міноборони не блокувало рішень військового керівництва, навіть коли він із ними не погоджувався.

«Ми як Міністерство оборони не заблокували жодного рішення Генеральному штабу і головкому. Для мене це позиція і як громадянина, і як міністра оборони: незважаючи на світоглядні конфлікти, не блокувати жоден процес армії, тому що армія 24/7 воює і повинна бути максимально ефективна. Навіть якщо я не погоджуюся з деякими рішеннями».

Федоров також заявив, що регулярно спілкувався із Сирським без участі президента — проводив зустрічі, наради й телефонні розмови. Про попередні заяви Федорова щодо конфлікту, блокування реформ і пропозиції змінити головкома DOU писав окремо.

📌 Про призначення Драпатого

Федоров назвав призначення Михайла Драпатого головнокомандувачем «великою перемогою активного суспільства».

«Я вважаю, що те, що відбулося, і зміна головкома — це велика перемога і активних громадян, і активного суспільства в цілому.

Сьогодні з’явилася нова надія у Збройних силах. Прийшла людина і команда з іншою культурою. Саме з такою культурою в нас з’являться і будуть зростати реальні лідери.

Це велика можливість. Нею потрібно скористатися. Потрібно мати чітку візію, що робити. Потрібно, щоб Міноборони було функціональним. Потрібно багато різних факторів для того, щоб усе вдалося».

Федоров підтвердив, що пропонував кандидатуру Драпатого Зеленському.

«Моя ключова пропозиція Президенту була зустрітися з різними командирами, з командувачами корпусів, можливо, деяких бригад, угруповань військ, подивитися на всіх і самостійно ухвалити рішення.

По Драпатому — я пропонував його. Але там була певна конструкція, що потрібно ще додатково інтегрувати, які підходи, кого конкретно з людей.

У цілому це не секрет, що в нас із Драпатим є певна історія співпраці. З погляду цінностей і культури ми з ним дуже близькі».

Водночас Федоров наголосив, що самого кадрового рішення недостатньо.

«Потрібно дискусію перенести на інший рівень. Ми говоримо постійно про різних людей, про відносини між людьми. Давайте поговоримо про план. Що ми хочемо реалізувати? Які задачі? Яка візія?

Організаційна структура і конкретні люди підбираються під конкретний план. Ти розумієш, що потрібно зробити, потім — яку структуру потрібно побудувати, і далі — хто нам потрібен у цю структуру».

📌 Якою мала бути реформа мобілізації

Федоров пропонував розглядати мобілізацію не як окрему процедуру, а як частину ширшої системи служби.

«Потрібно дивитися на мобілізацію як на певну воронку. Там, де є фінальний продукт, — це служба в армії. Де є певні умови, терміни служби, заробітна плата, можливість зростати всередині.

Нам потрібно змінити сам продукт. Що таке служба в армії? Хто я в армії? Які в мене є можливості? Мобілізація — це всього один з етапів у цій воронці. Це те, як люди потрапляють в армію.

Люди не йдуть в армію, тому що або не хочуть, або бояться, тому що вони бояться померти. Це нормальний страх. Нам потрібно пояснити, що не всі, хто йде в армію, відразу помирають, що є інші шляхи, як можна служити».

За словами Федорова, перший етап змін стосувався термінів служби, контрактів, відстрочок, зарплат, переведень між підрозділами та залучення іноземців. Водночас він визнав, що команда недостатньо обговорювала реформу із суспільством.

«Ми допустили ряд помилок, коли це впроваджували. Нам потрібно було більше спілкуватися із суспільством, потрібно було зробити обговорення цих реформ.

Потрібно було вийти, опублікувати план реформи і сказати: давайте різними експертними групами проговоримо це. Напевно, на 90% ми б прийшли до цього все одно, але ми б почули людей, щось точно покращили й отримали б інший результат».

📌 Коли планували запустити реформу

Федоров заявив, що реформу мобілізації планували презентувати в липні, запустити в серпні й отримати перші системні результати у вересні.

«У нас була чітка візія, що з цим робити, хто цим повинен займатися, як правильно формувати вибірку. Щоб у нас не два мільйони людей були в розшуку паралельно і велика кількість СЗЧ. Як зробити так, щоб ми розуміли, хто нам конкретно потрібен і як із цими людьми працювати».

За словами Федорова, обговорення реформи в Міноборони триває.

«Я знаю, що далі продовжується обговорення цієї реформи всередині Міністерства оборони. Заступниця, яка буде відповідати за це, яку я хотів призначити, але не встиг, продовжить працювати. Тому я сподіваюся, що ця реформа буде розвиватися далі».

📌 Що планували змінити в ТЦК

На момент звільнення Федоров готував перший наказ у межах реформи мобілізації. Він мав стосуватися зовнішнього вигляду працівників ТЦК, використання камер і цифровізації процесу.

«У мене на середу, на момент мого звільнення, була заздалегідь запланована зустріч з усіма ключовими стейкхолдерами по мобілізації. Я повинен був підписати наказ: зняти балаклави, щодо камер, привести до порядку всі ТЦК, щодо цифрової воронки й так далі. Тобто зробити перший крок по реформі».

Федоров вважає критику темпів реформи частково справедливою, однак наголошує, що керував Міноборони лише пів року.

«Чи критикують справедливо? Напевно, справедливо критикують, тому що за пів року потрібно змінити самі умови служби, багато чого.

Водночас у тебе є система, яка робить усе, щоб цього не відбулося. Зараз ця система зламана, і тепер є всі можливості це реалізувати».

📌 Про мітинги на його підтримку

Федоров заявив, що не очікував протестів після свого звільнення.

«Я пресбрифінг планував. Я навіть не думав, що будуть протести. Я це робив просто, як я сказав на брифінгу: в мене нічого не змінилося. Просто розумів, що я не можу цього не зробити. Потрібно зробити по совісті.

Питання було не в Сирському, Гнатові або в комусь. Питання було в системі, у тому, що в такій системі неможливо зробити результат. Потрібно змінити систему».

Федоров розповів, що попросив команду зібрати написи з плакатів мітингувальників і проаналізувати їх за допомогою ШІ.

«Там дуже багато було про реформи, антикорупцію, перезавантаження деяких правоохоронних органів, про конкурси, щоб зробити їх інклюзивними. Про те, що в людей забрали надію, що люди хочуть конкретних дій, про прозорість, про те, що рішення приймаються за закритими дверима».

На думку Федорова, протести стосувалися не лише його повернення до Міноборони.

«Ці мітинги — більше, ніж про мене. Вони про продовження руху до реформ, про антикорупцію, про комунікацію із суспільством.

Тут потрібно добре попрацювати і парламенту, і уряду, і Президенту, щоб зробити певні висновки, не допускати подібних ситуацій і побудувати платформи для комунікації із суспільством».

Репортаж із перших акцій на підтримку Федорова DOU публікував 16 липня.

📌 Якою має бути роль Міноборони

Федоров заперечив, що його команда втручалася в тактичне управління бригадами й батальйонами. На його думку, Міноборони має визначати загальну візію, знаходити ефективні рішення та швидко надавати ресурси підрозділам, які можуть їх реалізувати.

«Я ніколи не ліз на тактичний рівень: що потрібно робити бригадам, батальйонам, полкам, які операції робити, де просуватися, де не просуватися. Я більше працював завжди на стратегічному рівні.

Потрібно зрозуміти роль Міністерства оборони як інституції на цьому етапі війни. Мені здається, що це така платформа, ефективний партнер, який підтримує найкращих.

Твоя задача — постійно шукати ключові ідеї й допомагати їх реалізовувати максимально швидко разом із Генеральним штабом».

За словами Федорова, підрозділи повинні мати можливість самостійно планувати операції.

«Тобі не потрібно в цій мережецентричній війні, де підрозділи краще знають, що робити, забирати на себе планування якихось операцій.

Твоя задача — мати візію і в рамках цієї візії підтримувати ідеї, які швидко розвиваються і дають результати.

Приїжджає до тебе командир полку і каже: якщо зараз ви інвестуєте на цій ділянці певну кількість ресурсів, я зможу натиск на першій лінії зменшити в п’ять разів. Ми інвестуємо — і результат є. Ось у цьому наша була роль, яка пов’язана з бойовими діями».

Федоров вважає, що Міноборони й Генштаб у такій моделі мають працювати як партнери.

«Генеральний штаб повинен бути партнером, який поруч із тобою сидить. У нас є спільна ціль — зупинити росіян. Усе інше, ці фейки, що я ліз у якісь операції, — ніколи в це не ліз».

📌 Що Федоров планує робити далі

Федоров заявив, що поки не ухвалює рішення щодо подальшої роботи, оскільки чекає на завершення діалогу із Зеленським. За його словами, він отримав пропозиції від іноземних міністрів оборони, технологічних компаній, фондів, аналітичних центрів та університетів.

«Я точно можу сказати: я буду залишатися в Україні, не поїду працювати в якісь інші держави. Будь-яка моя подальша діяльність буде пов’язана з тим, як реалізовувати цей план війни. Я можу взяти один домен із цього плану, одну технологію, в яку вірю, що вона може змінити все на полі бою, і працювати над цією технологією».

Федоров додав, що частина його команди залишається в Міноборони, частина поступово звільняється, а деякі фахівці вже працюють разом із ним.

«Парламент зняв мене з посади міністра оборони, але він не може забрати візію та ідеї, що робити далі. Я буду знаходити інструменти, як із цим працювати далі».

Політичні амбіції Федоров заперечує.

Все про українське ІТ в телеграмі — підписуйтеся на канал DOU