В Україні створили першу власну КАБ. Міноборони вже закупило експериментальну партію

💡 Усі статті, обговорення, новини про оборонні технології — в одному місці. Приєднуйтесь до DefTech спільноти!

Учасник Brave1 DG Industry створив першу українську керовану авіаційну бомбу. Вона вже пройшла необхідні випробування і готова до бойового застосування.

Про це повідомляє Міноборони.

Що відомо

Розробка тривала 17 місяців. За даними міністерства, українська КАБ не є копією західних чи радянських рішень, а має власну конструкцію, адаптовану до умов сучасної війни.

Бойова частина авіабомби — 250 кг. Її планують використовувати для ураження укріплень, командних пунктів та інших цілей на десятки кілометрів углиб після пуску.

Міноборони вже закупило першу експериментальну партію таких авіабомб. Зараз пілоти відпрацьовують бойові сценарії та адаптують застосування нового засобу в реальних умовах. Перше бойове застосування розробки відбудеться найближчим часом.

📌 Що таке КАБ

Керована авіаційна бомба — це авіаційний боєприпас із системою наведення та аеродинамічного управління. На відміну від звичайних авіабомб, КАБи дають змогу точніше уражати цілі й запускати боєприпас із літака за десятки кілометрів до зони дії ворожої ППО.


Нагадаємо, що Міністерство оборони поставить 8000 дронів-перехоплювачів Octopus для Сил оборони. Також писали, що українські стартапи HIMERA та Swarmer створюють рішення, що зробить рої дронів стійкими до РЕБ.

Підписуйтеся на WhatsApp-канал DefTech спільноти!

👍ПодобаєтьсяСподобалось4
До обраногоВ обраному0
LinkedIn

3 коментарі

Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів Коментарі можуть залишати тільки користувачі з підтвердженими акаунтами.

... власне з повідомлення самого мін оборони тов. федорова не так ясно про що узагалі мова окрім того що ясно що письменник інженерії не знає і що сама бомба ще не літає вже в бойових умовах

Можливості КАБ для ураження ворожих цілей у глибокому тилу

«глибокий тил» у термінах другої світової війни розглядається як зона не доступна ураження ворожими бомбардувальниками тобто літаки туди просто не долетять щоб скинути бомбу і ще й повернутися

якщо туди не долетять літаки бомбардувальники навіть часів другої світової то плануюча авіа бомба туди так само точно не долетить

далі в принципі су 25 як самий базовий і певно єдиний бомбардувальник з боку України зараз підніме до 6 авіабомб 250 кг максимум до 8 просто щоб мати додаткові паливні баки на пілонах

але підніме і скине у випадку керованої авіабомби то є трохи різниця бо ж для бомб потрібні цілі а по рознесеним цілям літак з плануючими авіабомбами навряд чи зможе працювати ефективно бо ж на кожну ціль йому доведеться заходити окремо суто з огляду на гравітаційну та аеродинамічну траекторії які задає саме літак під кожну окрему бомбу окремо

... ну або просто скинути усі 6-8 бомб приблизно у тому напрямку і все на одну ціль

от якби було щось що саму авіабомбу вже виводило на траекторію то є були би вже справді цікавіше

але слід думати на болотах так само швидко зроблять копію рішення тож тут є нюанси ((

На відміну від звичайних авіабомб, КАБи дають змогу точніше уражати цілі й запускати боєприпас із літака за десятки кілометрів до зони дії ворожої ППО.

на відміну від звичайних авіабомб каб...

... отже тут же ж технічний сайт є якісь інжеренери тому далі (коротка) лекція для товаришів дачніків а не для товарішів колхозників

отже як звичай національна мовна термінологія відстає від технічної реальності і так завже було і у цьому реченні йдеться одразу про три окремі технічні напрямки які також змішані 2 у 1

#1 guided bomb це те що відноситься до

На відміну від звичайних авіабомб дають змогу точніше уражати цілі

бо звичайні бомби «видають» буквально «насипом» і після висипу з бомболюка бомба більше ні як не взаємодіє з реальністю є лише чисто аеродинамічна частина яка підвищує точність траекторії відповідно до прицілу з літака

як просто куля чи снаряд з гармати куди направили туди й полетів

#2 glide bomb це те що відноситься до

запускати боєприпас із літака за десятки кілометрів

як то фактично до звичайної бомби вільного падіння прироблено аеродинамічні крила які перетворють просте гравітаційне падіння на аеродинамічне планування

... тут можна додати що без пункту #1 плануючі бомби технічно не мають сенсу бо ж без системи керування нема як забезпечити бодай як придатну до воєнного застосування точність ну там приблизно щоб падало хоча би на місто а не десь поряд

#3 JDAM (Joint Direct Attack Munition) це те що дає технічно перетворити звичайну бомбу зі складів другої світової війни на більш сучасний боєприпас здатний доставити звичайну бомбу із більшої точності як то система наведення так і з більшої дальності як то система планування

запускати боєприпас із літака за десятки кілометрів до зони дії ворожої ППО

там дальність максимум 60км
при цьому зенітні ракети
40Н6Е - max 380км, No Escape Zone — 100–120 км
48Н6Е3 - max 250 км, No Escape Zone — 60–80 км

Підписатись на коментарі