Сучасна диджитал-освіта для дітей — безоплатне заняття в GoITeens ×
Mazda CX 30
×

«Це може стати тригером, щоб люди поїхали». Андрій Яворський, GlobalLogic — про ціну політики НБУ та питання виїзду айтівців за кордон

Цього року IT-індустрія за песимістичного сценарію може забезпечити $7 млрд експортних надходжень. Водночас є низка факторів, які заважають галузі й українській економіці розвиватися: відсутність бронювання спеціалістів, бізнес-подорожей, а також набуття айтівцями статусу податкового резидента іншої країни. Про це 1 червня в межах IT Media Club заявив Андрій Яворський, старший віцепрезидент зі стратегії та технологій GlobalLogic. DOU публікує його ключові тези.

«Цього року українське IT у песимістичному сценарії може забезпечити $7 млрд експортних надходжень». Про економічні перспективи галузі

Минулого року IT-сектор приніс близько $6,8 млрд експортних надходжень в Україну. IT посідало третє місце в загальному рейтингу експорту послуг. І, найімовірніше, стане № 1 цього року.

За перший календарний квартал 2022-го IT принесло близько $2 млрд. Це був рекордний показник за всю історію індустрії — відбулось зростання майже на 30%, [порівняно з попереднім періодом]. Якби не було війни, кожен наступний квартал був би більшим за перший. І цього року IT мало б згенерувати від $8 млрд і більше експортних надходжень. Це суттєвий приріст, який допоміг би економіці України, створенню прямих і непрямих робочих місць (адже на одного інженера припадають 3-4 непрямих робочих місця) тощо.

Через війну, за різними оцінками, IT-бізнес просів на 5-10%. Відповідно, в наступному кварталі можемо очікувати $1,7 млрд експортних надходжень. Хоча подальше падіння теж можливо, бо приплив нових проєктів слабкий. Відповідно, за песимістичних прогнозів, індустрія згенерує близько $7 млрд цього року.

Я хочу вірити, що індустрія не падатиме й ми зробимо $7,5 млрд. Крім того, мільярд, який ми втратили через росію, можемо освоїти завдяки компаніям, які передислокувалися сюди [з ворожих територій].

«Нині така ціна збереження банківської системи». Про множинні курси НБУ

Дії НБУ за три місяці війни були правильними: колапсу не сталося, економіка продовжує працювати. Однак у нас є перестороги, які ми озвучували на зустрічі представників експортного бізнесу з керівництвом НБУ. Це, зокрема, стосується несправедливої ситуації щодо IT-інженерів [у питанні валютної політики Нацбанку]. Це не допомагає індустрії та веде до того, що низка людей, які вже за кордоном чи можуть віддалено працювати на іноземні компанії, можуть надавати послуги за межами податкового законодавства України. НБУ сказало, що єдиної хорошої відповіді немає. Але наразі, наскільки я бачу, є консенсус. НБУ певним чином зміг вплинути на комерційні банки, й курси списання не пішли у захмарні величини. Різниця в курсі зараз: 5-10%, як було й до прийнятої постанови.

[Нинішня валютна політика НБУ] може стати додатковим тригером, щоб люди або зараз не захотіли залишитися в Україні, або поїхали звідти згодом, розчарувавшись. Водночас штучно занижений курс б’є по податкових надходженнях, бо гроші, які заходять в Україну, продаються саме за заниженим курсом.

У GlobalLogic трохи відклали виплату компенсацій колегам, але зараз ми бачимо, що НБУ не має наміру переглядати своє рішення. Відповідно, ми плануємо відновити компенсації цього чи наступного тижня. Повернемося до виплат за курсом, який встановив НБУ, і будемо обережно моніторити ситуацію. Ми розуміємо, що триває війна і нині така ціна збереження банківської системи.

«Мінекономіки допомогло зсунути питання з мертвої точки». Про бізнес-поїздки за кордон та бронювання IT-фахівців

IT потрібна стабільність і передбачуваність. Наші партнери враховують ризики, відповідно, вони хотіли б мати гарантії від індустрії, що ми виконаємо обіцяне.

По-перше, нам потрібен механізм бронювання ключових співробітників, щоб демонструвати, що клієнтам нема про що турбуватися. По-друге, потрібен механізм тимчасового виїзду за кордон. Неможливо працювати глобально на експорт, постійно перебуваючи всередині країни.

У розв’язанні цих питань нам допомагає Міністерство економіки, яке допомогло зсунути питання бізнес-поїздок з мертвої точки. Я сподіваюся, невдовзі ми досягнемо потрібних умов: є розуміння, що IT — це критична індустрія, яка допомагає у підтримці економіки, і їй потрібно допомагати.

Сюди ж входить питання про курс НБУ. Хотілося б заздалегідь отримувати повідомлення про зміни, щоб не було хвиль паніки й демотивації.

«Єдиної думки немає». Про перемовини з Євросоюзом щодо податкового резидентства айтівців за кордоном

У країни з найбільшою концентрацією українців, які виїхали через війну, ми надіслали листи. У них просили, щоб ці люди після 180 днів перебування на території конкретної держави не ставали їхніми податковими резидентами. Це стосується людей, які перебувають там як тимчасово переміщені особи. Вони віддалено працюють в Україні, тож краще, щоб вони продовжували платити податки в наш бюджет, бо це допомагає працювати економіці. А за кордоном ці люди купують продукти, орендують житло, тобто мають позитивний вплив на економічну діяльність країн, де опинилися.

Що робити з тими, хто вже перебуває за кордоном понад 180 днів і вже стали податковими резидентами інших країн? Єдиної думки немає. Більшість людей співпрацюють з нами на основі ФОП-моделі. Ми не можемо навіть сказати, де вони перебувають, це не перевірити. Тож рішення цієї ситуації ми ще шукаємо.

Але оскільки більшість IT-індустрії працює за цією моделлю, то податкові зобов’язання ФОПів, які перебувають на території іншої країни понад 180 днів, знаходяться на боці ФОПа, а не бізнесу. У країнах Європи теж є аналог ФОП.

Думаю, ЄС також не готовий до вирішення цього питання. Адже, за різними оцінками, за кордоном є понад 5 млн таких людей. Звісно, наш уряд має бути зацікавлений [у розв’язанні цього питання], бо це наша податкова база. Я сподіваюся, що невдовзі все врегулюють.

Все про українське ІТ в телеграмі — підписуйтеся на канал DOU

👍ПодобаєтьсяСподобалось2
До обраногоВ обраному0
LinkedIn

Схожі статті




3 коментарі

Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів Коментарі можуть залишати тільки користувачі з підтвердженими акаунтами.

«Різниця в курсі зараз: 5-10%, як було й до прийнятої постанови.»
Лично у меня разница в курсе уже 19% и с каждым днем только растет. И находясь заграницей я плачу ее со всей зарплаты.

Я понимаю, что компании находятся сейчас на этапе отрицания-гнева и не делают конкретных шагов для решения проблемы. Но отпишитесь, если Ваша компания уже что-то предпринимает со сложившейся ситуацией.

А как получается 19%?
У моно и привита курс 32.5, что на 10% выше курса продажи на Межбанке

Я расплачиваюсь в грузинских лари и вроде курс пошел на убыль:
27-го числа (11.5587 / 9.59) * 100% — 100% = 20.5286757%
30-го (11.3657 / 9.592) * 100% — 100% = 18.4914512%
2-го (11.0315 / 9.817) * 100% — 100% = 12.3713966%
4-го (11.1668 / 9.817) * 100% — 100% = 13.749618%

Підписатись на коментарі