Мінцифри планує перетворити Держстат на ІТ-компанію. Кошторис — 55 млн грн, розробка — EPAM

Міністерство цифрової трансформації планує оцифрувати Державну службу статистики. Аудит розпочався 2021-го, активна розробка — під час повномасштабної війни. Пропонуємо найважливіші тези з матеріалу Forbes.

⚫️ План — перевести Держстат на диджитальні рейки

У 2021 році керівник Мінцифри Михайло Федоров став координатором розвитку Державної служби статистики. Тоді ж зʼявилася ідея — провести перепис населення в Україні у партнерстві із техгігантом Apple. Ідея відкладена як мінімум до перемоги, але не похована. «Мінцифра ніколи нічого не ховає», — коментує Федоров.

Натомість цифрове міністерство має інший проєкт — перевести на диджитальні рейки сам Держстат. Аудит розпочали 2021-го, активну розробку — вже під час повномасштабної війни. «Завдання — побудувати сучасну організацію, яка більше схожа на IT-компанію, і в режимі реального часу збирає, швидко обробляє і розповсюджує дані», — каже Федоров.

Видима користувачам частина проєкту — новий портал Держстату. Його планують запустити у другій половині 2023-го. За лаштунками — реорганізація адміністративної структури, створення внутрішньої IT-системи для збору й обробки інформації, переніс історичних даних за понад три десятиліття незалежності. Кошторис від консалтингу до реалізації — близько 55 млн грн. Фінансування — за рахунок програми EGAP, яку підтримує уряд Швейцарії. Розробка — силами EPAM, найбільшого в країні IT-гравця.

⚫️ Системи обробки даних — застарілі

Частина систем обробки даних у Держстаті працює з 90-х років минулого сторіччя, частина — із середини 2010-х. «Інформація часто дуже застаріла і передається несучасними засобами: щось на флешці відправляється, щось електронними засобами», — каже Федоров. Рішення із різних епох вирішили не оновлювати, а замінити одним сучасним.

Фішка оновленої системи — опція автоматизованого збору даних та взаємодія з іншими адміністративними реєстрами. Наприклад, можна отримувати інформацію про споживчі ціни не від вибірки респондентів, що регулярно заповнюють опитувальники, а від PPO в магазинах та супермаркетах.

Інший приклад — статистика середньої заробітної плати. Зараз Держстат виводить її на основі інформації від низки підприємств. Але є можливість брати повний масив даних безпосередньо у Пенсійному фонді і лише обробляти їх за своєю методологією. Проте це завдання на перспективу — щоб отримувати статистику напряму від ПФУ треба спершу оновити кілька законів.

Держстат збирає величезну кількість інформації всередині країни, надає її Євросоюзу, ООН, МВФ, іншим міжнародним організаціям, каже віцепрезидент EPAM у регіоні Центральної та Східної Європи Юрій Антонюк. «З технологічної точки зору це також складний проєкт, — каже він. — Потрібно не тільки поставити нову систему, але потрібні й нові люди, які будуть з нею працювати». Схоже рішення EPAM впроваджує для однієї міжнародної фінансової інституції, але більше деталей не розголошує.

Візуалізація можливого інтерфейсу порталу. Джерело: Forbes

⚫️ Перші результати планують показати у серпні 2023-го

Паралельно з оцифруванням систем у Держстаті йде оптимізація. У 2022-му штат держоргану зменшили з понад 6 000 співробітників до 4 600, прибравши дублювання функцій у регіональних підрозділах. Кінцева мета — скорочення на 30% та створення єдиної центральної юрособи. Окремий челендж — навчити команду працювати з новою IT-системою, каже Федоров, найняти крутих дата-аналітиків чи Python-розробників.

Нове IT-рішення вже працює у тестовому режимі — туди переносять перші дослідження. Також готується оновлення порталу користувача — заміна нинішньому сайту Держстату. Статистику на ньому можна буде переглядати на дашбордах або у вигляді інтерактивних таблиць, скачувати — у форматах xls або csv. Також передбачена функція отримання даних через API. Показати перші результати роботи Федоров сподівається у серпні 2023-го.

⚫️ Що не так із державною статистикою

«Все, що змінить Держстат, або вбʼє Держстат, буде добре», — радикально налаштований Олексій Іванкін, співзасновник компанії Опендатабот, що працює із відкритими даними. Брак актуальної інформації про українців через те, що останній перепис проводився 22 роки тому, — чи не найвідоміша, але не єдина проблема.

«Дані дуже повільно рахуються, іноді є протиріччя з даними реєстрів», — перелічує Іванкін. Статистичні спостереження публікуються незрозумілим чином, вони розкидані по сайту у різних таблицях різних форматів, додає Кирило Захаров, експерт з питань відкритих даних та представник спільноти OpenUp. Інший приклад — детальна статистика за окремими регіонами, що розпорошена по сайтам регіональних управлінь статистики.

Із лютого 2022-го до переліку додалася проблема, яку не вирішить жодна IT-система. Більшість важливих даних не публікується із початку війни, каже Іванкін. Внаслідок цього українська економіка за 13 місяців повномасштабного вторгнення втратила щонайменше 36 млрд грн, підрахував засновник аналітичної компанії YouControl Сергій Мільман у колонці для видання Бізнес.Цензор.

Найскладніше — перенести історичні дані без втрати якості, вважає Федоров. За його розрахунками на це знадобиться два-три роки. «Як би мені не хотілося зробити цю реформу за рік, такі глибинні фундаментальні реформи робляться все-таки кілька років», — каже він.

Нагадаємо, раніше Михайло Федоров розповідав, що Мінцифри тестує ChatGPT для надання послуг українцям у «Дії», запровадження «єВідрядження» обовʼязково відбудеться, а обговорення кейсу з обшуками в MacPaw має позитивний результат.

Все про українське ІТ в телеграмі — підписуйтеся на канал DOU