Засновники ІТ-компаній виступили проти декларування іноземного бізнесу під час війни. Вони опублікували спільну заяву
Спілка українських підприємців (СУП) закликає владу відмовитися від запровадження обовʼязкової звітності щодо контрольованих іноземних компаній (КІК) на період дії воєнного стану. Власники ІТ-компаній підтримують цю заяву та наводять свої аргументи, чому це нововведення — не на часі.
📌 Контекст
Починаючи з 2024 року українські підприємці, які володіють бізнесом за кордоном, мають звітувати Державній податковій службі про свої контрольовані іноземні компанії (КІК).
Під це нововведення підпадають усі зовнішні юридичні особи, в яких українським громадянам належить не менше 50%. Перший такий звіт за 2022 рік необхідно подати разом із податковою декларацією за 2023 рік (до 1 березня 2024 року).
Голова Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев ознайомився із заявою підприємців, але сумнівається в реалістичності відтермінування цієї норми.
«Я частково поділяю побоювання підприємців, проте перспективи кроку назад в одній із найважливіших реформ — виглядають сумнівними, зважаючи на позицію наших партнерів і процес євроінтеграції, пов’язаний з імплементацією до нашого законодавства європейських норм», — прокоментував він для Інтерфаксу.
📌 Позиція СУП
Спілка українських підприємців вважає, що запровадження звітності українськими власниками про контрольовані ними іноземні компанії (КІКи) зараз погіршить бізнес-клімат України з низки причин.
▪️ Звіти можуть бути використані недоброчесними правоохоронцями для тиску на бізнес. В умовах, коли все частіше фіксується неправомірний та невмотивований тиск з боку правоохоронних та контролюючих органів, українські підприємці втратили довіру і мають усі підстави вважати, що відкриття інформації призведе до додаткового тиску.
▪️ Запровадження такої звітності щодо іноземних компаній, в умовах воєнного стану, повністю відкриває міжнародні бізнес-групи українських підприємців, що може призвести до завдання шкоди їхній діяльності з боку спецслужб російської федерації.
▪️ Правила КІК в Україні є інтегрально значно гіршими, ніж у багатьох альтернативних юрисдикціях, і є суттєвою завадою для набуття українського податкового резидентства іноземними підприємцями.
▪️ Підприємці несуть значні додаткові витрати на підготовку звітності, що в умовах війни зовсім небажано. Бажано направити ці кошти на військову допомогу Україні.
Відповідні рекомендації комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики, який займається підготовкою проєкту Закону України від 19.10.2022 року № 8137 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення оподаткування контрольованих іноземних компаній» СУП виклав у листі від 17 жовтня 2023 року.
«Раніше Спілка вже досягла відкладення термінів запровадження обов’язкової звітності щодо КІК, тож розраховуємо, що Уряд та Верховна Рада і цього разу почують голос українського бізнесу та приймуть рішення в інтересах підприємців. Наразі позицію Спілки вже підтримало Міністерство економіки України, яке також вбачає потребу у перенесенні на більш пізній термін звітування по контрольованих компаніях», — йдеться у заяві СУП.
📌 Аргументи власників компаній
Тарас Кицмей, співзасновник, член Ради директорів SoftServe:
«Підтримую пропозицію СУП про перенесення звітності щодо контрольованих іноземних компаній на період після завершення військового стану в Україні.
Ми розуміємо, що під визначення контрольовані іноземні компанії (КІК) підпадає широкий спектр компаній:
1. Усі закордонні підрозділи українських експортних компаній, через котрі здійснюється маркетингова діяльність та продажі на глобальних ринках.
2. Усі холдингові компанії українських підприємців, що працюють в закордонних юрисдикціях для управління глобальними операціями, залучення інвестицій, диверсифікації фінансових ризиків чи просто проведення операцій на глобальних фінансових ринках.
3. Під це визначення підпадають також усі стартапи, які в пошуках стабільної юрисдикції чи для отримання ангельських та венчурних інвестицій зареєстровані закордоном. Це більшість українських ІТ-стартапів.
4. Це також компанії, зареєстровані громадянами України за кордоном, котрі вимушено виїхали після початку війни для продовження своєї бізнес-діяльності. Це багато ІТ-фахівців.
Звичайно, звіти про КІКи можуть бути використані як недоброчесними правоохоронцями для тиску на бізнес (згадаймо недавній приклад „маски-шоу“ на групу !Fest), так і спецслужбами російської федерації проти економіки країни. Також це додаткове операційне і фінансове навантаження на бізнеси з підготовки такої звітності.
Не впевнений, чи дрібні підприємці (стартапери) проінформовані та готові до подання звітів про КІК. У час великих викликів держава та бізнес мають спрощувати взаємодію, а не ускладнювати її. Підприємці повинні фокусуватися на розвитку економіки, створенні робочих місць та допомозі армії, а не на складних ресурсоємних і ризикованих нововведеннях у розпал війни».
Олександр Конотопський, засновник і СЕО Ajax Systems:
«Мета — зібрати більше податків до українського бюджету, адже, напевно, щось ховають за кордоном, але наслідки будуть інші:
1) підприємці подають звіти (або не подають — і потрапляють у сіру зону),
2) перевіряючі отримують базу клієнтів,
3) підприємці отримують гору кримінальних справ, людей з автоматами в офісах та інші українські народні забави,
4) бізнес закриває питання, акціонери змінюють податкове резидентство на неукраїнське.
А податки? А їх більше не стане від КІК-репортингу. У всіх активних компаніях давно працює звітність щодо трансфертного ціноутворення, тобто дані й так у податківців. Додаткові податки по КІКах теоретично з’являються в основному за рахунок „пасивних компаній“. Компаній, які отримують пасивний дохід, — роялті, дивіденди, прибуток від доходу за цінними паперами тощо.
Будьмо реалістами. Чи люди, які мають значний капітал за межами України і можуть жити в Монако, Марбельї, Ібіці, Мілані, Лондоні, Дубаї, звітуватимуть про свої міжнародні активи та чекатимуть у гості „маскі-шоу“? Їх і так було небагато. Залишилось зовсім мало. І практично не залишиться.
Шахту не можна винести за межі країни. Торговий центр не можна винести за межі країни. А підприємці — це мобільна субстанція — вони встають та їдуть, і перестають бути податковими резидентами. Прибирають Україну із центру життєвих інтересів і взагалі перестають сплачувати будь-які податки тут. Перестають розвивати країну, а йдуть розвивати якусь іншу — де перевіряючих менше, а поваги більше.
Висновок: кримінальних справ і свавілля передбачається багато, додаткових податків передбачається мало. Тому ми з СУП пропонуємо керівникам держави відкласти КІК-звітність до кінця війни з рф. Суспільству та владі потрібен час серйозно попрацювати над тим, щоб юрисдикція України стала трастовою перед тим, як закручувати гайки. А зараз, м’яко кажучи, не до цього».
Володимир Многолєтній, співзасновник та CEO Genesis:
«Вважаю ініціативу СУП дуже правильною. Будь-якій людині, яка має хоча б якесь уявлення про те, як працює економіка і як працює бізнес в Україні, зрозуміло, що:
— бізнес-клімат — поганий, і наразі поліпшень на горизонті не видно. Створювати нові точки тиску на бізнес — погана ідея. Декларування КІК не призведе до зростання податків, а до відтоку підприємців і зростання тиску — приведе точно;
— Україна повинна (навіть незважаючи на війну) ставати конкурентоспроможною юрисдикцією, яка привертає до себе найкращі розуми, таланти й інвестиції.
Одна з найважливіших речей — зберегти прошарок українського бізнесу. Завдяки ЗСУ ми всі можемо відносно нормально працювати та жити в основних українських містах, але якщо через поганий бізнес-клімат (що вже певною мірою відбувається) буде масовий витік українських підприємців до інших юрисдикцій, довгостроковий вплив на країну буде просто жахливим».
Олександр Косован, засновник і СЕО MacPaw:
«Підтримую спільну заяву від Спілки українських підприємців. На жаль, довіри до держави та силових структур абсолютно немає. Бізнес-клімат в Україні давно вже не був таким хмарним.
Відкриття звітності про КІК ще більше підживить апетити та тиск на бізнес, а також створить додаткові загрози від агресора. А найгірший сценарій, який я бачу, — у нас у країні просто не залишиться підприємців, які готові тут працювати.
Поки війна не завершиться, — це точно не на часі, бо й без того голова болить за все, що завгодно, окрім бізнесу».
Все про українське ІТ в телеграмі — підписуйтеся на канал DOU
35 коментарів
Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів Коментарі можуть залишати тільки користувачі з підтвердженими акаунтами.