Йдемо на спад. DOU проаналізував дані Нацбанку щодо IT-експорту й запитав в експертів, коли очікувати зростання (UPD)

Сьогодні Нацбанк оприлюднив інформацію щодо експорту ІТ-послуг з України. Відповідно до оновлених даних, у першому півріччі 2023 року обсяг українського ІТ-експорту зменшився на 9,3% у порівнянні з таким же періодом в минулому році, і склав $3,38 млрд. Йдеться про різницю в $365 млн.

DOU проаналізував дані НБУ та запитав у представників Львівського і Харківського ІТ-кластерів й Асоціації ІT Ukraine про їхні прогнози до кінця року та те, коли галузь може очікувати на зростання.

+ $27 млн, у порівнянні з І кварталом

У другому кварталі 2023-го обсяг ІТ-експорту становить $1,7 млрд. Це менше, ніж у будь-якому кварталі торік, але у порівнянні з першим кварталом 2023-го бачимо зростання + $27 млн. Також попри все цей показник більший, ніж у першому і другому кварталах 2021 року.

Порівняння обсягу ІТ-експорту за кварталами

Є зростання, але якщо порівнювати з 2021-м

Цьогоріч показник ІТ-експорту за другий квартал на $41 млн менший, аніж показник за другий квартал 2022 року. Водночас другий квартал 2023-го продемонстрував зростання відносно другого кварталу 2021-го — на 6%.

Додамо, що зниження обсягу ІТ-експорту, якщо порівнювати другі квартали між собою, відбувається вперше. Але також зниження відбулося у першому кварталі, якщо порівнювати його з І кварталом 2022 року.

Порівняння кварталів за роками

Середні місячні показники — $500–600 млн

Показник за червень цього року становить $573 млн. Загалом же після початку повномасштабної війни обсяг ІТ-експорту за місяць тримається на рівні $500–600 млн із незначними коливаннями. У червні 2022-го цей показник становив $564 млн, у червні 2021-го — $547 млн, а от у червні 2020-го — $393 млн.

Порівняння обсягу ІТ-експорту за місяцями в різні роки

Які країни принесли найбільше виторгу

На запит DOU в Нацбанку відповіли, що серед топ-10 країн, які принесли найбільше виторгу в першому півріччі, — США, Мальта, Велика Британія, Кіпр, Ізраїль, Швейцарія, Німеччина, Естонія, Польща та Нідерланди. Першу двадцятку країн із переліку можна переглянути на ілюстрації від НБУ.

Коментарі від експертів

Костянтин Васюк, виконавчий директор IT Ukraine

Зростання ІТ-індустрії за результатами першого півріччя було б дивом. Позитивного сценарію — збереження обсягів експорту та припинення падіння експортних показників ІТ-послуг — на жаль, не відбулось. Ми фіксуємо тренд на зниження обсягів експорту українського ІТ.

Наша ІТ-індустрія зберегла експертизу та кадри в Україні, але цього недостатньо, щоб зберегти конкурентні переваги і на глобальному ринку. Тому компанії вимушені розвивати закордонні офіси, аби зберегти існуючих та залучати нових клієнтів. Водночас в Україні ІТ-компанії активно інвестують в нові розробки в сфері defense tech та кібербезпеки. Хоча такі проєкти і не дають приросту експортних показників бюджету, але роблять значно більше — створюють нові унікальні продукти на майбутнє і допомагають боронити нашу країну сьогодні.

Ярина Возняк, керівниця команди досліджень Львівського ІТ Кластера

За результатами 2023 року, при збереженні наявної тенденції, обсяг виторгу від експорту ІТ-послуг, ймовірно, становитиме $7,0 — $7,1 млрд. Це за умови, якщо не виникнуть нові непередбачувані обставини. Місяць тому наша оцінка була дещо вищою, а саме $7,2 — $7,4 млрд до кінця року. Загальний тренд свідчить, що за пів року (у порівнянні з 2022-м) обсяги все ж нижчі. Тобто вперше ІТ-сектор може не показати зростання.

Вагомою причиною є питання невпорядкованого механізму короткострокових відряджень за кордон для чоловіків, які займають ключові позиції у компанії. Це б могло розширити можливості для залучення нових клієнтів, укладання нових контрактів, організації road shows тощо. Українським ІТ-компаніям необхідно збільшувати свою глобальну присутність. Також на індустрію продовжує впливати світова рецесія. Однак, за нашими оцінками, щодо цього аспекту можемо чекати покращення у другій половині 2023 року.

Ольга Шаповал, директорка Харківського ІТ Кластера

Тренд, який ми бачимо, має зрозумілі причини. По-перше, це рецесія та сповільнення темпів діджиталізації після завершення пандемії. Це те, що впливає на міжнародний попит на ІТ-розробку і має глобальний аспект. По-друге, є обставини, які впливають на сприйняття України у світі як надійного постачальника послуг. Цю тезу можна розкласти на два компоненти: загальний фон для потенційних клієнтів (повномасштабна війна, Україна як бенефіціар допомоги, ілюстрація у міжнародних ЗМІ активних бойових дій) та спроможність ведення міжнародного бізнесу. Це все безпосередньо впливає на українську ІТ-галузь.

Зараз обмежена можливість виїжджати за кордон до клієнтів, а це мінуси по нових контрактах, бо довіра в онлайні вже не будується, ковідні часи скінчилися. Також немає повноцінної можливості забронювати критичних фахівців, зокрема з дефіцитними «на папері» військово-обліковими спеціальностями. Це змушує клієнта обирати фахівців за межами України. Питання з блекаутами та диверсифікацією інших ризиків ІТ-компанії вже вирішили за рахунок власних коштів, побудувавши хаби ІТ-незламності з генераторами та старлінками. Тільки у компаній Харківського ІТ Кластера їх понад 300 по всій країні.

Якщо ці питання не вирішувати, ІТ-галузь продовжить втрачати контракти. А це означає, що треба буде 9-12 місяців на їх повернення. До речі, ІТ-галузь створює пʼять робочих місць в інших секторах. Тож мінус один айтівець дорівнює мінус шість робочих місць в економіці, яка переживає не найкращі часи, та мінімум рік для повернення статусу-кво. Виїзди та бронювання — питання виживання галузі. Хто хотів назавжди виїхати — вже давно за кордоном. Тож треба дати можливість працювати в країні тим, хто залишився.

Нагадаємо, нещодавно ми проаналізували дані НБУ щодо обсягу експорту комп’ютерних послуг за 2010–2023 роки, а також поспілкувалися з лідерами індустрії та представниками кластерів. Зокрема, шукали відповіді на такі питання: чи продовжить ІТ-індустрія зростати, як ІТ-експорт змінювався з роками та як на нього впливає повномасштабна війна. Матеріал можна переглянути за посиланням.

Оновлення від 1 серпня: додали коментар Ольги Шаповал, керівниці Харківського ІТ Кластера.

Візуалізація даних: Ігор Яновський

Все про українське ІТ в телеграмі — підписуйтеся на канал DOU