Що обговорювали на першій «ІТ Поплаві». 8 тез від Тараса Чмута і його колег із фонду «Повернись живим»

Компанія N-iX разом із фондом «Повернись живим» і журналістом Олегом Новіковим організували першу «ІТ Поплаву». Зустріч відбулася офлайн 22 квітня у Львові.

Говорили про останні проєкти фонду, активну допомогу від ІТ-спільноти, специфіку аналітичної роботи та яких фахівців зараз найбільше бракує в «ПЖ». Під час «Поплави» зібрали й передали на потреби ЗСУ 1,5 мільйона гривень. DOU занотував найважливіші тези з розмови. Повне відео можна переглянути за посиланням.

📌 Що таке «Поплава»

Це проєкт, який розпочався як подія в Twitter Spaces, де журналісти та експерти фонду «Повернись живим» обговорювали різні теми, пов’язані з російсько-українською війною. Проєкт переріс у регулярний подкаст, розширившись в окремі частини на тему економіки, історії, права, реформ та антикорупції.

Тарас Чмут, директор фонду «Повернись живим», ветеран російсько-української війни:

Про штат фонду і досягнення у 2023-му

У нас зараз працює 88 людей. Водночас маємо орієнтовно 109 посад. Щомісяця додаємо 2-4 посади, й приходить стільки ж людей. Штат постійно розширюється, щоб ми могли більш системно, комфортно і компетентно «переварювати» кошти і забезпечувати сили оборони.

Що ми встигли зробити у 2023 році? Не вмерли, не завалилися, не розвалилися, пройшли аудит ГО. Також перебрали всі документи щодо видач за минулий рік, всі рукописні акти й закупки. Розібралися і впорядкували.

Можливо, як волонтерська організація ми виглядаємо досить бюрократичними, але це означає, що ми впорядковані. Ми відстежуємо кожну закупку й видачу фонду. Це великий шмат роботи, який непомітно зовні.

Про «Довгі РУКи ТрО» і допомогу від ІТ-спільноти

Ідея для проєкту «Довгі РУКи ТрО» виникла ще влітку. Я тоді подумав, що добре б купити міномети, адже це крута й відносно недорога зброя. Вирішили з колегами, що доречно це все «запакувати» в якусь системну історію. Згадали про ТрО і дійшли згоди, що краще купити для них не лише міномети, а РУКи — розвідувально-ударні комплекси. Прикинули й порахували бюджет, округлили його до гарної цифри у 333 мільйони.

Важливий момент: не ТрО до нас звернулося, а навпаки. Ми прийшли і сказали: «Ми вам зробимо мінометні батареї, на шість мінометів у кожній бригаді. Від вас — люди, машини і зміни в штаті. Підходить?» Їм дуже сподобалася ідея. У нашого фонду є частина проєктів, які ми самостійно придумуємо і йдемо до військових із пропозиціями. І зазвичай їм це підходить.

Проєкт «Довгі РУКи ТрО» був на паузі чотири місяці. Причина проста: ми довго не могли знайти необхідну юридичну схему, щоб закупити все необхідне. Збір коштів і юридичні моменти — це два найважчі етапи в роботі фонду «ПЖ».

Стартували вже в грудні. Сподівалися, що збір пройде швидше, але грудень — не дуже підходить для таких історій, особливо коли паралельно ще й інші три фонди запускають свої великі збори. Треба було робити після свят, але ми хотіли якомога оперативніше допомогти військовим. Однак поступово назбирали, дуже активно айтішечка долучилася.

Підтримка від ІТ-компаній дуже потужна. Ми співпрацюємо ще з 2020 року. На жаль, відстежувати окремі донати від айтівців ми не можемо, бо вони ж не підписують «я айтішнік». ІТ-фахівці — це наша цільова аудиторія, яка розуміє принципи роботи фонду й має спільні з нами цінності.

Яких фахівців шукає «ПЖ»

Нас просили, тож ми зробили окремий розділ «Вакансії» на сайті. Зараз потребуємо людей на два критичні напрями. Перший — це менеджери з роботи із ЗСУ. Серед вимог — мають бути колишніми військовими, розуміти правила ведення війни, не бути розп*здяями, мати комунікаційні навички й бажання багато працювати. Ми шукаємо зараз двох таких людей, які допомогли б нам швидше опрацьовувати звернення. Другий напрям — юридичний. Шукаємо двох юристів: одного — для партнерських проєктів, ще одного — для закупівельних процесів.

Також потребуємо аналітиків, комунікаційників, грант-менеджерів, інструкторів, бухгалтерів, закупівельників. Насправді ми можемо створювати й спеціальну посаду під конкретну людину, якщо вона нам потрібна. Або ж і відкривати зовсім новий напрям, якщо хтось прийде і скаже: «Ось це я готовий робити й покажу результат». Ми гнучкі в таких питаннях.

Про закупівлю безпілотників і кібербезпеку

За минулий рік ми законтрактували БпЛА українського виробництва на $25-30 мільйонів. Таким чином фонд робить попит і допомагає українським проєктам розвиватися. Важливо, що наші інструктори можуть безпосередньо порадити виробнику, що додати або що забрати, що добре працює, а що ні.

Також намагаємося купувати не самі БпЛА, а й командні пункти до них. Військовим так набагато зручніше, тож сподіваємося, що держава робитиме так само. Стараємося бути проштовхувачем корисних ідей та ініціатив.

Із кібербезпекою фонду все гаразд. Її забезпечують наші партнери з однієї української ІТ-компанії, які цим займаються на світовому рівні. Час від часу нас атакують: пробують зайти на чийсь ноут, щось розвідати, але це не можна назвати кібератаками.

Чому іноземці нас не розуміють

Ми фонд, який не зрозумілий громадянам західного світу. Для них ми «за» війну і про війну, бо купуємо зброю. Їх також дивує, чому це робимо ми, а не держава. Це топпитання від іноземців. Вони цього всього не розуміють. Є велика ментальна прірва, тож не знаю, як це ще пояснити.

У нас мало проєктів гуманітарного напряму. На Заході допомагати дітям готові всі, але наш фокус — це зброя і технологічні рішення. Я радий, що в Україні є організації, які добре працюють в гуманітарній сфері. Але це не про нас, ми про інше. І це багатьох іноземців відштовхує.

Олег Карпенко, директор департаменту з розвитку й партнерства, колишній військовий:

Хто фінансує роботу команди

Відповідно до законодавства, ми маємо право брати 20% з донатів для утримання команди. Але ще з 2014 року принципова позиція «ПЖ», що всі гроші, які люди перераховують на армію, ми витрачаємо лише на армію. Тож не може бути ніяких зарплат, премій, відряджень чи придбання техніки на кошти фонду. Ми маємо окремий рахунок для витрат на адміністративну діяльність. Команду «ПЖ» можна підтримати спеціальним донатом на сайті. Таких надходжень є достатньо, особливо активно люди допомагали у 2022 році.

На постійні основі дають кошти й різні компанії. Наприклад, N-iX щомісяця перераховує $30 тисяч. І це орієнтовно п’ята частина суми, яку ми використовуємо на роботу фонду. Є ще 15-20 компаній, які підтримують «ПЖ» на договірній основі: це суми від 5 тисяч гривень. Найбільше перераховує MTI — 1,5 мільйона гривень щомісяця.

Ще активно допомагає Макс Іщенко, він взагалі людина-феномен. Може десь собі сидіти, скинути фонду 5 мільйонів і написати повідомлення: «Шо ви там? Все нормально?». Повний перелік компаній, які підтримують «ПЖ», можна переглянути на нашому сайті.

Іван Науменко, директор департаменту стратегічних ініціатив:

Про потреби армії й аналітичну роботу

Часом нам дзвонять військові і кажуть, що їм треба 100 кілометрів кабелю. Ми відповідаємо: «Та окей, завтра буде». Тож, так, є гарні й потрібні штуки для армії — наприклад, міномети — на які людям цікавіше донатити гроші. А буває, що просять радіостанцію або ж кабель П-274. Такі речі складніше оформлювати в проєкт і збирати на них кошти.

Якщо ми хочемо досягнути максимального результату, то ухвалення будь-якого рішення (байдуже, в якій сфері, — політика, закупівля, війна чи банально вибір кросівок) потребує детального вивчення. Це і є робота аналітиків.

Антон Муравейник, керівник аналітичного відділу, колишній офіцер воєнної розвідки:

Чим займаються аналітики «ПЖ»

Робота аналітиків нашого фонду досить специфічна. Тут не йдеться про дата-аналіз, радше про контент-аналіз. Це стара і добра класична аналітика, де треба прочитати книжки, зібрати інформацію (іноді руками на фронті), сісти, подумати, звести це все це в голові, викласти на папері й потім іти до людей, які ухвалюють рішення. Пояснювати їм: «Ви робите дурню, а треба робити інакше». І ми маємо кейси, коли це працює.

Розкажу веселу історію. Якось заходить у наш кабінет колега — здоровезний, кремезний, добрий дядько — і в нас відбувається такий діалог:

— Знаєте, а я б так не зміг, — каже він.
— Як?
— Та отак — сидіти увесь день ну*уя не робити.
— Ну, дякую, брате! Заходь на каву ще, — відповідаю я йому.

Ми вам не скажемо усього, що ми робимо з росією. Щонайперше ми її вивчаємо. Противника треба вивчати. Не можна вийти на сцену й сказати: «Народи росії, звільняйтесь!». Це так не працює. Наша мета — вплив на ухвалення рішень у сфері безпеки й оборони, щоб наші військові були більш ефективними. Фактично ми підсилюємо обороноздатність ЗСУ.

Як би ми не хотіли, ми не створимо зараз в Україні армію майбутнього. У короткостроковій перспективі буде нелегко, адже матимемо економічну, соціальну й демографічну кризи. Тож зараз ми повинні все враховувати, відштовхуватися від актуальних обмежень і все одно намагатися будувати ефективну армію.

Все про українське ІТ в телеграмі — підписуйтеся на канал DOU