Близько 20% айтівців виїхали за кордон, а 89% — донейтять на благодійність. Що показало дослідження про вплив війни на IT України

Від 17% до 20% IT-фахівців України з початком повномасштабної війни виїхали за кордон, а 89% від загальної кількості віддають частину доходу на благодійність. Такі дані з дослідження Львівського IT Кластера «IT Research Resilience: Вплив війни на розвиток ІТ-індустрії України», повідомляє журналістка DOU, яка перебуває на презентації. Наводимо ключові факти.

Скількох айтівців мобілізували

До цього часу близько семи тисяч українських айтівців мобілізували до лав ЗСУ та ТрО.

Скільки IT-фахівців виїхали за кордон і скільки перемістилися на Захід України

Від 50 до 57 тисяч айтівців після початку повномасштабної війни з рф виїхали за кордон, з них 64% — жінки. Це становить 17%-20% від загальної кількості IT-спеціалістів станом на грудень 2021 року.

Крім того, за даними дослідження IT Research Resilience, понад 52 тисячі IT-фахівців зараз мешкають у західних областях України:

  • Найбільше — 37 тисяч айтівців — перебувають у Львівській області. Сюди ж і перемітилося найбільше спеціалістів з інших регіонів — близько 4300.
  • Наступний за розмірами хаб — Івано-Франківський. Загалом тут мешкають 4,5 тис. айтівців, з яких понад 2100 перемістилися з інших областей.
  • Далі — Тернопільська область (від загальних 3,9 тис. айтівців, кількість переміщених спеціалістів становить близько 800).
  • 2300 айтівців мешкають на Рівненщині, з них понад 500 — релоковані.
  • З 1700 IT-фахівців у Чернівецькій області релоковані близько 900.
  • Загальна кількість айтівців на Закарпатті та на Волині — по півтори тисячі. Однак якщо на Волині кількість релокованих спеціалістів становить лише близько 500 осіб, то на Закарпатті — понад 1150.

Форма зайнятості IT-спеціалістів і суми донейтів

Дослідження показало, що за договором підряду (ФОП) працюють 88% спеціалістів. За трудовим договором — 14%, а ще 1% вказали «Інший» як спосіб співпраці з компанією.

При цьому 18% ФОП планують легалізуватися за кордоном, а 4% планують змінити місце реєстрації ФОП.

Відомо, що 12% айтівців перейшли на спрощену систему сплати ЄП (тобто сплачують 2% податку замість 5%), а 19% просто не знали про таку можливість.

Водночас 203 тисячі айтівців скеровують частину бюджету на благодійність, що складає 89% від загальної кількості IT-фахівців. 14% донейтять понад чверть сімейного доходу.

Плани компаній щодо відкриття нових офісів

41% СЕО IT-компаній планують у найближчий рік відкривати нові офіси, 26% сказали, що робитимуть це за кордоном. Найпопулярніший вибір нової локації — Польща. На неї припадає 20% охочих. По 4% СЕО заявили, що оберуть Іспанію або США, по 3% висловилися за Естонію та Португалію й по 2% — за Болгарію, Румунію та Хорватію.

Водночас спостерігається низький рівень інтересу до відкриття регіональних офісів в Україні. 3% планують відкрити офіс в Києві, стільки ж — у Львові. По 2% — у Дніпрі, Одесі й Чернівцях. А от на Закарпатті, в Тернополі, Івано-Франківську та Кам’янець-Подільському відкривати офіси не планують взагалі.

Три сценарії розвитку майбутнього України й IT

Є три ключових фактори, які впливають на майбутнє України загалом та IT зокрема, вважає український підприємець, публіцист і викладач Києво-Могилянської Бізнес-Школи Валерій Пекар. Це: війна, підтримка Заходу та економічна свобода. Ці фактори формують три найбільш імовірних сценарії майбутнього.

  • Демократична модернізація — означає, що війна закінчилася або заморозилася, Захід активно допомагає відновитися, держава бере курс на лібералізацію економіки, не втручання, формує чесні й прозорі правила гри. В такому випадку від 87% до 94% айтівців залишаються в Україні, 6% виїжджають.
  • Примусова євроінтеграція — це сценарій, за якого війна завершилася, західні партнери дають Україні гроші, економіка відновлюється, однак існує жорстке державне регулювання, високі податки, мінімальна свобода, держава відіграє велику роль в економіці. За таких умов від 72% до 86% IT-спеціалістів готові залишитися, 13% виїжджають.
  • Український авторитаризм — може відбутися, якщо воєнний час в країні продовжать на період її відновлення. Це означатиме обмеження економічних прав, свобод, роботи опозиції тощо. 43-62% айтівців заявили, що не виїжджатимуть з України за таких умов, а 36% сказали, що поїдуть.

Разом з тим, сьогодні 78% керівників IT-компаній вірять, що попри все галузь зростатиме. 0% вважають, що є сценарій, за якого IT-галузь сильно втрачатиме позиції.

Все про українське ІТ в телеграмі — підписуйтеся на канал DOU

👍ПодобаєтьсяСподобалось5
До обраногоВ обраному0
LinkedIn



32 коментарі

Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів Коментарі можуть залишати тільки користувачі з підтвердженими акаунтами.

Розмовляв з колегою в офісі близько місяця тому, то він не чув про «Повернись живим» — сказав, що не чув про таке. Трохи неприємно стало.

Медіанна зарплата тих, хто приїхав, більша, і подекуди значно, чим місцевих. Цікаво, чим це зумовлено.

Тим що айтішник в Франківську дешевший за львівського, київського або харківського. В масі своїй. Менший ринок, нема конкуренції локальної між компаніями. Трохи ліпше стало з приходом ковіду і розквітом ремоут вакансій.

існує жорстке державне регулювання, високі податки, мінімальна свобода, держава відіграє велику роль в економіці.

Який геній назвав цей сценарій «євроінтеграцією»?

Примусова євроінтеграція

це коли зелену владу під загрозою позбавлення західних ніштяків примушують робити те що вона повинна, а не заводити рака за камінь. Наприклад, призначити голову САП, далі буде.

І це й є, самий реальний варіант. З під палки, з пресингом і контролем. (і це дуже класний варіант, наші суспільство і влада не готові зараз щось робити без наганяю)

Звідки ви взяли ті 89%? Купа людей навкруги не донатять нічого, і вважають це нормальним, їм дуже важко живеться через заморожений курс долара на НБУ. Або при зарплаті у 50К+ донатять 200 грн, і цього їм вистачає для відбілення совісті.

Сьогодні звіт оприлюднять для всіх, думаю, там можна буде подивитись методологію дослідження.

Додали посилання на дослідження до першого абзацу.

Дякую! Цікава інфографіка.
Рішуче налаштовані на виїзд за кордон — середній вік 34 роки, переважно мідл+, тобто ті хто скоріш за все вже з дітьми і мають впевненість що кваліфікація дасть можливість знайти роботу з кордоном. Але нажаль інфографіка в п. 4.4 не показує який саме % мідлів+ з числа опитаних спеціалістів такого ж рівня мають намір поїхати, хоч саме ці цифри дали б більше ясності ситуації. (

І якісь сумнівні висновки втрат експорту в разі виїзду 10% спеціалістів. Що як виїдуть якраз висококваліфіковані кадри? На джунах-мідлах деякі проекти взагалі нереально вивезти.

Сам доначу і не планую зупинятися, але скажіть, будь ласка, з яких пір цей добровільний жест став обо’язковим і за його відсутність стало нормою поливати людей брудом? Всі ми платимо податки і цим підтримуємо армію, все що додатково це лише за можливості і добровільно, якщо не можеш/не хочеш, притензій бути не повинно.

з яких пір цей добровільний жест став обо’язковим

З яких пір мобілізовані мають якісь зобовязання і повинні воювати? З яких пір одна частина чомусь бере на себе всю війну, а інша робить рівно те ж, що в мирний час — просто платить податки. Податки це не участь в війні. Це базовий мирний час, не більше.

Повинні з точки зору закону про мобілізацію. Так само і я піду воювати, якщо мене вирішать призвати. Якщо треба додаткові кошти — робіть додатковий податок, тоді це буде обов’язкого. Мені просто гидко читати ці зверхні наїзди на тих хто донатить на думку когось недостатньо. Об’єктивно, навіть в ІТ з зп 3К$ можна бути в ситуації коли грошей в притул, сообливо зараз.

коли грошей в притул, сообливо зараз.

Задача регулярно і прогнозовано донатити 100 чи 500 гривень щомісяця значно простіша, чим бойові задачі. Немає 100 гривень? Нууу, зароби, ріши питання. А то одні як мінімум рік 24/7 в зоні бойових дій, а в інших плак плак 100 гривень не знайдеться.

робіть додатковий податок

без палки не виходить?

Ми з вами про різне говоримо. Я згоден що треба допомагати армії хто чим може і робити це регулярно стільки часу скільки треба. Але я ніколи не прийму за факт те, що якщо людина не донатить це робить її якоюсь кривою, навіть якщо в неї є можливість. Бо будь-який донат це не більше ніж ДОБРОВІЛЬНА пожертва.

В нас не мир, і ми говоримо не про донати Таблеточкам. Якщо людина може донатити армії, яка тягне всю війну, і не донатить — так, це робить її кривою. Про добровільні пожертви будемо говорити, коли воюватимуть виключно добровільно.

Або, як варіант, ми перестаємо говорити про країну, яка вся воює, про спільну справу. Говоримо про війну як армію і якесь коло підтримуючих. Це їх окрема справа, окрема тусовка. Решта ні при чому. Тоді все стає на свої місця, і ніхто ні до чого не змушує і ніякого осуду немає.

ви дивіться. таки дійшло що таке війна. пропаганда «однакраїна» відпустила?

Я не бачу особливого бруду з цього приводу. Тут швидше зжереш себе за те що робиш недостатньо (не пішов войувати тощо). І ось цей дискомфорт іноді виривається назовні у вигляді різких висловлювань.
Що до податків то розмова окрема. Ситуація доволі серйозна і на державу, нажаль, ми не можемо повністю покладатися. І, як на мене, краще донатити ніж потім розказувати москалям що я платив податки, а заощаджене в умовах окупації допоможе мало.

Я не сперечаюсь, що краще донатити ніж потім бути окупупованими, мене просто вже дратує це «не донатиш — значить ти мудак»

їм дуже важко живеться через заморожений курс долара на НБУ

Фіксований курс дійсно дуже сильно демотивує. Ти просто втрачаєш гроші в нікуди, бо якомусь придурку з НБУ так захотілося. Це навіть не податок. А ще терор повістками наліво-направо і закриті кордони. Влада робить все для того, щоб населення відчуло терор не лише з боку русні.

Фіксований курс дійсно дуже сильно демотивує. Ти просто втрачаєш гроші в нікуди, бо якомусь придурку з НБУ так захотілося.

Гадаєте, що був інший вихід?

А ще терор повістками наліво-направо

Це на жаль результат довгих системних помилок. Як на мене теж виглядає очікувано. Срані військкомати (чи територіальні центри комплектації по-модному) займались чим завгодно, але не тим, що дійсно потрібно. Наприклад, точно не якісним аудитом військовозобов’язаних і вдосконаленням методів аудиту.

так підняли фік курс вже, шо вже не так вам?
скоро запустять можливість купляти валюту з розміщенням на деп, поки до 50К грн в місяць, але все ж.
чи проблема, шо нема як купити кеш в обмінниках, щоб тримати потім під матрацом?

так підняли фік курс вже, шо вже не так вам?

По 36.6, коли реальний курс купівлі бакса вже по 41-42? Щоб втрачати 12-13% на курсовій різниці? Дуже дякую владі за таке «пакращення», ага.

скоро запустять можливість купляти валюту з розміщенням на деп, поки до 50К грн в місяць, але все ж.

Це вже краще, але обмежується лише 50к (мізерна частина від зп), і їх можна вивести лише через 3 місяці.

чи проблема, шо нема як купити кеш в обмінниках, щоб тримати потім під матрацом?

Багато в чому саме так. Бо тримати великі суми в укр. банках в час війни — дурість. Треба або тримати кеш під матрацом, або заганяти в USDC/BUSD на бінанс.

айпішніки біткаються, бо не можуть тисячі доларів викупити назад в кеш з мінімальною втратою на різниці курсів, поки в країні війна, і втрата ввп 30%

якщо порівнювати з тим, коли фіксований курс був 29.25 то зараз ситуація стала кращою
і надіємось, буде покращуватись

айпішніки біткаються, бо не можуть тисячі доларів викупити назад в кеш з мінімальною втратою на різниці курсів, поки в країні війна, і втрата ввп 30%

Я заробляю в баксах, заводжу валюту в державу і сплачую з неї податки. Чому якийсь придурок вирішив, що я маю втрачати свою валюту? Війна в Україні, страждає гривня. Нема чого рухати мої долари з аргументом «а в нас війна».

якщо порівнювати з тим, коли фіксований курс був 29.25 то зараз ситуація стала кращою
і надіємось, буде покращуватись

Краща, бо різниця тоді взагалі була цілих 22%, але бакс все одно буде рости, знову вийде різниця 20-30%, НБУ ще раз підніме фіксований курс, і так по колу. Тому цей маразм треба припинити і нарешті виставити плаваючий ринковий курс. Інакше НБУ отримає тільки виведення валюти за допомогою схем без сплати податків, чим багато людей вже і займаються.

Ну, ті хто в Україні у них немає вибору особливо, тільки якщо взагалі уйти з ФОП в сіру. АЛЕ, для тих хто за кордоном який сенс заводити гроші на фоп, якщо тоді вже краще відкрити ФОП в умовній Польщі і платитит 13.6% податку. Так, трохи більше ніж 5%, але немає проблем з курсом і витрати навіть можуть бути меньшими.

89% від загальної кількості віддають частину доходу на благодійність

Знищення окупантів — благе діло, не посперечаєшся 😅

Підписатись на коментарі