Третина «шахедів» під час нічної атаки були реактивними. Як російські дрони змінилися за рік

У ніч на 27 серпня росія атакувала Україну 258 безпілотниками. Такі дані Повітряні сили навели станом на 9:00. Серед них були Shahed, «Гербери», S8000 «Бандероль» і дрони-імітатори «Пародія». Близько третини запущених «шахедів» були реактивними.

Про це повідомили Повітряні сили ЗСУ.

Сили ППО збили або подавили 222 безпілотники. Також вдалося знешкодити ракету «Онікс», сім балістичних ракет "Іскандер-М«/KN-23 і три S8000 «Бандероль».

Пресслужба поліції Києва повідомила, що унаслідок обстрілу пошкоджено житлові будівлі, автомобілі, приміщення гімназії та медичний заклад. Проте обійшлося без потерпілих.

Як змінилися «Шахеди»

Звичайний «Герань-2», створений на основі іранського Shahed-136, летить зі швидкістю близько 180 км/год. Нові реактивні «Герані» можуть розганятися до 400–500 км/год.

росія майже перестала використовувати перехідну модель «Герань-3» і переходить на «Герань-4», розповідав радник президента з питань розвитку оборонних технологій Сергій Бескрестнов із позивним «Флеш».

За його словами, «Герань-3» могла пролетіти приблизно 300–350 км, а дальність нової «Герані-4» становить 400–600 км. Вони також підіймаються приблизно на п’ять кілометрів. На такій висоті їх складно дістати мобільним групам із кулеметами, а багато нинішніх дронів-перехоплювачів просто не можуть наздогнати швидшу ціль.

Суттєво змінилося й керування. Старі «шахеди» переважно летіли за маршрутом, який закладали перед запуском. GSM-модулі використовували здебільшого для передавання даних про політ.

Тепер оператор може бачити зображення з камери й коригувати атаку в реальному часі.

«Усі 100% реактивних „шахедів“ мають онлайн-керування. Тобто це літає як великий FPV», — заявив «Флеш».

За його словами, оператор у росії може побачити ціль, захопити її та спрямувати на неї дрон. У межах стабільного зв’язку такі апарати здатні атакувати не лише об’єкти із заздалегідь відомими координатами, а й рухомі цілі.

Нові моделі також краще захищені від РЕБ. У «Геранях-5», зокрема, використовують систему супутникової навігації «Комета-М12», яка допомагає не збитися з маршруту під час спроб заглушити або підмінити сигнал.

За даними ГУР, які наводить DW, росія щомісяця виробляє близько 3000 реактивних дронів «Герань-4/5» і приблизно 2800 звичайних «Гераней-2». У липні реактивних дронів застосували вп’ятеро більше, ніж у червні.

Змінилася і бойова частина. Українські дослідники виявили в різних версіях «шахедів» вісім типів боєприпасів. Одні призначені для руйнування будівель та інфраструктури, інші містять шрапнель і розраховані на ураження людей та розрахунків ППО.

Чому радари стають ще важливішими

Що швидше летить дрон, то менше часу залишається на його знищення. Реактивний «шахед» проходить ту саму відстань у два-три рази швидше за старі версії. Тому його потрібно якомога раніше виявити, визначити висоту й напрямок руху та передати точні координати засобу ураження.

Менеджер проєкту «Дронопад» Данило Шингельський розповідав DOU, що дрон-перехоплювач часто потрібно підвести до цілі ближче ніж на 500 метрів. Якщо координати неточні, він може пройти поруч із «шахедом» і не побачити його камерою.

Самого виявлення цілі також недостатньо. Радар бачить відбитий сигнал, а визначити, чи це дрон, птах або інший об’єкт, має програмне забезпечення.

«Насправді радар бачить лише бачить лише відбите випромінювання, а все далі обраховується софтверною частиною», — пояснює Шингельський.

Це особливо важливо під час змішаних атак. Разом із бойовими дронами росія запускає дешеві імітатори, щоб перевантажити ППО. Радар має відокремити реальну загрозу від хибних цілей і побудувати точний маршрут її руху.

CIO об’єднання оборонних виробників IRON Cluster Дмитро Кісіленко пояснював, що радари та засоби радіоелектронної розвідки не замінюють, а доповнюють одне одного. РЕР виявляє сигнали, які передає дрон. Радар може побачити ціль, навіть якщо вона нічого не передає, має захищену навігацію або летить автономно.

За словами Кісіленка, в Україні щонайменше три команди працюють над компактними мобільними радарами нового покоління. Однак частина цих систем поки залишається на стадії прототипів або обмеженого використання.

Виробляти радари значно складніше, ніж FPV-дрони. Потрібні фахівці з радіофізики, складна електроніка, власні алгоритми та тривалі випробування в різних погодних умовах і під дією перешкод.

Докладніше про роботу військових радарів, їхню вартість та українські розробки — у розборі DOU.