Від завтра всі сайти та інтерфейси товарів мають бути українською. Що це означає на практиці

16 липня починають діяти нові норми Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Вони регламентують використання української мови в інтернеті та в інтерфейсах компʼютерних програм і товарів.

DOU розповідає, що це означає на практиці та в яких випадках загрожує покарання.

Що це за закон

Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» ухвалили у квітні 2019-го. Того ж року він набув чинності, однак впроваджують його поступово. Наприклад, безпосередньо з 2019 державна мова стала обов’язковою у рекламі, в медицині та на транспорті, у технічній та проєктній документації тощо. А з 16 липня 2021-го в Україні лише українською можна поширювати й демонструвати фільми. У 2024-му, наприклад, закон зачепить регіональну пресу — у виданнях повинна з’явитися українська версія. Крім того, квоти на загальнонаціональному ТБ і радіо зростуть із 75% до 90%, на місцевому ТБ і радіо — з 60% до 80%.

Що зміниться з 16 липня 2022-го

З 16 липня українська мова стає обов’язковою на сайтах компаній та у користувацьких інтерфейсах. Про це йдеться у другій та шостій частинах ст. 27 згаданого Закону. До речі, там окремо прописано, що вимоги Закону не поширюються на мови програмування. Однак:

  • Усі товари, на яких встановлена комп’ютерна програма, мають бути перекладені українською. Тобто умовний автомобіль, мультиварка, смартвотч повинні мати українськомовний інтерфейс. Обсяг користувацької інформації українською на електронному екрані, панелі керування зі звичайними кнопками не може бути меншим за обсяг інформації будь-якою іншою мовою в цьому інтерфейсі.

Під користувацькою інформацією Закон розуміє усю інформацію, яка відображається на пристрої та з якою взаємодіє користувач і яка представлена текстом.

  • Інтернет-представництва держорганів, органів місцевої влади, медіа, підприємств, а також бізнесів, які реалізують товари й послуги в Україні та зареєстровані тут, повинні бути представлені українською мовою.

За словами Уповноваженого із захисту державної мови Тараса Кременя, інтернет-представництво — це вебсайти, сторінки в соцмережах, YouTube-, Viber-, Telegram-канали, мобільні застосунки, інформаційні боти тощо. Тобто будь-який ресурс, який публічно представлений в інтернеті й пов’язаний із компанією чи органом влади, згаданими в Законі, має бути українською.

Що саме на сайті має бути лише українською

За словами адвоката й менеджера в адвокатському об’єднанні PwC Legal Артема Крикуна-Труша, коли йдеться про українськомовний сайт в контексті обговорюваного закону, слід говорити насамперед про інтерфейс сайту та контент компанії, яку він представляє. Інтерфейс — це все, з чим взаємодіє користувач, на кшталт кнопок, пунктів меню, вкладок, поп-апів тощо. Однак контент, який публікують на цьому сайті сторонні користувачі (коментарі, оголошення тощо), не обов’язково має бути українською, бо це — не частина інтерфейсу і не контент компанії.

Тож, якщо, наприклад, айтівець, перебуваючи в Києві, шукатиме роботу Front-end Developer’а й зайде на ресурс із вакансіями, інтерфейс сайту для нього за замовчуванням має завантажитися українською. А от контент, на кшталт текстів вакансій в цьому випадку, — може бути й іншою мовою. Якщо власник цього сайту вважає за потрібне мати версію інтерфейсу іншою мовою, він повинен додати відповідний перемикач, і тоді умовний айтівець зможе скористатися додатковою опцією та побачити й інтерфейс ресурсу потрібною йому мовою.

Крім того, Закон каже, що поряд з версією, наприклад, вебсайту українською може існувати версія англійською, німецькою чи будь-якою іншою іноземною мовою. Однак українськомовна версія за обсягом та змістом інформації не може бути меншою, ніж іншомовні версії. Крім того, саме українськомовна версія сайту має завантажуватися за замовчуванням для користувачів в Україні.

Чи потрібно перекладати українською контент від користувачів

Вимоги закону не стосуються контенту, який на сайті публікують сторонні користувачі, не власники бізнесу, каже Артем Крикун-Труш. Тобто коментарі, блоги на сайтах компаній, топіки у форумах також не обов’язково дублювати українською.

Однак якщо йдеться про медіа, зареєстроване в Україні, ситуація інша. В цьому випадку будь-який контент, зокрема й блоги, авторські колонки, мають бути насамперед українською. Бо все це сприймають як інформацію, подану ЗМІ, а її мову закон контролює.

Чи є винятки

Так. Іноземні компанії, які реалізують товари й послуги в Україні та мають тут дочірні підприємства, філії, представництва, повинні мати версію сайту українською мовою лише в обсязі, достатньому для зрозумілої навігації та мети діяльності власника такого інтернет-представництва.

Яке покарання загрожує порушникам

Закон передбачає попередження і штрафи в разі його порушення. Однак аби порушення виявили, має бути відповідна скарга, надіслана до мовного омбудсмана. Або ж він сам з власної ініціативи може ініціювати перевірку.

Штраф можуть накласти на посадовців, керівників і співробітників компаній, організацій будь-якої форми власності, а також на інших фізичних осіб, які порушуватимуть закон. Розмір штрафу складає від 3400 до 8500 грн., якщо порушення вчинили вперше. За повторне порушення штраф становитиме від 8500 до 11900 грн.

Та перед тим як виписати штраф, представники уповноваженого із захисту державної мови мають скласти адмінпротокол. І вже мовний омбудсман вирішуватиме: винести лише попередження чи одразу накласти штраф.

Якщо ж бізнес реалізовуватиме товари (автомобілі, мультиварки, смарт-годинники тощо) без українськомовного інтерфейсу, вважатиметься, що він продає товар неналежної якості.

Крім того, Уповноважений з мовної політики, за словами Артема Крикуна-Труша, має надавати бізнесу роз’яснення щодо того, як дотримуватися норм закону. Відповідно, бізнес може надіслати на його ім’я з проханням детально пояснити, як йому діяти в конкретній ситуації.

Все про українське ІТ в Телеграмі — підписуйтеся на канал редакції DOU

👍ПодобаєтьсяСподобалось12
До обраногоВ обраному0
LinkedIn



31 коментар

Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів Коментарі можуть залишати тільки користувачі з підтвердженими акаунтами.

Цікаво, а як бути з телеграм каналами чи сторінками у соцмережах? Там же не можна поставити кнопку «змінити мову»

На ДОУ бачу такі налаштування в профілі:
Російська
Українська
Англійська

Чомусь очікував побачити українську першою...

Дякую, поставив першою на сторінці редагування профілю (в футері було першою і раніше).

Сьогодні от тіки намагався зареєструватися у одному інтернет-магазині, що буцімто й мав українську локалізацію, але валідатор не прийняв «і» у поле із прізвищем.

але валідатор не прийняв «і» у поле із прізвищем.

І тут реакція важливіша ніж сам факт:
Якщо за вашим зверненням спробують змінити — це норм, часто малі магазини робляться умовними «студентами».
Якщо будуть розповідати, що це нормально, «спробуйте ...» — то повірте, добре, що не зареєструвались, будуть проблеми з сервісом.

Деградация Украины продолжается быстрыми темпами путем создания поитических искуственных перепон в развитии. Чем меньше свобод тем больше деградация общества.

Україна — це не щось таке абстрактне, це в першу чергу її люди. Говорячи про деградацію України, треба говорити про деградацію її людей. А тепер скажіть мені, яким чином насаджування державою своєї ж державної мови сприяє такій деградації? Чи, може, ви — один із тих, у кого «челюсть не приспособлена»?

Тот или иной язык побеждает остальные совокупной экономичской мощью его носителей. Поэтому англ всех нагибает. Так же само рос язык имеет большую силу чем укр. Искуственные языковые барьеры на между людьми это деградация общества. Так же само и с остальными видами барьеров: основные по перемещению тех же денег, товаров и людей. Когда уже англ станет вторым государственным?) Недалек тот час.

Тот или иной язык побеждает остальные совокупной экономичской мощью его носителей.
Поэтому англ всех нагибает. Так же само рос язык имеет большую силу чем укр.

Ні. Є контра приклад Китаю.
Важлива не «сукупна економічна потужність», а те скільки ресурсів вкладається в його популяризацію. Історія про російську в Україні — це якраз про це.

Я учу англ потому что это много англ источников информации и чтобы работать с англоговорящими и вообще писать код. Русский это тоже доступ ко многим источникам информации и для комуникации с людьми вокруг меня. Укр чисто чтобы комуницировать с примерно 2% людей и источников информации в общем, погрешность какаято, без насильного продвижения укр языка дай бог был бы 1%. Толку мне с украинского? Потому что так политики захотели? И зачем лишним языком голову забивать?

Толку мне с украинского? Потому что так политики захотели? И зачем лишним языком голову забивать?

Культура? Чи у вас і культурна «челюсть» інша? Хоча, з таким підходом, навіщо я взагалі на вас час витрачаю :).

Культура тратить впустую время?) Такое окультуривание мне не нужно, тратить впустую время для деградантов.

задолбал про челюсть писать) голову включи зачем нужен язык в жизни: для комуникации, а не продвижения политических интересов кого то заставить чтото делать

Толку мне с украинского? Потому что так политики захотели? И зачем лишним языком голову забивать?

Ти підор © Олексій Б з доброчату

насаджування державою своєї ж державної мови сприяє такій деградації?

Насадження може, дивіться Угорщину, і як вони просрали весну народів в Імперії Габсбургів.
Але в Україні немає «насадження», є забезпечення функціонування/виживання державної мови. У нас немає жодного закона який би забороняв або обмежував використання інших мов. Ті ж квоти не обмежуть, бо там малі ліміти:

З 8 листопада 2018 року в ефірі радіостанцій має звучати не менше як 35% пісень українською мовою

35% Карл! (я думав що буде десь 60%)
При таких розклада, чувак, який перестав слухати Радіо Рокс через те що там забагато повторів української музики, може йти нах! 2/3 ефіру все ще можна іноземними мовами! 2/3, Карл!

ОК, напевно, «насадження» — це не те слово, яке мені треба було вжити, бо я не мав на увазі якісь обмеження.

Тож, якщо, наприклад, айтівець, перебуваючи в Києві, шукатиме роботу Front-end Developer’а й зайде на ресурс із вакансіями, інтерфейс сайту для нього за замовчуванням має завантажитися українською.

Нажаль, правило початкового відображення багатьох вебсайтів все ще інше:
замість «якщо мова браузера російська — показати сайт російською. Всім іншим — українською » маємо «якщо мова браузера українська — показати сайт українською, всім іншим — російську версію». У мене на macos мова інтерфейсу англійська, сайти вперто завантажують російський інтерфейс.
Для прикладу — Rozetka вперто відображається російсьою в режимі інкогніто.

Донедавна так само було. Перевірив тіки шо — під інкогніто показує українську версію.

також перевірив щойно — пофіксили :) Ще зранку була російська.

Навіщо квоти на радіо? Крутити по десятому колу Дзідзьо або «пісні» війського часу?
Це ж смерть для радіо. Є, звісно, гарні пісні від інших українських виконавців, але їх і не так багато. Мені хотілось би чути ще популярних західних виконавців.

Навіщо квоти на радіо? Крутити по десятому колу Дзідзьо або «пісні» війського часу?

Програмісти ж так люблять ринок. Ринок все порішає: ви перестанете слухати радіо з низькоякісними плейлістами, і або станції зміняться, або нові станції будуть шукати нових та цікавих виконавців.

Мені хотілось би чути ще популярних західних виконавців.

Без квот ви будете чути те за що радіостанції отримують гроші. Західним виконавцям не настільки цікавий ринок України, щоб платити за ротацію на радіо. А от для філі кіркорова або якоїсь риготні спродюсованої гаспромом — Україна це стратегічний напрямок. Тому «популярних західних виконавців» ви все ще не будете чути на радіо.

Тут ще питання, хто те радіо слухає (окрім таксистів та маршрутчиків)? ІТшники можуть собі дозволити підписку або покупку цифрових копій пісень (щось давно цього не бачив)

Я всегда думал, что в рыночной экономике потребитель всегда прав, а тут оказывается, что радиостанции могут диктовать свои условия...
Вот скажите пожалуйста, вот будет крутить радиостанция филю киркорова, вот кто её слушать будет? Ну получит она от него копейки, а дальше что?
В рыночной экономике предложение подстраивается под потребителя во всём. Плюс потребители очень разные, кому то может и филя за счастье, какое мы право имеем за них решать, что им слушать?
В США, когда ещё не было стриминговых сервисов, были (и есть) полноценные иммигрантские радио на китайских и прочих языках, и ничего, кому нужно было, тот слушал.

P.S. Ещё несколько лет назад активно слушал Radio Roks, пока не ввели квоты. Я люблю украинскую музыку плюс открыл для себя много интересных композиций, но разнообразие упало в разы, а песни на украинском начали повторяться по нескольку раз за день, из-за чего окончательно перешёл на стриминговые сервисы, до куда лапы нашего государства ещё не добрались (пока что).

А до того крутили русняве по колу. І нічого, нямкали не скаржились.

Квоти потрібні для створення ринку. Дайте ринку української пісні розцвісти. Ще якісь 5-10 років і за російську на порядок менше згадувати почнуть. За російську локалізацію в кінопрокаті вже ніхто не згадує, а скільки вою було. Так і з музикою буде.

Москалі чудово знають як знищувати ідентичність, тому мало не в першу чергу на захоплених територіях підминають заклади освіти, щоб молодому поколінню нав"язувати російську. Нам же потрібно робити протилежну роботу. Освіта повинна першочергово бути українською, а далі вже мовами меншин. Держ установи повинні працювати виключно українською, оскільки держава може і повинна добиватись використання української як державної мови. Таким чином через покоління, максимум два, ніякого мовного питання не існуватиме.

Ну і заставляти тих хто старший переходити на українську в побуті не потрібно (та й це в принципі неможливо). Це викликає більше опору, ніж дає користі. Російська в масі своїй на території України вимре з часом, як і покоління які були її носіями.

В якості прикладу: в єдиній російськомовній школі яка була в Івано-Франківську в 90-ті на початку 2000-х діти вже на порядок менше використовували російську на перервах, хоч її і викладали на уроках. А на даний момент це вже не російська, а польсько-російська школа.

Коли в Києві, Харкові, Одесі, Дніпрі і т.д. на перервах в школах буде чути виключно українську — значить українізація пройшла успішно. А якою там мовою спілкуються батьки не так важливо.

Ну я всё же сторонник того, что государство не должно заниматься образованием и школы с университетами должны быть частными.
Государство априори неэффективный менеджер ввиду отсутствия полноценной конкуренции и владельца, нацеленного на личную прибыль.
Пока каждая школа не будет конкурировать между собой за потенциальных учеников разнообразием программ, длительности обучение, языком и многими другими факторами — не будет у нас эффективного образования, будет лишь совок, где каждой школе пофиг сколько у неё учеников, где процветают поборы и прочее прочее.

Ну я всё же сторонник того, что государство не должно заниматься образованием и школы с университетами должны быть частными.

Є думка, що єдине чим має займатись держава — це якраз освітою/розвитком своїх громадян. Все інше освічені громадяни зроблять самі.

Оборона, ще, мабуть.

Вот скажите пожалуйста, вот будет крутить радиостанция филю киркорова, вот кто её слушать будет? Ну получит она от него копейки, а дальше что?

А якщо уявити, що це не копійки, а суттєвий відсоток від доходу?
Та і куди подінуться слухачі (а це умовні таксисти), якщо умовний кіркоров на більшості радіостанцій?

Я навпаки дізнався про деякі наші гурти лише з-за квот, бо раніше то був «неформат».

Підписатись на коментарі