Масштабний збій у роботі сервісів «Дії», сайту «Нової пошти» і терміналів (UPD)

Зранку 26 квітня у «Дії», «Новій пошті» та терміналах банків фіксують технічний збій. Це відомо з повідомлення КМДА, застосунку «Дія» і соцмереж.

Наразі неможливо скористатися сайтом «Нової пошти» і застосунком «Дія».

Як зазначає «Економічна правда», через збій у «Ощадбанку» не працюють термінали у київському метро, тож неможливо розрахуватися карткою за проїзд. Збій стався через проблеми із живленням у хмарного провайдера De Novo, на якому хостяться ці сервіси. Цю інформацію ЕП підтвердив CMO De Novo Дмитро Бахмацький. Основна причина збою — відключення світла у дата-центрі.

У «Новій пошті» на запит видання повідомили, що не йдеться про хакерську атаку. Проблеми на стороні підрядника.

«Ми очікуємо відновлення роботи всіх сервісів орієнтовно до 10:00. Про оновлення будемо сповіщати додатково», — додали ЕП.

У «Дії» повідомили, що відновлюють роботу сервісів. А збій стався через технічні оновлення у одного з великих центрів обробки даних.

«Щоб подібні ситуації не впливали на доступність послуг, ми завчасно вибудували взаємодію з кількома дата-центрами. Зараз команда оперативно відновлює роботу сервісів», — зауважили в пресслужбі.

Раніше DOU спілкувався з керівником De Novo Максимом Агеєвим, зокрема про співпрацю з «Дією» і банками України.

«Коли мене питають, чим ми займаємося, я кажу, що якщо ми зупинимося, то в Україні це відчують протягом трьох хвилин. Перестануть працювати банкомати, державні послуги на порталі „Дія“ тощо», — розповідав Агеєв.

22 квітня De Novo разом з GigaCloud і датацентром «Парковий» створили «Український альянс цифрового суверенітету». Його метою організатори назвали «стабільний технологічний розвиток України на базі національних майданчиків». У планах — повне перенесення, зберігання та обробка важливих даних, зокрема державних, медичних, фінансових та оборонних, усередині країни.

«Через війну Україна є чи не єдиною країною у світі, де державні дані вимушено частково зберігаються за кордоном. Після завершення війни постане питання повернення цих даних під українську юрисдикцію. Тож альянс готовий до діалогу з державними органами щодо розробки стратегії такого повернення» — розповіли засновники Альянсу.

Оновлення. Генеральний директор українського провайдера хмарних сервісів та датацентрів De Novo Максим Агєєв записав офіційне звернення, у якому розповів подробиці сьогоднішньої аварії.

За його словами, вранці на датацентрі проводили планові регламентні роботи з оновлення та заміни джерел безперебійного живлення. Під час цих робіт раптово спрацювала одна із систем автоматичного перемикання живлення, що призвело до повного знеструмлення будівлі, де розташовані датацентри та товарні сервіси компанії.

Агєєв повідомив, що аварія тривала з 8:03 до 8:17, тобто 14 хвилин. Електропостачання було відновлено досить швидко, однак через повне знеструмлення велика кількість обладнання клієнтів — серед яких великі банки, підприємства та користувачі публічної хмари — потребувала додаткового часу на запуск і відновлення повноцінної роботи.

«Станом на 11:10 ми відновили роботу всієї публічної хмари та обладнання клієнтів, які розміщують свої комп’ютерні системи у нашому датацентрі. Зараз тривають роботи з оптимізації мережевої інфраструктури, а невелика кількість клієнтів ще очікує на повне відновлення сервісів. Великі гравці, такі як банки мають відновити роботу протягом години», — підкреслив Максим Агєєв.

Він також перепросив перед громадянами, державними установами та підприємствами за незручності. За словами Агєєва, компанія проведе внутрішнє розслідування, щоб з’ясувати всі деталі інциденту і уникнути подібних випадків у майбутньому.

Голова правління «Ощадбанку» Сергій Наумов у своєму Telegram-каналі об 11:48 написав, що проблему в зовнішньому дата-центрі врегулювали і всі сервіси банку працюють в штатному режимі.

О 14:12 в офіційному каналі «Дії» повідомили, що усі документи та послуги знову доступні в застосунку.

👍ПодобаєтьсяСподобалось0
До обраногоВ обраному0
LinkedIn



42 коментарі

Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів Коментарі можуть залишати тільки користувачі з підтвердженими акаунтами.

а як же ж ви збираєтеся атомну бомбу будувати

... втім історично вже відомо як якраз учора річниця того як

ЗЫ: а з технічних описів події то просто тупо пробачте дежавю

Виникла нештатна ситуація — один із магістральних автоматів аварійно тимчасово припинив подачу енергії на частину систем розподілу живлення.

Хіба дата центри не мають декілька магістральних вводів як маст хев?
Я думав що в таких центрах не один контур і є вертикальне резервування. Ну типу окремий промисловий UPS для серверної з критичними сервісами, а над ним UPS для всіх + генератор, а над ним декілька ліній вводу, все таки державний фінтех та сервіси хостяться, а не пет проекти.

ДБЖ для серверної кімнати на 60-100 кВт це одна стійка, і вона скоріш за все повинна встановлюватися орендарем кімнати. Але вона протримає від хвилини дві до десятка хвилин, поки автоматика переключає вводи/джерела або запускає дизель. Сами мали наступну ситуацію. Два вводи. Є основний. На ньому погіршується якість. Автоматика відповідно завчасно запускає дизель ( махина на 700 кВт), переходить на резервний ввід. Далі сканує основний ввод. Гарно. Переходить назад. Зупиняє генератор. І так туди сюди ковбасить. Змушені були оперативно шукати рішення — примусово задишатися на резервному, щоб система вважала його основним. Тут нас спасало, що контроль якості живлення завчасно запускав дизель — до переходу на інший ввод. Але при раптовому прападанні живлення — тримають ДБЖ поки запускається дизель і виходить на потужність, це до хвилини. Якщо гойдалки не поякісті, а пропав/зявився, дуже швидко висаджується ДБЖ і вже подушки немає на якомусь N переключенні. І тут все за обслуговуючим персоналом — вивести дизель на постійну роботу, а автоматиці задати не реагувати / не відключати. Якщо щось виводиться на обслуговування — вічного не буває, то користуються байпасами (ручні або електроні), які діють як і з батареями опалення, пустити потік повз, бо треба зняти на обслуговування. Хоча в модульних стоєчних дбж все можна поживому міняти, але іноді вцілому треба буває обійти/відключити байпасом ДБЖ. І тут раптова автоматика вирішує що він потоібниц починає задіювати його, а там байпас. З урахуванням власної ситуації і бідноти, при подібній потребі робіт з ДБЖ всього цода завчасно би перейшли ня дизель і палили паливо, щоб залежити лише від зупинка дизеля, а не спонтаних переключеннь між вводами і алгоритмів автоматики. Але то все теорія. Звісно, що за такої ситуації / потреби всі системи завчасно були би активовані в прод на іншому цоді. Але щоб таке розуміти і вірно приймати рішення треба хоч якийсь час пожити з власними цодами і своєю головою відповідати за них, а не мати, що найпростіше, папірець, / договір що визначає винного, а я в доміку.

ДБЖ для серверної кімнати на 60-100 кВт це одна стійка

Загуглив UPS для ЦОД, а там 3-х фазні АС, ще і онлайн. Капець. 3 фази там, де все живиться DC з дуже широким діапазоном вхідної напруги. Чисто з логіки думав що там окремі кімнати з масивом акумуляторів на 310в і DC UPS, з яких DC напряму без перетворення через резерв розводяться по серверних. Скільки грошей і енергії на вітер, а на виході фігня з 5 хвилинами, при тому що lifepo4 десь 50-80к за 1МВт*г. З DC взагалі ж все куди простіше в ЦОД було б, і з умовно нульовим часом перемикання без механіки на примітивних електронних залізяках.

3 фази заводяться на ліву та праву pdu-шки стійок, як — 1/2, 2/3 та 1/3 при трьох стійках. Можна працювати/ремонтуватися по фазам, щоб зупинилася одна стійка з 3-х треба лишитися 2-х фаз і лишитися з однією. Звісно що в залізі по два мінімум блока живленя і вони працездатні. Акамуляторні кімнати і викиристовуються, бо окремо, зільється під фальшпол. І тушиться своєю системою. ЦОДи не вчора з’явилися і там знають що да як робити. Але наприклад для двох, трох дизелів підземні баки. З них до баку дизелч качає насос. Зазвичай перевірки системи тривають до години. І все добре. Але початок війни, тривалість роботи на дизеля тривала за часом, декілька діб / тиждень і більше, а насос підкачки перегрівається. Війна вже багато чому навчила і скоригувала.

Загуглив UPS для ЦОД, а там 3-х фазні АС, ще і онлайн. Капець. 3 фази там, де все живиться DC з дуже широким діапазоном вхідної напруги.

Онлайн як раз нормально. Оффлайн був би диверсією.
І варіанти з виходом в DC теж є. Але не в кожному сервері таке зробиш. У нормальних виробників є змінні варіанти блоку живлення з входом 230V AC чи 48V DC (чи обидва одразу)... але у нас останній не люблять. Навіть товстіші дроти це вже ускладнення. А стандарту типа 240V DC ще не зробили, та й затверджувати його буде довго.

Чисто з логіки думав що там окремі кімнати з масивом акумуляторів на 310в і DC UPS, з яких DC напряму без перетворення через резерв розводяться по серверних.

Таке було багато, і зараз теж дещо є. 48V DC (або 60V DC) це стандарт для телефонного обладнання, і були ДЦ, де вимагали сумісніть тільки з таким живленнєм. Але поступово зійшли на майже ні.

А ось що не дуже гарно — що досі нема повного переключення на LiIon різних типів (переважно було б LiFe), продовжують любити свинець. Мабуть, легше вимагати поновлювати ланцюжки з 20 батарей ніж ставити сучасну BMS, що «тягне» таку батарею. Або ж всі нормальні LiFe йдуть у автомобілі, а для UPS не залишається.

Скільки грошей і енергії на вітер, а на виході фігня з 5 хвилинами, при тому що lifepo4 десь 50-80к за 1МВт*г.

Угу. Ну ще й звикли обманювати ємностями тих батарей, хоча в такому режимі вони витримують до 10 розряджань і далі хоч викидай.

З DC взагалі ж все куди простіше в ЦОД було б, і з умовно нульовим часом перемикання без механіки на примітивних електронних залізяках.

Там і зараз механіки нема, і в онлайн-моделях всередини той же DC, час перемикання рівно ноль. Механіку ставлять на ручний байпас.
А от генерація AC дає втрату декількох %%.

Онлайн як раз нормально. Оффлайн був би диверсією.

Нормально, якби не рахувати ККД 365 днів в році, який потім кондиціонерами треба виводити. Офлайн же декілька мс перемикаються, може навіть там солід реле.

Але не в кожному сервері таке зробиш.

Так штатні БЖ і так від 140-340DC(100—240AC відповідно) працюють, тому це чиста бюрократія. Прямо ідеальні умови для 100S комірок lifepo4 (300-340в), хоча на практиці краще трохи менше щоб зручніше заряджати і можна було в UPS обійтися одним синхронним buck DC-DC, а не SEPIC.
Спалюють гроші на вітер ще й з погіршенням сервісу. При тому що у lifepo4 різниця в напрузі повністю розрядженого і повність зарядженого акк всього 10%, а БЖ допускає в більш чим в 2 рази зміну вхідної напруги.
Думав цей крок давно з переходом зробили, після того як відпала реальна потреба в AC, бо ніде вже там 50гц трансформатор чи мотор не знайдеш, а як і знайдеш то для нього інвертор поставити вигідніше, чим для всього генерувати АС і тут же його випрямляти.

ніж ставити сучасну BMS, що «тягне» таку батарею

Так а що їй там тягнути? Вони ж прості тому копійчані. Потужні балансири дещо будуть коштувати.

Або ж всі нормальні LiFe йдуть у автомобілі, а для UPS не залишається.

Стаціонарні системи зберігання енергії взагалі логічний етап для кінця життєвого циклу батареї EV, але для цього б треба стандартизувати юніти батареї та силовий, дата, «дежурки», та інтерфейс рідинного охолодження. Зараз ситуація на ринку наче з зарядками мобільних телефонів початку нульових. Тільки продукують сміття для звалищ, бо не знають що робити з авто коли модель зняли з виробництва і акк не дістати. Щось тут зелені не підпряглися.

Там і зараз механіки нема

Може бути внурішній байпас на механічному реле, але про механіку я в цілому за інфраструктуру дата центру бо вся комутація АС механічна у всяких там АВР- навряд чи де там використовуються тиристори чи солід реле на мосфетах, а раз механічна то це час перемикання, дуги, підгоряння контактів, малий ресурс. А могли би звичайні мосфети комутувати резерви при DC, а з механічного б тільки автомати.

А от генерація AC дає втрату декількох %%.

Декількох? Так, особливо з UPS з подвійним перетворенням :) АІ каже там десь 87-96%, але це ж при роботі на ідеальне навантаження. Тобто втрата 10%, якої могло б просто не бути, як і економічних втрат через більш складу інфраструктуру, а ще витрати на додаткове охолодження серверної.

Декількох? Так, особливо з UPS з подвійним перетворенням :)

Ну я саме про них і казав.
У таких ДЦ зазвичай інше не ставлять. Хіба що в дуже малих або дешевих. Або кожний клієнт сам ставить що хоче.

Тобто втрата 10%, якої могло б просто не бути, як і економічних втрат через більш складу інфраструктуру, а ще витрати на додаткове охолодження серверної.

Ну ось і мені цікаво, чому ДЦ не переходять масово на постійний струм. Але зазвичай маємо все те ж — знову роблять 230V AC і потім в локальних БЖ з нього знову постійний.

Думаю, це все ще інерція.
Хоча здається, сучасний стандартний БЖ з 230V AC на вході нормально працюватиме і з DC...

А могли би звичайні мосфети комутувати резерви при DC, а з механічного б тільки автомати.

На кожному сервері окремо? Мені здається, що проблеми більше від струму залежать. Коли 500Вт це ≈2A на 230, то це >40A на 12, а на 5 я взагалі не хочу думати:) Он у NVidia розʼєми горять, на яких ті ж 5 і 12, а процесор на зразок Xeon з всіх своїх 2000+ ножок четверть на ті 1V забирає на плюс і стільки ж на нуль). Ну і один вимикач легше контролювати, навіть якщо в нього при вимиканні як в унітаз олія скидається;)

Прямо ідеальні умови для 100S комірок lifepo4 (300-340в)

Ну десь так. Он в IMV D5-11, D8-11 стояли піддони по 20 12-вольтових свинцевих послідовно, тобто давали під навантаженням десь 240-250V. У LiFe випадку це б було 80S. Тільки BMS чесну на 80 комірок треба зробити.

Так а що їй там тягнути? Вони ж прості тому копійчані. Потужні балансири дещо будуть коштувати.

Я, звісно, для такої задачі рахую з активним балансуванням, бо зарядитись йому краще швидко.

Стаціонарні системи зберігання енергії взагалі логічний етап для кінця життєвого циклу батареї EV, але для цього б треба стандартизувати юніти батареї та силовий, дата, «дежурки», та інтерфейс рідинного охолодження. Зараз ситуація на ринку наче з зарядками мобільних телефонів початку нульових. Тільки продукують сміття для звалищ, бо не знають що робити з авто коли модель зняли з виробництва і акк не дістати. Щось тут зелені не підпряглися.

Ну мені здавалось, що формфактори окремих комірок якось вже стандартизували? Чи ні?

А вторинний ринок LiFe після автовок... мабуть, Україна за 2023-2024 весь його вигрібла і ще добавки захотіла:) він поки не настільки великий (і цікаві, звісно, такі, в яких більш ніж 80% ресурсу залишилось).

На кожному сервері окремо?

Сервери ми взагалі б не чіпали, просто подавали 250-340VDC з зовнішнього блоку резерва в якому МК вибирає пріоритетне джерело живлення в залежності від налаштувань- є хоч одна лінія, беремо з неї, нема- з UPS, який заряджається від однієї з тих ліній, коли вони є. При чому вводів таких ліній та упс може бути скільки завгодно що горизонтально, що вертикально, бо це тупо пара мосфетів і до абсурдності просто та дешево. Резерв то в DC можна і на банальних діодах зробити, тільки тоді ж не буде налаштувань пріоритетів, просто всі в одне і у кого більша U, тобто не практично. І ніякого там холостого ходу UPS чи провалів- завжди буде U хоч з якогось джерела, як воно є- куди вже надійніше чим живлення серверів безпосередньо з батарей, якщо все інше вже відмовило.

Ну мені здавалось, що формфактори окремих комірок якось вже стандартизували? Чи ні?

Ну так то окремих комірок, та і призматиків ліферів там стандартів особливих нема. А я мав на увазі закінчений блок акумулятора з BMS, яку може кінцевий користувач запхнути в гаражі в свою машину, чи в СЕС, чи Датацентр, чи ще куди. Тобто щоб умовна Тесла мала ті ж самі відкриті інтрефейси та протоколи батареї, що і Ніссан, а чи домовляться BMS з їх бортовими комп’ютерами по параметрах, чи будуть в результаті які обмеження по швидкості, то вже інша справа. Такий собі Power Delivery для акумуляторів з протоколами хендшейку.

Ну ось і мені цікаво, чому ДЦ не переходять масово на постійний струм

1) Необхідність стандартизації нових роз’ємів і арматури. Просто по IEC/Schuko пустити постійний струм == ризик, що хтось впихне туди щось з залізним трансформатором, хоча б ті ж ДБЖ. І навіть повністю імпульсні блоки живлення можуть мати сюрпризи, типу смарт-резисторів для розряду конденсаторів вхідного фільтру, які на постійному струмі підгорять:
www.power.com/...​roducts/capzero/capzero-3
Так, в 99% випадках імпульсні блоки живлення просто працюють, але дуже не для всіх в специфікації робота від DC специфікована у явному вигляді, деякі блоки живлення Mean Well наприклад, а без цього ніхто таке закладати не ризикне.

2) Проблеми дугогасіння на 310 DC будуть на порядок важчими, дорогі вимикачі, вимикання на ходу виделкою смертельно небезпечне.

3) Сам вибір напруги і струму в новому стандарті. 310, як пікове однофазного 220? 380-420 як на виході однофазного підвищуючого PFC? Чи може для дата-центрів краще трифазне випрямлене 550 ? А може 700 з PFC? А що по струмам взяти оптимально?

Проблеми дугогасіння на 310 DC будуть на порядок важчими

На такі скромні напруги вони не набагато дорожчі чим АС. Їх повно на ринку для СЕС на куди більшу напругу. Крім того механіка може бути для аварійного/повного відключення, а для звичайного електронне. Та і взагалі не бачу перепон чого не можна їх об’єднати, щоб електроніка синхронно (а може і на трохи раніше) з механікою в одному корпусі автомата/вимикача розривала коло. Тобто хочеш вимкни кнопочкою, чисто електронно, а хочеш механічну клавішу- все одно мосфет синхронно закриється і погасить дугу.

вимикання на ходу виделкою смертельно небезпечне.

Те саме можна зробити і з потенційною dc розеткою-вилкою- тільки починаєш висовувати штепсель, якийсь мікровимикач/геркон спрацьовує і закривається копійчаний мосфет в розетці. Хоча це оверінженіринг. Не така там велика дуга при скромному струмі щоб було щось «смертельне», все рівно ніхто не буде спеціально на працюючому сервері таке робити. Якось в зарядках електрокарів все вирішено, а струми там на порядок більші.

310, як пікове однофазного 220?

Логічно, щоб звичайним чи синхронним мостом обійтися без спеціалізованого трансформатора, та і до проводки не було більших вимог, ні по ізоляції, ні по перерізу.

На такі скромні напруги вони не набагато дорожчі чим АС.

Арматура для тих же сонячних панелей значно дорожча, все що вище 48 вольт DC ще і добряче пошукати треба.

закривається копійчаний мосфет в розетці

Допустима енергія лавинного пробою в одиночному мосфеті в TO-247 іде на одиниці-десятки мДж, це не буде надійно працювати з навіть метровим кабелем і його паразитною індуктивністю, а надто швидке закривання може ще і відкрити паразитний біполярний транзистор. Повільне ж замикання встигне нагенерувати немало тепла.
Все це звісно рішаємо, і мікроперемикачі ставляться, от тільки ДЦ треба сертифіковане обладнання, а не самим з тим всім возитися.

Логічно, щоб звичайним чи синхронним мостом обійтися без спеціалізованого трансформатора

В сучасному світі не логічно, бо має бути PFC.

1) Необхідність стандартизації нових роз’ємів і арматури. Просто по IEC/Schuko пустити постійний струм == ризик, що хтось впихне туди щось з залізним трансформатором, хоча б ті ж ДБЖ.

Тут да, розʼєм треба окремий. Ну так тільки проблем що домовитись.

2) Проблеми дугогасіння на 310 DC будуть на порядок важчими, дорогі вимикачі, вимикання на ходу виделкою смертельно небезпечне.

1) Чому ви кажете про 310? Потужностне 220-230-240 AC (у якого пік амплітуди 310-325-340) повинно замінятись таким же 230 DC.

2) З чого це підйом з 230 до 310 дає «на порядок важчі» проблеми? Чи це двійковий порядок? Я як раз тут деталі фізики не знаю, але приводів для сумніву більш ніж достатньо. Прошу обгрунтування.

3) Сам вибір напруги і струму в новому стандарті. 310, як пікове однофазного 220?

Навіщо пік, коли він першим ж випрямлячем з конденсатором перетворюється на ≈220?

А взагалі, як раз виробники систем живлення, я впевнений, вже знають, що було б оптимально — і я думаю, це як раз такий же рівень за потужністю, щоб не переробляти всі попередні заготовки — тобто для Європи було б 230V DC.

повинно замінятись таким же 230 DC

Щоб максимізувати страждання з перетворенням 230 AC -> 230 DC з реалізацією Buck-boost PFC, а не просто буст по вже існуючим схемам?

З чого це підйом з 230 до 310 дає «на порядок важчі» проблеми?

Проблеми робить перехід на постійний струм. Переходи через 0 змінного струму значно полегшують затухання дуги, на постійному струмі ж вона горить дуже добре:
www.youtube.com/watch?v=Zez2r1RPpWY
www.youtube.com/watch?v=S9a2oPCIMr0
Саме тому наприклад на реле пишуть типу 250VAC 10A, але 30VDC 10A, і арматура потрібна спеціалізована.

Навіщо пік, коли він першим ж випрямлячем з конденсатором перетворюється на ≈220?

Бо за таке навіть в телефонних зарядках в цивілізованих країнах б’ють по рукам, блок живлення має споживати на всьому періоді синусу, імітуючи резистор. Тому в блоках живлення ставлять Power Factor Corrector, який по суті між спрямлювачем і конденсатором веде себе як підвищуючий перетворювач напруги і регулює період шиму так, щоб струм був синусоїдальним. Бонусом виходить ще і економія на розмірі конденсатору.

Як я розумію з опису і знання про ДЦ взагалі і про цей особливо, зламався саме перемикач (у широкому сенсі), вводи працювали.

denovo.ua/data-center

Uptime 99,982% згідно SLA

а це
Daily: 16s
Weekly: 1m 49s
Monthly: 7m 53s
Quarterly: 23m 40s
Yearly: 1h 34m 40s

Агєєв повідомив, що аварія тривала з 8:03 до 8:17, тобто 14 хвилин.

тобто клієнтам скажуть, що за рік SLA не порушено )

Рівень надійності Tier III — Tier IV
Резервування компонентів — N+1

а по факту виходить, що гарантоване живлення — взагалі не зарезервоване

Тобто якщо я правильно зрозумів, то один влучний прильот може все повторити?

Я Вам больше скажу один точный прилет и УкрЗализныця станет. Мне вообще это все напоминает «импорт замещение» в России. «Зате своє» ©

А де тримати українські державні дані? В юса амазоні, щоб Трамп виключив дію і без прильотів?

так. як дублікат на іншому континенті.

щоб Трамп виключив дію і без прильотів

тим не менш ймовірність цього сценарію менша ніж що прилетить або «раптово спрацювала одна із систем автоматичного перемикання живлення» facepalm.bmp

як дублікат на іншому континенті.

Для випадку України це скоріш за все Польша, Франція і т.д. (тільки не OVH, вони «upload to cloud» розуміють надто специфічно).
Але регуляції тут можуть вимагати окремого договору аж до рівня урядів, та/або обмеження тільки бекапами... ось тут вже юрідично треба дивитись.

вся ця регуляція з нашої сторони, тобто все реально, було б бажання.
проблема в тому, що бажання — створити свій безальтернативний «клауд» і грітись на цій темі.

А яка вірогідність отримання цим вашим aws-ом сертифіката ксзі та підключення до «захищеного інтернет вузла»? :D

Не обов’язково тримати в одному місці дані. Як в Україні, так і в США. Існує купа рішень щоб бути готовим до будь якого сценарію, в того ж самого амазону чи ажуру, але кому воно треба...

Державні дані та реєстри громадян то взагалі державна таємниця і тримати їх у сусіда то як «роль кібербезпеки сильно перебільшена»

Можна придбати ДЦ як недвигу посольства:)
(Для наших, мабуть, то нова і свіжа ідея;))

Державні дані та реєстри громадян то взагалі державна таємниця і тримати їх у сусіда

давай порівняємо реалістичні втрати від сценаріїв втрати даних та від тримання їх у сусіда

і тримати їх у сусіда то як «роль кібербезпеки сильно перебільшена»

ви там узагалі до єс збираєтеся поступати чи таки краще до ссср?

А яка з країн ЄС тримає дані своїх громадян у сусіда? Германія навіть корпо забовязує на території Германії тримати дані. В амазоні, але локально

в германії велика війна закінчилася 45-го року а холодна якого там 90-го

давай порівняємо реалістичні втрати від сценаріїв втрати даних та від тримання їх у сусіда

неймовірно. про резервування архітектори застосунку нічого не чули, ризики не уявляли, тому заздалегідь і не подбали.
у AWS є regions та availability zones на цей випадок.
«збій стався через технічні оновлення...»
про load balancing, blue/green, canary deployment знаєте?
docs.aws.amazon.com/...​eployment-strategies.html

Своїм коментарем ви б образили розробників дії, якби вони вміли читати

А по суті питання — круто що хостяться у Українського хмарового сервісу. Звісно бувають проблеми, в амазона теж. Успіху нашим сервісам

круто що хостяться у Українського хмарового сервісу

Ну хостятся у отечественного провайдера они только из-за ограничений регулятора. Я не знаю бизнеса, который добровольно пойдёт в датацентр DeNovo. Вернее, были такие, но, удивительно, уже давно либо в облаках «большой тройки», либо в датацентрах ЕС.

Disclaimer: безусловно, это только мой ограниченный частный опыт :-)

Я не знаю бизнеса, который добровольно пойдёт в датацентр DeNovo.

Укрсиб тоже падал, пишут. Они вроде ж не ограничены требованиями регулятора?

до 8 марта 2022 были ограничены.
Тыц:

8 березня українська влада дозволила фінансовим установам працювати з хмарних сервісів не лише в Україні, а й за кордоном. А ще — працювати з фізичними дата-центрами в інших країнах, якщо це необхідно. Ми можемо так працювати під час воєнного стану та ще два роки після закінчення війни.

Это не то. В вашей цитате ограничение Украиной, а не конкретным De Novo или кем ещё, сертифицированным на какие-то особые требования как для госконтор, особых условий и тэ пэ.

Даже если бы это ограничение оставили в силе, нормально было бы увидеть, что, например, основная серверная мощность в Киеве (причём в паре разных ДЦ, для толстого банка купить лямбду-другую или даже тёмное волокно по городу — не затрата) и ещё что-то (пусть более медленное), например, во Львове.

Но если от того, что на Берковцах электрик покурил где не следует, посыпалась вся система — то тут проблема не в регуляции, или не в этой конкретно регуляции.

В вашей цитате ограничение Украиной, а не конкретным De Novo или кем ещё

Конечно! Но, реально, кто есть из конкурентов? Два-три дата-центра, все в Киеве и ни одного территориально разнесённого :-)
ОК, напишем вместо De Novo «Парковый». Суть не поменяется — пользуются ими только потому, что привязаны требованиями регуляторов.

нормально было бы увидеть, что, например, основная серверная мощность в Киеве (причём в паре разных ДЦ, для толстого банка купить лямбду-другую или даже тёмное волокно по городу — не затрата) и ещё что-то (пусть более медленное), например, во Львове.

Тогда зачем такому условному банку

український хмаровий сервіс

? ;-)

З 2015 з постанови НБУ щодо резервування банків прибрали вимогу для банків мінімум 100 км між цодами/серверними. Але банки і будівлі будувались до 2015, потім банкрутували, продавалися. Тому певна база екранованих розосереджених серверних, сховищ для грощей (як бункери), заритих ниже цоколя, наземних, все ще існує. Просто в них не вкладають кошти. Бо підтримка інженерної інфраструктури це відповідальність. 15 років і вже треба переїзджати в іншу, бо первинну вже необхідно через деградацію виводити в простій і переоснащувати всю інженерку. Тобто мати серверні на 4-8 стійок у вигляді бабочок, дві серверні кімнати (сгорає одна, інша жива) в кожному з регіонів не проблема. Але, немає / не виділяють грошей на підтримку штанів, бо носяться с централізацією — приватна хмара. Ну щоб як при ілічу — телеграф, пошта, ... і Держави не має.

Но, реально, кто есть из конкурентов? Два-три дата-центра, все в Киеве и ни одного территориально разнесённого :-)

А вам именно нужно, чтобы формально один и тот же, какой-нибудь De Novo, или Воля ДЦ, или кто-то ещё — имел локации хотя бы во всех миллионниках, и позволял ставить у него в нескольких местах с тем, чтобы внутри себя пропускал трафик?

Зачем?

Пусть, например, будут в Киеве мощности в Колоколе, в Днепре — в Алькаре, а во Львове — например, у UarNet. Договориться через магистральщиков на транспорт чего-то не сильно толстого, вроде 100Mbit/s, через лямбду — это не безумные деньги, и технически это совершенно стандартное решение, не вызовет «мы такого никогда не делали, мы не умеем» — нормальный провайдер примет любой транспорт.

Вот то, что отсутствие давления или регулятора, или рынка (пару раз так сломался — клиенты побежали, конкуренты почесали репу и решили вложиться), приводит к наплевательству — ну подумаешь, пару часов пролежали — тут более существенно. И то, что у самого клиента какой-нибудь топ скажет, что у него от более чем одного провайдера будет голова болеть — тоже. Ну так такому — порцию живительной декапитации, и пусть другой делает без жалоб.

Тогда зачем такому условному банку

український хмаровий сервіс

Почему сразу «хмаровий»? Для текущих операций, скорее всего, не виртуалки стиля EC2 покупают, а шкафы со своим железом ставят. А чем своё железо (или даже заказные дедики нужных характеристик, но в полном владении) в хорошем ДЦ выгоднее своего железа в собственной серверной — думаю, очевидно (как и то, с какого уровня это перестаёт быть выгодным).

А в условном амазоне можно брать или расширительные мощности для пиковых нагрузок (но тогда архитектура должна быть такая, чтобы это позволяла), или хранить архивы и бэкапы.

Почему сразу «хмаровий»?

Потому что

круто що хостяться у Українського хмарового сервісу

1500 постанова. Можна, але треба в хмару, наприклад, лакації Амстердам, відвезти шифратор, прикрутити. Але не бачив на ринку жодного з експертним висновком ДССЗЗІ, щоб хоч 10 Gbit/s витягував. Оборона та НБУ/банки виведені з під її дії, здогодайтесь чому.

Ой не треба тих усіх розумних термінів, LB, AZ, DR, і те-де... Тут все простіше. Почнемо з того що над начальником був начальник, а в начальника був кум... Ну ви зрозуміли. Державу в смартфоні зробили? Зробили. А все інше не так важливо, то не на часі, та й взагалі, то все переоцінено... Та й сенсу немає то знищувати, в даркнеті можна дампик взяти і відновитись якщо шо, ось вам і рікавері.

Підписатись на коментарі