Підтвердили загибель нацгвардійця Максима Петренка. До війни він очолював кафедру комп’ютерної інженерії в університеті «Україна»

Захищаючи Україну, загинув нацгвардієць Максим Петренко, якого тривалий час вважали безвісти зниклим. Про його смерть повідомила книжкова оглядачка Ганна Скоріна, посилаючись на результати експертизи ДНК.

Інформацію про загибель Максима для DOU підтвердили в університеті «Україна», де він працював викладачем на кафедрі інформаційних технологій та програмування.

«Максим Петренко був нашим випускником, неймовірно талановитим викладачем та завідувачем лабораторії кіберфізичних систем. У 2022 році він захистив кандидатську дисертацію та очолив кафедру комп’ютерної інженерії. Рівно через два тижні до нас прийшла повномасштабна війна. І Максим, який був добровольцем ще з 2014 року, одразу ж вирішив захищати Батьківщину.

Навесні 2022 року Максим пропав безвісти... Увесь колектив і студенти університету сподівались і вірили, що він у полоні. Дива не сталось. Експертиза ДНК підтвердила, що він загинув», — розповіли в університеті.

Як пише видання Новинарня, Максим Петренко раніше працював програмістом, брав участь у міжнародних змаганнях роботизованих платформ та готував до таких змагань студентів, а коли почалась війна — став на захист України.

У квітні 2014 року Максим долучився до новоствореного добровольчого батальйону оперативного призначення при Національній гвардії України, який пізніше отримав назву Батальйон імені генерал-майора Сергія Кульчицького.

Після повернення до мирного життя ветеран продовжив роботу в університеті, став активніше працювати над своїми ідеями, отримав грант на розвиток власної справи та написав книгу «Спокійної ночі».

«Книга про весну-літо 2014 року. Про ті яскраві, хвилюючі, а часом страшні події, які ми переживали тоді. І про життя. Про те, як переплітається життя особисте, професійне, громадянське, військове. І про спілкування. Спілкуванню у книзі відведене важливе місце.

Книга може дати відчути і зрозуміти важливість спілкування у складні моменти життя. Книга для тих, хто хоче пережити яскраве та цікаве життя на межі, зазирнути глибше. Для тих, хто шукає героїчні пригоди спецназу, — вона не підійде. Саме тому книга отримала дивну, на перший погляд, назву — „Спокійної ночі“. Це фраза з переписки. Вона набуває додаткових сенсів на фоні бойових дій», — розповідав раніше Максим Петренко.

Дика Вікторія, колега Максима, начальниця відділу виховної роботи університету:

«Не напишу нічого нового про твою щирість, патріотизм і добро, яке заполонило твоє серце. За роки роботи переконалась, що є студенти активні, безшабашні, шалені, прогульщики, двієчники — таких точно довго пам’ятаєш. Але ти таким ніколи не був. Був звичайним, тихим, надійним старостою, завжди гарно вчився, завжди усміхнений — такі не запам’ятовуються... Але я пам’ятаю...

Пам’ятаю саме таким — усміхненим комп’ютерщиком на старостаті. Ти завжди був надійним, будь-який проєкт, захід — пообіцяв, отже, зробиш — і немає сумнівів. Але найбільше пощастило твоїм студентам! А скільком могло би ще пощастити.... Пишу, а перед очима твоє усміхнене обличчя у відділі виховної роботи, зараз почнемо втілювати в життя потрібну справу. Ти, напевно, найдобріший ангел тепер, а до наших сердець додалося смутку».

Олександра Шматок, староста академічної групи КТ-17-1:

«Висловлюємо велику повагу Максиму Петренку. Він нас просив звати його по імені. Хочемо висловити подяку Максиму за здобуті знання з його предмету. Ці навички нам знадобилися у подальшій роботі за фахом. Ми дуже любили приходити на практичні заняття. Дуже шкода, що такі люди йдуть з життя. Царство небесне та вічна пам’ять. Будемо пам’ятати завжди Вас, Максиме».

Команда DOU висловлює щирі співчуття родині та близьким. Вічна пам’ять! 🕯


Оновлення від 10 листопада: додали спогади від студентів і колег Максима

Все про українське ІТ в телеграмі — підписуйтеся на канал DOU

👍ПодобаєтьсяСподобалось2
До обраногоВ обраному1
LinkedIn



2 коментарі

Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів Коментарі можуть залишати тільки користувачі з підтвердженими акаунтами.

Співчуття родині, вічна пам’ять Максиму!

Підписатись на коментарі