Україна та НАТО шукають рішення для блокування ворожих аеродромів. Призовий фонд — до €250 тисяч

💡 Усі статті, обговорення, новини про оборонні технології — в одному місці. Приєднуйтесь до DefTech спільноти!

Командування НАТО з трансформації та Спільний центр НАТО-Україна з аналізу, підготовки та освіти оголосили інноваційний конкурс Persistent Airfield Denial. Мета — знайти рішення, які допоможуть тривало обмежувати використання аеродромної інфраструктури та авіації противника.

Призовий фонд конкурсу становить до €250 тисяч. Про це повідомляє Міноборони.

📌 Що шукають

Учасники мають запропонувати рішення, які можуть допомогти блокувати роботу ворожих аеродромів. Йдеться про технології для ураження літаків, злітно-посадкових смуг, сховищ палива й боєприпасів, а також наземної допоміжної інфраструктури.

У НАТО зазначають, що здатність противника використовувати тилові аеродроми залишається однією з ключових переваг у війні. Це дозволяє авіації запускати керовані авіабомби, крилаті ракети та інші засоби ураження по військових, критичній інфраструктурі й цивільних об’єктах.

В рамках конкурсу розглядатимуть різні підходи, зокрема БПЛА, автономні або напівавтономні боєприпаси, баражувальні системи, ройові рішення, альтернативні способи доставки та гібридні технології.

Рішення мають працювати:

  • в умовах радіоелектронної боротьби;
  • без доступу до GPS;
  • бути придатними для використання за різної погоди, вдень і вночі, взимку й улітку.

Також очікується, що вони матимуть автономний режим роботи або fallback-механізми, якщо зв’язок чи навігація будуть обмежені. Серед обов’язкових параметрів — рівень технологічної готовності вище TRL 5, дальність понад 150 км і можливість швидкого доопрацювання або масштабування.

Перевагу можуть отримати рішення, які мають реалістичний шлях до швидкого впровадження, зокрема MVP менш ніж за шість тижнів.

📌 Хто може податися

До участі запрошують компанії, стартапи та інженерні команди з України або країн НАТО. Організація має бути офіційно зареєстрована в Україні або державі-члені НАТО, а її бенефіціарні власники також мають походити з України або країн Альянсу.

Учасники повинні подати концепт рішення, технічний опис, попередню оцінку вартості, відеодемонстрацію та підтвердження відповідності вимогам участі.

На першому етапі організатори планують відібрати до 10 фіналістів. Їх оголосять 11 серпня 2026 року. Фіналісти мають представити свої рішення під час Pitch Day. Попередньо він запланований на 3 вересня 2026 року у Варшаві, але дата й місце ще можуть змінитися.

Кінцевий термін подання заявок — 20 липня 2026 року. Деталі за посиланням.

Підписуйтеся на WhatsApp-канал DefTech спільноти!

👍ПодобаєтьсяСподобалось0
До обраногоВ обраному1
LinkedIn

3 коментарі

Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів Коментарі можуть залишати тільки користувачі з підтвердженими акаунтами.

Рішення давно існує — це німецькі ракети Taurus. Але німчики нам їх ніколи не дадуть. Якщо доведеться, вони їх втоплять в Балтиці, та ці ракети ніколи не полетять на голови ванюшкам.

Це не чисто технічне рішення. Щоб хоч якось спроєктувати способи ураження треба мати інформацію про самі аеродроми — де вони розташовані, яка навколи місцевість, які природні проблеми присутні ( вітер, річка, пісок), які штучні проблеми (логістика, зберігання, де обслуговування) Як зроблене чергування на самому аеродромі, ща перевіряється а що не дуже. Лише знаючи таку інформацію можна якось думати про технічні характеристики засобів ураження.
Але — аеродроми далеко. Значить — або далекобійні або «шпигунські». Далекобійні — це балістика ( від них навіть вирва буде більш ніж від дрона, летять швидше) «шпигунські» — це повтор «павутини» — але тут ставка має робитись на максимально сховані до останньої секунди невеликі дрони які бють у найвразливіші місця літаків та аеродромної техніки.
Є варіант спробувати перехопити поставку ПММ та спаскудити паливо — але то фантастика)
ПОсадкова смуга латається швидко, техніка — ні.

Можна модифікувати котушки з оптоволокном, так щоб заправляти їх чимось більш дешевшим, але таким же ± міцним. Повісити на дрон кілька штук котушок, та для розмотки скидати певні грузила чи піропатрони, чи щось типу того. Суть в тому, щоб максимально швидко й дешево засрати летовище «павутиною». Якщо технічно вийде зробити волокно пористим, то можна його ще просочувати якоюсь неприємною шляпою, що ускладнить прибирання, наприклад розчином клерічі і т.п.

Підписатись на коментарі