54% українських учнів досягли базового рівня з математики — дослідження PISA-2025

Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) оприлюднила результати міжнародного дослідження якості освіти PISA за 2025 рік. Українські учні у 17 регіонах показали результати з математики та природничих наук, нижчі за середні показники країн ОЕСР.

Через повномасштабну війну оцінювання в Україні проводили лише у 17 із 27 регіонів. У дослідженні взяли участь 7105 учнів із 294 шкіл.

📌 Математика: базового рівня досягли 54% учнів

У математиці 54% українських учнів досягли щонайменше базового, другого рівня компетентності. Для порівняння, середній показник країн ОЕСР становить 65%.

Учні на цьому рівні можуть застосовувати прості математичні знання до повсякденних ситуацій — наприклад, порівняти відстань двома маршрутами або перевести ціну в іншу валюту.

Водночас лише 3% українських учнів показали найвищий результат — 5-й або 6-й рівень. У країнах ОЕСР таких учнів у середньому 8%.

Для контексту, частка учнів із найвищими результатами становить 54% у Китаї, 37% у Сінгапурі, 32% на Тайвані, 29% у Макао, 23% у Південній Кореї, 22% у Японії та 21% у Гонконзі.

Учні, які досягають 5-го або 6-го рівня, можуть математично моделювати складні ситуації та самостійно обирати й оцінювати способи їх розв’язання.

📌 Природничі науки: найвищий рівень показали 2% учнів

З природничих наук 65% українських учнів досягли щонайменше другого рівня компетентності. Натомість середній показник країн ОЕСР — 74%.

Учні цього рівня можуть пояснювати знайомі наукові явища та за наведеними даними визначати, чи є певний висновок правильним.

Найвищих результатів із природничих наук — 5-го або 6-го рівня — досягли 2% українських учнів, тоді як у країнах ОЕСР таких учнів у середньому 7%.

Учні з такими результатами можуть самостійно застосовувати наукові знання в різних ситуаціях, зокрема незнайомих.

📌 Результати залишилися приблизно на рівні 2022 року

У 2025 році середні результати українських учнів були приблизно такими самими, як у 2022 році, з математики, читання та природничих наук. За цей період істотно не змінився і розрив між учнями з найвищими та найнижчими результатами.

Також суттєво не змінилася частка учнів із низькими результатами — тих, хто не досяг другого рівня компетентності з математики, читання та природничих наук.

Водночас українські учні в середньому показали нижчі результати, ніж учні країн ОЕСР, з усіх трьох предметів. Нижчим за середній показник ОЕСР був і результат із обчислювального розв’язання проблем.

📌 Які чинники впливають на успішність

Одним із чинників, пов’язаних із результатами учнів, є їхнє соціально-економічне становище. В Україні школярі з найкращими соціально-економічними умовами випередили найбільш вразливих учнів на 66 балів із природничих наук. Для порівняння, середня різниця між цими групами в країнах ОЕСР становить 85 балів.

Водночас соціально-економічні умови не визначають результат наперед. 15% учнів із найменш сприятливих умов в Україні потрапили до чверті школярів із найкращими результатами з природничих наук. У середньому по ОЕСР таких учнів 12%.

Важливе значення має і ставлення до навчання. 68% українських учнів вважають, що здібності можна розвивати завдяки навчанню, зусиллям і зворотному зв’язку. Учні з таким підходом у середньому мають кращі результати з природничих наук: в Україні різниця становить 31 бал.

Водночас лише 46% учнів кажуть, що часто або дуже часто заздалегідь планують, як навчатимуться. Коли їм потрібна допомога, 77% звертаються до вчителів, а 76% — до однокласників.

Підтримка вчителя також пов’язана з навчальним середовищем. 75% українських учнів кажуть, що на більшості уроків природничих наук учитель цікавиться навчанням кожного учня. 70% зазначають, що вчитель продовжує пояснювати матеріал, доки учні його не зрозуміють, а 78% — що отримують додаткову допомогу, коли вона потрібна.

На навчання впливають і умови, у яких воно відбувається. У 2025 році 61% українських учнів навчалися у школах, де директори повідомляли про нестачу навчальних матеріалів — підручників, комп’ютерної техніки, бібліотечного чи лабораторного обладнання. У 2022 році цей показник становив 76%.

Окремим фактором є відвідування школи. 58% українських учнів повідомили, що пропустили щонайменше один день школи протягом двох тижнів перед тестуванням. Середній показник країн ОЕСР — 22%. Така сама частка українських учнів пропустила хоча б один урок. Ще 54% хоча б раз запізнилися до школи.

При цьому PISA не стверджує, що кожен із цих факторів безпосередньо спричиняє вищі чи нижчі результати. Дослідження показує насамперед зв’язок між ними та успішністю учнів.

Все про українське ІТ в телеграмі — підписуйтеся на канал DOU