Сучасна диджитал-освіта для дітей — безоплатне заняття в GoITeens ×
Mazda CX 5
×

Рекордний ріст індустрії, роль айтівців у війні та оптимістичні прогнози на рік — квартальний звіт Асоціації ІТ Ukraine

У першому кварталі 2022 року українська ІТ-індустрія показала рекордний ріст експортних надходжень, самі ж айтівці активно долучаються до допомоги в кібервійні України, донатами на армію та безпосередньо на полі бою, а представники ІТ-бізнесу мають позитивні очікування щодо подальшого розвитку галузі, попри масову релокацію та війну. Про це йдеться в новому дослідженні від Асоціації IT Ukraine.

Про ріст в умовах війни і релокацію

Відомо, що на початок 2022 року в індустрії працювало 285 тисяч ІТ-спеціалістів. А протягом першого кварталу ІТ-сфера забезпечила рекордні $2 млрд експортних надходжень в умовах війни (проти $1,44 млрд у 2021 році) — обсяг ІТ-експорту збільшився на 28%.

При цьому в березні 2022 року українська ІТ-галузь зберегла 96% обсягу експорту комп’ютерних послуг ($522 млн) у порівнянні з аналогічним періодом минулого року ($546 млн), показавши свій запас міцності в умовах нестабільності й підвищених ризиків.

За інформацією ІТ асоціації, найбільший відсоток релокованих співробітників припав на компанії 1200+ осіб (32%), у компаніях 200-1200 осіб ця цифра становить — 24%, у компаніях до 200 осіб — всього 14%. Головні країни релокації — Польща, Німеччина, Іспанія, Румунія, Португалiя, Болгарія, Нідерланди, Туреччина, Чехія, Молдова, Хорватія.

Як ІТ-фахівці допомагають Україні під час війни

Згідно з новими даними, до лав Збройних Сил України пішли в середньому 3% ІТ-спеціалістів (на 1% більше за попередній показник). При цьому цифри змінюються в залежності від масштабів компанії:

  • у компаніях розміром 1200-3000 осіб приєдналися 2% співробітників;
  • у компаніях 200-1200 осіб — до 4,5% співробітників;
  • у компаніях до 200 осіб — до 1,8% співробітників.

Також суттєво збільшився показник залученості спеціалістів в урядових проєктах та кібервійську з 5% — до 9% по індустрії:

  • у компаніях розміром 1200-3000 осіб — 5% співробітників;
  • у компаніях розміром 200-1200 осіб — 14% співробітників;
  • у компаніях до 200 осіб — до 8% співробітників.

До того ж протягом двох із половиною місяців війни айтішні компанії-учасниці дослідження перерахували 806 млн грн на благодійні фонди та різні гуманітарні цілі. На постійній основі закуповується військова техніка, спорядження, одяг, технічне оснащення та інші необхідні для наших захисників речі.

Компанії, які взяли участь у дослідженні, закупили й передали на потреби ЗСУ: 11 тис. 102 бронежилети, 6 тис. 574 шоломи, 140 автівок, 700 турнікетів, 136 дронів, 3 старлінки, 3 тис. 756 ноутбуків і планшетів, 834 рації та засоби зв’язку, 332 прилади нічного бачення, 255 тепловізорів, 812 військових аптечок тощо.

Про податкову дисциплінованість

«Залишаючись економічною опорою для держави у воєнний час, ІТ-бізнес чи не єдиний, хто сплачує податки наперед. 27% опитуваних компаній сплатили заздалегідь 165 млн грн податків», — йдеться в дослідженні.

У середньому щомісяця до бюджету України ІТ-компанія в залежності від розміру сплачує такий обсяг податків:

  • компанія розміром 1200-3000 — до 42 млн грн;
  • компанія розміром 200-1200 — до 1,5 млн грн;
  • компанія до 200 — до 810 тисяч грн.

Про збереження клієнтів і контрактів

Як показує дослідження, в умовах війни більшість ІТ-компаній зберегли клієнтів і контракти, попри всі ризики, заявлені клієнтами. Зокрема, йдеться про такі ризики: невиконання проєктів через війну, мобілізацію ключових інженерів, нестабільність в країні, фізичну безпеку даних, кіберзагрози, відсутність інтернету, неможливість працювати з розробниками, які знаходяться на території активних військових дій.

Загалом, згідно зі звітом ІТ Ukraine, 52% компаній зберегли 100% своїх контрактів, 32% компаній — 90-99% контрактів і лише 16% компаній втратили 10% і більше своїх контрактів.

Причому основними факторами збереження клієнтів стали:

  • високий рівень лояльності клієнтів;
  • тривалі партнерські відносини;
  • стабільність делівері;
  • постійна комунікація з клієнтами;
  • швидка стабілізація бізнес-процесів, зокрема завдяки ВСР;
  • оперативна релокація команд та відновлення операційної роботи;
  • проявлена висока соціальна відповідальність компаній на принципах People safety;
  • висока якість надання послуг, навіть в умовах війни.

Водночас серед причин втрати клієнтів компанії визначають геополітичні ризики та безпеку, внутрішню політику клієнта, відмову працювати з клієнтами з росії та білорусі, зміну клієнтом стратегії розвитку, релокацію команд або мобілізацію, втрату ланцюгів поставок.

Прогнози розвитку бізнесу на 2022 рік

За даними Асоціації, вже під час війни 77% ІТ-компаній залучили нових клієнтів, 56% із них очікує на зростання на 5-30% у цьому році. Ще 41% компаній прогнозує збереження існуючих обсягів на рівні 50-100%. Лише 3% компаній очікують падіння обсягів на 50% і більше.

Крім того, нові офіси планують відкрити всі великі компанії (1200+ осіб) та 64% компаній, розміром 200-1200 осіб. Натомість 75% компаній до 200 осіб не планують розширюватися.

Серед потенційних країн відкриття офісів: Польща, Румунія, Іспанія, Болгарія, Португалія, Хорватія та Велика Британія. Компанії очікують, що після закінчення війни за кордон виїдуть до 18-25% співробітників.

Це дослідження IT Ukraine провело за участі членів Асоціації та в партнерстві з українськими ІТ-кластерами у Вінниці, Дніпрі, Києві, Конотопі, Маріуполі, Одесі, Рівному, Тернополі, Харкові, Хмельницькому, Черкасах, Чернівцях та Чернігові.

Як відомо, Асоціація «ІТ Ukraine» — це найбільша спільнота ІТ-компаній, яка об’єднує понад 110 компаній та 77 тисяч українських ІТ-фахівців. Вважається, що Асоціація поєднує інтереси бізнесу, держави та міжнародних партнерів.

Все про українське ІТ в телеграмі — підписуйтеся на канал DOU

👍ПодобаєтьсяСподобалось5
До обраногоВ обраному0
LinkedIn

Схожі статті




1 коментар

Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів Коментарі можуть залишати тільки користувачі з підтвердженими акаунтами.

Можливо більш влучним буде використання слова «зростання» там де вжито «ріст»?

Підписатись на коментарі