Бронювання айтівців. Яка ситуація зараз та як можна покращити процес — тези з войсчату DOU (UPD)

7 вересня в телеграм-каналі DOU відбувся войсчат про бронювання від мобілізації. Обговорювали, наскільки складно зараз ІТ-фахівцям отримувати бронь та як можна удосконалити цей процес. Пропонуємо найважливіші тези. Прослухати повний запис розмови можна за посиланням.

Катерина Олійник, віцепрезидентка з правових питань Асоціації IT Ukraine

Сьогодні бронь мають 3200 ІТ-фахівців. Це невеликий відсоток, адже загальна кількість ІТ-спеціалістів в Україні — орієнтовно 300 тисяч. До того ж, ці 3200 осіб є штатними працівниками. Деяких із них спеціально перевели в штат, щоб забронювати.

Здебільшого компанії бронюють мінімальну кількість фахівців і лише тих, які є критично важливими для розвитку бізнесу. Йдеться про позиції Team Lead, Sales й інший персонал, який забезпечує виконання проєктів та пошук нових контрактів. Існують лише поодинокі випадки, коли компаніям із переліку топ-10 вдається одночасно забронювати багатьох працівників.

Ми живемо в такий час, коли безпекові питання держава ставить вище, аніж питання відбудови чи економічного зростання. Деякі ініціативи від нас підтримує Міністерство економіки, але їх блокує Генштаб, адже дивиться на всі пропозиції через призму свого основного завдання — забезпечення мобілізаційного резерву.

Ольга Шаповал, директорка Харківського ІТ Кластера

Зараз процес побудований так, щоб державі вас було не лише зручно бронювати, а зручно й мобілізовувати. Критично важливим компаніям надається квота для бронювання 50% персоналу. Але для того, щоб забронювати, наприклад, пʼять людей із команди, треба показати десять людей. І ці інші пʼятеро теоретично можуть бути мобілізованими згодом. Звісно, це не дуже влаштовує компанії. Це і є тим стопером, який стримує бізнес від бронювання ІТ-фахівців.

Поки що немає механізмів для бронювання ФОПів та гіг-контракторів. Водночас їх і складніше мобілізувати: тобто вони мають особисту відповідальність щодо свого військового обліку. Тож якщо директор компанії зобовʼязаний роздати повістки штатним працівникам (якщо буде така вказівка від ТЦК), то він не може цього зробити з ФОПами й гіг-фахівцями, бо вони — вільні контрактори. Додам, що в нашій галузі ще не було кейсів, щоб повістки роздавало керівництво, але загалом в Україні така практика вже є.

Зараз ІТ-фахівці в Україні — це переважно чоловіки [згідно з останньою аналітикою DOU, майже три чверті айтівців — чоловіки, їх 74%, — ред.]. Часто саме вони мають ті дефіцитні спеціальності, які не підпадають під бронювання. Ще один момент — застарілі чи втрачені документи, які люди не поспішають оновлювати через різні історії, повʼязані з ТЦК. Щоб отримати бронь, документи мають бути перевірені й актуалізовані. Але зараз існує ризик, що можна піти їх оновлювати — й назад до компанії вже не повернутися.

Сьогодні, маючи контракт із Міноборони й виконуючи конкретні постачання для Збройних сил, є можливість забронювати всю команду. Це бронювання йде за окремою процедурою, по-іншому відбувається, але це бронювання дуже важливе через термін дії контракту. Ми вже маємо кейси, коли бронювали цих людей на шість місяців

Ми маємо кілька пропозицій, як покращити процес бронювання. По-перше, варто надавати людині імунітет від мобілізації, якщо вона подається на бронь. Держава хоче отримати дані та оновити реєстри, а люди хочуть продовжувати працювати. Ще одна ідея від нас (на яку поки немає реакції) — щоб точкою для подачі чи оновлення документів був ЦНАП, а не ТЦК.


📌 Контекст

У лютому на Урядовому порталі зʼявився порядок бронювання військовозобов’язаних під час воєнного стану. Згодом DOU опублікував детальну інструкцію для компаній, які хочуть забронювати спеціалістів.

Для отримання бронювання від мобілізації компанія має подати поіменний список військовозобов’язаних співробітників, які претендують на бронювання. Окрім того — довідку про загальну кількість військовозобов’язаних — Форма для заповнення (у цьому документі потрібно вказати лише точну цифру, а не імена й прізвища співробітників).

«Компанія має показати кількість військовозобовʼязаних працівників цифрою, щоб підтвердити, що бронюють не більше 50%. Це має бути довідка від підприємства, як і передбачено в постанові», — прокоментували для DOU в Мінцифри. У відомстві зазначили, що на бронювання можуть претендувати лише працівники, оформлені за трудовим договором.

Додамо, що раніше заступник міністра економіки Ігор Фоменко повідомив, що айтівці-ФОПи та гіг-контактори можуть також претендувати на бронь. Однак Олександр Борняков із Мінцифри пізніше спростував цю заяву. Зараз в Україні хочуть змінити законодавство, щоб можна було бронювати й інші категорії співробітників.

Оновлення від 12 вересня: уточнили інформацію, що заброньовано 3200 ІТ-фахівців

👍ПодобаєтьсяСподобалось3
До обраногоВ обраному1
LinkedIn



10 коментарів

Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів Коментарі можуть залишати тільки користувачі з підтвердженими акаунтами.

TLDR: Нічого не змінилося з попередньої статті.
TLDR2: І з передуючих попередній статтей нічого не змінилося.

TLDR4: (спойлер) — Нічого і не зміниться

1,3%
пишаюсь своєю країною!

Ситуация с бронью это прекрасная илюстрация отсудствия институций в стране.
У нас есть Президент, есть ОП и в общем всё. Нет сдержек и противовесов, только понятия и понимания мира в нескольких не самых образованых головах.
Вот возьмем артистов, они не просто имеет бронь они могут ездить по миру, давать концерты, зарабатывать деньги в комфорте и безопасности. Почему? Не потому что в этом был расчет, а потому что Президенту это понятно и близко. Технологии и производство напротив — это что-то далекое, а люди которые это понимают судя по всему в ОП права голоса не имееют.
Т.е. я бы понимал, если государство мобилизировало специалистов под масштабные проекты. Производство 1млн дронов в год, дроны перехватчики дронов, автоматизированые системы для опорников (турели, автоматические минометы и т.д.) и т.д.. Работы столько что если запустить конвеер, то специалистов будет не хватать.
Но нет, они берут специалистов с 10+ лет опыта и отправляют или мосты на ЗУ охранять или штурмовать посадки. Я понимаю, что кому-то надо делать и это тоже.
Но с таким использованием человеческого капитала далеко не уедем. Вернее как раз далеко толковые специалисты и уедут.

Есть только одно пояснение, здравым смыслом — агенты влияния. Всем действиям есть простое объяснение. Если что то делается или не делается — есть люди которым это может быть выгодно и у них очень весомые рычаги управления. То что вы описываете — очевидно же обычная военная мобилизация государства. Почему не делается ? Кому не выгодно так делать, очень сильно не выгодно. Кому может быть выгодно провалить экономику и снабжение? Естественно — противнику. Потому что разные : дроны, тепловизоры, санитарные автомобили, спутниковая разведка, средства связи, покрышки, трусы, носки и т.д. на фронте — это то что приближает нашу победу, а их поражение. От суда и все ИПСО — типа волонтеры обеспечивают от силы 3%. Сталинская пропаганда после войны помощь по лейндлизу сделала из 40% в 4%. Думаю там же на Лубянке где-то придумали 30% превратить в несущественные 3%. А когда разные фонды покупают бронетехнику и ударные дроны, думаю процент еще куда по выше от 30. Тут все логично тогда и сходится — где деньги берутся ? Ага — аграрии с зерном, ИТ и иностранная помощь. Как смотрим по всем направлениям четко бьют. Зерновая сделка — минус и уничтожение портов. Иностранная помощь — задействовали подкуплены политиков и стали подкупать существующих, а не выборы которые очень скоро — надо. ИТ — всех мобилизовать в Камикадзе, ну или напугать клиентов всеми возможными методами что в общем то аналогично. Думаю еще всем крупным волонтерским фондам следует готовится к криминальным делам, обыскам и арестам.

Немає сенсу шукати тайну ложу там де є явна лажа.

Вас уже мобілізували з ІТ? От і мене не мобілізували з ІТ. І ще безліч людей тут не мобілізували з ІТ, навіть без броні. Тож не сходиться ваша теорія змови, бо за вашими ж словами якби це комусь було потрібно — то спосіб знайшли б.

формують десь 7% бюджету.

Прямими податками бо

до війни економіка у нас на 60% складалась з пдв

що краще добре ніж погано, якщо ПДВ — це податок саме на додану вартість, а не радянський податок з обороту коштів, переназваний іншою назвою. 20% — безумовно шалений процент. ПДВ на імпортовані товари та послуги — взагалі немає нічого спільного з оподаткування доданої вартості, бо доданою вартістю стали називати — мито. Для чого знадобилась — «спец операція» ? Бо Україна член СОТ, а ця організація лімітує мита які накладають держави члени. Тому мито починають називати ПДВ. Насправді справа дійсно пахне зрадою і відрізання війська від постачання, усіх розхідників які забезпечують волонтери.

Підписатись на коментарі