Сучасна диджитал-освіта для дітей — безоплатне заняття в GoITeens ×
Mazda CX 30
×

«У війську — багато айтівців, але вони не займаються IT». Руслан Прилипко з «Аеророзвідки» про інновації, які зараз потрібні для ЗСУ

Керівник IT-напряму «Аеророзвідки» Руслан Прилипко в інтервʼю для Forbes розповів про можливості системи Delta, активізацію MilTech в Україні та чому з айтівців у війську варто формувати профільні команди. Публікуємо найважливіші тези з розмови.

📌 Що таке «Аеророзвідка»

«Аеророзвідка» — це громадська організація, яка сприяє створенню та впровадженню мережецентричних і роботизованих військових спроможностей для Сил безпеки та оборони України.

Майданівці Ярослав Гончар, Володимир Кочетков-Сукач, Натан Хазін і Дмитро Лісенбарт влітку 2014-го заснували рух «Аеророзвідка». Вони ввели в обіг поняття аеророзвідки як виду повітряної розвідки, що ведеться за допомогою БпЛА.

2015 року волонтери «Аеророзвідки» мобілізувалися до лав ЗСУ, де розпочали розробку системи ситуаційної обізнаності Delta. У лютому Кабмін офіційно дозволив Силам безпеки та оборони України користуватися цією платформою.

📌 Як організовували центри взаємодії під час війни

Перший ситуаційний центр ми організували в Києві протягом кількох днів від початку повномасштабного вторгнення. Команда центру формувала картину про стан інфраструктури міста й області. Також було налагоджено координацію між блокпостами й патрульними, щоб уникнути конфліктів через застосування БпЛА та переміщення екіпажів поблизу розташування українських підрозділів. Зібрану інформацію використовували для планування дій захисників, налагодження ефективної взаємодії між різними підрозділами, а також формування оперативної картини для керівництва Міноборони й військово-цивільної адміністрації Києва.

Коли фронт посувався, то «Аеророзвідка» на всій цій лінії створювала ситуаційні центри за моделлю київського. Вони трансформувалися в пункти ISTAR за стандартами НАТО. Зараз їх дев’ять. Це такий хаб обробки інформації, яка прилітає з усіх сенсорів (супутникові знімки, радіоперехвати, камери спостереження тощо). Там вона консолідується, верифікується і поширюється на всіх, кому вона потрібна. Частина цієї інформації використовується для розвідки, інша — для ситуаційної обізнаності різних підрозділів.

📌 Цифровізація армії ще не починалася

Держава має не контролювати, а допомагати. Зменшувати барʼєри й дозволяти тим, хто дійсно має експертизу, долучатися до команд, які це розробляють. Контроль може призводити до того, що ми будемо впиратися в якісь стандарти й 30-річні ГОСТи. Військовим «на нулі» байдуже до цього, їм просто треба рішення, яке працює.

У війську зараз величезна кількість айтівців, але вони не займаються IT. З них потрібно формувати команди, що будуть розвивати системи для логістики, кадрового обліку, і мільйонів систем, яких або не існує, або вони не відповідають реальним потребам.

Цифровізація армії ще не починалася. В армії є певний процес, але він не адаптований до воєнного часу. Розробки часто конфліктують із нормами, які було ухвалено 30 років тому чи успадковано від радянської армії. Їх треба переглянути. Інакше немає сенсу говорити, що в нас чогось немає. Воно і не з’явиться без сприятливого середовища.

📌 У ЗСУ мають бути команди розробників

Також треба розвʼязувати питання альтернативного Starlink-звʼязку. Сфокусуватися на роботизації. Західна техніка має високий рівень автоматизації, але дуже часто в тій техніці, що до нас приїжджає, немає електроніки. Союзники переймаються, що її захопить ворог. Але ж нам потрібно, щоб передача інформації про ціль від розвідки до техніки була моментальною.

У нас є частина завдань, яка досі вирішується людьми, але ці функції досить примітивні. Наприклад, є NLAW чи Javelin. Завдання бійця — підійти, потримати п’ять секунд, відпустити, а ракета летить і вражає ціль. Завдання бійця — доповзти до точки. Чи це функція, яку не можна роботизувати? Точно можна.

У країнах НАТО використовуються розробки систем ситуаційної обізнаності на кшталт Delta від абсолютно приватних компаній. Це нормальна робоча схема, коли в тебе є підрядник, якому ти просто правильно ставиш завдання. У самих ЗСУ мають бути розробники, команди технічних експертів, бізнес-аналітиків, продакт-овнерів, які розумітимуть, що насправді треба військам. І формувати нормальні замовлення. Залучати аутсорс — і дешевше, і швидше, якщо в компанії є експертиза в цьому домені.

📌 Напрям MilTech значно активізувався

Державно-приватне партнерство класно працює там, де є гроші, де їх багато. І де стійкий бізнес-клімат, що зростає. Під час війни клімат не дуже привабливий для великих інвестицій. Але сам напрям MilTech значно активізувався. Можливо, продуктів з цього всього буму вийде не так багато. Але точно будуть вдалі технічні рішення, які стануть стартапами за належного інвестування. Нині ця робота тримається на патріотичному піднесенні.

Delta точно має експортний потенціал як готовий сервіс — інтеграційна платформа, яку можна налаштувати під потреби конкретної операції конкретної країни. Delta розроблено повністю українцями, але за стандартами НАТО. Вона сумісна з іншими системами такого самого класу.

Delta могла б бути вдячністю всім країнам, які нам допомагали зі зброєю, з ленд-лізом. Якби Україна хотіла продавати... Деякі функції можна віддати безкоштовно, а продавати лише особливо ексклюзивні. Наразі про собівартість ніхто не думає — система передусім має виконувати бойової завдання ЗСУ й наближати перемогу. Тоді вона буде безцінною — як і весь досвід, здобутий українським військовим ІТ під час війни.

📌 Нам треба не один супутник на добу, а вісім

Є потреби, які ми швидко закрити не можемо. Нам не треба зараз розробляти Palantir, щоб використовувати частину його функціональності. Наприклад, нам треба обізнаність, треба джерела даних, супутники. І супутників треба якомога більше. Нам недостатньо знімків з того циклу, який він пролітає. Нам треба не один супутник на добу, а вісім, наприклад.

Багато компаній ідуть назустріч і дають Україні безкоштовно використовувати свої продукти. Це теж величезна економія й доступ до якісних сервісів. Google дав 50 000 облікових записів пошти для того, щоб державний сектор міг використовувати їх у своїй діяльності. Всі ці люди зʼявилися в одному просторі, бо дехто досі сидів на Mailru.

Є багато речей, за які платить ленд-ліз. До прикладу, є сенсори, які потрібні в Delta. Україна не може їх напряму купити, а компанія не може їх просто так передати. Але під час комунікації між Україною і компанією їх можна профінансувати коштом ленд-лізу.

📌 Чим може бути корисний штучний інтелект

Гадаю, кожен в «Аеророзвідці» спробував дати завдання ChatGPT, як відвоювати Крим чи захопити Кремль. А якщо серйозно, то ШІ корисний, щоб автоматизувати процеси й завдання, які людина робить погано або довго.

Наприклад, передивитися політ безпілотника і знайти ворожу техніку. Ви завантажили відео, нейромережа передивилася і сказала, що з високою ймовірністю цей обʼєкт — це автомобіль, там скупчення живої сили. Інша мережа проаналізувала, що там є командний пункт чи склад БК. Це один із кейсів.

📌 Про автентифікацію з використанням FIDO-токенів

До кіберзахисту треба підходити з двох боків. З одного — захищати систему. З іншого — користувачів. У «Кіберстійкості», яку запустила «Аеророзвідка», ми фокусуємося на другій частині, на людях. Фактично систему зламати важко, а людину — набагато легше. Delta запровадила другий фактор автентифікації з використанням FIDO-токенів. Воно виглядає як флешка, вставляється в USB-вхід або має NFC. Користувач вводить логін і пароль. А потім перевіряється другим фактором — ви маєте вставити в гаджет ключ. Будь-який інший ключ не підійде до вашого облікового запису. І якщо навіть його вкрадуть, то треба знати логін і пароль, щоб він спрацював.

Раніше другим фактором перевірки було SMS із кодом, який вам потрібно ввести. Тим самим ви підтверджуєте, що номер телефону, який ви реєстрували, належить вам. Проте розробники відмовилися від цього, аби захистити користувачів від фішингу. Наше завдання зараз — забезпечити користувачів Delta, тому що вона підтримує стандарт FIDO. Проте ці ключі також може бути використано для захисту пошти, соціальних мереж, входу в компʼютер. Інші військові софти теж можуть використовувати цей стандарт. Тобто це не лише для Delta.

Ключ коштує в середньому $50. На весь сектор безпеки і оборони потрібно $50 млн. Ми ж хочемо, щоб у кожного військового був автомат, каска, бронежилет. Так само у кожного військового є цифровий простір, де він спілкується, отримує накази. І це середовище треба захистити. Поки цим не займається цілеспрямовано держава, ми хочемо це зробити першими для користувачів Delta.


Нагадаємо, Уряд дав старт масовому виробництву дронів в Україні, ухваливши постанову, яка має прискорити їх постачання на фронт. Документ спрощує бюрократичні процедури для вітчизняних виробників БпЛА, а також передбачає, що вони отримуватимуть більше прибутку.

Все про українське ІТ в телеграмі — підписуйтеся на канал DOU

👍ПодобаєтьсяСподобалось6
До обраногоВ обраному0
LinkedIn

Схожі статті




5 коментарів

Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів Коментарі можуть залишати тільки користувачі з підтвердженими акаунтами.

Займаюсь зараз питанням цифровізації обліку (люди, майно, всяке таке) і це жесть. Є стійке відчуття, що нам потрібен e-health подібний централізований реєстр і єдина erp система від міноборони, бо всі процеси зрозумілі і ідеально лягають на цифрові рейки, всі ці журнали, підшиті справи, назази (що виглядають як лог транзакцій в базу).

Але максимум цифровізації зараз — ексель. І всі зайняті тим, що «проводять» паперові документи в тому екселі і не можуть навіть голови підняти щоб подивитись на ситуацію згори. З іншого боку — армія це не те місце, де діловод чи бухгалтер взагалі може на щось дивитись творчо. Головне щоб шеврон був уставного зразка.

А ще винагорода за оптимізацію процессів буде наряди, або побілити бардюри та повиривати травку між плиточок. Я тепер розумію всю ту боль, яка виникає у реформаторів державних установ, бо людський капітал тут якщо не відсутній, то на дуже низькому рівні і як це все змінювати я навіть не можу уявити, бо чим вища посада — тим більша вислуга, чим більша вислуга — тим більш деревʼяна людина виявляється. Тож начальником може бути лише максимально деревʼяна людина і чим воно деревʼяніше тим краще. Така система.

Айтішники на місцях не змінять глобально нічого, але зараз ми можемо отримати досвід, зрозуміти як то всьо працює і після війни зібратись разом щоб щось.

Це все добре. Все багатьом відомо. Але як сказав один полковник в штабах, який створював і впроваджував системи обліку, автоматизації в ЗСУ кілька років тому: «Намагався я впровадити рішення. Якщо все буде чітко і автоматизовано, то буде видно хто де що краде, де все зникає. Тому є особи, які не зацікавлені в інформаційних системах в армії. Вони на старій радянській паперовій системі крадуть мільйонами. Що їм тепер сідати на кілька років, або закривати потоки?»
Всі реформатори 2005-2021 років зіштовхнулись з шаленим спротивом державної машини, де звикли дерибанити бюджети, красти мільярдами! В армії це все ще помножено на секретність, закритість системи, особисті зв’язки.

Тут проблема не в автоматизації як такий, будь яка компьютерна системи, це лише інструмент в руках людей. Думаю, що найбільш цікава тема навіть не в крадіжках — як почати переробляти системи обрахунку, з’ясується уся громозкість збудованої махіни, не прозорість купи механізмів та аттавізми, а також її радяньске походження і куча нормативів які виконуються по інерції , та ніхто навіть не знає чому, скажімо система шифрів. А потім виявляється, вже у відкритих істочників, різних блогерів на ютюбі, що то радянські шифри ГРАУ якими керували з Москви. Оця цифра в номері то такий то завод виробник, ця інший виробник якогось компоненту, ця буква номер державної програми, ця буква модернізація така то і т.д. в т.п. І ці усі шифри федерація змінила в себе в 2003 році, старі радянські розсекретивши. І зараз сенс тих шифрів в сучасній Україні дорівнює нулю. І так піде по багато чому. Як я розумію перехід на стандарти НАТО, ще в 14 році відкрив ту проблему. Звісно, коли по нам стріляють зараз не до того. Тому і стара система дає супротив, там виявиться те саме, що по усіх інших сферах «народного хозяйства», невідповідність системи сучасній Українській державності, соціально-економічному ладу тощо. Потрібність реформувати, шляхом повної заміни, як це сталось із прапорщиками цілі напрями, як то інтенданску службу яка створена таким чином — що там постійно будуть зловживання, оборонне замовлення — що створювати самим, що купляти за кордоном і т.д. і т.п. Тарас Чмут довго обговорював це на мілітарному. Нам справді зараз, як у випадку з НАТО та ЄС може виявитись краще просто копіювати інші діячі системи, законодавство і т.п. замість створення власних з нуля, так само як і купляти цілі системи повністю закордоном — бо Україна не може економічно в найближчі 30 років потягнути їх розробку і виробництво, а вони потрібні зараз. Щоб це змінити — треба інші люди на горі, які матимуть політичну волю це робити. Нові люди мають якось обійти на виборах «Батальйон Монако», яких запросто може підсунути новий цирк із «ляшко з вилами, повертає корову в село» і тому подібне.

Какой же мир розовых единорогов у некоторых в голове.

Ведь именно из-за

радяньске походження і куча нормативів які виконуються по інерції

пару раз склады боеприпасов взрывались аккурат перед ревизией.

Именно из-за

невідповідність системи сучасній Українській державності, соціально-економічному ладу

на Луганщине сначала взорвался склад боеприпасов (2015 или 2016 год, лень искать), а потом в окресностях города СБУ находило готовые к транспортировке тайники с оружием (включая пакеты Града).

Автоматизированная учетная система — это прежде всего усложнение удорожание воровства и усложнение приписок и приснопамятных «яиц по 17 гривен за штуку» И именно поэтому система будет упираться и противиться ее внедрению..

Тут была уже статья, что на таможне с 0-х стоит автоматизированная система :) И когда ее решили обновить, там был дедушка создатель — который предложил делать бизнес анализ с нуля и другие люди которые предложили пойти в жопу со своим бизнес анализом. Так что не в технических деталях дело. Сильно сомневаюсь что в СССР можно было со склада свиснуть пакет града и не пойти под трибунал, с последующим стоянием у стенки за хищение в особо крупных, при вполне себе бумажной системе. Но вот когда бумажки все оказались в москве — а склад в другом государстве, у которого вообще нет никакой информации что лежит на этих складах, например сваленное в кучу при выводе контингента из Германии, на писался сценарий фильма «Оружейный барон» с Николасом Кейджем в главной роли.

Підписатись на коментарі