«У війську — багато айтівців, але вони не займаються IT». Руслан Прилипко з «Аеророзвідки» про інновації, які зараз потрібні для ЗСУ
Керівник IT-напряму «Аеророзвідки» Руслан Прилипко в інтервʼю для Forbes розповів про можливості системи Delta, активізацію MilTech в Україні та чому з айтівців у війську варто формувати профільні команди. Публікуємо найважливіші тези з розмови.
📌 Що таке «Аеророзвідка»
«Аеророзвідка» — це громадська організація, яка сприяє створенню та впровадженню мережецентричних і роботизованих військових спроможностей для Сил безпеки та оборони України.
Майданівці Ярослав Гончар, Володимир Кочетков-Сукач, Натан Хазін і Дмитро Лісенбарт влітку
2014-го заснували рух «Аеророзвідка». Вони ввели в обіг поняття аеророзвідки як виду повітряної розвідки, що ведеться за допомогою БпЛА.2015 року волонтери «Аеророзвідки» мобілізувалися до лав ЗСУ, де розпочали розробку системи ситуаційної обізнаності Delta. У лютому Кабмін офіційно дозволив Силам безпеки та оборони України користуватися цією платформою.
📌 Як організовували центри взаємодії під час війни
Перший ситуаційний центр ми організували в Києві протягом кількох днів від початку повномасштабного вторгнення. Команда центру формувала картину про стан інфраструктури міста й області. Також було налагоджено координацію між блокпостами й патрульними, щоб уникнути конфліктів через застосування БпЛА та переміщення екіпажів поблизу розташування українських підрозділів. Зібрану інформацію використовували для планування дій захисників, налагодження ефективної взаємодії між різними підрозділами, а також формування оперативної картини для керівництва Міноборони й військово-цивільної адміністрації Києва.
Коли фронт посувався, то «Аеророзвідка» на всій цій лінії створювала ситуаційні центри за моделлю київського. Вони трансформувалися в пункти ISTAR за стандартами НАТО. Зараз їх дев’ять. Це такий хаб обробки інформації, яка прилітає з усіх сенсорів (супутникові знімки, радіоперехвати, камери спостереження тощо). Там вона консолідується, верифікується і поширюється на всіх, кому вона потрібна. Частина цієї інформації використовується для розвідки, інша — для ситуаційної обізнаності різних підрозділів.
📌 Цифровізація армії ще не починалася
Держава має не контролювати, а допомагати. Зменшувати барʼєри й дозволяти тим, хто дійсно має експертизу, долучатися до команд, які це розробляють. Контроль може призводити до того, що ми будемо впиратися в якісь стандарти й
У війську зараз величезна кількість айтівців, але вони не займаються IT. З них потрібно формувати команди, що будуть розвивати системи для логістики, кадрового обліку, і мільйонів систем, яких або не існує, або вони не відповідають реальним потребам.
Цифровізація армії ще не починалася. В армії є певний процес, але він не адаптований до воєнного часу. Розробки часто конфліктують із нормами, які було ухвалено 30 років тому чи успадковано від радянської армії. Їх треба переглянути. Інакше немає сенсу говорити, що в нас чогось немає. Воно і не з’явиться без сприятливого середовища.
📌 У ЗСУ мають бути команди розробників
Також треба розвʼязувати питання альтернативного Starlink-звʼязку. Сфокусуватися на роботизації. Західна техніка має високий рівень автоматизації, але дуже часто в тій техніці, що до нас приїжджає, немає електроніки. Союзники переймаються, що її захопить ворог. Але ж нам потрібно, щоб передача інформації про ціль від розвідки до техніки була моментальною.
У нас є частина завдань, яка досі вирішується людьми, але ці функції досить примітивні. Наприклад, є NLAW чи Javelin. Завдання бійця — підійти, потримати п’ять секунд, відпустити, а ракета летить і вражає ціль. Завдання бійця — доповзти до точки. Чи це функція, яку не можна роботизувати? Точно можна.
У країнах НАТО використовуються розробки систем ситуаційної обізнаності на кшталт Delta від абсолютно приватних компаній. Це нормальна робоча схема, коли в тебе є підрядник, якому ти просто правильно ставиш завдання. У самих ЗСУ мають бути розробники, команди технічних експертів, бізнес-аналітиків, продакт-овнерів, які розумітимуть, що насправді треба військам. І формувати нормальні замовлення. Залучати аутсорс — і дешевше, і швидше, якщо в компанії є експертиза в цьому домені.
📌 Напрям MilTech значно активізувався
Державно-приватне партнерство класно працює там, де є гроші, де їх багато. І де стійкий бізнес-клімат, що зростає. Під час війни клімат не дуже привабливий для великих інвестицій. Але сам напрям MilTech значно активізувався. Можливо, продуктів з цього всього буму вийде не так багато. Але точно будуть вдалі технічні рішення, які стануть стартапами за належного інвестування. Нині ця робота тримається на патріотичному піднесенні.
Delta точно має експортний потенціал як готовий сервіс — інтеграційна платформа, яку можна налаштувати під потреби конкретної операції конкретної країни. Delta розроблено повністю українцями, але за стандартами НАТО. Вона сумісна з іншими системами такого самого класу.
Delta могла б бути вдячністю всім країнам, які нам допомагали зі зброєю, з ленд-лізом. Якби Україна хотіла продавати... Деякі функції можна віддати безкоштовно, а продавати лише особливо ексклюзивні. Наразі про собівартість ніхто не думає — система передусім має виконувати бойової завдання ЗСУ й наближати перемогу. Тоді вона буде безцінною — як і весь досвід, здобутий українським військовим ІТ під час війни.
📌 Нам треба не один супутник на добу, а вісім
Є потреби, які ми швидко закрити не можемо. Нам не треба зараз розробляти Palantir, щоб використовувати частину його функціональності. Наприклад, нам треба обізнаність, треба джерела даних, супутники. І супутників треба якомога більше. Нам недостатньо знімків з того циклу, який він пролітає. Нам треба не один супутник на добу, а вісім, наприклад.
Багато компаній ідуть назустріч і дають Україні безкоштовно використовувати свої продукти. Це теж величезна економія й доступ до якісних сервісів. Google дав 50 000 облікових записів пошти для того, щоб державний сектор міг використовувати їх у своїй діяльності. Всі ці люди зʼявилися в одному просторі, бо дехто досі сидів на Mailru.
Є багато речей, за які платить ленд-ліз. До прикладу, є сенсори, які потрібні в Delta. Україна не може їх напряму купити, а компанія не може їх просто так передати. Але під час комунікації між Україною і компанією їх можна профінансувати коштом ленд-лізу.
📌 Чим може бути корисний штучний інтелект
Гадаю, кожен в «Аеророзвідці» спробував дати завдання ChatGPT, як відвоювати Крим чи захопити Кремль. А якщо серйозно, то ШІ корисний, щоб автоматизувати процеси й завдання, які людина робить погано або довго.
Наприклад, передивитися політ безпілотника і знайти ворожу техніку. Ви завантажили відео, нейромережа передивилася і сказала, що з високою ймовірністю цей обʼєкт — це автомобіль, там скупчення живої сили. Інша мережа проаналізувала, що там є командний пункт чи склад БК. Це один із кейсів.
📌 Про автентифікацію з використанням FIDO-токенів
До кіберзахисту треба підходити з двох боків. З одного — захищати систему. З іншого — користувачів. У «Кіберстійкості», яку запустила «Аеророзвідка», ми фокусуємося на другій частині, на людях. Фактично систему зламати важко, а людину — набагато легше. Delta запровадила другий фактор автентифікації з використанням FIDO-токенів. Воно виглядає як флешка, вставляється в USB-вхід або має NFC. Користувач вводить логін і пароль. А потім перевіряється другим фактором — ви маєте вставити в гаджет ключ. Будь-який інший ключ не підійде до вашого облікового запису. І якщо навіть його вкрадуть, то треба знати логін і пароль, щоб він спрацював.
Раніше другим фактором перевірки було SMS із кодом, який вам потрібно ввести. Тим самим ви підтверджуєте, що номер телефону, який ви реєстрували, належить вам. Проте розробники відмовилися від цього, аби захистити користувачів від фішингу. Наше завдання зараз — забезпечити користувачів Delta, тому що вона підтримує стандарт FIDO. Проте ці ключі також може бути використано для захисту пошти, соціальних мереж, входу в компʼютер. Інші військові софти теж можуть використовувати цей стандарт. Тобто це не лише для Delta.
Ключ коштує в середньому $50. На весь сектор безпеки і оборони потрібно $50 млн. Ми ж хочемо, щоб у кожного військового був автомат, каска, бронежилет. Так само у кожного військового є цифровий простір, де він спілкується, отримує накази. І це середовище треба захистити. Поки цим не займається цілеспрямовано держава, ми хочемо це зробити першими для користувачів Delta.
Нагадаємо, Уряд дав старт масовому виробництву дронів в Україні, ухваливши постанову, яка має прискорити їх постачання на фронт. Документ спрощує бюрократичні процедури для вітчизняних виробників БпЛА, а також передбачає, що вони отримуватимуть більше прибутку.
Все про українське ІТ в телеграмі — підписуйтеся на канал DOU
5 коментарів
Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів Коментарі можуть залишати тільки користувачі з підтвердженими акаунтами.