В іранських Shahed-136 знайшли українські деталі

В іранських дронах-камікадзе Shahed-136 знайшли компоненти понад 30 американських та європейських компаній, включно з українською. Про це йдеться у розслідуванні проєкту Trap Aggressor, який дослідив один зі збитих іранських дронів разом із Незалежною антикорупційною комісією (НАКО).

Коротко

• Майже усі компоненти, як і в інших іранських безпілотниках — американського або європейського походження.
• Єдина деталь іранського виробництва — силова установка або ж двигун.
• В складі дрона ГУР ідентифікувало українські деталі — електричні реле, виробництва Харківського державного заводу «Радіореле».
• Досліджуваний дрон-камікадзе було збито українськими військовими 13 жовтня 2022 року над морем в Одеській області. Дрон втратив бойову частину озброєння, та решта деталей вціліли.

Деталі

Силова установка БПЛА виготовляється іранською компанією Oje Parvaz Mado Nafar Company (MADO). Всі інші деталі — іноземного виробництва, більшість із них мають американське походження. До Ірану вони, найімовірніше, потрапили шляхом перепродажу через треті країни.

Наприклад, у США вироблені: сервопривід (компанія Hitec USA Group); плати, цифрові сигнальні процесори, трансивери, драйвери та приймачі (Texas Instruments).

Батарея — японського виробника (Panasonic), керамічна антена — канадського (Tallisman), блок керування — російського («Западприбор»). Блок живлення виготовлено з німецьких і японських елементів. При цьому всі компоненти — цивільного призначення.

🟡 Довідка

• Shahed-136 виробляється Іранською авіаційною промисловою компанією HESA.
• Зброя відносно недорога — її вартість коливається від 10 до 50 тисяч євро.
• Призначення — ураження стаціонарних наземних об’єктів.
• Розмір безпілотника складає 3*3 м, а вага — близько 200 кілограмів, 40 з яких — бойова частина.
• Літає безпілотник на відстань до 1500 км, тривалість польоту — близько 9 год, а швидкість до 180 км на годину.
• Пристрій не керується оператором та не має оптичних приладів, а цілі вражає за заданими координатами.
• Російська армія перейменувала літак в Герань-2, щоб замаскувати іранське походження зброї.

Експерти з Незалежної антикорупційної надіслали понад 35 листів усім компаніям, деталі яких були виявлені в іранських БПЛА, та на сьогодні отримали лише кілька відповідей.

«Вони у своїх відповідях продовжують класичну історію українських відписок — так, ми знаємо цю історію, ми нею активно опікуємось, але конкретних відповідей надати вам не можемо», — каже менеджерка з адвокації та комунікації НАКО Вікторія Вишнівська.

В ГУР ідентифікували і українські деталі — електричні реле, виробництва Харківського державного заводу «Радіореле», який нині підпорядковується Фонду держмайна України. У 2020-му через неефективне управління його виставили на приватизацію. Утім, до цього часу інвестор так і не знайшовся. А незмінний з 2007-го року директор Анатолій Донець продовжує управляти збитковим активом.

«Тоді ж, у 2020-му, в інтерв’ю місцевим журналістам Донець скаржився, що ще у 2016-му вони втратили найбільші ринки збуту — в Росії, фактично підтвердивши таким чином, що до того часу українська державна компанія вела торгівлю з країною-агресором. Найімовірніше, саме таким чином українські деталі опинились в іранській зброї, яка зараз руйнує наші міста і вбиває цивільних», — йдеться у проєкті.

За словами Вікторії Вишнівської, оскільки компоненти не є підсанкційними, то найважливішим елементом у заданому контексті є звернення до більш посилених політик у сфері експортного контролю. Спочатку це мають зробити США, і далі, за прикладом із санкціями, інші країни мали б це підтримати.

Все про українське ІТ в телеграмі — підписуйтеся на канал DOU