На станцію «Академік Вернадський» прямує новий сисадмін. Він розповів нам про відбір на посаду й свої обовʼязки

Торік Національний антарктичний науковий центр оголосив конкурс для фахівців різних напрямів, які з весни 2024 року до весни 2025 року працюватимуть на станції «Академік Вернадський» в Антарктиді. Ми поспілкувалися з Олександром Мацібурою, який пройшов відбір на посаду системного адміністратора і зараз разом із командою прямує до станції на криголамі «Ноосфера».

🐧 Про відбір

Вперше я почув про станцію «Вернадський» у 2016-2017 роках. Подавався туди на посаду системного адміністратора у 2019-му році, але не пройшов. На той момент не вистачало досвіду і мою заявку відсіяли. А цього разу все вдалося. Якщо не помиляюся, на місце сисадміна претендувало 17 людей.

Спочатку я подав резюме, мене запросили на співбесіду. Там були здебільшого загальні й нетехнічні питання: який в мене життєвий досвід, наскільки я витривалий, чи готовий працювати в складних умовах тощо. Далі я пройшов психологічний тест, сказали чекати результатів, а через кілька тижнів запросили на технічну співбесіду. На ній вже були тестові завдання з різних напрямів. Останній етап — медогляд і загальні збори, під час яких нам читали лекції й розповідали, чим ми будемо займатися в Антарктиді. Про те, що я пройшов відбір, дізнався вже у січні цього року.

🐧 Про попередній досвід

Я навчався в КПІ на кафедрі кібернетики і хіміко-технологічних процесів. Вже тоді влаштувався на роботу в компанію з відеонагляду — ми займалися встановленням камер, монтажем кабелів, налаштовуванням. Далі працював на інтернет-провайдера, підключав абонентів, налаштовував роутери, ближче познайомився з мережевим обладнанням. Потім перейшов на посаду системного адміністратора в кіностудію імені Довженка. Саме там, мабуть, отримав найбільший досвід, бо мав справу з серверами, роутерами, комутаторами, різними системами. Після цього ще встиг попрацювати як NOC-інженер.

Технічна співбесіда для мене не була складною. Важливу роль відіграло те, що маю досвід у різних галузях. Було, наприклад, таке банальне для мене питання: «Як обжати кабель?» Я все це знав і раніше проходив. Найскладнішою була частина про звʼязок і рації. Але от на ультракоротких хвилях я трохи розумівся, бо ходжу в гори і наша група спілкується там по раціях.

🐧 Про обовʼязки і команду

Якщо виокремити мої найважливіші завдання, то перші два — це підтримка того, що вже є, а також розвиток інфраструктури. А третє, як то кажуть, — не зламати те, що працює. До холоду я готовий, бо багато разів ходив у зимові походи в гори.

Зараз ми на кораблі, за кілька днів прибуваємо. Команда чудова, ми подружилися ще на зборах. Усі гарно між собою спілкуються, радяться, допомагають один одному. Відчуваю зараз не так хвилювання, а якесь приємне передчуття, захоплення. Розумію, що вже стільки часу пройшло й різних етапів відбулося — і от я нарешті прибуваю до цієї станції.

Нагадаємо, нещодавно DOU публікував інтервʼю з системним адміністратором 28-ї антарктичної експедиції українців. Сергій Салло розповів, як пройшов конкурс з п’ятого разу, чому йому не дозволили взяти сноуборд та як змінюється інфраструктура на станції.

Все про українське ІТ в телеграмі — підписуйтеся на канал DOU