«У свою перемогу не вірив». Новий сисадмін станції «Вернадський» про конкурсний відбір і очікування від експедиції

Національний антарктичний науковий центр оголосив склад 30-ї української експедиції, яка упродовж року працюватиме на станції «Академік Вернадський» в Антарктиді.

Ми поспілкувалися з Євгеном Шаталовим, який пройшов відбір на посаду системного адміністратора і невдовзі разом із командою вирушить у подорож до Антарктиди. Експедиція триватиме з березня 2025-го до квітня 2026 року.

Про мотивацію і конкурсний відбір

Євгену Шаталову 28 років. Мешкає в Києві. За професією він інженер з автоматизованих систем керування. До початку цього тижня працював у корпорації «ЕлектроПівденьМонтаж» інженером з автоматизації.

Розповідає, що про конкурс дізнався у 2019-2020 роках, прочитав у новинах. На той момент це здавалося йому чимось далеким, адже тільки починав своє професійне життя як інженер.

У 2021 році вже детально вивчав вимоги відбору, але вирішив не подаватися. Думав, що не дотягує.

«У 2024-му я вже для себе визначив: „Усе, час настав“. І таки надіслав резюме. Моя мотивація проста: час іде, його не варто гаяти, а шанс побувати в Антарктиді (ще й не як турист, а повноцінний член експедиції) — унікальний. До того ж зараз війна. Коли вона завершиться — буде дуже багато роботи, тож складніше буде кудись поїхати», — розповідає Євген.

Додає, що на сам конкурс трохи запізнився, в той день прийшов після обіду, бо запрацювався і переплутав дати. Зʼясував, що відбір вже йде і кандидати на місці.

У кабінеті були працівники центру, спілкувалися по відеозвʼязку зі станцією. Попросили розповісти про себе, що подобається, чому подався. Євген розказав, що цікавиться природою і наукою, звик жити у відрядженнях, адже часто їздить по об’єктах. Питали загально і про мережі, віртуалізацію. Чинний сисадмін питав, який порт в SSH. Також була розмова з психологом.

«Точну кількість претендентів назвати не можу, бачив не всіх. Але кажуть, що в цьому році було менше, ніж зазвичай.

До відбору я особливо не готувався, однак статті на DOU зі всіма попередніми сисадмінами прочитав. Думав, що знайду перелік, що саме питатимуть, але кожен раз, напевно, трохи по-іншому це все відбувається.

Я не є самовпевненим, тож у свою перемогу не вірив. Серед кандидатів було достатньо гідних цієї посади, що мені, звісно, не додавало впевненості. Загалом, я цим не переймався», — каже він.

Однак згодом повідомили, що він попередньо є одним із двох, кого відібрали. На зборах Євген познайомився з іншим адміном і був переконаний, що не переможе. Але пізніше сказали, що обрали таки його.

«Можливо, так сталося, бо я дещо не класичний ІТ-спеціаліст, а саме інженер. Вмію налаштовувати і створювати цифрові мережі на станціях і підстанціях (від простих і до збору даних на АЕС), мав справу з PLC, мережевим обладнанням, розуміюся на пропрієтарному й відкритому програмному забезпеченні тощо», — зазначає Євген.

Про команду й очікування від експедиції

У новій експедиції — 13 учасників та учасниць. Зокрема, 8 вчених (три метеорологи, три біологи та два геофізики), також пʼять представників команди життєзабезпечення: сисадмін, дизеліст, механік, лікарка та кухарка.

«Команда в нас добре злагоджена. Завдяки зборам всі вже знайомі один з одним. За моїми спостереженнями, це неконфліктні, звиклі жити в соціумі люди. Хто їде вперше, намагається продумати все наперед, врахувати досвід попередніх експедицій», — розповідає Євген.

Додає, що очікує отримати нові враження й досвід. Також сподівається, що з’явиться вільний час на себе, адже не був у відпустці дуже довго. Цей час планує витратити на написання дисертації, оскільки паралельно навчається в аспірантурі на факультеті електроенерготехніки та автоматики в КПІ.

«Щодо моїх обовʼязків, то, перш за все, це звʼязок і передача наукових даних. Це найвищий пріоритет. Далі — підтримка чинної інфраструктури, за необхідності оптимізація і налаштування, встановлення нових компонентів», — каже Євген.

Ще одне важливе завдання — облаштування зручностей для членів експедиції, а саме доступ до інтернету. Також сервіс, ремонт, підтримка різних пристроїв.

«Зараз збираю речі. Стандартно учасникам видають по три баули для речей. Також нам видали спеціалізовані речі від центру — верхній одяг (як теплий, так і водонепроникний), черевики для складних погодних умов. Окрім одягу, точно захоплю свій ноутбук», — додає Євген.

Все про українське ІТ в телеграмі — підписуйтеся на канал DOU

👍ПодобаєтьсяСподобалось8
До обраногоВ обраному1
LinkedIn



4 коментарі

Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів Коментарі можуть залишати тільки користувачі з підтвердженими акаунтами.

Ще б хтось пояснив, навіщо ми витрачаємо 500 млн грн на рік на дослідження Антарктиди під час війни?

Веб-пошук тобі в поміч: «Кошти з антарктичних досліджень НЕМОЖЛИВО витратити на дрони та будь-які інші військові потреби. Наша програма фінансується з тієї частини держбюджету, що передбачена ВИНЯТКОВО на гуманітарні видатки. Наповнюється вона винятково за кошти міжнародних партнерів саме з умовою витрати цих коштів лише на цивільні потреби. Тобто ці гроші не можуть піти на закупівлю дронів, патронів, зарплату бійців чи будь-які інші військові потреби.»

. Наповнюється вона винятково за кошти міжнародних партнерів

Зараз продовжує наповнюватися?

Ну так давайте на цивільні потреби витратимо: допомогу переселенцям (бо люди повертаються на окуповані території від безвиході), протезування, побудову соціального житла, розвивати енергоефективність, будувати малі електростанції, тощо. Те що дає результат тут і зараз, і що впливає на людські життя. Я думаю, що існую повно невійськових напрямків, які потрібні під час війни більше, ніж дослідження Антарктиди. А там все законсервувати і хай стоїть, або передати в безкоштовну оренду іншій країні.

Підписатись на коментарі